Виховання і самопізнання: до актуальності філософсько-освітніх ідей Григорія Сковороди і Йоганна Готліба Фіхте

Спрощена сторінка документа
dc.contributor.authorКултаєва, М. Д.
dc.date.accessioned2023-12-01T12:06:58Z
dc.date.available2023-12-01T12:06:58Z
dc.date.issued2022
dc.description.abstractНа матеріалі філософсько-освітніх розвідок Сковороди і Фіхте розкривається взаємозв’язок самопізнання і виховання. Здійснюється верифікація методологічного положення про єдність теорії і біографії, яка знаходить підтвердження як у випадку Сковороди, так і у випадку Фіхте. Ці обидві постаті попри протилежності їх позицій щодо релігії уособлюють суперечливий характер Просвітництва і пов’язаних з ним очікувань. Передусім це торкається перспективи емансипації людини і суспільства як у секулярних версіях, так і у проектах оновленої релігії, рамкові передумови трансформації якої пропонують Сковорода і Фіхте. Порівнюються підходи Сковороди і Фіхте до розв’язання проблеми гуманізації людської природи через самопізнання, здійснюване на основі удосконалення світоглядного виховання, необхідного для ствердження розумної свободи, обґрунтовується комплементарність концептів «природженості» (Сковорода) і «покликання» (Фіхте). Розкривається евристичний потенціал анатомічних метафор Сковороди як унаочнення переходу від оптики видимого до невидимого у формуванні «нової людини». Розрізнення між видимим і невидимим та християнська етика, за Сковородою, утворюють фундаментальні підвалини навчально-виховного процесу, а головним підручником та учителем виступає Біблія, натомість Фіхте проголошує ученого вихователем та вчителем людства. Фіхте у своїх поглядах на людину займає позицію, протилежну Сковороді, відкидаючи аргументацію у дусі неоплатонізму. Його філософсько-освітні розвідки зосереджені на удосконаленні людського роду, який після наполеонівських війн редукується до німецької нації, спасінням якої у стані політичної залежності проголошується національне виховання, ресурсною базою якого є німецька культура і мова. The paper considers the relationship between self-knowledge and education on the material of Skovoroda’s and Fichte’s philosophical and educational explorations. Verification of the methodological statement of the unity of theory and biography is carried out, which finds its confirmation in the cases of both Skovoroda and Fichte. These two figures, despite their opposing positions on religion, embody the contradictory nature of the Enlightenment and the expectations associated with it. First of all, that affects the perspective of the emancipation of human and society both in secular versions and in the projects of renewed religion, with the framework prerequisites for the transformation of the latter proposed by Skovoroda and Fichte. The paper compares approaches by Skovoroda and Fichte to solving the problem of humanizing human nature through self-discovery, carried out on the basis of the improvement of worldview education necessary for the assertion of rational freedom; the complementarity of the concepts of “naturalness” (Skovoroda) and “vocation” (Fichte) is substantiated. The paper reveals the heuristic potential of Skovoroda’s anatomical metaphors as a visualization of the transition from the optics of the visible to the invisible in the formation of a “new person”. The distinction between the visible and the invisible and Christian ethics, according to Skovoroda, form the basic foundations of the educational process, and the Bible is the main textbook and teacher, – while Fichte, on the other hand, proclaims the scholar to be the educator and teacher of humanity. In his views on human, Fichte possesses a position opposite to Skovoroda, rejecting arguments in the spirit of Neoplatonism. His philosophical and educational explorations are focused on the improvement of the human race, which after the Napoleonic wars is reduced to the German nation, whose salvation under the situation of political dependence is proclaimed to be national education based on German culture and language.
dc.identifier.citationКултаєва М. Виховання і самопізнання: до актуальності філософсько-освітніх ідей Григорія Сковороди і Йоганна Готліба Фіхте / М. Култаєва // Філософія освіти = Philosophy of Education. – 2022. – № 28 (2). – С. 8–36.
dc.identifier.issn2309-1606 (print)
dc.identifier.issn2616-7662 (online)
dc.identifier.urihttps://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/13212
dc.language.isouk
dc.publisherІнститут вищої освіти НАПН України
dc.subjectСковорода
dc.subjectФіхте
dc.subjectморальне та національне виховання
dc.subjectосвіта
dc.subjectсамопізнання
dc.subjectсекуляризація
dc.subjectрелігія
dc.subjectприродженість
dc.subjectсвобода
dc.subjectSkovoroda
dc.subjectFichte
dc.subjectmoral and national education
dc.subjectself-knowing
dc.subjectsecularity
dc.subjectreligion
dc.subjectinborn tendencies
dc.subjectfreedom
dc.titleВиховання і самопізнання: до актуальності філософсько-освітніх ідей Григорія Сковороди і Йоганна Готліба Фіхте
dc.title.alternativeEducation and Self-knowledge: On Actuality of philosophical-educational ideas of Hryhorii Skovoroda and Johann Gottlieb Fichte
dc.typeArticle
Файли
Оригінальний пакет
Зараз показано 1 - 1 з 1
Зображення мініатюри
Назва:
Култаєва М.1.pdf
Розмір:
829.3 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Завантажити
Ліцензійний пакет
Зараз показано 1 - 1 з 1
Зображення мініатюри
Назва:
license.txt
Розмір:
9.64 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити
Колекції
Кафедра філософії