ГРАМАТИКА ПОЕТИЧНОГО МОВЛЕННЯ ЛІНИ КОСТЕНКО: МОРФОЛОГІЧНИЙ РІВЕНЬ

Спрощена сторінка документа
dc.contributor.authorШокуров, О. В.
dc.date.accessioned2024-02-25T12:10:34Z
dc.date.available2024-02-25T12:10:34Z
dc.date.issued2023
dc.description.abstractКваліфікаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 73 сторінки. Мета дослідження - виявити специфіку організації морфологічних форм та вплив їхнього граматичного значення на оприявнення поетичного задуму Ліни Костенко як свідчення її індивідуальної творчої манери. У першому розділі «Теоретичні засади дослідження граматики поетичного мовлення» викладено коротку історію вивчення поетичної граматики в Харківській філологічній школі, початки якої закладено в роботах О. О. Потебні, який накреслив основні принципи структурного аналізу художнього тексту. Далі вони знайшли розвиток у працях Д. М. Овсянико-Куликовського, Л. А. Булаховського, Ю. В. Шевельова, пізніше – на засадах психолінгвістики і лінгвоконцептології їх розвинули Л. А. Лисиченко, В. С. Калашник та їхні учні. Прагматичний ресурс граматичних категорій і форм досліджували О. А. Олексенко, О. В. Калашник, І. А. Павлова, О. В. Халіман. Поетична морфологія детально розглянута в працях О. О. Скоробогатової та її учнів. У роботі використано запропоновану нею систему структурно-текстової організації морфологічних одиниць у поетичному тексті. Розглянуто праці мовознавців, які досліджували поетичне мовлення Ліни Костенко і зроблено висновок про відсутність спеціального дослідження морфологічних одиниць як маркерів індивідуального стилю поетеси. У другому розділі розглянуто художнє навантаження актуалізованих іменникових форм у поетичних текстах Ліни Костенко, зокрема співположення слів з однаковим коренем (тавтологія), того самого іменника в різних відмінкових формах (поліптотон), співположення форм однини і множини. Художні функції граматичних форм і значень іменника виявляються передусім у «згущенні» спільнокореневих і різнокореневих слів. З’ясовано місце займенника в парадигмі поетичного тексту Ліни Костенко, акцентовано на переважному вживанні особових займенників, присвійних та неозначених, які творять текст за допомогою анафоричних і антитетичних повторів, епанафори, анадиплозису. Значну художню вагу мають числівники, зокрема зменшено-пестливі їхні форми. Серед художніх функцій прикметника увагу зосереджено на редуплікованих формах якісних прикметників, тісноті ряду в їхньому використанні. Визначено також роль морфологічної домінанти тексту, яку виконують прислівники. Художні функції дієслова описано через систему його категорій, що мають потужний стилістичний потенціал. Досліджено видо-часові відношення як вияв хронотопних ознак, категорію модальності, зокрема роль імператива, ефект від «згущення» форм безособових дієслів тощо. Проаналізовано художнє навантаження службових частин мови, зокрема їхня селекція і «згущення» для актуалізації морфологічних значеь повнозначних слів і семантики тексту. Виявлено поширеність стилістичного прийому полісиндетону, ритмоутворювальна функція службових слів. У висновках до роботи викладено узагальнені результати дослідження. The qualification work consists of an introduction, two parts, conclusions and a list of references. The total volume of work is 69 pages. The purpose of the study is to reveal the specificity of the organization of morphological forms and the influence of their grammatical meaning on the manifestation of Lina Kostenko's poetic idea as evidence of her individual creative manner. In the first part, "Theoretical foundations of the study of the grammar of poetic speech", a brief history of the study of poetic grammar at Kharkiv Philological School is presented. It is found that it began in the works by O. O. Potebnya, who outlined the main principles of the structural analysis of an artistic text. Further, they found development in the works by D. M. Ovsianyko-Kulikovsky, L. A. Bulakhovskyi, Yu. V. Shevelyov, later they were developed by L. A. Lysychenko, V. S. Kalashnikov and their students on the basis of psycholinguistics and linguoconceptology. The pragmatic resource of grammar categories and forms was studied by O. A. Oleksenko, O. V. Kalashnyk, I. A. Pavlova, and O. V. Haliman. Poetic morphology is considered in detail in the works by O. O. Skorobogatova and her students. The work uses the system proposed by her for the structural and textual organization of morphological units in the poetic text. The works of linguists who studied Lina Kostenko's poetic speech are reviewed and it is concluded that there is the lack of special research on morphological units as markers of the poetess's individual style. The second part examines the artistic load of actualized noun forms in Lina Kostenko's poetic texts, in particular the juxtaposition of words with the same root (tautology), the same noun in different case forms (polyptoton), and the juxtaposition of singular and plural forms. The artistic functions of the grammar forms and meanings of the noun are revealed primarily in the "condensation" of common and different-rooted words. The place of the pronoun in the paradigm of Lina Kostenko's poetic text is clarified, the emphasis is placed on the predominant use of personal, possessive and indefinite pronouns, which create the text with the help of anaphoric and antithetical repetitions, epanaphora, and anadiplosis. Numerals have significant artistic weight, in particular their diminuitive-hypocoristic forms. Among the artistic functions of the adjective, attention is focused on the reduplicated forms of qualitative adjectives, the closeness of the series in their use. The role of the morphological dominant of the text due to adverbs is also defined. The artistic functions of the verb are described through the system of its categories, which have a powerful stylistic potential. The tense aspect relation as the manifestation of chronotopic features, modality category, in particular the role of the imperative, the effect of "condensing" forms of impersonal verbs, etc., are studied. The artistic load of functional parts of speech is analyzed, in particular, their selection and "condensation" to actualize the morphological meanings of full-meaning words and the semantics of the text. The prevalence of the stylistic use of polysyndeton and rhythm-forming function of official words, are revealed. The conclusions present the generalized results of the research.
dc.identifier.citationШокуров О. В. Граматика поетичного мовлення Ліни Костенко: морфологічний рівень : кваліфікац. робота на здобуття освіт. ступеня магістр : спец. 035.01 Філологія (Укр. мова і літ.) / О. В. Шокуров ; Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди, каф. укр. мови ім. проф. Л. А. Лисиченко. – Харків, 2023. – 73 с.
dc.identifier.urihttps://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/14108
dc.language.isouk
dc.publisherХарківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
dc.subjectпоетичне мовлення
dc.subjectморфологічні засоби поетики
dc.subjectтексти Ліни Костенко
dc.subjectіменник
dc.subjectприкметник
dc.subjectзайменник
dc.subjectчислівник
dc.subjectприслівник
dc.subjectдієслово
dc.subjectслужбові слова
dc.subjectpoetic speech
dc.subjectmorphological means of poetics
dc.subjectLina Kostenko's texts
dc.subjectnoun
dc.subjectadjective
dc.subjectpronoun
dc.subjectnumeral
dc.subjectadverb
dc.subjectverb
dc.subjectoperative words
dc.titleГРАМАТИКА ПОЕТИЧНОГО МОВЛЕННЯ ЛІНИ КОСТЕНКО: МОРФОЛОГІЧНИЙ РІВЕНЬ
dc.title.alternativeGrammar of Lina Kostenko's poetic speech: morphological level
dc.typeOther
Файли
Колекції
2023