Комунiкативний аспект турецького етноетикету

Abstract

Як засвідчує аналіз лексико-семантичної специфіки етикетних конструкцій, турецька ввічливість ґрунтується на культивуванні особистості, орієнтованої на позитивне, схвальне сприйняття світу. Першочерговими постають розвиток етноморальних цінностей, усвідомлення навколишнього світу й людей як представників одної спільноти, пов‘язаних потребою взаємодопомоги, підтримки. Как показывает анализ лексико-семантической специфики этикетных конструкций, турецкая вежливость основывается на культивировании личности, ориентированной на положительное, одобрительное восприятие мира. На первый план выходит развитие етноморальних ценностей, осознание окружающего мира и людей как представителей одного целого, связанных необходимости взаимопомощи, поддержки. As the analysis of the lexical and semantic specifics of etiquette structures shows, Turkish politeness is based on nurturing a personality oriented positive, approving perception of the world. Primary are ethno-moral values, awareness of the surrounding world and people as representatives a single whole, connected by the need for mutual assistance and support.