Факультет дошкільної освіти

Постійний URI для цього зібрання

https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/7

Перегляд

Перегляд Факультет дошкільної освіти за Автор "Byba, V. V."

Зараз показано 1 - 1 з 1
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Key components of sustainable development of the agricultural sector of Ukraine
    (Excelling Tech Publishers, London, UK, 2019-04) Varchenko, O. M.; Utechenko, D. M.; Khakhula, L. I.; Slobodeniuk, N. O.; Byba, V. V.; Portyan, M. O.; Shepel, T. P.
    The article analyzes significant changes that have taken place in the development of the rural sector of Ukraine, which includes two components: agrarian (agriculture and technologically related industries) and rural areas (spatial base of production and resettlement of the population) of the second half of the last century. Current problems are revealed and the prospects of the rural sector functioning, through the prism of different concepts of productive forces development, are outlined. The problems are analyzed and prospects of rural sector functioning in various conceptions of productive forces development are outlined. The objective preconditions are outlined and the negative tendencies in the actions of the government bodies related to the agricultural sector in the conditions of the planned, transitional and market economy are revealed. The important role of the rural sector components, namely the rural economy and the living environment of the rural population, in the theory of complementary agrarian and rural development is substantiated. Thus, taking into account the negative tendency, economy development oriented to agriculture is seen in the following aspects: the diversity of industries and products, the placement of nonagricultural production facilities, regeneration of livestock sectors, the organization of crop products cultivation with a high proportion of manual labor, the introduction of agrarian logistics modern methods etc. At the same time, agricultural development is seen in solving the problems of the rural population through the use of the resource potential of the united territorial communities, as well as at the initiative of rural (domestic) communities in order to eliminate asymmetry and qualitative improvement of the living environment by increasing the availability of basic services for inhabitants of settlements which are not UTC centers (UTC – united territorial communities). It is proved that the state agrarian policy at the present stage should be based on scientifically grounded, balanced (or proportional, depending on the particular situation) and mutually reinforcing combination of two directions of its implementation – sectoral and territorial (or agrarian and rural development), that is, complementarity. У статті проаналізовано суттєві зміни, що відбулися у розвитку сільського сектора України, що включає дві складові: аграрну (сільське господарство та технологічно пов'язані галузі) та сільські райони (просторова база виробництва та розселення населення) другої половини минулого століття. Розкриваються сучасні проблеми та окреслюються перспективи функціонування сільського сектора через призму різних концепцій розвитку продуктивних сил. Проаналізовано проблеми та окреслено перспективи функціонування сільського сектора в різних концепціях розвитку продуктивних сил. Окреслено об'єктивні передумови та виявлено негативні тенденції в діях органів влади, пов'язаних із аграрним сектором в умовах планової, перехідної та ринкової економіки. Обґрунтовано важливу роль компонентів сільського сектора, а саме економіки сільського господарства та життєвого середовища сільського населення в теорії взаємодоповнюючого аграрного та сільського розвитку. Таким чином, враховуючи негативну тенденцію, розвиток економіки, орієнтований на сільське господарство, вбачається в таких аспектах: різноманітність галузей та продукції, розміщення виробництв несільськогосподарських виробництв, відродження галузей тваринництва, організація вирощування продукції рослинництва з високою часткою ручної праці, впровадження сучасних методів аграрної логістики тощо. У той же час розвиток сільського господарства вбачається у вирішенні проблем сільського населення за рахунок використання ресурсного потенціалу об’єднаних територіальних громад, а також з ініціативи сільські (побутові) громади з метою усунення асиметрії та якісного поліпшення життєвого середовища шляхом збільшення доступності основних послуг для жителів населених пунктів, які не є центрами UTC (UTC - об’єднані територіальні громади). Доведено, що державна аграрна політика на сучасному етапі повинна базуватися на науково обґрунтованій, збалансованій (або пропорційній, залежно від конкретної ситуації) та взаємозміцнюючій комбінації двох напрямків її здійснення - галузевого та територіального (або розвитку аграрного та сільського) ), тобто взаємодоповнюваність. В статье анализируются существенные изменения, которые произошли в развитии сельского сектора Украины, который включает в себя два компонента: аграрный (сельское хозяйство и технологически связанные отрасли) и сельские районы (пространственная база производства и расселения населения) второй половины прошлого века Выявлены текущие проблемы и намечены перспективы функционирования сельского сектора через призму различных концепций развития производительных сил. Проанализированы проблемы и намечены перспективы функционирования сельского сектора в различных концепциях развития производительных сил. Намечены объективные предпосылки и выявлены негативные тенденции в действиях государственных органов, связанных с аграрным сектором, в условиях плановой, переходной и рыночной экономики. Обоснована важная роль компонентов сельского сектора, а именно сельской экономики и среды обитания сельского населения, в теории взаимодополняющего аграрного и сельского развития. Таким образом, принимая во внимание негативную тенденцию, развитие экономики, ориентированной на сельское хозяйство, рассматривается в следующих аспектах: разнообразие отраслей и продуктов, размещение несельскохозяйственных производственных мощностей, восстановление отраслей животноводства, организация выращивания продукции растениеводства с высокой долей ручного труда, внедрение современных методов аграрной логистики и т. д. В то же время развитие сельского хозяйства проявляется в решении проблем сельского населения путем использования ресурсного потенциала единых территориальных общин, а также по инициативе сельские (домашние) общины с целью устранения асимметрии и качественного улучшения среды обитания путем повышения доступности основных услуг для жителей населенных пунктов, которые не являются центрами UTC (UTC - объединенные территориальные сообщества). Доказано, что государственная аграрная политика на современном этапе должна основываться на научно обоснованном, сбалансированном (или пропорциональном, в зависимости от конкретной ситуации) и взаимоусиливающем сочетании двух направлений ее реализации - отраслевого и территориального (или аграрно-сельского развития). ), то есть взаимодополняемость.