Видання ХНПУ імені Г. С. Сковороди
Постійний URI для цього зібрання
Перегляд
Перегляд Видання ХНПУ імені Г. С. Сковороди за Тема "aesthetic education"
Зараз показано 1 - 3 з 3
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументProfessional Art Education. Volume 4 (1)(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023)"Professional Art Education" – науковий журнал, заснований в 2020 році. Журнал надає можливість фахівцям в області мистецтва і мистецької освіти публікувати свої науково-методичні роботи: оригінальні наукові статті, що містять нові, раніше не публіковані результати, огляди, аналітичні і концептуальні розробки щодо конкретних проблем гуманітарних досліджень, зокрема гуманітарної освіти. Фокус і область застосування: історія, теорія і практика мистецької освіти, сучасні технології професійної підготовки майбутніх фахівців в області мистецтва і освіти. Scientific Journal "Professional Art Education" is issued since 2020. The Journal provides an opportunity for specialists in art and arts education to publish their scientific and methodological works: original scientific articles that contain new, previously unpublished results, reviews, analytical and conceptual developments on specific problems in humanitarian research, in particular of arts education. Focus and Scope: history, theory and practice of art education, modern technologies of professional training of future specialists in the field of art and education.
- ДокументДО ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ У СУЧАСНОМУ ВИМІРІ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Комаровська, О. А.; Миропольська, Н. Є.Стаття розкриває проблеми сучасної мистецької освіти, серед яких, з одного боку, тенденції естетичного облаштування життя, а, з другого, - некерованість і маніпуляція цим процесом. Розв’язання окресленої наукової проблеми передбачало застосування системного підходу, що дозволило визначити концептуальні домінанти мистецької освіти та охарактеризувати їх. Об’єктивний сутнісний аналіз поглядів науковців у галузі філософії, культурології, педагогіки, музичної педагогіки щодо естетичної складової формування особистості сприяв всебічному розгляду проблеми мистецької освіти та фахової компетентнісної підготовки майбутнього вчителя мистецьких дисциплін. Застосування діяльнісного підходу дало змогу розробити певні рекомендації щодо творчого використання навчального матеріалу в курсі дисципліни «Художня культура» у десятому класі закладів загальної середньої освіти. Наукова новизна статті полягає у визначенні та характеристиці концептуальних векторів розвитку сучасної мистецької освіти, надано рекомендації щодо креативного використання змісту предметe «Художня культура» (10 клас) у формуванні художньо-естетичної компетентності особистості. Розкрито проблеми сучасної мистецької освіти, серед яких, з одного боку, тенденції естетичного облаштування життя, а, з другого, - некерованість і маніпуляція цим процесом. Виокремлено концептуальні вектори вибудовування стратегії мистецької освіти і продемонстровано можливості їх реалізації на прикладі навчання предмета «Художня культура» (10 клас). Акцентується увага на підготовці вчителя. Визначено мистецьку освіту як універсальний естетико-виховний і особистісно- розвивальний складник освіти. Приділено увагу суттєвим показникам фахової компетентності майбутнього педагога мистецьких дисциплін. Виявлено особливості володіння ними педагогічним інструментарієм явищ культури як на рівні естетичних домінант історичного контексту, в якому їх було створено, так і на рівні сучасного звучання. З’ясовано, що оперування механізмами такого діалогу уможливлює необхідне нині вивільнення певних кордонів художнього пізнання, пробуджуючи креативність особистості – як учителя, так і учня, що є перспективою досліджень педагогіки мистецтва. The purpose of the article is to analyze and define the conceptual vectors of the development of modern art education and the specifics of training a competent teacher of art disciplines in this field. Methods and methodology. The solution of the outlined scientific problem involved the use of a systemic approach, which made it possible to determine the conceptual dominants of art education and characterize them. An objective substantive analysis of the views of scientists in the fields of philosophy, cultural studies, pedagogy, and music pedagogy regarding the aesthetic component of personality formation contributed to a comprehensive consideration of the problem of art education and professional competence training of the future teacher of art disciplines. The application of the activity approach made it possible to develop certain recommendations for the creative use of educational material in the course of the discipline "Artistic culture" in the tenth grade of general secondary education institutions. The scientific novelty of the article lies in the definition and characteristics of the conceptual vectors of the development of modern art education, recommendations are provided for the creative use of the content of the subject "Artistic culture" (10th grade) in the formation of the artistic and aesthetic competence of the individual. Results. The problems of modern art education are revealed, among which, on the one hand, trends in the aesthetic arrangement of life, and, on the other hand, uncontrollability and manipulation of this process. The conceptual vectors of building an art education strategy are singled out and the possibilities of their implementation are demonstrated on the example of teaching the subject "Artistic culture" (10th grade). Emphasis is placed on teacher training. Art education is defined as a universal aesthetic-educational and personal-developmental component of education. Attention is paid to essential indicators of the professional competence of the future teacher of art disciplines. The peculiarities of their possession of the pedagogical tools of cultural phenomena are revealed both at the level of aesthetic dominants of the historical context in which they were created, and at the level of modern sound. It has been found that operating the mechanisms of such a dialogue makes it possible to liberate certain boundaries of artistic knowledge, which is necessary now, awakening the creativity of the individual - both the teacher and the student, which is a perspective of art pedagogy research.
- ДокументОСОБЛИВОСТІ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ПІДЛІТКІВ ЗАСОБАМИ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023) Дем’янчук, О. Н.Мета статті полягає у визначенні особливостей та механізмів модернізації педагогічних умов естетичного виховання підлітків засобами образотворчого мистецтва, аналізі сучасних інноваційних технологій, що використовуються при цьому процесі. В статті застосовуються теоретичні методи: порівняння, систематизація та узагальнення наукових джерел з питання використання образотворчого мистецтва як засобу естетичного виховання підлітків. Наукова новизна статті полягає в уточненні змісту поняття «естетичне виховання», запропонуванні організаційно-педагогічних умов, що забезпечують ефективність естетичного виховання підлітків у процесі навчання образотворчому мистецтву. Визнано позитивну роль суб’єктивного сприймання і переживання творів мистецтва, що дозволяють реалізувати їхній об’єктивний естетичний смисл. Виявлено значущість мисленнєвої активності, здатності підлітків до «співдії», «співпереживання» через образне і понятійне узагальнення. Проаналізовано зв’язок одиничного (конкретно-чуттєва форма, образне узагальнення) і загального (чуттєве сприйняття багатогранної сутності зображуваного явища). Обґрунтовано зміст репродуктивного (фрагментарний і сюжетний підрівні); емоційно-художнього; інтуїтивно-художнього; усвідомлено-художнього рівнів сприймання творів образотворчого мистецтва. Результати дослідження можуть бути використані у педагогічній практиці роботи основної школи, а також для розробки навчально-методичних посібників, дидактичних матеріалів педагогічних закладів середньої та спеціальної освіти, ЗВО. The purpose of the article is to determine the features and mechanisms of modernization of pedagogical conditions of aesthetic education of adolescents by means of fine arts, to analyze modern innovative technologies used in this process. Methods and methodology. The methodological basis and an important principle of aesthetic education at the present stage is the idea of an integrated approach, which in the implementation of the system of aesthetic education has a double meaning: the system of aesthetic education should be built on the basis of artistic images that constantly interact with each other in the process of influencing the adolescent, that is, the need for close interaction of art on the basis of interdisciplinary connections is organized; aesthetic education as education by means of the visual arts and by means of reality should become an organic part of the process of aesthetic education. Theoretical methods are used in the article: comparison, systematization and generalization of scientific sources on the use of fine arts as a means of aesthetic education of adolescents. The scientific novelty of the article is to clarify the content of the concept of «aesthetic education», to propose organizational and pedagogical conditions that ensure the effectiveness of aesthetic education of adolescents in the process of teaching fine arts. Results. The positive role of subjective perception and experience of works of art, which allow to realize their objective aesthetic meaning, is recognized. The significance of thinking activity, the ability of adolescents to «co-action» and «empathy» through figurative and conceptual generalization is revealed. The relationship between the individual (specific sensory form, figurative generalization) and the general (sensory perception of the multifaceted essence of the depicted phenomenon) is analyzed. The content of the reproductive (fragmentary and plot sublevels); emotional-artistic; intuitive-artistic; and conscious-artistic levels of perception of works of fine art is substantiated. The results of the study can be used in the pedagogical practice of primary schools, as well as for the development of teaching aids, didactic materials for pedagogical institutions of secondary and special education, higher education institutions.