Формування стійкості популяцій сайгака (SAIGA TATARICA LINNAEUS, 1758) в біосферному заповіднику «Асканія-Нова» та особливості збереження і управління її чисельністю
Завантаження...
Дата
2022
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Ф. Е. Фальц-Фейна
Анотація
Сайгак – широкоареальний вид "мамонтової фауни", з надзвичайно великою амплітудою змін чисельності в його популяціях – зник з Південноукраїнських степів в середині XIX століття. З кінця XIX і протягом ХХ століть здійснено ряд спроб з ввезення та розведення цього виду в зоопарку "Асканія-Нова", які, за винятком останньої 1979 року, виявилися невдалими та не привели до стійкого розмноження в умовах неволі. Нинішня ізольована популяція сайгака на півдні України до 2005 року повільно набирала чисельність, що було зумовлено недоліками в організації технологічних процесів забезпечення його утримання в напіввільних умовах. Останнє двадцятиліття в Асканії-Нова спостерігається стійкий приріст популяції, з поголів'ям в 500–600 особин влітку, що забезпечено комплексом ветеринарних та регуляторних заходів з врахуванням дотримання вимог заповідного режиму та збереження інших компонентів екосистеми заповідної зони (ділянки "Великий Чапельський під" на площі більше 2000 гектарів). Зокрема, за відсутності крупних хижих ссавців, для збереження сайгака та інших рідкісних видів копитних регуляторну функцію відіграє людина. Основними методами регулювання чисельності сайгака є відловлювання дорослих тварин або ручне випоювання новонароджених та переселення підрощеного молодняку на інші території: приватні та державні зоопарки, зоорозплідники, мисливські господарства, зоокуточки тощо. В окремі роки суттєву роль відіграють також природні чинники – природна смертність за віком від вроджених та набутих патологій і погодно-кліматичних умов. Saiga is a wide-areal species of "mammoth fauna" with extremely big changes of numbers in its populations. This species has disappeared from the south ukrainian steppes in the middle of XIX century. From the end of XIX and during XX centuries, a line of attempts for introduction and breeding the species at the zoo "Askania-Nova" was done, which were found unsuccessful except of the last one in 1979 and have led to the stable breeding in the capture. Until 2005, the current isolated population of the saiga in southern Ukraine was slowly increasing in number, which was due to deficiencies in the organization of technological processes to ensure its keeping in semi-free conditions. The steady increase of the population is seen in Askania-Nova last twenty years with a stock of 500–600 individuals in summer that is provided by a complex veterinarian actions and preservation other components of the ecosystem of the protected zone (a plot "Great Chapelsky depression" at an area more than 2000 ha). Besides, a man plays a regulatory function for the saiga preservation and other rare ungulate species because of the absence of big predatory mammals. The main methods of the regulation of the saiga population are the catching of adult animals or hand drinking of the newborns and replacement of the raised young stock on other territories: private and state zoos, zoo nurseries, hunting economies, petting zoos, etc. In some years, natural factors also play a significant role – natural mortality by age due to congenital and acquired pathologies and the weather and climate conditions.
Опис
Ключові слова
сайгак, популяція, методи регулювання чисельності, природні чиники регуляції, Saiga, population, methods of population regulation, natural mechanisms of regulation
Цитування
Формування стійкості популяцій сайгака (SAIGA TATARICA LINNAEUS, 1758) в біосферному заповіднику «Асканія-Нова» та особливості збереження і управління її чисельністю / В. С. Гавриленко, А. Р. Дудок, О. С. Мезінов, Н. І. Ясинецька // Вісті Біосферного заповідника “Асканія-Нова”. – 2022. – Т. 24. – С. 112–123.