Перегляд за Автор "Гресь, О. В."
Зараз показано 1 - 5 з 5
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументЗдоров’язберігаюча діяльність керівника загальноосвітнього навчального закладу : теоретичні та практичні аспекти(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2016-04-11) Іонова, О. М.; Черновол-Ткаченко, Р. І.; Гресь, О. В.У монографії логічно розкрито суть поняття «здоров’язберігаюча діяльність керівника ЗНЗ» як невід’ємної складової його управлінсько-педагогічної діяльності, що спрямована на створення оздоровчого середовища (фізично-предметного, психологічно-комунікативно, навчально-виховного) навчального закладу та забезпечення підтримки, збереження та зміцнення здоров’я всіх учасників (школярів, педагогів, батьків) педагогічного процесу. Уточнено основні функції, критерії та показники успішності організації здоров’язберігаючої діяльності керівника ЗНЗ. Монографію призначено для керівників навчальних закладів, слухачів системи післядипломної педагогічної освіти. В монографии логично раскрыта суть понятия «Здоровьесберегающая деятельность руководителя ОУЗ» как неотъемлемой составляющей его управленческо-педагогической деятельности, направленной на создание оздоровительной среды (физико-предметного, психологически коммуникативного, учебно-воспитательного) учебного заведения и обеспечения поддержки, сохранения и укрепления здоровья всех участников (школьников, педагогов, родителей) педагогического процесса. Уточнены основные функции, критерии и показатели успешности организации здоровьесберегающей деятельности руководителя ОУЗ. Монография предназначена для руководителей учебных заведений, слушателей системы последипломного педагогического образования. The monograph logically discloses the essence of the concept of “Health-saving activity of the head of a health care institution” as an integral component of his managerial and pedagogical activity, aimed at creating a healthy environment (physical, subject, psychologically communicative, educational) educational institution and providing support, preservation and strengthening of the health of all participants (schoolchildren, teachers, parents) of the pedagogical process. The main functions, criteria and indicators of the success of the organization of health-saving activities of the head of the health care institution are clarified. The monograph is intended for heads of educational institutions, students of the system of postgraduate teacher education.
- ДокументПедагогічні умови організації здоров’язбережувальної діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів(Чернігівський національний технічний університет (ЧНТУ), 2017-04-07) Іонова, О. М.; Гресь, О. В.Аналізуючи педагогічні дослідження щодо збереження та формування здоров’я дітей не вичерпує всіх аспектів проблеми. Перспективу її дослідження вбачаємо в аналізі шляхів удосконалення здоров’язбережувальної діяльності керівного складу ЗНЗ в умовах післядипломної освіти педагогічних кадрів, у вивченні питань спільної діяльності педагогічних вищих навчальних закладів та загальноосвітніх навчальних закладів для підвищення ефективності здоров’язбережувальної діяльності керівників ЗНЗ. Анализируя педагогические исследования по сохранению и формирования здоровья детей не исчерпывает всех аспектов проблемы. Перспективу ее исследования видим в анализе путей совершенствования здоровьесберегающей деятельности руководящего состава общеобразовательного учебного заведения (ОУЗ) в условиях последипломного образования педагогических кадров, в изучении вопросов совместной деятельности педагогических высших учебных заведений и общеобразовательных учебных заведений для повышения эффективности здоровьесберегающей деятельности руководителей ОУЗ. Analyzing pedagogical research on the preservation and development of children's health does not exhaust all aspects of the problem. The perspective of her research is seen in the analysis of the ways to improve the health-saving activity of the management of the general educational institution (OUZ) in the conditions of postgraduate education of pedagogical personnel, in studying the issues of joint activity of pedagogical higher educational institutions and general educational institutions in order to increase the effectiveness of the health-saving activity of the managers of the HFA.
- ДокументПИТАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2015-05-15) Гресь, О. В.У сучасних соціально-культурних умовах висуваються досить високі вимоги до професійної компетентності керівників освіти, зокрема керівника загальноосвітнього навчального закладу (ЗНЗ), що викликано потребами реалізації державної освітньої політики, орієнтованої на реформування й модернізацію галузі освіти, сутнісне оновлення змісту та структури діяльності навчальних закладів. В статті розкривається суть та структурні компоненти здоров’язбережувальної діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу. Перспективи подальших досліджень у вивченні питань готовності керівників загальноосвітніх навчальних закладів до здоров’язбережувальної діяльності. В современных социально-культурных условиях выдвигаются достаточно высокие требования к профессиональной компетентности руководителей образования, в частности руководителя общеобразовательного учебного заведения (школа), что вызвано потребностями реализации государственной образовательной политики, ориентированной на реформирование и модернизацию отрасли образования, сущностное обновление содержания и структуры деятельности учебных заведений. В статье раскрывается суть и структурные компоненты здоровьесберегающей деятельности руководителя общеобразовательного учебного заведения. Перспективы дальнейших исследований в изучении вопросов готовности руководителей общеобразовательных учебных заведений к здоровьесберегающей деятельности. In modern socio-cultural conditions, the requirements for the professional competence of the heads of education, in particular the head of the general educational institution (school), are raised rather high, which is caused by the needs of the implementation of the state educational policy, aimed at reforming and modernizing the education sector, essential updating of the content and structure of the educational institutions . The article reveals the essence and structural components of the health-saving activity of the head of the general educational institution. Prospects for further research in studying the readiness of heads of general educational institutions for health-saving activities.
- ДокументСаморозвиток учителя в системі методичної роботи закладів загальної середньої освіти(Класичний приватний університет, 2020) Гресь, О. В.Статтю присвячено саморозвитку вчителя в системі методичної роботи закладів загальної середньої освіти. Теоретично обґрунтовано способи організації системи методичної роботи закла- дів загальної середньої освіти, спрямованої на саморозвиток учителів: а) для досвідчених педаго- гів (зі стажем роботи понад п’ять років) у процесі самоосвітньої роботи; б) для вчителів-почат- ківців (до п’яти років стажу роботи) під час запровадження психолого-педагогічного спецсемінару «Саморозвиток учителя: теоретичні та практичні аспекти». Відзначено особливу роль творчих високопрофесійних учителів як наставників і консультантів, які організовують обмін думками і досві- дом, надають рекомендації й допомогу колегам у здійснення саморозвитку. Визначено етапи роботи з учителями, а саме: розвиток спрямованості вчителя на саморозви- ток (мотиваційно-орієнтаційний етап); самопізнання своїх властивостей і можливостей, усвідом- лення бар’єрів саморозвитку через використання процедур самодіагностики, ігор-тренінгів, вправ на спостереження, створення портрету «ідеального вчителя», ведення особистого щоденника (пізна- вально-діагностичний етап); оволодіння вміннями самопроектування та розробку програми самовдо- сконалення (проектувальний етап); реалізацію програми саморозвитку – набуття необхідних знань, умінь, якостей через включення вчителів до різних видів діяльності, чому сприяє використання актив- но-дискусійних методів навчання, виконання проектних робіт та індивідуальних вправ на самовихо- вання, самостійне опрацювання джерел із питань саморозвитку, надання консультативної допомоги та створення позитивної психоемоційної атмосфери (ритмізацію освітнього процесу, використання «бесіди-допомоги», залучення до навчання соціально-групових і художньо-естетичних вправ) (діяль- нісно-результативний етап); самооцінку результативності самозростання, самоусвідомлення недо- ліків власних дій, внесення необхідних коректив у процес саморозвитку (оцінно-рефлексивний етап). Статья посвящена саморазвитию учителя в системе методической работы учреждений общего среднего образования. Теоретически обоснованы способы организации системы методической работы учреждений общего среднего образования, направленной на саморазвитие учителей: а) для опытных педагогов (со стажем работы более пяти лет) в процессе самообразовательной работы; б) для начинающих учителей (до пяти лет стажа работы) при введении психолого-педагогического спецсеминара «Саморазвитие учителя: теоретические и практические аспекты». Отмечено особую роль творческих высокопрофессиональных учителей как наставников и консультантов, которые организуют обмен мнениями и опытом , дают рекомендации и помощь коллегам в осуществление саморазвития. Определены этапы работы с учителями, а именно: развитие направленности учителя на саморазвитие (мотивационно-ориентационной этап) самопознания своих свойств и возможностей, осознание барьеров саморазвития через использование процедур самодиагностики, игр-тренингов, упражнений на наблюдение, создание портрета «идеального учителя», ведение личного дневника (познавательно-диагностический этап) овладение умениями самопроектирования и разработку программы самосовершенствования (проектировочный этап) реализацию программы саморазвития - приобретение необходимых знаний, умений, качеств через включение учителей к различным видам деятельности, чему способствует использование активно-дискуссионных методов обучения, выполнение проектных работ и индивидуальных упражнений на самовоспитание, самостоятельную проработку источников по вопросам саморазвития, оказание консультативной помощи и создание положительной психоэмоциональной атмосферы (ритмизации образовательного процесса, использование «беседы-помощи», привлечение к обучению социально-групповых и художественно эстетического упражнений) (деятельностно-результативный этап) самооценку результативности самовозрастания, осознание недостатков собственных действий, внесения необходимых корректив в процесс саморазвития (оценочно-рефлексивный этап). The article is dedicated to the problem of teacher’s self-development in the system of methodical work of general secondary educational institutions. The ways of organizing the system of methodical work at general secondary educational institutions have been theoretically substantiated. They are the ways for experienced teachers, who have work experience of more than five years, in the process of self-educational work, and the ways for teachers-beginners, who have work experience of up to five years, when introducing the psychological-pedagogical special seminar “Teacher’s Self-Development: Theoretical and Practical Aspects”. The author has noted a peculiar role of creative highly qualified teachers as mentors and assistants who organize the exchange of ideas and experiences, provide advice and assistance to colleagues in their self-development. The stages of work with teachers have been determined. They are: development of teacher’s focus on self-development (motivation-orientation stage); self-knowledge of own properties and capabilities, awareness of the barriers to self-development by using self-diagnosis procedures, games-trainings, exercises on observation, creating a portrait of “perfect teacher”, keeping a personal diary (cognitive-diagnostic stage); mastering the skills of self-construction and development of a program of self-improvement (projecting stage); implementation of the program of self-development, which includes acquisition of necessary knowledge, skills and abilities through teachers’ involvement in various activities due to use of active-discussion teaching methods, implementation of project works and performing individual self-education exercises, self-study of sources dedicated to self-development, providing consultative assistance and creating a positive psychoemotional atmosphere (rhythmization of educational process, use of “talk-help”, involvement of social-group and artistic-aesthetic exercises in training) (activity-resultative stage); self-assessment of the effectiveness of self-growth, self-awareness of the shortcomings of own actions, introduction of necessary corrections into the process of self development (evaluative-reflective stage).
- ДокументСОЦІАЛЬНА АДАПТАЦІЯ І СУПРОВІД ДІТЕЙ-СИРІТ ТА ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ, В УКРАЇНІ (1990-ті рр.)(Донбаський державний педагогічний університет, 2020) Лупаренко, С. Є.; Гресь, О. В.У статті досліджується проблема здійснення супроводу та соціальної адаптації дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, в Україні впродовж 1990-х рр. Розкриваються причини активізації діяльності держави стосовно соціальних проблем дитинства (визнання захисту дитинства пріоритетним напрямом державної політики; погіршення соціально-економічних умов існування сімей; недосконалість системи соціального забезпечення; відірваність дорослої спільноти від дітей, пік соціального сирітства). Визначено нормативно-правову базу, що регулювала здійснення соціального захисту дітей в Україні. Розкрито типи установ для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Схарактеризовано напрями соціальної адаптації та супроводу цих дітей, а саме: боротьба з дитячою бездоглядністю, безпритульністю та дитячими правопорушеннями (створення дитячих будинків сімейного типу, проведення соціального експерименту з утворення прийомних сімей, вилучення дітей з вулиць, надання систематичної допомоги закладам освіти з питань попередження правопорушень і злочинності серед дітей, упровадження нетрадиційних форм і методів виховної роботи, створення центрів дозвілля учнів, забезпечення умов для їхньої творчої самореалізації, розробка програм боротьби з пияцтвом, розповсюдженням наркотичних засобів, індивідуальний підхід у роботі з сім’ями учнів, упровадження правознавства як обов’язкової навчальної дисципліни у школі тощо); упровадження заходів зі зміцнення здоров’я дітей (організація оздоровчої діяльності, проведення систематичних медичних оглядів дітей); надання психологічних послуг з проведення психодіагностики, реабілітації та психологічної корекції дітей. В статье исследуется проблема осуществления сопровождения и социальной адаптации детей-сирот и детей, лишенных родительской опеки, в Украине в 1990-е гг. Раскрываются причины активизации деятельности государства относительно социальных проблем детства (признание защиты детства приоритетным направлением государственной политики; ухудшение социально-экономических условий существования семей; несовершенство системы социального обеспечения; оторванность взрослого сообщества от детей, пик социального сиротства). Определена нормативно-правовая база, которая регулировала осуществление социальной защиты детей в Украине. Раскрыты типы учреждений для детей-сирот и детей, лишенных родительской опеки. Охарактеризованы направления социальной адаптации и сопровождения этих детей, в частности: борьба с детской беспризорностью и детскими правонарушениями (создание детских домов семейного типа, проведение социального эксперимента по созданию приемных семей, изъятие детей с улиц, предоставление образовательным учреждениям систематической помощи в вопросах предупреждения правонарушений и преступности среди детей, использование нетрадиционных форм и методов воспитательной работы, создание центров досуга учащихся, обеспечение условий для их творческой самореализации, разработка программ борьбы с пьянством, распространением наркотических веществ, индивидуальный подход в работе с семьями учащихся, введение правоведения как обязательной учебной дисциплины в школе и др.); проведение мероприятий по укреплению здоровья детей (организация оздоровительной деятельности, проведение систематических медосмотров детей); оказание психологических услуг по проведению психодиагностики, реабилитации и психологической коррекции детей. The article is dedicated to the problem of implementation of support and social adaptation of children-orphans and children, who were deprived of parental care, in Ukraine in 1990s. The study of the experience in children's support and social adaptation may help to distinguish the achievements and difficulties in realization of the ideas of childhood and possibilities of using the positive experience in modern conditions. Analysis of publications. The analysis of the state of children's problems during the studied period has been presented in the works of S. Aksionova, T. Alekseenko, O. Balakireva, M. Varban, O. Ganiukov, E. Golovaha, A. Zinchenko, P. Panina. The specific features of implementation of the state policy in the sphere of childhood protection have been described in the works of S. Kyrylenko, Ye. Kovalenko, L. Kryvachuk, P. Shcherban. General issues of implementation of children's social protection in Ukraine have been revealed in the researches of L. Artiushkina, O. Bezpalko, L. Gurkovska, L. Kormych, A. Polianychko, V. Tarasenko. Purpose. The purpose of the article is to reveal the reasons, institutions and directions of social adaptation and support of children-orphans and children, who were deprived of parental care, in Ukraine in 1990s. Results. The reasons for activation of state work concerning children's social problems have been revealed in the article. They are: recognition of child protection as a priority of the state policy, worsening social-economic living conditions of families, imperfect social security system, isolation of adult community from children, peak of social orphanage. The regulatory framework, that regulated the implementation of social protection for children in Ukraine, has been determined. The types of institutions for children-orphans and children, who were deprived of parental care, have been revealed. The directions of social adaptation and support of these children have been characterized. They included activities against children's homelessness, neglect and offenses, taking steps to strengthen children's health; providing psychological services for psychodiagnostics, rehabilitation and psychological correction of children. Conclusion. In the investigated period, there was an aggravation of contradictions concerning childhood. On the one hand, people recognized the need for deep study and diverse development of children; the state documents about child care, education and culture were accepted; children's support was implemented due to joint activities of various authorities and public societies. On the other hand, children were under the bad influence of negative world development trends. This caused the need to use new forms of childhood social protection and intensifying the work aimed at maintenance of children's health, their psychodiagnostics and rehabilitation and the fight against homelessness.