Мовні девіації в медійному дискурсі

Спрощена сторінка документа
dc.contributor.authorЧеснюк, А. Р.
dc.date.accessioned2022-06-09T22:15:28Z
dc.date.available2022-06-09T22:15:28Z
dc.date.issued2021
dc.description.abstractАктуальність теми дослідження відзначається недосконалістю повного аналізу мовних помилок на матеріалі ЗМІ, недовершеністю питання щодо стандарту виявлення помилок під час редагування журналістських оповіщень. Також являється вимога щодо уточнення й уніфікації термінологічного апарату на позначення окресленого явища, адже нечіткість у роз’яснюванні мовних помилок часто викривляє розуміння феномена помилки взагалі. Мета роботи зводиться до опрацювання конструктивної типології мовних помилок шляхом встановлення та систематизації їх рис, а також у дефініції баз лінгвістичної теорії, що дає можливість з’ясування численних кількостей анормативів, закарбовуваних у журналістських матеріалах, надає право оцінювати мовні факти з погляду нормативності/ненормативності та практичної доречності, відкриває мотиви виникнення помилок. Автор пропонує конструктивне опрацювання типології мовних помилок шляхом встановлення та систематизації їх рис, а також у дефініції баз лінгвістичної теорії, що дає можливість з’ясування численних кількостей анормативів, закарбовуваних у журналістських матеріалах, надає право оцінювати мовні факти з погляду нормативності/ненормативності та практичної доречності, відкриває мотиви виникнення помилок. У праці здійснено комплексний аналіз орфографічних, лексичних, морфологічних анормативів, виділено та охарактеризовано їх різновиди. Важливе місце у роботі відведено визначенню критеріїв виявлення мовних помилок під час редагування журналістських матеріалів. Актуальность темы исследования отмечается несовершенством полного анализа речевых ошибок на материале СМИ, несовершенством вопроса стандарта обнаружения ошибок при редактировании журналистских уведомлений. Также возникает требование об уточнении и унификации терминологического аппарата на обозначение обозначенного явления, ведь нечеткость в разъяснении речевых ошибок часто искажает понимание феномена ошибки вообще. Цель работы сводится к разработке конструктивной типологии языковых ошибок путем установления и систематизации их черт, а также в определения баз лингвистической теории, что дает возможность выяснения многочисленных количеств анормативов, запечатленных в журналистских материалах, предоставляет право оценивать языковые факты с точки зрения нормативности/ненормативности и практической уместности, открывающей мотивы возникновения ошибок. Автор предлагает конструктивную проработку типологии языковых ошибок путем установления и систематизации их черт, а также в определения баз лингвистической теории, что дает возможность выяснения многочисленных количеств анормативов, запечатлеваемых в журналистских материалах, предоставляет право оценивать языковые факты с точки зрения нормативности/ненормативности и практической уместности, открывает мотивы возникновения ошибок. В работе осуществлен комплексный анализ орфографических, лексических, морфологических анормативов, выделены и охарактеризованы их разновидности. Важное место в работе отведено определению критериев выявления речевых ошибок при редактировании журналистских материалов. The urgency of the research topic is marked by the imperfection of the full analysis of language errors in the media, the incompleteness of the standard of error detection when editing journalistic notices. There is also a demand for clarification and unification of the terminological apparatus for the designation of the outlined phenomenon, as the vagueness in the explanation of language errors often distorts the understanding of the phenomenon of error in general. The aim of the work is to study the constructive typology of linguistic errors by establishing and systematizing their features, as well as in defining the bases of linguistic theory, which allows to clarify the many quantities engraved in journalistic materials, gives the right to assess linguistic facts in terms of normative practical relevance, reveals the motives for errors. The author offers a constructive elaboration of the typology of linguistic errors by establishing and systematizing their features, as well as in defining the bases of linguistic theory, which makes it possible to clarify the numerous quantities of anomorves engraved in journalistic materials. , reveals the motives for errors. The work provides a comprehensive analysis of spelling, lexical, morphological norms, highlighted and characterized their varieties. An important place in the work is given to defining the criteria for detecting language errors when editing journalistic materials.uk_UA.UTF-8
dc.identifier.citationЧеснюк А. Р. Мовні девіації в медійному дискурсі : кваліфікац. робота на здобуття освіт. ступеня магістр : спец. 035 Філологія / А. Р. Чеснюк ; Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди, каф. українознавства і лінгводидактики. – Харків, 2021. – 62 с.uk_UA.UTF-8
dc.identifier.urihttps://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/7422
dc.language.isoukuk_UA.UTF-8
dc.publisherХарківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковородиuk_UA.UTF-8
dc.subjectмовна помилкаuk_UA.UTF-8
dc.subjectанормативuk_UA.UTF-8
dc.subjectтипологія помилокuk_UA.UTF-8
dc.subjectкритерії виявлення помилокuk_UA.UTF-8
dc.subjectредагуванняuk_UA.UTF-8
dc.subjectязыковая ошибкаuk_UA.UTF-8
dc.subjectтипология ошибокuk_UA.UTF-8
dc.subjectкритерии обнаружение ошибокuk_UA.UTF-8
dc.subjectредактированиеuk_UA.UTF-8
dc.subjectlanguage erroruk_UA.UTF-8
dc.subjectanormativeuk_UA.UTF-8
dc.subjecttypology of errorsuk_UA.UTF-8
dc.subjectcriteria for error detectionuk_UA.UTF-8
dc.subjecteditinguk_UA.UTF-8
dc.titleМовні девіації в медійному дискурсіuk_UA.UTF-8
dc.title.alternativeЯзыковые девиации в медийном дискурсеuk_UA.UTF-8
dc.title.alternativeLanguage deviations in media discourseuk_UA.UTF-8
dc.typeOtheruk_UA.UTF-8
Файли
Колекції
2021