Перегляд за Автор "Бубир, І. С."

Зараз показано 1 - 2 з 2
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Адаптація методики "психологічний імунітет"
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Хомуленко, Т. Б.; Кислова, І. С.; Бубир, І. С.
    Актуальність дослідження. Окремої уваги потребує проблема розробки психодіагностичного інструментарію для вивчення психологічного імунітету особистості як її ресурсу резильєнтності. Мета дослідження – здійснити україномовну адаптацію опитувальника психологічного імунітету К. Бона. Вибірка і методи дослідження. Психометричну вибірку досліджуваних склали 302 особи, рівномірно представлені за статтю, віком 16-65 років. Для перевірки структури методики був використаний факторний аналіз. Одномоментна надійність пунктів опитувальник перевірялась із застосуванням альфа-Кронбаха. Кореляційний аналіз був використаний для перевірки тест-ретестової надійності та дискримінативної та конвергентної валідності. Результати. У результаті адаптації методики психологічного імунітету показано її високу надійність та валідність. Висновки. У результаті стандартизації україномовної методики дослідження психологічного імунітету було створено опитувальник, що містить чотирнадцять шкал (позитивне мислення, почуття контролю, почуття когерентності, почуття саморозвитку, соціальний моніторинг, орієнтація на досягнення цілей, соціальна креативність, здатність до розв’язання проблем, само ефективність, здатність до соціального моніторингу 9до роботи у групі), синхроністичність, самоконтроль імпульсивності, емоційний самоконтроль, самоконтроль ірраціональності). Валідність і надійність опитувальника емпірично доведено. Relevance of research. The problem of developing psychodiagnostic tools for studying the psychological immunity of the individual as his resource of resilience needs special attention. Aim of the study is to adapt the Ukrainian-language psychological immunity questionnaire of K. Bona. Sample and research methods. The psychometric sample of subjects consisted of 302 people, evenly represented by sex, aged 16-65 years. Factor analysis was used to verify the structure of the methodology. The one-time reliability of the questionnaire items was tested using alpha Cronbach. Correlation analysis was used to test test retest reliability and discriminant and convergent validity. Results. As a result of adaptation of a technique of psychological immunity its high reliability and validity is shown. Conclusions. As a result of standardization of Ukrainian-language methods of psychological immunity research, a questionnaire containing fourteen scales (positive thinking, sense of control, sense of coherence, sense of self-development, social monitoring, goal orientation, social creativity, problem-solving ability, self-efficacy) was created. ability to social monitoring 9 to work in a group), synchronicity, self-control of impulsiveness, emotional self-control, self-control of irrationality). The validity and reliability of the questionnaire has been empirically proven.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Особливості психологічного імунітету у хворих на COVID-19
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Бубир, І. С.
    В роботі було здійснено теоретичний аналіз психологічного імунітету, разом з Хомуленко Т.Б. та Кисловою І.С. була проведена стандартизація методики дослідження психологічного імунітету, представлені інтеркореляції психометричних показників методики дослідження психологічного імунітету, визначено особливості психологічного імунітету у осіб які перехворіли на COVID-19, запропоновано рекомендації по зміцненню психологічного імунітету. Психометричну вибірку склали 302 особи, дослідницьку вибірку склали 60 осіб. Результати дослідження: Валідність і надійність опитувальника була емпірично доведена. При встановленні кореляцій між твердженнями та шкалами опитувальника було встановлено, що має позитивний вплив на психологічний імунітет, а що негативний. Також визначено, що ті особи, які перенесли захворювання на COVID-19 мають вищі показники позитивного мислення та нижчі показники орієнтації на виклики та зміни, ніж досліджувані, які не хворіли на COVID-19. Це дає можливість зробити припущення, що хвороба нас вчить. Проживаючи хворобу чи будь яку неприємну ситуацію людина розвиває стратегії подолання та зміцнює свій психологічний імунітет. Тому важливо не боятися перешкод та неприємностей, а сприймати їх як досвід який навчає нас справлятися з труднощами. This work carried out a theoretical analysis of psychological immunity, together with Khomulenko T.B. and Kyslova I.S. the methodology of psychological immunity research was standardized, presented intercorrelations of psychometric indicators of the methodology of psychological immunity research, determined the peculiarities of psychological immunity in people who have contracted COVID-19, and offered recommendations for strengthening psychological immunity. The psychometric sample consisted of 302 people, the research sample consisted of 60 people. Research results: The validity and reliability of the questionnaire was empirically proven. Upon establishing correlations between the statements and scales of the questionnaire, it was established that it has a positive effect on psychological immunity, and that it has a negative effect. It was also determined that those individuals who recovered from the disease of COVID-19 have higher indicators of positive thinking and lower indicators of orientation to challenges and changes than the subjects who did not suffer from COVID-19. This makes it possible to make an assumption that the disease teaches us. Living with an illness or any unpleasant situation, a person develops coping strategies and strengthens of his psychological immunity. Therefore, it is important not to be afraid of obstacles and troubles, but to perceive them as an experience that teaches us to cope with difficulties.