КУЛЬТУРНО-АНТРОПОЛОГІЧНІ СМИСЛИ ДОБРОЧЕСНОСТІ
Завантаження...
Дата
2023
Автори
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Український державний університет імені Михайла Драгоманова; Видавничий дім «Гельветика»
Анотація
Ця робота є спробою дослідити поняття доброчесності та виявити різнобічні шляхи взаємовпливу феноменів доброчесності та мистецтва, зосереджуючись на їх ключовій ролі у формуванні загального напрямку особистісного та суспільного розвитку. Розглядається роль доброчесності як концепту, що охоплює моральні та етичні цінності, які формують основи культурних, релігійних, філософських уявлень, та пронизує багатовікову історію європейської культури та моральної філософії. Окрема увага приділяється розумінню доброчесності як чесноти, тобто якостей, рис характеру, які втілюють моральні цінності у поведінці особистості. У статті аналізується праця Рут Бенедикт «Патерни культури», в якій акцентується увага на понятті етосу культури та важливісті збереження цілісності культури, кожен елемент якої зберігає свій вплив та має змістовне наповнення в певному соціокультурному контексті. У статті робиться спроба дослідити погляди філософів Елесдеа Макінтайра та Теодора Адорно щодо зв’язку між мистецтвом та доброчесністю. На думку Макінтайра мистецтво і доброчесність нерозривно пов’язані, бо саме практики є невід’ємною частиною процесу формування доброчесності, тим концептуальним тлом, що дає практичне середовище для реалізації чеснот. Мистецтво, як практика, має свою історію, контекст і традицію, і визначає моральні стандарти та цінності, вимагає від людини розвитку чеснот та здібностей для досягнення високого стандарту досконалості та вираження унікального творчого потенціалу митця. Теодор Адорно, у свою чергу, звертає увагу на роль мистецтва як простору, де людина може відчути дійсну індивідуальну свободу, може вільно мислити, уявляти та розглядати нові можливості, діяти спонтанно Він бачить у мистецтві можливість сприяти нам в розвитку до більшої соціальної свободи або перешкоджати в цьому. Обидва філософи відзначають важливість зв’язку між мистецтвом та доброчесністю, але розглядають цей зв’язок з різних перспектив – Макінтайр більше фокусується на розвитку доброчесності через практики, тоді як Адорно акцентує на ролі мистецтва для саморозвитку особистості на шляху до дійсної індивідуальної свободи.
This work attempts to explore the concept of virtue and identify diverse pathways of interaction between virtue and art, with a focus on their pivotal role in shaping the overall direction of personal and societal development. The role of virtue is examined as a concept encompassing moral and ethical values that form the foundations of cultural, religious, and philosophical beliefs, permeating the extensive history of European culture and moral philosophy. Particular attention is devoted to understanding virtue as a virtue, which entails qualities and character traits embodying moral values in an individual’s behavior. The article analyzes Ruth Benedict’s work “Patterns of Culture”, emphasizing the notion of cultural ethos and the significance of preserving cultural integrity. Each element of culture retains its influence and carries meaningful content within a specific sociocultural context. The article also endeavors to investigate the perspectives of philosophers Alasdair MacIntyre and Theodor Adorno concerning the nexus between art and virtue. According to MacIntyre, art and virtue are inextricably linked, as practices constitute an integral part of the process of forming virtue, providing the conceptual backdrop that furnishes a practical environment for the realization of virtues. Art, as a practice, possesses its own history, context, and tradition, thereby defining moral standards and values, demanding individuals’ development of virtues and abilities to attain a high standard of excellence and express the unique creative potential of an artist. Theodor Adorno, in turn, draws attention to the role of art as a space where individuals can experience genuine individual freedom, where they can think freely, imagine, contemplate new possibilities, and act spontaneously. He sees art as a potential avenue to contribute to our development towards greater social freedom, or conversely, to hinder it. Both philosophers recognize the significance of the connection between art and virtue, albeit they approach this relationship from varying perspectives – MacIntyre places greater emphasis on virtue development through practices, whereas Adorno accentuates the role of art in self-development on the path toward genuine individual freedom.
Опис
Ключові слова
доброчесність, мистецтво, чеснота, етос, практики, свобода, цінності, масова культура, virtue, art, virtue ethics, ethos, practices, freedom, values, mass culture
Цитування
Пономаренко О. В. Культурно-антропологічні смисли доброчесності. Культурологічний альманах. 2023. Вип. 3. С. 196–201.