Диалектика повтора и антитезы в стихотворении Георгия Иванова "Над закатами и розами…"
Завантаження...
Дата
2020
Автори
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
Анотація
Повтор и антитеза, будучи универсальными стилистическими принципами, обеспечивают интонационно-ритмическое, смысловое, композиционное, эмоциональное единство поэтического текста. Цель статьи состоит в выявлении функций повтора и антитезы в стихотворении Георгия Иванова и анализе особенностей идиостиля поэта. В работе использованы традиционные методы анализа поэтического текста, который понимается как единая художественная система. Смысл целого автор статьи интерпретирует, вычленяя отдельные элементы этой системы, к которым относятся различные виды повторов. В процессе анализа установлены взаимосвязи между повторяющимися единицами текста, определены функции повторов, их семантика, выяснено, в каких отношениях они состоят с такой стилистической фигурой как антитеза (противопоставление). Для углубленного проникновения в структуру поэтического текста были задействованы общенаучные методы дедукции и индукции, метод концептуального анализа и метод медленного чтения, предложенный Роланом Бартом. Автор статьи пришел к выводу, что Георгий Иванов использует повторы практически на всех уровнях поэтического текста – морфологическом, лексическом, смысловом, композиционном и др. Повторы обеспечивают интонационное богатство стиха, распределяя в тексте смысловые и ритмические акценты, определяют динамическое развитие поэтического текста, так как служат средством ускорения и замедления движения поэтической мысли. Повторы и антитезы являются теми скрепами, которые придают тексту завершенность, объединяя его в целостную структуру, отдельные элементы которой тесно связаны друг с другом и пребывают в постоянном взаимодействии. Повтор и антитеза представляют собой диалектическую пару противоположностей, подразумевающих одна другую и образующих единую систему взаимных притяжений и отталкиваний, установления границ между отдельными элементами текста и их нарушения, в результате чего мы можем рассматривать художественное произведение как живую самоорганизующуюся систему. Анализ повторов и антитез в контексте художественного произведения дает ключ к пониманию и адекватной интерпретации смысла стихотворения. Повтор і антитеза, які є універсальними стилістичними принципами, забезпечують інтонаційно-ритмічну, смислову, композиційну, емоційну єдність поетичного тексту. Мета статті полягає у виявленні функцій повтору і антитези у вірші Георгія Іванова та аналізі особливостей ідіостилю поета. У роботі використані традиційні методи аналізу поетичного тексту, який розуміється як єдина художня система. Сенс цілого автор статті інтерпретує, виокремлюючи елементи цієї системи, до яких відносяться різні види повторів. У процесі аналізу встановлено взаємозв’язки між повторюваними одиницями тексту, визначено функції повторів, їхню семантику, з’ясовано, в яких стосунках вони складаються з такою стилістичною фігурою як антитеза (протиставлення). Для поглибленого проникнення в структуру поетичного тексту були задіяні загальнонаукові методи дедукції та індукції, метод концептуального аналізу та метод повільного читання, запропонований Роланом Бартом. Автор статті дійшов висновку, що Георгій Іванов використовує повтори практично на всіх рівнях поетичного тексту – морфологічному, лексичному, семантичному, композиційному та ін. Повтори і антитези забезпечують інтонаційне багатство вірша, розподіляючи в тексті смислові і ритмічні акценти, визначають динамічний розвиток поетичного тексту, служать засобом прискорення і уповільнення руху поетичної думки. Вони є тими засобами, які надають тексту завершеність, об’єднуючи його в цілісну структуру, окремі елементи якої тісно пов’язані один з одним і перебувають у постійній взаємодії. Повтор і антитеза є діалектичною парою протилежностей, що передбачають одна іншу і утворюють систему взаємних тяжінь і відштовхувань, встановлюючи межі між окремими елементами тексту і порушуючи їх, в результаті чого ми можемо розглядати художній твір як живу систему, яка здатна до самоорганізації. Аналіз повторів і антитез в контексті художнього твору дає ключ до розуміння й адекватної інтерпретації сенсу вірша. Repetition and antithesis, being universal stylistic principles, provide
intonation-rhythmic, semantic, compositional, emotional unity of the poetic text. The purpose of the article is to identify the functions of repetition and antithesis in the poem by Georgy Ivanov and to analyse the peculiarities of the poet’s style. Traditional methods of analysing poetic text, which is understood as a unifi ed artistic system were used. The author of the article interprets the meaning of the whole work by isolating the individual elements of its system, which include various types of repetition. In the course of the analysis, the relationships between the repetitive units of the text were established, the functions of repetitions, their semantics were determined, it was clarifi ed in what relations they are with such a stylistic fi gure as antithesis. General scientifi c methods of deduction and induction, the method of conceptual analysis and the method of slow reading, proposed by Roland Barthes, were used for deep penetration into the structure of the poetic text. The author of the article comes to the conclusion that the poet uses repetition at almost all levels of the poetic text – morphological, lexical, semantic, compositional, etc. Repetition and antithesis provide the intonational richness of verses, distributing semantic and rhythmic accents, dynamic development of a poetic text, serve as a means of accelerating and slowing down the movement of poetic thought. They are the bonds that give the text completeness, uniting it into a holistic structure, the individual elements of which are closely related to each other and are in constant interaction. Repetition and antithesis are a dialectical pair of opposites, implying one another and forming a single system of mutual attraction and repulsion, establishing boundaries between individual elements of the text and breaking them, as a result of which we can consider a poem as a living self-organizing system. Analysis of repetition and antithesis in the context of a poem provides the key to understanding and adequate interpretation of the poem.
Опис
Ключові слова
Георгий Иванов, повтор, функции повтора, антитеза, диалектическая пара, Георгій Іванов, функції повтору, діалектична пара, Georgy Ivanov, repetition, functions of repetition, antithesis, dialectical pair
Цитування
Гармаш Л. В. Диалектика повтора и антитезы в стихотворении Георгия Иванова "Над закатами и розами…" / Л. В. Гармаш // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Літературознавство. – Харків, 2020. – Вип. 2 (96). – С. 60–74.