Шляхи формування проєктивно-моделювального складника методичної компетентності майбутніх учителів початкової школи
Завантаження...
Дата
2021
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Волинський національний університет імені Лесі Українки
Анотація
Стаття присвячена пошуку напрямів формування проєктивно-моделювального складника методичної компетентності майбутніх учителів початкової школи. Відзначено, що нині ця проблема в теорії та практиці професійної освіти набуває особливого значення, оскільки реалізація завдань, що стоять перед Новою українською школою, значною мірою залежить від компетентності вчителя. Мета статті полягає у дослідженні тенденцій формування методичної компетентності майбутніх учителів початкових класів, висвітленні сутності та шляхів набуття ними досвіду проєктувально-моделювальної діяльності. На підставі аналізу теоретичних джерел розкрито сутність методичної компетентності вчителя та її проєктувально-моделювального складника. Зазначено, що ефективний розвиток зазначеного складника є можливим лише за умов сформованості нормативної, варіативної, частково-методичної, контрольно-оцінювальної і технологічної складових частин, оскільки всі вони реалізуються під час створення проєкту уроку у вигляді його конспекту. Основні результати дослідження полягають у виявленні найбільш ефективних шляхів формування проєктувальномоделювального складника методичної компетентності вчителя початкових класів. А саме впровадження інтерактивних технологій навчання (кооперативного навчання, колективно-групового навчання, ситуативного моделювання, опрацювання дискусійних питань) та розв'язання аналітичних і конструювальних методичних завдань. Висновки та обговорення. Формування проєктувально-моделювального складника методичної компетентності вчителя початкової школи містить потужний потенціал для розвитку професійної компетентності і є компонентом змісту його фахової підготовки. Організація кооперативного і колективно-групового навчання, ситуативного моделювання, опрацювання дискусійних питань та розв'язання аналітичних і конструювальних методичних завдань під час формування проєктувально-моделювального складника методичної компетентності дозволяють: відтворити реальні ситуації, аналіз яких дає змогу студентам синтезувати і перетворювати теоретичні знання, одержані на лекціях; вчити студентів приймати оптимальні рішення, бути самостійними у виборі способів своєї роботи та діяльності учнів, творчо інтерпретувати свої знання та уміння з методики навчання математики, що створює основу для розвитку методичного мислення; набувати загального способу проєктувальної діяльності, а саме: виконувати систему дій, що дозволяє свідомо, обґрунтовано й творчо продумувати логіку уроку або його фрагменту, ставити цілі, відбирати зміст, доцільні прийоми і способи організації діяльності учнів на уроці. The article is devoted to the search for directions of future primary school teachers’ projective-modelling component of the methodological competence formation. It is noted that today this problem in the theory and practice of vocational education is of particular importance, as the implementation of the tasks facing the New Ukrainian School largely depends on the teacher’s competence. The purpose of the article is to study the trends in the future primary school teachers’ methodological competence formation, highlighting the essence and ways in which they gain experience in design and modelling activities. Based on the analysis of theoretical sources, the essence of the teacher’s methodological competence and its design and modelling component is revealed. It is noted that the effective development of this component is possible only with the formation of normative, variable, partial-methodical, control-evaluation and technological components, as they are all implemented during the working out the lesson project in the form of its outline. The main results of the study are to identify the most effective ways to form a design and modelling component of the primary school teachers’ methodological competence. Namely, the introduction of interactive learning technologies (cooperative learning, group learning, situational modelling, discussion issues) and solving analytical and design tasks. Conclusions and discussions. The formation of the design and modelling component of the primary school teachers’ methodological competence has a powerful potential for the professional competence development and is a component of his professional training content. The organization of cooperative and collective-group training, situational modelling, elaboration of discussion questions and solving analytical and constructive methodical tasks during formation the designmodelling component of methodical competence allow: to reproduce real situations, the analysis of which allows students to synthesize and transform theoretical knowledge at the lectures; to teach students to make optimal decisions, to be independent in choosing the ways of their work and students’ activities, to creatively interpret their knowledge and skills in the methodology of teaching mathematics, which creates a basis for the methodical thinking development; to acquire students a general way of design activities, namely: to perform a system of actions that allows to think consciously, reasonably and creatively through the logic of the lesson or its fragment, set goals, select the content, appropriate techniques and ways of organizing students’ activities in the classroom.
Опис
Ключові слова
методична компетентність, проєктивно-моделювальна діяльність, майбутній вчитель початкової школи, проєкт уроку, інтерактивні технології навчання, конструювальні методичні завдання, methodical competence, projective and modelling activity, future primary school teacher, project of the lesson, interactive educational technologies, constructive methodical tasks
Цитування
Титаренко Л. Шляхи формування проєктивно-моделювального складника методичної компетентності майбутніх учителів початкової школи / Л. Титаренко, О. Масюк, Н. Сінопальнікова // Acta Paedagogica Volynienses / Волин. нац. ун-т ім. Л. Українки. – Луцьк, 2021. – Вип. 6. – С. 89–94.