ТЕРМІНОЛЕКСИКА ГАЛУЗІ ОСВІТИ В КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНОМУ АСПЕКТІ

Завантаження...
Зображення мініатюри
Дата
2021
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, Видавничий дім «Гельветика»
Анотація
Комунікативно-прагматичний аспект вивчення української мови (за професійним спрямуванням) вимагає уваги як до власне комунікативних, так і до прагматичних компонентів мовних / мовленнєвих явищ, пов’язаних із суб’єктом мовлення, адресатом, соціальними дозволами або заборонами на ті чи ті мовленнєві дії. Соціум зумовлює існування типових царин спілкування, зокрема таких, як адміністративно-юридична, наукова, освітня тощо. Уживання термінологічної лексики залежить від соціальної та конкретної комунікативної ситуації. Щоб досконало вивчити професійне мовлення та його складники, передусім термінологічну лексику, доцільно розрізняти два аспекти: структуру термінів і мовні компетенції. Будь-який текст фахового спрямування необхідно аналізувати з урахуванням категорії мовної особистості, яка реалізує комунікативний потенціал у професійному мовленні, перебуває в центрі процесів, пов’язаних із термінологічним регулюванням. У поданій розвідці термінологія та професійне мовлення виходять за межі літературної мови і трактуються як різновиди мовного функціонування відповідно до слабко вираженої варіативної забарвленості. Варіативні характеристики професійного мовлення обмежуються в цьому разі загалом галузевою лексикою і зводяться переважно до використання професіоналізмів. Мовлення представників професійних об’єднань вирізняється наявністю виробничих термінів і зворотів мовлення. У статті досить широко визначено термінологію освітньої галузі на прикладі комунікації між фахівцями, незалежно від того, у якій формі вона віддзеркалюється: у письмовій чи усній, в офіційному чи неофіційному спілкуванні. Соціальній структурі мови і структурі мовленнєвої поведінки людей у суспільстві притаманні специфічні риси, зумовлені соціальною природою мови. Це й типи варіювання засобів мови, і соціальні характеристики мовців, і умови, за яких мовлення відбувається. Розподіл мовних ресурсів залежить від сфер і умов спілкування. Щоб адекватно сприймати терміни, що належать конкретній галузі, необхідно сформувати основні правила, створені для розуміння наявних і нових термінів. Коммуникативно-прагматический аспект изучения украинского языка (по профессиональному направлению) требует внимания как собственно коммуникативных, так и прагматических компонентов языковых / речевых явлений, связанных с субъектом речи, адресатом, социальными разрешениями или запретами на те или иные речевые действия. Социум обуславливает существование типичных сфер общения, в частности таких, как административно-юридическая, научная, образовательная и т.д. Употребление терминологической лексики зависит от социальной и конкретной коммуникативной ситуации. Чтобы досконально изучить профессиональную речь и их составляющие, прежде всего терминологическую лексику, целесообразно различать два аспекта: структуру терминов и речевые компетенции. Любой текст профессионального толка необходимо анализировать с учетом категории языковой личности, реализующей коммуникативный потенциал в профессиональной речи, находится в центре процессов, связанных с терминологическим регулированием. В данной разведке терминология и профессиональная речь выходят за пределы литературного языка и трактуются как разновидности речевого функционирования в соответствии с слабо выраженной вариативной окрашенностью. Вариативные характеристики профессиональной речи ограничиваются в этом случае в целом отраслевой лексикой и сводятся преимущественно к использованию профессионализмов. Вещание представителей профессиональных объединений отличается наличием производственных терминов и оборотов речи. В статье достаточно широко определена терминология образовательной отрасли на примере коммуникации между специалистами, независимо от того, в какой форме она отражается: в письменной или устной, официальном или неофициальном общении. Социальной структуре языка и структуре речевого поведения людей в обществе присущи специфические черты, обусловленные социальной природой языка. Это и типы варьирования средств языка, и характеристики говорящих, и условия, при которых речь идет. Распределение языковых ресурсов зависит от сфер и условий общения. Чтобы адекватно воспринимать термины, принадлежащие конкретной отрасли, необходимо сформировать основные правила, предназначенные для понимания существующих и новых терминов. The communicative-pragmatic aspect of learning the Ukrainian language (for professional purposes) requires attention to communicative and pragmatic components of language / speech phenomena related to the subject of speech, the addressee, social permissions, or prohibitions on certain speech actions. The society presupposes the existence of typical spheres of communication, such as administrative, legal, scientific, educational and other ones. The use of terminological lexis depends on social and specific communicative situation. Thorough studying of professional speech and its components, terminological lexis in particular, presupposes distinguishing between two aspects: the structure of terms and language competencies. Any text of professional orientation should be analyzed from the viewpoint of the category of language personality, which realizes the communicative potential in professional speech and is in the center of processes related to terminological regulation.In the presented research, terminology and professional speech go beyond literary language and are interpreted as varieties of language functioning in accordance with a weakly expressed variable coloring. Variable characteristics of professional speech in this case are limited by professional lexis and are reduced mainly to the use of professionalisms. The speech of representatives of professional associations is distinguished by the presence of terms and professional speech patterns. The article defines the terminology of educational sphere on the example of communication between specialists, regardless of the form in which it is reflected: written or oral, formal, or informal communication. The social structure of the language and the structure of speech behavior of people in the society are characterized by specific features due to the social nature of the language. These are the types of variation of the language, social characteristics of speakers, and conditions under which speech occurs. The distribution of language resources depends on the spheres and conditions of communication. Adequate perception of terms that belong to a particular sphere presupposes formation of basic rules designed to understand existing and new terms.
Опис
Ключові слова
термінолексика, галузь освіти, комунікативно-професійний аспект, засоби спілкування, професійна комунікація, термінознавство, псевдотерміни, терминолексика, отрасль образования, коммуникативно-профессиональный аспект, средства общения, профессиональная коммуникация, терминоведение, псевдотермины, terminological lexis, sphere of education, communicative-professional aspect, means of communication, professional communication, terminological studies, pseudo-terms
Цитування
Борисов В. А. Термінолексика галузі освіти в комунікативно-прагматичному аспекті / В. А. Борисов // Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Сер. : Філологія. Журналістика / Тавр. нац. ун-т ім. В. І. Вернадського ; [редкол.: В. П. Казарін (голов. ред.) та ін.]. – Київ : Гельветика, 2021. – Т. 32 (71), № 4, ч. 1. – C. 1–6. – URL: https: https://doi.org/10.32838/2710-4656/2021.4-1/01