Перегляд за Автор "Карпенко, О."

Зараз показано 1 - 2 з 2
  • Зображення мініатюри
    Документ
    КОЛОРАТИВ ‘KIZIL’ (‘ЧЕРВОНИЙ’) У МОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ ТУРКІВ
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харківське історико-філологічне товариство, 2023) Карпенко, О.; Кирли, Е.
    У публікації розглянуто колоратив ‘червоний‘ у мовній картині світу турків. Зазначено, що у використанні мовних одиниць носіями мови і етнокультури в різних контекстах, вони набувають нових значень, збагачуючи одиниці концептуального рівня — поняття. При цьому одні семи посуваються до семантичного центру поля, інші відходять на його периферію, а деякі зовсім не мають вербальної оболонки. На конкретному етапі розвитку й функціювання мови основні, найбільш уживані значення фіксують словники. Аналізуючи ці значення, можемо скласти уявлення про мінливість мовної і концептуальної картин світу представників тієї чи тієї етнокультури, а також про чинники, що спричиняють цей процес. The publication examines the colorative "red" in the language picture of the Turkic world. It is noted that in the use of language units by speakers of language and ethnoculture in various contexts, they acquire new meanings, enriching units of the conceptual level — concepts. At the same time, some sevens move to the semantic center of the field, others move to its periphery, and some do not have a verbal shell at all. At a specific stage of language development and functioning, dictionaries record the main, most used meanings. Analyzing these values, we can form an idea about the variability of linguistic and conceptual pictures of the world of representatives of this or that ethnoculture, as well as about the factors causing this process.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    ЛІНГВОКУЛЬТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ «Я-СУБ'ЄКТА» В ТУРЕЦЬКІЙ МОВІ (НА МАТЕРІАЛІ СОМАТИЧНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ)
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-03-29) Карпенко, О.; Скразловська, І.
    У публікації досліджено соматичну лексику, що формує великий пласт найбільш давньої лексики, яка, окрім прямого значення, має широкий спектр переносних й символічних значень. До соматизмів лінгвісти відносять все, що входить до макрополя «людина»: частини тіла, емоції, почуття. Зазначено, що соматичні фразеологізми турецької мови відіграють значну роль у створенні багатошаровості категорії «я-суб’єкт». Вони відображають певні мисленнєві кліше, які репрезентують характерний для турецької лінгвокультурної спільноти спосіб мислення, яскраво демонструючи універсальність і своєрідність мови, що ввібрала національні традиції розуміння та осмислення людиною самої себе та явищ навколишньої дійсності. Категорія «я-суб’єкт» виступає в турецькій мові як цілісна структурована система, яка складається з окремих частин, кожна з яких відповідає за певну функцію. The publication examines somatic vocabulary, which forms a large layer of the most ancient vocabulary, which, in addition to its direct meaning, has a wide range of figurative and symbolic meanings. Linguists refer to somatisms as everything that is part of the "human" macrofield: body parts, emotions, feelings. It is noted that the somatic phraseology of the Turkish language plays a significant role in creating the multi-layeredness of the "I-subject" category. They reflect certain thinking clichés that represent the way of thinking characteristic of the Turkish linguistic and cultural community, vividly demonstrating the universality and originality of the language, which has absorbed national traditions of understanding and understanding by man of himself and the phenomena of the surrounding reality. The category "I-subject" appears in the Turkish language as a whole structured system, which consists of separate parts, each of which is responsible for a certain function.