МОВНА ТРАВМА В СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ ДИСКУРСІ: ДОСВІД ВІЙНИ

Спрощена сторінка документа
dc.contributor.authorГармаш, Л. В.
dc.contributor.authorІлеа, Л. Т.
dc.date.accessioned2023-05-11T08:20:43Z
dc.date.available2023-05-11T08:20:43Z
dc.date.issued2022
dc.description.abstractТермін «травма» часто використовується для вивчення будь-якої форми хворобливого та фруструючого досвіду. Дискурс травми має безпосереднє відношення до презентації мовцем певної травматичної події та її оцінки. Для розуміння генези, дискурсивних механізмів і засобів подолання міжмовного конфлікту вивчаються інтерв'ю, пости в соціальних мережах, публіцистичні статті, інші види усних та письмових висловлювань, у яких йдеться про пережитий досвід мовної травми. Особливу увагу у статті приділено двомовним текстам та способам презентації у них мовного конфлікту. Зроблено спробу встановити і проаналізувати декілька способів репрезентації травматичного досвіду війни лінгвістичними засобами, представлених у двох типах наративу: наратив про травму і наратив травми. Наратив про мовну травму містить більш-менш об’єктивний опис власного мовного досвіду, обставин, які могли сприяти або стали причиною травми тощо. Він хоча і може бути емоційно забарвленим, але загалом не має якихось специфічних ознак, які б можна було вважати маркерами мовної травми. До травм, завданих мові з метою політичних маніпуляцій масовою свідомістю, автори статті відносять табуювання лексики, що має безпосереднє відношення до сучасної ситуації військового конфлікту, заміна її евфемізмами, покликаними пом'якшити, завуалювати, нівелювати і, зрештою, деформувати реальність. У дослідженні окреслені основні напрямки подальшого вивчення цієї складної, багаторівневої проблеми, яка тісно пов’язана з самоідентифікацією особистості із засобами маніпуляції масовою свідомістю, з лінгвістичними інструментами політичного впливу та психологічної агресії. У подальшій роботі планується розглянути різні види мовної девіації, механізми їхнього утворення та функціонування у площині російсько-українського мовного протистояння.The term ‘trauma’ is often used to refer to painful and frustrating experience. Trauma discourse is directly related to the speaker's presentation of a certain traumatic event and its evaluation. In order to understand the genesis, discursive mechanisms and means of overcoming the interlanguage conflict, interviews, posts in social networks, journalistic articles, and other types of oral and written statements, which talk about the lived experience of language trauma, are studied. Particular attention in the article is given to bilingual texts and ways of expressing the language conflict. An attempt is made to establish and analyse several ways of representing the traumatic experience of war by linguistic means, presented in two types of narrative (traumatized narration and trauma narration). A narrative of language trauma contains a more or less objective description of one's own language experience, circumstances that may have contributed to or caused the trauma, etc. Although it may be emotionally coloured, in general it does not have any specific signs that could be considered markers of language trauma. The authors of the article include the tabooing of vocabulary directly related to the current situation of the military conflict, its replacement with euphemisms designed to soften, veil, level and, ultimately, distort reality, to the injuries inflicted on language for the purpose of political manipulation of mass consciousness. The work outlines the main directions of further study of this complex, multi-level problem, which is closely related to the self-identification of an individual with the means of mass consciousness manipulation, with linguistic tools of political influence and psychological aggression. In further work, it is planned to consider various types of language deviation, the mechanisms of their formation and functioning on the basis of the Russian-Ukrainian language conflict.
dc.identifier.citationГармаш Л. В. Мовна травма в сучасному українському дискурсі: досвід війни / Л. В. Гармаш, Л. Т. Ілеа // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Літературознавство. – Харків, 2022. – Вип. 2 (100). – С. 183–196.
dc.identifier.issn2312-1068 (Print)
dc.identifier.issn2312-1076 (Online)
dc.identifier.urihttps://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/11173
dc.language.isouk
dc.publisherХарківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
dc.subjectмовна травма
dc.subjectнаратив про травму
dc.subjectнаратив травми
dc.subjectросійсько-український мовний конфлікт
dc.subjectlanguage trauma
dc.subjecttraumatized narration
dc.subjecttrauma narration
dc.subjectRussian-Ukrainian language conflict
dc.titleМОВНА ТРАВМА В СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ ДИСКУРСІ: ДОСВІД ВІЙНИ
dc.title.alternativeLANGUAGE TRAUMA IN CONTEMPORARY UKRAINIAN DISCUSSION: THE EXPERIENCE OF WAR
dc.typeArticle
Файли
Оригінальний пакет
Зараз показано 1 - 1 з 1
Зображення мініатюри
Назва:
Nzl_2022_2_12.pdf
Розмір:
425.34 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Завантажити
Ліцензійний пакет
Зараз показано 1 - 1 з 1
Зображення мініатюри
Назва:
license.txt
Розмір:
9.64 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити
Колекції
Кафедра української лiтератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова