ТРАНСВЕРСАЛЬНІСТЬ НЕВЕРБАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ У МЕДІАПРОСТОРІ: ЗА ЛАШТУНКАМИ «МИСТЕЦТВА ЖИТИ» СУЧАСНОЇ ЛЮДИНИ
Завантаження...
Дата
2024
Автори
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Запорізький національний університет; Видавничий дім «Гельветика»
Анотація
У статті здійснена антропологічно орієнтована рефлексія модусів медіа реальності, які засвідчують незворотність соціокультурних трансформацій сучасного суспільства та незворотність змін людської природи у цифрову еру. Основний акцент зроблено на дослідженні ролі невербальної комунікації та візуальних образів у життєвому просторі і практиках самореалізації людини у форматі media-sapiens. Обґрунтовано методологічну доцільність звернення до концепцій трансверсального розуму та етики аргументативного дискурсу для опису множинності візуальних форм невербальної комунікації, завдяки яким остання, демонструючи варіативність способів кодування і декодування інформації, зберігає цілісність смислів у переходах між системами. Зображення як візуальна комунікація медіа простору визначає спосіб сприйняття інформації людиною, яка стає більш пристосованою до сприйняття візуальної інформації, культурні техніки письма і читання поступово заміщуються технічним вмінням користуватися інтернетом. Це викликає занепокоєння у вмінні здійснювати нею селекцію інформації та самостійно породжувати смисли. Основну увагу приділено аналізу стабілізаційних і дестабіліційних аспектів невербальної комунікації у життєвому просторі людини. Здійснено опис множинності форм самоздійснення невербальної комунікації та варіативності способів кодування і декодування інформації, які пропонує культура зображення. Доведено, що яскраві дизайни, інфографіка, прихована реклама, інструменти аудіовізуального мистецтва та нейроестетики тощо, здатні переінтерпретовувати вербальні смисли у повідомленнях, змінюючи або викривлюючи контекстуальність комунікації. З’ясовано, що найсуттєвішою характеристикою невербальної комунікації є її трансверсальність. Візуальні елементи не є комунікативно нейтральними, хоча основною їх метою є забезпечення комфортного сприйняття інформації, вони здатні транслювати як життєтворчі так і руйнівні сенси у простір людського буття, ефективно змінювати спосіб сприйняття інформації та здійснювати маніпуляції свідомістю людини. Визначення особливостей комунікації у цифровому суспільстві, яке переважно орієнтується на культуру зображення, дозволить висунути комунікативні та етичні умови взаємодії людини-творця і людини-споживача інформації у сучасному медійному просторі. У статті доведено, що антропологічна інтерпретація соціальних, культурних, комунікативних смислів невербальної аргументації дозволить мінімізувати ризики життєтворчості.
The article presents an anthropologically oriented reflection on the modes of media reality, which demonstrate the irreversibility of sociocultural transformations in contemporary society and the irreversible changes in human nature in the digital age. The main focus is on examining the role of nonverbal communication and visual imagery in the life space and self-realization practices of individuals in the format of media sapiens. The methodological relevance of addressing the concepts of transversal reason and the ethics of argumentative discourse is substantiated to describe the multiplicity of visual forms of nonverbal communication, through which the latter, demonstrating the variability of encoding and decoding information methods, maintains the integrity of meanings in transitions between systems. Visual imagery as visual communication in the media space defines the way people perceive information, who have become more adapted to processing visual data, with cultural techniques of writing and reading gradually being replaced by technical skills of using the internet. This raises concerns about individuals' ability to select information and independently generate meanings. The article emphasizes the analysis of stabilizing and destabilizing aspects of nonverbal communication in the human life space. A description is provided of the multiplicity of forms of nonverbal communication self-realization and the variability in encoding and decoding methods offered by visual culture. It is shown that striking designs, infographics, subliminal advertising, tools of audiovisual art, neuro-aesthetics, and others can reinterpret verbal meanings in messages, altering or enhancing the contextuality of communication. It is revealed that the most significant characteristic of nonverbal communication is its transversality. Visual elements are not communicatively neutral; although their primary purpose is to ensure comfortable perception of information, they can transmit both life-affirming and destructive meanings into the human existential space, effectively altering the way information is perceived and manipulating human consciousness. Identifying the features of communication in a digital society, which primarily relies on visual culture, allows for the proposition of communicative and ethical conditions for the interaction between the human creator and the human consumer of information in the contemporary media space. The article proves that an anthropological interpretation of the social, cultural, and communicative meanings of nonverbal argumentation can minimize the risks associated with life-creation.
Опис
Ключові слова
людина, медіа, комунікація, невербальна комунікація, життєтворчість, трансверсальність, візуальний наратив, цифровий простір, інформаційне суспільство, human, media, communication, nonverbal communication, life-creation, transversality, visual narrative, digital space, information society
Цитування
Радіонова Н. Трансверсальність невербальної комунікації у медіапросторі: за лаштунками «мистецтва жити» сучасної людини. Humanities studies : зб. наук. пр. Запоріжжя, 2024. Вип. 20 (97). С. 109–114. doi: https://doi.org/10.32782/hst-2024-20-97-12