МИРОТВОРЧІСТЬ ЯК СКЛАДОВА НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ В УКРАЇНІ

Спрощена сторінка документа
dc.contributor.authorБережний, Л. Г.
dc.date.accessioned2024-11-16T14:01:03Z
dc.date.available2024-11-16T14:01:03Z
dc.date.issued2023
dc.description.abstractАктуальність теми дослідження. Оптимізація національно-патріотичного виховання належить до гостроактуальних та нагальних завдань українського суспільства. Це завдання ні тільки для педагогів, політиків, громадянських діячів, але й для всього українського народу. Безперечно, з набуття нашою країною незалежності, можна відзначити ті вагомі кроки, які були зроблені у напрямку осягнення власної ідентичності, визначення національних пріоритетів, формування національної самосвідомості та громадянського і патріотичного виховання українців. На засадах гуманістичних загально європейських цінностей розроблена Концепція національно-патріотичного виховання, запропоновані ефективні теоретично-методологічні рекомендації та проекти. Проте, невпевненість, світоглядні злами, переоцінка цінностей, які були спричинені в суспільстві військовою агресією РФ, не тільки загострили почуття патріотизму, любові до Батьківщини, але й стали викликом для освітян, спричинили перегляд сталого розуміння ціннісно-смислових аспектів національно-патріотичного виховання. Саме тому, особливо важливим є звернення до дослідження феномену миротворчості у його історичній ретроспективі та розробити практичні рекомендації для інспірації його ціннісно-світоглядного потенціалу у сучасних стратегіях національно-патріотичного виховання. Постановка проблеми. Метою дослідження є аналіз евристичного потенціалу ідеї миролюбства та миротворчості в українській літературно-філософській традиції, на її засадах розробити практичні рекомендації для оптимізації національно-патріотичного виховання в Україні в контекстах військової агресії. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження феномену національно-патріотичного виховання є наскрізною лінією у творчості видатних українських митців: Лесі Українки, М. Драгоманова, І. Франка, Д. Чижевського, Т. Шевченка. На сучасному етапі теоретично-методологічні підвалини у дослідженні цього феномену визначають праці таких українських вчених як: І. Бех, Ю. Івченко, І. Кучинська та ін. Питання етнонаціональної специфіки громадянського та патріотичного виховання набули широкого обговорення серед сучасних українських філософів, зокрема, це праці Є. Бистрицького, І. Бичка, М. Поповича, С. Пролеєва, О. Білого, Р. Зимовця та ін. Проте, міфотворчість як вагома складова національно-патріотичного виховання потребує окремих теоретичних розвідок. Виклад основного матеріалу дослідження. У всі історичні часи війни та збройні конфлікти змушували людство до перегляду базових основ людського та етнонаціонального буття, загострюючи проблему пошуку власної ідентичності та релевантних програм оптимізації патріотичного та громадянського виховання. Досвід тривалого протистояння нашого народу у сучасні війні є свідченням наявності любові до Батьківщини, розвинутого дієвого патріотизму серед широких верств населення, а також про великий миротворчій потенціал українців, який віками викристалізовувався у національній самосвідомості наших пращурів та як самий великий скарб бережно передавався нащадкам. Так, ідентичність охоплює спільні цінності, звичаї, історію, мову які визначають спільноту. Це складова не матеріальна, вона з’єднує нас разом та виховуючи почуття приналежності та єдності. у всі часи Україна завжди йшла шляхом опори на власні сили, а підтримувало цей дух їхнє миролюбство, тому що тільки шляхом перемовин і договорів можна було сформувати свою державу. Світоглядна біполярність та неспорідненість ментальності сучасного українського народу з російською сформувалася під впливом вагомих соціальних, культурних та історичних факторів, які засвідчують автентичність “духу” українців. Український народ формувався більше під впливом вольностей на відміну від імперських зазіхань завойовників. Під вольностями ми розуміємо козаччину, а це право вибору простим народом вибирати гетьмана на відміну від імперії де виборів не було зовсім. Сформувати державу в XVII ст. було не з легких варіантів, адже поруч було безліч імперій. Тільки принципи миротворчості допомогли сформувати державу в Європі, вільна людина це найвища цінність і тому цю цінність треба захищати адже мир це не відсутність конфліктів, а здатність справлятися з конфліктами мирними шляхами. Висновки. У підсумку варто зазначити, що миролюбство та миротворчість як етноментальна риса українського народу, є вагомим чинником національної ідентичності. Саме тому є важливою складовою для оптимізації програми національно-патріотичного виховання у часи війни. Особливо слід відзначити, що треба розвивати історії успіхів і перемог українського народу. Ми повинні розвивати силу та діалог, адже загарбник недуже охочий до діалогу. Ми можемо співіснувати у себе вдома з різними культурами та релігіями, у нас багата регіональність, треба її зробити нашою сильною рисою. Urgency of the research. Optimizing national-patriotic education is one of the acute and urgent tasks of Ukrainian society. This is a task not only for teachers, politicians, civic figures, but also for the entire Ukrainian people. Undoubtedly, since our country gained independence, it is possible to note the important steps that were taken in the direction of understanding one's own identity, defining national priorities, forming national self-awareness and civic and patriotic education of Ukrainians. The concept of national-patriotic education was developed on the basis of humanistic universal European values, and effective theoretical and methodological recommendations and projects were proposed. However, insecurity, worldview fractures, reassessment of values, which were caused in society by the military aggression of the Russian Federation, not only sharpened the feeling of patriotism, love for the Motherland, but also became a challenge for educators, caused a revision of the permanent understanding of the value-meaning aspects of national-patriotic education. That is why it is especially important to study the phenomenon of peacemaking in its historical retrospect and to develop practical recommendations for inspiring its value-worldview potential in modern strategies of national-patriotic education. Target setting. The purpose of the study is to analyze the heuristic potential of the idea of peace-loving and peace-making in the Ukrainian literary and philosophical tradition, on its basis to develop practical recommendations for optimizing national-patriotic education in Ukraine in the context of military aggression. Actual scientific researches and issues analysis. The study of the phenomenon of national-patriotic education is a cross-cutting line in the work of prominent Ukrainian artists: Lesya Ukrainka, M. Drahomanov, I. Franko, D. Chyzhevskyi, T. Shevchenko. At the current stage, the theoretical and methodological foundations in the study of this phenomenon are determined by the works of such Ukrainian scientists as: I. Bekh, Yu. Ivchenko, I. Kuchynska, and others. The issue of ethno-national specifics of civic and patriotic education has been widely discussed among modern Ukrainian philosophers, in particular, the works of E. Bystrytskyi, I. Bychko, M. Popovych, S. Proleev, O. Bily, R. Zymovets, and others. However, myth-making as a significant component of national-patriotic education requires separate theoretical investigations. The statement of basic materials. In all historical times, wars and armed conflicts have forced humanity to review the basic foundations of human and ethnonational existence, exacerbating the problem of finding one's own identity and relevant programs for optimizing patriotic and civic education. The experience of our people's long-term resistance in modern wars is evidence of love for the Motherland, developed effective patriotism among broad sections of the population, as well as the great peacemaking potential of Ukrainians, which crystallized over the centuries in the national self-consciousness of our ancestors and how the greatest treasure was carefully handed down to descendants. Thus, identity includes common values, customs, history, and language that define a community. This component is not material, it connects us together and fosters a sense of belonging and unity. at all times, Ukraine always followed the path of relying on its own forces, and this spirit was supported by their love of peace, because it was only through negotiations and treaties that one could form its state. worldview bipolarity and dissimilarity between the mentality of the modern Ukrainian people and the Russian one was formed under the influence of significant social, cultural and historical factors that testify to the authenticity of the “spirit” of Ukrainians. The Ukrainian people were formed more under the influence of freedoms, as opposed to the imperial encroachments of the conquerors. By liberties, we understand the Cossacks, and this is the right of the common people to choose a hetman, unlike the empire, where there were no elections at all. To form a state in the 17th century, was not an easy option, because there were many empires nearby. Only the principles of peacemaking helped to form a state in Europe, a free person is the highest value and therefore this value must be protected, because peace is not the absence of conflicts, but the ability to cope with conflicts in peaceful ways. Conclusions. In conclusion, it is worth noting that peace-loving and peacemaking, as an ethno-mental trait of the Ukrainian people, is an important factor of national identity. That is why it is an important component for optimizing the program of national-patriotic education in times of war. It should be especially noted that it is necessary to develop the stories of successes and victories of the Ukrainian people. We must develop strength and dialogue, because the aggressor is not very willing to dialogue. We can coexist at home with different cultures and religions, we have a rich regionalism, we must make it our strong feature.
dc.identifier.citationБережний Л. Г. Миротворчість як складова національно-патріотичного виховання в Україні. Освітній дискурс : зб. наук. пр. Київ, 2023. Вип. 47 (12). С. 80–86.
dc.identifier.issn2522-9699 print
dc.identifier.issn2616-5007 online
dc.identifier.urihttps://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/16863
dc.language.isouk
dc.publisherУкраїнський державний університет імені Михайла Драгоманова
dc.subjectмиротворчість
dc.subjectнаціонал-патріотичне виховання
dc.subjectвійна
dc.subjectнація
dc.subjectкомунікація
dc.subjectpeacekeeping
dc.subjectnationalpatriotic education
dc.subjectwar
dc.subjectnation
dc.subjectcommunication
dc.titleМИРОТВОРЧІСТЬ ЯК СКЛАДОВА НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ В УКРАЇНІ
dc.title.alternativePEACEMAKING AS A COMPONENT NATIONAL PATRIOTIC EDUCATION IN UKRAINE
dc.typeArticle
Файли
Оригінальний пакет
Зараз показано 1 - 1 з 1
Зображення мініатюри
Назва:
Бережний Л. Г. Миротворчість.pdf
Розмір:
1.24 MB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Завантажити
Ліцензійний пакет
Зараз показано 1 - 1 з 1
Зображення мініатюри
Назва:
license.txt
Розмір:
9.64 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити
Колекції
Кафедра філософії