Способи агресивної захисної поведінки соціальних комах на основі групових дій
Завантаження...
Дата
2022
Автори
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
Анотація
В статті розглядається захисна поведінка соціальних комах за допомогою групових дій така як «атака», яка вимагає максимальної узгодженості дій великої кількості членів соціальної групи. Розглянуто особливості атакуючої захисної поведінки з використанням хімічних комунікаторів, жала, укусів або затискань щелепами. Аналіз літературних даних дозволив зробити висновок, що хімічні комунікатори комах – це фізіологічно активні речовини, які виробляються секреторними залозами у відповідь на небезпеку. Маючи різну хімічну будову, міжвидову, внутрішньовидову та популяційну специфічність, спільним для них є наявність двох типів фракцій: 1 – захисна (атакуюча), до якої можна віднести клейову частина спрею термітів та мурашину кислоту захисного секрету мурах; 2 – комунікаційна (інформуюча), до якої відносяться феромони тривоги, завдяки яким можлива «атака» організованої групи комах. Ще однією важливою спільною особливістю хімічних комунікаторів є обов’язкове заспокоєння після високо рівня збудження під час «атаки». Своєчасне блокування сигналу тривоги є життєво важливим для комах і забезпечується різними шляхами: 1 – високою летючістю, відповідно, швидким зменшенням концентрації збуджуючих речовин; 2 – наявністю у вмісті хімічних комунікаторів заспокійливих речовин, які мають низьку летючість і проявляють свою активність після збудження; 3 – механічно, укриттям джерела збудження. Підсумовано, що використання жала це ефективна групова атакуюча тактика медоносних бджіл, яка має популяційні відмінності, і є генетично обумовленою. Процес жаління умовно можна поділити на комунікаційну (інформуючу) складову, яка полягає в залученні особин за допомогою феромонів сигналізації до жаління та власне захисну (атакуючу), яка полягає у використанні жала. Розглянуто атакуючу групову тактику кусання, яку використовують бджоли без жала для захисту. Відмічено, що даній атакуючій дії передує застосування пасивного захисту, а саме накопичення на кутикулі речовин рослинного походження, які відлякують комахи-хижаків, водночас, ці речовини є аломонами заспокоєння. Під час кусання бджоли застосовують комплекс захисних заходів, які умовно можна поділити на захисні (атакуючі), які полягають у використанні смолоподібних клейових речовин для знерухомлення нападника та власне кусанні, тобто фізичному знешкодженні нападника, а також комунікаційні (інформуючі), які за допомогою феромонів забезпечують залучення до активного захисту максимальної кількості особин. Проведений аналіз зарубіжних літературних публікацій стосовно особливостей захисної поведінки соціальних комах типу «атака» дозволив узагальнити наукові дані з подальшим включенням їх у зміст авторського курсу «Соціальна поведінка тварин». The article deals with the protective behavior of social insects by means of group actions such as “attack”, which requires maximum coordination of actions of a large number of members of the social group. The features of attacking defensive behavior with the use of chemical communicators, stinging, biting or jaw clamping are considered. The analysis of literature data led to the conclusion that chemical communicators of insects are physiologically active substances produced by secretory glands in response to danger. Having different chemical structure, interspecific, intraspecific and population specificity, they have two types of fractions in common: 1 – protective (attacking), which includes the glue part of the termite spray and formic acid of the protective secretion of ants; 2 – communication (informing), which includes alarm pheromones, thanks to which an “attack” of an organized group of insects is possible. Another important common feature of chemical communicators is the mandatory calming down after a high level of excitement during the “attack”. Timely blocking of the alarm signal is vital for insects and is provided in different ways: 1 – high volatility, respectively, a rapid decrease in the concentration of excitatory substances; 2 – the presence of sedatives in the content of chemical communicators, which have low volatility and show their activity after excitation; 3 – mechanically, by covering the source of excitation. It is summarized that the use of sting is an effective group attacking tactic of honey bees, which has population differences and is genetically determined. The stinging process can be conditionally divided into a communication (informing) component, which consists in attracting individuals with the help of signaling pheromones to sting and the actual protective (attacking) component, which consists in the use of the sting. The attacking group stinging tactics used by stingless bees for protection are considered. It is noted that this attacking action is preceded by the use of passive protection, namely the accumulation of substances of plant origin on the cuticle, which repel insect predators, at the same time, these substances are allomones of calm. When biting, bees use a set of protective measures, which can be divided into protective (attacking), which consist in the use of resinous adhesive substances to immobilize the attacker and actually biting, that is, physical neutralization of the attacker, as well as communication (informing), which with the help of pheromones provide the involvement of the maximum number of individuals in active protection. The analysis of foreign literature publications on the peculiarities of defensive behavior of social insects such as “attack” allowed to summarize scientific data with their further inclusion in the content of the author’s course “Social behavior of animals”.
Опис
Ключові слова
соціальні комахи, захисна поведінка, хімічні комунікатори, жало, кусання щелепами, social insects, defensive behavior, chemical communicators, sting, biting with jaws
Цитування
Пальчик О. О. Способи агресивної захисної поведінки соціальних комах на основі групових дій / О. О. Пальчик // Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія. – 2022. – Т. 24, № 2. – С. 23–29.