DÉSYNONYMIE LEXICALE DANS LE ROMAN «L’ÉCUME DES JOURS» DE B. VIAN
Завантаження...
Файли
Дата
2024
Автори
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Alfred Nobel University Journal of Philology
Анотація
Des désynonymes lexicaux sont formés et transformés dans l’espace du temps opératif du cinétisme mental et actualisés sous forme d’options préférentielles ludiques co(n)textuellement (linguistiquement et / ou situationnellement) pertinentes, en fonction des stratégies communicationnelles de la facilitation ou de la complexification de l’interprétation de l’information et de l’idiostyle de l’auteur, qui sont caractérisées par l’asymétrie des valeurs sémasiologique et dénotative dans la langue et dans le discours aux niveaux intrasigne et intersignes. L’objectif de l’article est d’identifier les processus de la formation et de l’actualisation des signes linguistiques désynonymiques asymétriques, de dégager les types de désynonymes lexicaux dans le roman « L’Écume des jours » de B. Vian et de justifier leur pertinence co(n)textuelle en fonction de l’intention communicationnelle et des particularités idiostylistiques de l’écrivain. Dans cette recherche, on utilise la méthode transformationnelle qui permet de relever des particularités structurelles et sémantiques des constructions primaires et secondaires désynonymiques comme signes asymétriques dans la langue et dans le discours, la méthode de la systématisation qui aide à construire la typologie des désynonymes lexicaux dans le roman « L’Écume des jours » de B. Vian et les analyses linguo-stylistique et interprétative afin de révéler et de caractériser les traits idiostylistiques de l’auteur et de justifier la pertinence co(n)textuelle des désynonymes lexicaux dégagés. Au cours de l’analyse du roman « L’Écume des jours » de B. Vian, on relève des désynonymes réduits, redondants et quantitativement équacomponentiels phonologiquement ressemblant à la structure primaire, phoniquement identiques au noyau dénotatif, dérivatifs, des options préférentielles avec la surimpression et avec une nouvelle valeur sémantique co(n)textuelle actualisés dans le but de préciser sa pensée, d’accentuer un qualificatif d’un objet ou d’un personnage ou de transmettre l’information supplémentaire sur un référent extériorisé au lecteur. Tous les types de désynonymes lexicaux remplissent la fonction stylistico-expressive intra‑ et interphrastique reflétant la vision individuelle de l’auteur de la réalité objective.
Лексичні десиноніми формуються та трансформуються у просторі оперативного часу ментального кінетизму та актуалізуються у вигляді людичних, ко(н)текстуально (лінгвістично та / або ситуативно) пертинентних преференціальних опцій залежно від комунікативних стратегій полегшення або ускладнення інтерпретації інформації та ідіостилю автора, що характеризуються асиметрією семасіологічного і денотативного значень у мові та в мовленні на внутрішньознаковому та міжзнаковому рівнях. Метою статті є виявлення процесів утворення та актуалізації асиметричних десинонімічних мовних знаків, виокремлення типів лексичних десинонімів у романі Б. Віана «Піна днів» та обґрунтування їхньої ко(н)текстуальної пертинентності залежно від комунікативної інтенції та ідіостильових особливостей письменника.
У цьому дослідженні використано трансформаційний метод, що дає змогу висвітлити структурно-семантичні особливості первинних і вторинних десинонімічних конструкцій як асиметричних знаків у мові та мовленні, метод систематизації, що допомагає побудувати типологію лексичних десинонімів у романі «Піна днів» Б. Віана, та лінгвостилістичний та інтерпретаційний аналізи з метою виявлення і характеристики ідіостильових рис автора та обґрунтування ко(н)текстуальної пертинентності виокремлених лексичних десинонімів. У ході аналізу роману «Піна днів» виявлено редуковані, розширені та кількісно рівнокомпонентні десиноніми, фонологічно подібні до первинної структури, фонічно ідентичні з денотативним ядром, деривати, преференціальні опції з накладенням та з новим ко(н)текстуальним семантичним значенням, актуалізовані з метою уточнити думку, закцентувати на характеристиці об’єкта чи персонажа або передати читачеві додаткову інформацію про екстеріоризований референт. Доведено, що всі типи лексичних десинонімів виконують інтра- та інтерфрастичну стилістично‑експресивну функцію, відображаючи індивідуальне авторське бачення об’єктивної дійсності.
Опис
Ключові слова
désynonymie lexicale, option préférentielle, pertinence co(n)textuelle, structure primaire, valeurs sémasiologique et dénotative asymétrique, асиметричні семасіологічне та денотативне значення, ко(н)текстуальна пертинентність, лексична десинонімія, первинна структура, преференціальна опція
Цитування
Lepetiukha, A. (2024). Désynonymie Lexicale dans le Roman « L’écume des Jours » de B. Vian. Alfred Nobel University Journal of Philology, vol. 1, issue 27, pp. 220-232, DOI: 10.32342/2523- 4463-2024-1-27-15