Ідилічний хронотоп у романі «Непрості» Тараса Прохаська
Завантаження...
Дата
2021
Автори
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Altezoro, sro & Dialog
Анотація
Дослідження хронотопу постмодерних творів є питанням малодослідженим, а звідси й актуальним. Метою розвідки є аналіз специфіки ідилічного хронотопу в романі Тараса Прохаська «Непрості». У статті зосереджена увага на спільних рисах різних видів ідилічного хронотопу, пов’язаних із єдністю фольклорного часу. Акцентується на невіддільності життя людини від певної частини простору, де жили пращури, де будуть жити нащадки. Відзначено, що в романі Тараса Прохаська «Непрості» велике значення надається сімейним традиціям, відповідно до яких дітям у п’ятнадцятирічному віці показували місця, пов’язані з родинною історією. М. Бахтін називає таку особливість єдністю місця. Ця ознака об’єднує покоління, стирає часові межі між індивідуальним життям кожної особистості і різними періодами одного й того самого життя. Ритмічна циклічність часу демонструється в романі «Непрості» на прикладі Себастяна та його Анни, яка була єдиною можливою жінкою в його житті. У романі Тараса Прохаська утверджується думка, що дім для більшості людей є ідилічним місцем, основою біографії і результатом існування. Це місце, де людина почуває себе захищено й упевнено. Стосунки людини і природи у творі показано ідеалізовано. Через гіперболізоване зображення квітникарства автор пропонує альтернативний світ, у якому переважає відповідальне, дбайливе, обережне ставлення до світу, що нас оточує. Доведено, що в романі «Непрості» Тараса Прохаська ландшафт є одночасно необхідною й достатньою умовою для повноцінного людського життя. З’ясовано, що найважливіше місце у прозі Т. Прохаська відводиться епосу родинних місць, які є основою ідилічного хронотопу. Исследование хронотопа постмодерных произведений является вопросом малоисследованным, и следовательно и актуальным. Целью исследования является анализ специфики идиллического хронотопа в романе Тараса Прохасько «Непростые». В статье сосредоточено внимание на общих чертах разных видов идиллического хронотопа, связанных с единством фольклорного времени. Акцентируется на неотделимости жизни человека от определенной части пространства, где жили предки, где будут жить потомки. Отмечено, что в романе Тараса Прохасько «Непростые» большое значение придается семейным традициям, согласно которым детям в 15-летнем возрасте показывали места, связанные с семейной историей. М. Бахтин называет такую особенность единством места. Этот признак объединяет поколение, стирает временные границы между индивидуальной жизнью каждой личности и разными периодами одной и той же жизни. Ритмическая цикличность времени демонстрируется в романе «Непростые» на примере Себастяна и его Анны, которая была единственной возможной женщиной в его жизни. В романе Тараса Прохасько утверждается мнение, что дом для большинства людей является идиллическим местом, основой биографии и результатом существования. Это место, где человек чувствует себя защищенным и уверенным. Отношения человека и природы в произведении идеализированы. Через гиперболизированное изображение цветоводства автор предлагает альтернативный мир, в котором преобладает ответственное, бережное, осторожное отношение к окружающему нас миру. Доказано, что в романе «Непростые» Тараса Прохасько ландшафт является одновременно необходимым и достаточным условием для полноценной человеческой жизни. Выяснено, что важнейшее место в прозе Т. Прохасько отводится эпосу родственных мест, которые служат основой идиллического хронотопа. The article focuses on the standard features of different idyllic chronotope associated with the unity of the folklore period. Emphasis is placed on the inseparability of human life from a particular place where ancestors lived and where descendants will live. In Taras Prohasko’s novel “The UnSimple”, great importance is attached to family traditions, according to which children at the age of fifteen were shown places related to family history. M. Bakhtin calls this feature the unity of place. This feature unites generations, blurs the time boundaries between the individual life of each person and different periods of the same life. The rhythmic cycle of time is demonstrated in the novel “The UnSimple” on the example of Sebastian and his Anna, who was the only possible woman in his life. In Taras Prokhasko’s novel, the opinion is affirmed that the home for most people is an idyllic place, the basis of biography and the result of existence. It is a place where a person feels protected and confident. The relationship between man and nature in work is shown idealized. Through an exaggerated image of floriculture, the author offers an alternative world in which a responsible, caring, careful attitude to the world around us prevails It is proved that in Taras Prohasko’s novel “The UnSimple”, the landscape is both a necessary and sufficient condition for a complete human life. It was found that the
most important place in T. Prokhasko’s prose is given to the epic of family places, which are the basis of the idyllic chronotope.
Опис
Ключові слова
ідилічний хронотоп, художній час і простір, єдність місця, циклічна ритмічність часу, аспірантські роботи, Прохасько Т. Б., идиллический хронотоп, художественное время и пространство, единство места, циклическая ритмичность времени, аспирантские работы, idyllic chronotope, artistic time and space, unity of place, cyclic rhythm of time, postgraduate works, Prohasko Т.
Цитування
Рябих С. Ідилічний хронотоп у романі «Непрості» Тараса Прохаська / С. Рябих // Traektoriâ Nauki=Path of Science. – 2021. – Vol.7, № 5. – Р. 3001–3005.