Перегляд за Автор "Кислова, І. С."

Зараз показано 1 - 3 з 3
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Адаптація методики "психологічний імунітет"
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Хомуленко, Т. Б.; Кислова, І. С.; Бубир, І. С.
    Актуальність дослідження. Окремої уваги потребує проблема розробки психодіагностичного інструментарію для вивчення психологічного імунітету особистості як її ресурсу резильєнтності. Мета дослідження – здійснити україномовну адаптацію опитувальника психологічного імунітету К. Бона. Вибірка і методи дослідження. Психометричну вибірку досліджуваних склали 302 особи, рівномірно представлені за статтю, віком 16-65 років. Для перевірки структури методики був використаний факторний аналіз. Одномоментна надійність пунктів опитувальник перевірялась із застосуванням альфа-Кронбаха. Кореляційний аналіз був використаний для перевірки тест-ретестової надійності та дискримінативної та конвергентної валідності. Результати. У результаті адаптації методики психологічного імунітету показано її високу надійність та валідність. Висновки. У результаті стандартизації україномовної методики дослідження психологічного імунітету було створено опитувальник, що містить чотирнадцять шкал (позитивне мислення, почуття контролю, почуття когерентності, почуття саморозвитку, соціальний моніторинг, орієнтація на досягнення цілей, соціальна креативність, здатність до розв’язання проблем, само ефективність, здатність до соціального моніторингу 9до роботи у групі), синхроністичність, самоконтроль імпульсивності, емоційний самоконтроль, самоконтроль ірраціональності). Валідність і надійність опитувальника емпірично доведено. Relevance of research. The problem of developing psychodiagnostic tools for studying the psychological immunity of the individual as his resource of resilience needs special attention. Aim of the study is to adapt the Ukrainian-language psychological immunity questionnaire of K. Bona. Sample and research methods. The psychometric sample of subjects consisted of 302 people, evenly represented by sex, aged 16-65 years. Factor analysis was used to verify the structure of the methodology. The one-time reliability of the questionnaire items was tested using alpha Cronbach. Correlation analysis was used to test test retest reliability and discriminant and convergent validity. Results. As a result of adaptation of a technique of psychological immunity its high reliability and validity is shown. Conclusions. As a result of standardization of Ukrainian-language methods of psychological immunity research, a questionnaire containing fourteen scales (positive thinking, sense of control, sense of coherence, sense of self-development, social monitoring, goal orientation, social creativity, problem-solving ability, self-efficacy) was created. ability to social monitoring 9 to work in a group), synchronicity, self-control of impulsiveness, emotional self-control, self-control of irrationality). The validity and reliability of the questionnaire has been empirically proven.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Адаптація методики CSC (COVID stress scale) для дослідження стресу, викликаного пандемією COVID-19
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Хомуленко, Т. Б.; Кислова, І. С.; Запорожець, Ю. О.
    Актуальність дослідження. Окремої уваги потребує проблема розробки психодіагностичного інструментарію для вивчення стресу, викликаного пандемією COVID-19. Мета дослідження – здійснити україномовну адаптацію опитувальника The COVID-19 Stress Scales (CSS) С. Тайлора та співавторів. Вибірка і методи дослідження. Психометричну вибірку досліджуваних склали 302 особи, рівномірно представлені за статтю, віком 16-65 років. Для перевірки структури методики був використаний факторний аналіз. Одномоментна надійність пунктів опитувальник перевірялась із застосуванням альфа-Кронбаха. Кореляційний аналіз був використаний для перевірки тест-ретестової надійності та дискримінативної та конвергентної валідності. Результати. У результаті адаптації методики «COVID-стрес шкала» показано її високу надійність та валідність. Висновки та перспективи. Доведено, що структура адаптованої методики цілком відповідає структурі оригінальної англомовної методики С. Тейлора. Тридцять п’ять з тридцяти шести пунктів адаптованої методики мають високу одномоментну надійність і увійшли до її кінцевого варіанту. У межах україномовної адаптації субшкали методики були названі: «Страх зараження вірусом та неспроможності захиститись», «Страх дефіциту продуктів першої необхідності та ліків», «Страх контактів з іноземцями», «Занепокоєння та компульсивні дії», «Тривожність та обсесії» і «Пошук інформації та профілактичні дії». Показано дискримінативну та конвергентну валідність опитувальника «COVID-стрес шкали» через визначення кореляційних зв’язків показників занепокоєння та страху через COVID з показниками тривожності особистості. Було виявлено позитивний зв'язок стресу від COVID та реактивною тривожністю, а з особистісною тривожністю зв’язків зафіксовано не було. Relevance of research. The problem of developing psychodiagnostic tools for studying the stress caused by the COVID-19 pandemic needs special attention. The purpose of the study is to make a Ukrainian-language adaptation of the questionnaire The COVID-19 Stress Scales (CSS) by S. Taylora and co-authors. Sample and research methods. The psychometric sample of subjects consisted of 302 people, evenly represented by sex, aged 16-65 years. Factor analysis was used to verify the structure of the methodology. The one-time reliability of the questionnaire items was tested using alphaCronbach. Correlation analysis was used to test test retest reliability and discriminant and convergent validity. Results. As a result of adaptation of the COVID-stress scale method, its high reliability and validity have been shown. Conclusions and prospects. It is proved that the structure of the adapted method fully corresponds to the structure of the original English method of S. Taylor. Thirty-five of the thirty-six items of the adapted methodology have high instantaneous reliability and are included in its final version. Within the Ukrainian-language adaptation of the subscale, the methods were named: "Fear of virus infection and inability to defend themselves", "Fear of shortage of essential products and medicines", "Fear of contact with foreigners", "Anxiety and compulsive actions", "Anxiety and obsessions" and "Search information and preventive actions ". The discriminatory and convergent validity of the COVID-Stress Scale questionnaire is shown by determining the correlations between anxiety and fear indicators through COVID and personality anxiety indicators. A positive association between COVID stress and reactive anxiety was found, and no association was found with personal anxiety.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Психологічні особливості тілесного Я жінок, хворих на рак репродуктивної системи
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Хомуленко, Т. Б.; Кислова, І. С.; Лесніченко, Н. П.
    Актуальність дослідження. Окремої уваги потребує проблема дослідження тілесного Я в онкохворих, зокрема жінок із раком репродуктивних органів. Мета дослідження – виявити відмінності та кореляційні зв’язки показників тілесного Я у жінок із онкологічними захворюваннями репродуктивної системи. Вибірка і методи дослідження. Вибірку досліджуваних склали 30 осіб жіночої статі, а саме: 10 жінок, хворих на рак молочної залози (шифр за МКХ-10 - С50), 10 жінок, які страждають на рак шийки матки (шифр за МКХ-10 - С53), 10 жінок хворих на рак яєчників (шифр за МКХ-10 - С56) на початкових стадіях захворювання. Всі обстежені пацієнтки проходили стаціонарне та амбулаторне лікування в Державній Установі «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», м. Харків. Психодіагностичний інструментарій склали: семантичний диференціал Ч. Осгуда для дослідження ставлення до власного тіла, методика діагностики тілесного локусу контролю (Т. Б. Хомуленко і співавтори) та методика незакінчених речень «Вербалізація тілесного Я» (Т. Б. Хомуленко і В. О. Крамченкова). Результати. Визначено, що прийняття власного тіла та каузальність у перебігу фізичних процесів вищі у онкохворих жінок на рак молочної залози, ніж у хворих жінок на рак шийки матки. У досліджуваних жінок з різними формами раку репродуктивної системи є відмінності у деяких ознаках здатності до вербалізації тілесного Я. Встановлено зв'язки між інтегративністю та ставленням до себе, між позитивним та адекватним ставлення до свого тіла та усвідомленістю значущості тілесних процесів, які проходять у тілі, між інтернальним тілесним локусом та усвідомленістю значення тілесних процесів, які проходять у тілі. Висновки та перспективи. Виявлені відмінності та зв’язки у розвитку особливостей тілесного Я в онкохворих жінок мають евристичний потенціал для розробки специфічної програми психологічного супроводу процесу їх одужанняRelevance of research. The problem of studying the Bodily Self in cancer patients, in particular women with reproductive cancer, needs special attention. The Aim of the study was to identify differences and correlations between physical self-esteem in women with cancer of the reproductive system. Research sample and methods. The sample consisted of 30 females, namely: 10 women with breast cancer (code for ICD-10 - C50), 10 women with cervical cancer (code for ICD-10 - C53), 10 women patients with ovarian cancer (code for ICD-10 - C56) in the early stages of the disease. All examined patients underwent inpatient and outpatient treatment at the State Institution " S. P. Grigoriev Institute of Medical Radiology. National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Kharkiv. Psychodiagnostic tools consisted of: Osgood's semantic differential for the study of attitudes toward one's own body, methods of diagnosing the Bodily locus of control (T. Khomulenko et al.) and methods of incomplete sentences "Verbalization of the Bodily self" (T. Khomulenko and V. Kramchenkova). Results. It was determined that self-acceptance and causality in the course of physical processes are higher in women with breast cancer than in women with cervical cancer. In women with cervical cancer, the signs of the body's ability to verbalize the self, such as dialogicity, subjectivity, and integrativeness, were higher than in those with ovarian cancer. In women with breast cancer intraceptiveness, casualness, dialogicity, integrativity are higher than in the studied women with ovarian cancer. The correlations between integrativeness and attitude to oneself, between positive and adequate attitude to one's body and awareness of the significance of bodily processes that take place in the body, between internal bodily locus and awareness of the importance of bodily processes that take place in the body are shown. Conclusions and prospects. The identified differences and correlations in the development of the Bodily self in cancer patients have heuristic potential for the development of a specific program of psychological support for the process of their recovery.