ДО ПИТАННЯ ДЕРЖАВНОЇ БЕЗПЕКИ І МІЖНАРОДНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ В УМОВАХ «ЕКОЛОГІЧНИХ ВІЙН» ХХІ СТОЛІТТЯ
Завантаження...
Дата
2019
Автори
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
Анотація
В статті здійснюється спроба, спираючись на прогностично-аналітичні проекти провідних експертів сучасної гуманітаристики (З. Бауман, А. Безгодов, Л. Браун, О. Дженсен, С. Постел, Е. Уілсон, К. Кванг Фун та ін.), визначити локальні та глобальні ризики від наслідків зміни клімату та незворотності екологічних трансформацій ХХІ століття. Акцентовано увагу на тому, що в умовах «надзвичайної кліматично-екологічної ситуації» (масштабні природні катаклізми, стихійні лиха, голод, криза прісної води, масова міграція, епідемії тощо) – основним джерелом соціально-політичної напруги та міжнародної дестабілізації стане боротьба за «базові ресурси» (продовольство, вода, медичне забезпечення, території придатні для життя та ін.). Вочевидь, «Війни за Воду», «Голодні Війни» та «Війни за Життєвий Простір» – стануть потужними генераторами глибокої дестабілізації в окремих регіонах світу, провокуючи суспільно-політичні кризи, військові конфлікти, гуманітарні катастрофи та крупно масштабні міграційні процеси і визначатимуть формат внутрішньої та зовнішньої політики держав в найближчому майбутньому. В статье осуществляется попытка, опираясь на прогнозно-аналитические проекты ведущих экспертов современной гуманитаристики (З.Бауман, А. Безгодов, Л. Браун, А. Дженсен, С. Постел, Э. Уилсон, К. Кванг Фун и др.), Определить локальные и глобальные риски от последствий изменения климата и необратимости экологических трансформаций XXI века. Акцентировано внимание на том, что в условиях «чрезвычайной климатически-экологической ситуации» (масштабные природные катаклизмы, стихийные бедствия, голод, кризис пресной воды, массовая миграция, эпидемии и т.п.) - основным источником социально-политического напряжения и международной дестабилизации станет борьба за «базовые ресурсы »(продовольствие, вода, медицинское обеспечение, территории пригодны для жизни и др.). Очевидно, «Войны за Воду», «Голодные Войны» и «Войны за жизненное пространство» - станут мощными генераторами глубокой дестабилизации в отдельных регионах мира, провоцируя общественно-политические кризисы, военные конфликты, гуманитарные катастрофы и крупно масштабные миграционные процессы и определять формат внутренней и внешней политики государств в ближайшем будущем. In this article, an attempt is made to identify local and global risks from the effects of climate change and the irreversibility of environmental transformations of the 21st century, basing on predictive-analytical projects by leading experts in contemporary humanities (Z. Bauman, A. Bezgodov, L. Brown, O. Jensen, S. Postel, E. Wilson, K. Kwang Foon, and others). The author states that in a globalization era conditions, the demarcation line of human inequality between the rich and the poor just deepens. Developed countries are able to use economic growth to deal the effects of climate change and adapt to environmental transformations, while less developed countries are receiving even more waste dumping and pollution, which certainly is becoming an additional factor in socio-political tensions and destabilization. Constant poverty and increasing of economic gap pose a real threat to social solidarity and undermine political stability, both nationally and internationally.
Attention is drawn to the fact that in the context of extreme climatic and ecological situation (large-scale natural cataclysms, natural disasters, famine, fresh water lack crisis, mass migration, epidemics, etc.) the main source of socio-political tension and international destabilization is the struggle for «basic resources» (food, water, medical supplies, livable areas, etc.). The obvious antinomy and asymmetry of modern politics in the environmental issue, combined with the increase in the level of political comprehension of the people, will inevitably lead to an explosion of socio-political tension. As a result riots, protests, revolutions, wars will become symptomatic markers of the 21st century. The Water Wars, The Hunger Wars, and the Living Space Wars will be powerful generators of deep destabilization in individual regions of the world, causing socio-political crises, military conflicts, humanitarian disasters and large-scale migration processes, and also determining the format of internal and foreign policy of the states in the near future. Global integration and prioritization of the environmental issue is the only way to escape the global social tragedy of the «Global Environmental War for Survival» for Modern Civilization.
Опис
Ключові слова
зміни клімату, екологічні трансформації, кліматично-екологічні проблеми, локальні ризики, глобальні ризики, суспільно-політичні протести, соціально-політичні кризи, політична напруга, державна безпека, міжнародна стабільність, "криза води", "продовольчий дефіцит", масова міграція, екологічні біженці, кліматичні мігранти, кліматично-екологічні війни, изменения климата, экологические трансформации, климатически-экологические проблемы, локальные риски, глобальные риски, общественно-политические протесты, социально-политические кризисы, политическое напряжение, государственная безопасность, международная стабильность, "кризис воды", "продовольственный дефицит", массовая миграция, экологические беженцы, климатические мигранты, "климатически-экологические войны", climate change, environmental transformations, climatic and environmental problems, local risks, global risks, socio-political protests, socio-political crises, political tension, national security, international stability, "water crisis", "food deficit", mass migration, environmental refugees, climate migrants, "climate-ecological wars"
Цитування
Калюжна Ю. І. До питання державної безпеки і міжнародної стабільності в умовах «Екологічних Війн» ХХІ століття / Ю. І. Калюжна // Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки : зб. наук. пр. / Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. – Харків : ХНПУ, 2019. – Вип. 2(18). – С. 92–105.