Piano-сlaviуr symbology to the concepts to second piano trio of D. Shostakovich and “quartette on end of the time” of O. Messiaen

Спрощена сторінка документа
dc.contributor.authorKalashnik, M.
dc.contributor.authorShevchenko, L.
dc.date.accessioned2023-10-26T11:19:18Z
dc.date.available2023-10-26T11:19:18Z
dc.date.issued2019
dc.description.abstractRationale. The stated research topic is justifi ed by the exceptional demand for ensemble music today, and especially the baroque ensembles, among which trio sonatas take a worthy place. The signifi cance of the mentioned baroque ensemble variation was determined from the 20th century as a whole, when instrumental trios found a memorial sense in the traditions of Russian music (Piano Trio in Memory of a Great Artist (dedicated to Nikolai Rubinstein) by Pyotr Tchaikovsky, Trio in Memory of a Great Artist Pyotr Tchaikovsky by Sergei Rachmaninoff), and other compositions, perceived as neo-baroque (see Quartet for the End of Time by Olivier Messiaen), by their expressive essence, turned to the church trio sonata (which was, as is known, a quartet, or even a quintet by the composition of the participants [3]). The named modifi cations of ensemble compositions are directly related to the role of clavier-piano in them, which determines the content of genre designations from the Baroque era to the present. The objective of this study is to highlight the signifi cant fi lling of the clavier-piano participation in the baroque ensemble of trio sonata and other variations in the perspective of inheritance of this ensemble art for the musicians of early before the 20th century and throughout it, with support by the material of such signifi cant works as Piano Trio No. 2 by Dmitri Shostakovich and Quartet for the End of Time by Olivier Messiaen. Метою даної статті є виділення значеннєвого наповнення клавірно-фортепіанної участі в барочному ансамблі тріо-сонати й інших різновидів у ракурсі спадкоємності цього ансамблевого мистецтва для музикантів передодня й саме ХХ століття — з опорою на матеріал таких епохально значущих творів, як Друге фортепіанне тріо Д. Шостаковича й «Квартет на кінець часу» О. Мессіана. Вибрані твори об’єднані хронологічно й психологічно: вони створені в період Другої світової війни, в умовах невизначеності ходу політичних репресій і долі Батьківщини як для Д. Шостаковича, так і для О. Мессіана. Методологічна основа роботи — культурологічні проєкції інтонаційного бачення музики в Б. Асафьєва як лінгвізованого музикознавства й розуміння музики в контексті уявлень про мовно-мовленнєву систему вербальної комунікації, як це сприйнято в Україні в спадщині вихованців шкіл І. Ляшенка, І. Котляревського — у роботах О. Козаренка, О. Маркової, ін. Методи історико-аналітичний, стильово-компаративний культурологічної спрямованості на традицію та звичай у мистецтві становлять базу дослідницького підходу. Наукова новизна статті — теоретична самостійність парадигматичного трактування значеннєвої символіки барочної церковної тріосонати в семантичній сукупності ансамблевого інструменталізму Нового часу й Новітньої історії на рівні ХХ століття. Жанр тріо-сонати визначився в значимості «тріо-принципу» (за О. Єпішиним), породженого християнською символікою трьохголосся — троєстрочія старовинної церковної поліфонії, що визначив сакральну значимість ансамблів. Тріо-сонатою залишалися ансамблі з чотирьох, а то й п’яти музикантів — «Квартет на кінець часу» О. Мессіана вписується в необарочну тенденцію ХХ століття у вигляді «тріо-сонати для чотирьох виконавців». Клавірне (чембально-клавесинне, органне, згодом фортепіанне) виконання баса відповідало церковній традиції трактовки його як опори звучання. Сакральний зміст фортепіанної партії в тріо-складі ХІХ–ХХ століть відповідав звичаю староцерковної музики, що на хвилі Православного відродження ХІХ сторіччя знайшов символіку музичного меморіалу-поминальності видатних представників мистецтва, як це мало місце в Другому фортепіанному тріо Д. Шостаковича. А поминальний зміст «Квартету на кінець часу» О. Мессіана відзначений у завершення класичної традиції музики й буття, що відбулося в роки Другої світової війни.
dc.identifier.citationKalashnik M. Piano-сlaviуr symbology to the concepts to second piano trio of D. Shostakovich and "quartette on end of the time" of O. Messiaen / M. Kalashnik, L. Shevchenko // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті : зб. наук. пр. – Харків : ХДАДМ, 2019. – Вип. 5. – С. 33–38.
dc.identifier.issn2409-2347 (print)
dc.identifier.urihttps://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/12827
dc.language.isoen
dc.publisherХарківська державна академія дизайну і мистецтв
dc.subjectpiano-clavier symbolism of expression
dc.subjectcustom in music
dc.subjectartistic tradition
dc.subjectgenre in music
dc.subjectmusical symbol
dc.subjectфортепіанно-клавірна символіка вираження
dc.subjectзвичай у музиці,
dc.subjectхудожня традиція
dc.subjectжанр у музиці
dc.subjectмузичний символ
dc.titlePiano-сlaviуr symbology to the concepts to second piano trio of D. Shostakovich and “quartette on end of the time” of O. Messiaen
dc.title.alternativeФортепіанно-клавірна символіка в концепції тріо № 2 Д. Шостаковича і «Квартету на кінець часу» О. Мессіана
dc.typeArticle
Файли
Оригінальний пакет
Зараз показано 1 - 1 з 1
Зображення мініатюри
Назва:
Kalashnik M. Piano-сlaviуr symbology_2019_5.pdf
Розмір:
257.79 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Завантажити
Ліцензійний пакет
Зараз показано 1 - 1 з 1
Зображення мініатюри
Назва:
license.txt
Розмір:
9.64 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити
Колекції
Кафедра музичного мистецтва