Перегляд за Автор "Дяченко, К. А."
Зараз показано 1 - 5 з 5
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- Документ«Азбука емоційної культури» у педагогічній спадщині В. Сухомлинського: проблема виховання настроїв(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019) Дяченко, К. А.В статті досліджено проблему виховання настроів в педагогічній спадщині В. Сухомлинського. На думку автора вміння «опановувати настрої» є актуальним завданням не лише педагогічної площини, а й філософської антропології, бо відкриває нові можливості в осягненні людини та її феноменів, а також демонструє перспективи в антропогенезі людини. У текстах В. Сухомлинського знаходимо велику кількість вельми корисних порад та педагогічного інструментарію, що дає творчий імпульс не тільки для осмислення антропологічних аспектів феномена Настрою, але й робить можливим корегування та володіння Настроєм, та формування емоційної культури у освітньо-виховній роботі, що вельми важливо у практиці сьогодення. В статье исследована проблема воспитания настроений в педагогическом наследии В. Сухомлинского. По мнению автора умение «овладевать настроением» является актуальной задачей не только педагогически, но и философской антропологии, потому что открывает новые возможности в постижении человека и его феноменов, а также демонстрирует перспективы в антропогенезе человека. В текстах В. Сухомлинского находим большое количество весьма полезных советов и педагогического инструментария, позволяющих не только осмыслить антропологические аспекты феномена Настроения, но и делает возможным корректировку Настроения и формирования эмоциональной культуры в образовательно-воспитательной работе. The article examines the problem of upbringing moods in the pedagogical heritage of V. Sukhomlinsky. According to the author, the ability to “master the mood” is an urgent task not only pedagogically, but also in philosophical anthropology, because it opens up new opportunities in comprehending a person and his phenomena, and also demonstrates prospects in human anthropogenesis. In the texts of V. Sukhomlinsky, we find a large number of very useful advice and pedagogical tools that allow not only to comprehend the anthropological aspects of the Mood phenomenon, but also make it possible to correct Mood and the formation of emotional culture in educational work.
- ДокументГ. С. Сковорода: стан філософа як специфічний настрій(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019-12-06) Дяченко, К. А.У пропонованій статті подається спроба аналізу постаті Григорiя Сковороди, яка демонструє взірець, шлях зустрічі із собою, мистецтво опановувати пристрасті, формуючи філософію вірного настрою, того стану, що налаштовує на майбутнє, на чесноти та Правду, Свободу, Віру, Любов, що відкриває кожному шлях до власного серця, Щастя і Долі. В предлагаемой статье дается попытка анализа фигуры Григория Сковороды, которая демонстрирует образец, путь встречи с собой, искусство овладевать страстями, формируя философию верного настроения, того состояния, которое настраивает на будущее, на достоинства и Правду, Свободу, Веру, Любовь, открывает каждому путь к собственному сердцу, Счастью и Судьбе. This article makes an attempt to analyze the figure of Grigory Skovoroda, which demonstrates the model, the way of meeting oneself, the art of mastering passions, forming the philosophy of the right mood, the state that tunes to the future, to dignity and Truth, Freedom, Faith, Love, opens the way for everyone to your own heart, Happiness and Destiny.
- ДокументНАСТРІЙ ЯК ОБ’ЄКТ ФІЛОСОФСЬКО- АНТРОПОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ: ЗМІСТ ТА АНТРОПОЛОГІЧНІ КОНТУРИ ФЕНОМЕНА(ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2016) Дяченко, К. А.Стаття присвячена аналізу Настрою як антропологічного феномена в площині інтегрального знання філософської антропології. Філософське обґрунтування феноменів у антропологічній площині не тільки розширює проблемне поле, але й характеризується безперервним залученням нових пограничних змістів, що за певних умов демонструють здатність до багатовимірної тематизації. Внаслідок цього створюється розвинута мережа міждисциплінарних зв`язків. Настрій тлумачиться як антропологічний феномен, що відображає у своєрідний спосіб численні суперечності, “відкриті питання” людської буттєвості. Комплементарно окреслюються смислові контури та характеристики цього поняття. Статья посвящена анализу Настроения как антропологического феномена в плоскости интегрального знания философской антропологии. Философское обоснование феноменов в антропологической плоскости не только расширяет проблемное поле, но и характеризуется непрерывным привлечением новых пограничных смыслов, что при определенных условиях демонстрируют способность к многомерной тематизации. В результате создается развитая сеть междисциплинарных связей. В статье настроение рассматривается как антропологический феномен, отражающий в своеобразный способ многочисленные противоречия, "открытые вопросы" человеческого бытия. Комплементарно определяются смысловые контуры и характеристики этого понятия. The article is devoted to philosophical analysis of phenomenon of Mood in the area of philosophical antropology which is determined nowadays by human tends.The philosophical anthropological study of phenomena in the plane extends the problem field. Moreover it is characterized by a continuous attraction of new border contents, under certain conditions, demonstrating the ability to multi-dimensional theming. As a result, the extended network of interdisciplinary connections is created. In the article the Mood is considered as an anthropological phenomenon, reflecting in a unique way many contradictions, such as "open questions" of human being. It is outlined complementary the lines of meaning and characteristics of this concept, highlighting the problem field of Mood phenomenon for the following research and its role in the evolution of human. The article defines the essential difference between moods and feelings in connection with the concept of intentionality.
- ДокументФЕНОМЕН НАСТРОЮ У ФІЛОСОФСЬКІЙ СПАДЩИНІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ І СУЧАСНІСТЬ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023) Дяченко, К. А.У публікації розглянуто феномен настрою у філософській спадщині Григорія Сковороди. Сучасність вимагає від людини здатність взаємодіяти із особистим екзистенційним настроєм та колективними формами настроїв, які часто бувають негативні, мають агресивні компоненти, і часто характеризуються ефектом натовпу. Григорій Сковорода – відомий український мандрівний філософ, богослов, поет та педагог, який своєю життєтворчістю, способом мислення, пошуками Бога, Добра, Правди, Свободи, а також вмінням опановувати свої почуття та настрої в пошуках Щастя сформував безцінний світоглядний скарб для української культури. Зазначено, що оригінальна та цілісна постать Григорiя Сковороди демонструє взірець, шлях зустрічі із собою, мистецтво опановувати пристрасті, формуючи філософію вірного настрою, того стану, що налаштовує на оптимізм, на майбутнє, на чесноти та Правду, Свободу, Віру, Любов, що відкриває кожному шлях до власного серця, Щастя і Долі. The publication examines the phenomenon of mood in the philosophical heritage of Hryhoriy Skovoroda. Modernity requires from a person the ability to interact with personal existential mood and collective forms of mood, which are often negative, have aggressive components, and are often characterized by the crowd effect. Hryhoriy Skovoroda is a famous Ukrainian itinerant philosopher, theologian, poet and teacher, who, with his creativity, way of thinking, search for God, Good, Truth, Freedom, as well as the ability to master his feelings and moods in search of Happiness, formed an invaluable worldview treasure for Ukrainian culture. It is noted that the original and integral character of Hryhoriy Skovoroda demonstrates a model, a way of meeting oneself, the art of mastering passions, forming a philosophy of the right mood, a state that sets one up for optimism, for the future, for virtues and Truth, Freedom, Faith, Love, which opens everyone has a path to their own heart, Happiness and Destiny.
- ДокументФЕНОМЕН НАСТРОЮ І ВИКЛИКИ СЬОГОДЕННЯ: ЕКЗИСТЕНЦІЙНИЙ РІВЕНЬ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-09-30) Дяченко, К. А.У публікації розглянуто феномен настрою в сучасний період. Емоційно-почуттєва сфера людини, як правило, першою реагує на зовнішні зміни та події (тим паче на реалії війни), бо настрій – це та основа, в якій ми знаходимося, і настрій – це завжди «ЯК». Настрій – це завжди про контакт із собою. Зазначено, що формування саморегуляційних механізмів в умовах постійної небезпеки та стресу є завданням не лише теоретичного, але й практичного виміру (тренинги на здобуття навичок емоційного інтелекту, програми екологічної взаємодіїї із своїми настроями та емоціями, спецкурси професійної саморегуляції для педагогів у педагогічних навчальних закладах, програми тощо). The publication examines the phenomenon of mood in the modern period. The emotional and sensory sphere of a person, as a rule, is the first to react to external changes and events (especially to the realities of war), because the mood is the basis in which we are, and the mood is always "HOW". Mood is always about contact with yourself. It is noted that the formation of self-regulatory mechanisms in conditions of constant danger and stress is a task not only of a theoretical, but also of a practical dimension (trainings for the acquisition of emotional intelligence skills, programs of ecological interaction with one's moods and emotions, special courses of professional self-regulation for teachers in pedagogical educational institutions, programs etc).