Vol. 2 No. 1 (2021)
Постійний URI для цієї колекції
Перегляд
Перегляд Vol. 2 No. 1 (2021) за Дата випуску
Зараз показано 1 - 9 з 9
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументПІДГОТОВКА ДИЗАЙНЕРІВ МУЛЬТИМЕДІЙНОГО ПРОФІЛЮ У КИТАЙСЬКІЙ ПРОФЕСІЙНІЙ СИСТЕМІ ОСВІТИ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Дай, ЧженУ статті розглядається професійна підготовка фахівців мультимедійного дизайну у вищих закладах освіти КНР. Здійснено спробу визначити сутність професійної компетентності фахівців з мультимедійного дизайну, що полягає в інтегральній якості особистості, яка реалізує готовність і здатність майбутнього фахівця до здійснення професійної творчої діяльності: використання комп’ютерних технологій, що дозволяють створити новий відео-арт продукт, інтерактивний об’єкт або інтерактивні цифрові твори як в рамках галузі сучасного мистецтва, так і виходячи за ці межі за допомогою ілюзії руху об’ємних і площинних зображень, а також здатність керувати інформаційними потоками у вигляді текстів, музики, анімації, графічних зображень та ін. на основі сформованих знань, умінь, навичок. Теоретично обґрунтовані психолого-педагогічні особливості та організаційно-педагогічні умови розвитку професійної підготовки фахівців мультимедійного дизайну у вищих закладах освіти мистецького профілю КНР. Проведено систематизацію, осмислення й узагальнення результатів дослідження; встановлені особливості і загальні тенденції сучасної медіагалузі та її вплив на стан розвитку професійної підготовки фахівців мультимедійного дизайну у вищих закладах освіти; окреслено характеристики медіасередовища, обґрунтовано зміст і структуру мультимедійної діяльності, виявлено її класифікацію. Уточнено сутність базових понять дослідження (професійна підготовка, мультимедійний дизайн, медіа-дизайн). Визначено доцільність головних навчальних блоків, що забезпечують активізацію творчих можливостей та професійну підготовку фахівців мультимедійного дизайну у вищих закладах освіти; розкрито суть їх складових; уточнені теоретичні висновки, визначені перспективи вивчення досліджуваної проблеми. В статье рассматривается профессиональная подготовка специалистов мультимедийного дизайна в высших учебных заведениях КНР. Предпринята попытка определить сущность профессиональной компетентности специалистов по мультимедийному дизайну, которая заключается в интегральном качестве личности, реализует готовность и способность будущего специалиста к осуществлению профессиональной творческой деятельности; использование компьютерных технологий, позволяющих создать новый видео-арт продукт, интерактивный объект или интерактивные цифровые произведения как в рамках области современного искусства, так и выходя за эти пределы с помощью иллюзии движения объемных и плоскостных изображений, а также способность управлять информационными потоками в виде текстов, музыки, анимации, графических изображений и др. на основе сложившихся знаний, умений, навыков. Теоретически обоснованы психолого-педагогические особенности и организационно-педагогические условия развития профессиональной подготовки специалистов мультимедийного дизайна в высших учебных заведениях художественного профиля КНР. Проведена систематизация, осмысление и обобщение результатов исследования; установлены особенности и общие тенденции современной медиаотрасли и ее влияние на состояние профессиональной подготовки специалистов мультимедийного дизайна в высших учебных заведениях; обозначены характеристики медиасреды, обосновано содержание и структуру мультимедийной деятельности, определена ее классификация. Уточнена сущность базовых понятий исследования (профессиональная подготовка, мультимедийный дизайн, медиа-дизайн). Определена целесообразность главных учебных блоков, обеспечивающих активизацию творческих возможностей и профессиональной подготовки специалистов мультимедийного дизайна в высших учебных заведениях; раскрыта суть их составляющих; уточнены теоретические выводы, определены перспективы изучения исследуемой проблемы. The purpose of the article considers the professional training of multimedia design specialists in higher educational institutions of the People’s Republic of China. The aim of the study was to highlight the components of the training of future multimedia professionals, as well as to improve the training and methodological support for professional training of designers in the Chinese education system. Methods & methodology. Conventional pedagogical research methods were applied: theoretical analysis of scientific and pedagogical literature, comparative analysis, empirical and modeling methods. he results of the analysis of scientific and methodological literature on the research problem show that its various aspects are reflected in the works of scientists who consider the professional skills of future design professionals at the higher education level (E. Antonovich, Liu Guilin, Liu Chunilin, Shi Changfa, Yu Zuguang, A. Antipovsky, N. Borevskaya, Liu Dongming, V. Danylenko, M. Opalev, N. Pazyura, Su Xiaohuan, N. Franchuk, Zhu Mutsu, Jia Yacheng, Er.Gorgul, Em.Gorgul, etc.). Scientific novelty. Psychological and pedagogical features and organizational and pedagogical conditions for the development of professional training of multimedia design specialists in higher educational institutions of artistic profile in China were theoretically substantiated. An attempt was made to determine the essence of professional competence of multimedia design specialists, which consists in the integral quality of personality, which conducts the readiness and ability of the future specialist to carry out professional creative activity. The essence of the basic concepts of research (professional training, multimedia design, media design) is specified, which will allow scientists, educators and specialists of multimedia design-project to master a branch of practical activity more effectively. Results. It is substantiated that the skills of a multimedia designer are a combination of different art forms, traditional and experimental techniques and technologies, such as the use of sound, light, dance, digital images, visual and communicative environments. It is proved that professional training of future specialists in multimedia design in higher educational institutions of China is a complex pedagogical process based on the traditions of Chinese culture, structure, methods of appropriate diagnostic fund and system of artistic techniques, decisions, images, symbols. The expediency of the main educational blocks help force creative opportunities and professional training of multimedia design specialists in higher educational institutions is determined; the essence of their components is revealed. The professional creative activity includes use of computer technologies to create a new video art product, interactive object or interactive digital works both within the field of contemporary art and beyond these limits through the illusion of movement of three-dimensional and planar images, as well as the ability to control information flows in the form of texts, music, animation, graphics, etc. on the basis of the formed knowledge, abilities, skills Conclusions. Based on the study, we identified the features of professional training of multimedia design specialists in higher education in China, which consist in dual education, system-structural approach to training, fluency in theoretical and practical bifunctional professional skills (implementation of knowledge of shaping, color didactics, design literacy, visualization of complex digital information, etc.), the ability to reflect and analyze the process of creative activity and its results; consistently select and use appropriate visual and design methods for training. Features and general trends of the modern media industry and its impact on the state of development of professional training of multimedia design specialists in higher education institutions are established; the characteristics of the media environment are outlined, the content and structure of multimedia activity are substantiated, its classification is revealed.
- ДокументВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ХОРОВОЇ МУЗИКИ В ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ З КНР(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-04-15) Мартиненко, І. І.У статті розглядається питання вивчення української хорової музики студентами з КНР на заняттях з хорового диригування та хорового класу. Встановлено, що сьогодні культурне середовище швидко змінюється і стає важливою умовою сучасного суспільства, що зумовлено освітньою міграцією. З’ясовано, що зростає взаємозалежність між усіма світовими регіонами, а культурне різноманіття є економічним, соціальним та культурним позитивом, який необхідно розвивати. Надається оцінка хорового мистецтва України, яке є унікальним явищем світового масштабу та має багатовікову історію та традиційність. В статті охарактеризовано мету та завдання дисциплін «хорове диригування» та «хоровий клас», розглянуто особливості навчальної роботи за цими дисциплінами, які відображені в індивідуальній формі навчання та мають сприяти формуванню якостей, що забезпечують реалізацію професійно-педагогічної діяльності, а також створюють максимально сприятливі умови для підготовки студентів-іноземців до роботи із хоровим колективом. В статье рассматривается вопрос изучения украинской хоровой музыки студентами из КНР на занятиях по хоровому дирижированию и хорового класса. Установлено, что сегодня культурная среда быстро меняется и становится важным условием современного общества, что обусловлено образовательной миграцией. Выяснено, что растет взаимозависимость между всеми мировыми регионами, а культурное многообразие является экономическим, социальным и культурным позитивом, который необходимо развивать. Дается оценка хорового искусства Украины, которое является уникальным явлением мирового масштаба и имеет многовековую историю и традиционность. В статье охарактеризованы цели и задачи дисциплин «хоровое дирижирование» и «Хоровой класс», рассмотрены особенности учебной работы по этим дисциплинам, которые отражены в индивидуальной форме обучения и должны способствовать формированию качеств, обеспечивающих реализацию профессионально-педагогической деятельности, а также создают максимально благоприятные условия для подготовкистудентов-иностранцев к работе с хоровым коллективом. The purpose of the article is to article is devoted to the study of Ukrainian choral music by students from China in classes on choral conducting and choral class. Methodology. Important in the process of professional training of foreign students is the clarification of the content of education, aimed at considering the peculiarities of artistic mentality, the state of professional education, readiness for foreign students to perceive the content of education (it is reflected in work programs, curriculum, organizational and methodological support). The content of education aimed at preparing students to perform all the functions inherent in a modern teacher, strengthening the practical orientation of the content and forms of educational activities on the basis of a competency-based approach, ensuring a high level of independence of professional skills, creative activity of students, the organization of independent educational activities of Chinese students, aimed at their acquisition of additional knowledge, the ability to further self-improvement. The scientific novelty is that the purpose and tasks of the disciplines «choral conducting» and «choral class» are characterized; The peculiarities of educational work in these disciplines are considered, which are reflected in the individual form of education and should promote the formation of qualities that ensure the implementation of professional and pedagogical activities, as well as create the most favorable conditions for preparing foreign students to work with choirs. Results. Strengthening multifaceted ties with China is now one of Ukraine’s foreign policy priorities and has a lasting character. Among these connections, the most extensive are in the field of education. Today, students from the People’s Republic of China are perhaps the most significant part of foreign students in the country. The success of the partnership between Ukraine and China in the field of education is obvious, as evidenced by the mutual interests of young people in history, culture, traditions, developing cooperation between educational institutions of our countries, growing number of participants in youth exchange programs and more. The expansion of international contacts in all spheres of public life has led to human interest in the problems of intercultural communication. The dialogue of cultures allows its participants to express certain external information about the participants themselves, the internal emotional state, as well as the social statuses and social roles they play in relation to each other, which also confirms their «culture». Training programs in choral conducting and choral class are carried out on the repertoire, which belongs to different musical cultures, but the most significant array of works is represented by domestic choral art. Ukrainian choral culture is an invaluable treasure of national significance. For centuries, choral art has manifested itself as a true creation of the talent of the Ukrainian people, which embodied the integrity and, at the same time, the diversity of the inner world of past generations and has long been an organic part of human life. Conclusions. The issue of studying Ukrainian choral music by foreign students is important and requires considerable attention from teachers of choral conducting and leaders of student choirs. The study of Ukrainian choral music is based on a certain pedagogical experience of teachers and the principles of leading teachers of today. The variable nature of individual classes contributes to the professional development of foreign students. The study of Ukrainian choral music in choral conducting classes and choral class not only expands the musical worldview of students, develops their tastes and preferences, but also promotes the development of cultural dialogue between Ukraine and China.
- ДокументОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ КЛУБНИХ ОБ’ЄДНАНЬ ВИЩИХ ПЕДАГОГІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ СТОЛІТТЯ)(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-04-15) Чубукіна, О. М.У статті розглядається питання організації діяльності клубних об’єднань вищих педагогічних навчальних закладів України у другій половині ХХ століття. Надається оцінка такої діяльності. Охарактеризовано поняття клуб, клубна діяльність, клубні об’єднання тощо. Встановлено, що проблему молодіжного дозвілля вивчали багато науковців минулого та сучасності. Доведено, що дозвілля є специфічним та соціальним засобом регенерації потенціалу людини, та водночас є важливою сферою розвитку особистості студента, що сприяє формуванню наукового світогляду, політичної та моральної культури, естетичному погляду й смаку, моральним ідеалам й духовних цінностей. Визначено мету клубних об’єднань вищих педагогічних закладів України – виховання та самовиховання студентів на основі ініціативи, творчого прояву здібностей кожного. Завдання спрямовувались на організацію суспільно корисного дозвілля молоді, пошук нових форм та засобів культурно-масової роботи відповідно до інтересів та потреб молоді, залучення до культурно-масової дозвіллєвої діяльності, розвиток соціально-культурної творчості, забезпечення спілкування молоді в результаті спільної діяльності та культурного відпочинку. В статье рассматривается вопрос организации деятельности клубных объединений высших педагогических учебных заведений Украины во второй половине ХХ века. Дается оценка такой деятельности. Охарактеризованы понятия клуб, клубная деятельность, клубные объединения и тому подобное. Установлено, что проблему молодежного досуга изучали многие ученые прошлого и современности. Доказано, что досуг является специфическим и социальным средством регенерации потенциала человека, и одновременно является важной сферой развития личности студента, способствует формированию научного мировоззрения, политической и нравственной культуры, эстетическому вкусу, нравственных идеалов и духовных ценностей. Определены цели клубных объединений высших педагогических заведений Украины – воспитание и самовоспитание студентов на основе инициативы, творческого проявления способностей каждого. Ставились задачи организации полезного досуга молодежи, поиска новых форм и средств культурно-массовой работы в соответствии с интересами и потребностями молодежи, привлечение к культурно-массовой досуговой деятельности, развитие социально-культурного творчества, обеспечение общения молодежи в результате совместной деятельности и культурного отдыха. The purpose of the article is to analyze scientific and pedagogical sources on the problem of research and because of the analysis to cover the activities of club associations of higher pedagogical institutions of Ukraine in the second half of the twentieth century. Methodology. The activity of student clubs and scientific associations influences the formation of national self-consciousness and promotes aesthetic socialization. An important way to solve the above problems is to comprehend and realize the rich experience, appeal to national sources in higher pedagogical educational institutions of Ukraine in the second half of the twentieth century, the creative use of which will contribute to the growth of educational potential of our society. The study of free time, ways and means of its organization is the object of study of various sciences: philosophy, culturology, sociology, pedagogy, psychology, history. The scientific literature widely uses the terms «club», «student club», «activity», but there is a certain diversity in the interpretation of these concepts. In our study, we define activity as a specific way of human attitude to the world around us, which is the driving force and condition of social progress. The scientific novelty is that an attempt is made to define the concept of «club» in the field of club science. We believe that the club should be considered as a multifunctional association, the main task of which is integration, meeting the needs of visitors in meaningful leisure in the name of common goals, interests, local communication, self-education and cultural and creative realization of the individual. Shows the chronology of the development of club activities in institutions of higher education. Results scientific research proves that the second half of the twentieth century In Ukraine is characterized by the emergence of numerous club associations of higher pedagogical institutions. Higher pedagogical institutions of education in Ukraine have accumulated considerable experience in organizing the leisure of student youth, the functioning of club associations. In Soviet times (the so-called «golden age» of Soviet pedagogy - 60-90 years of the twentieth century.) Forms and methods of organizing youth leisure were developed, which are almost inviolable in our time, and are the object of many historical and pedagogical explorations. Beginning in the 1960’s, one can observe the flourishing of the activities of youth clubs, which were understood as complex universal centers of leisure activities for young people. Such structures were widely developed in the 60-70’s of the twentieth century, and in the 80-90’s style and methods of work, despite the new socio-cultural conditions and demands of young people) did not change, so new alternative clubs began to appear, where youth activities were less formalized. Activities of student clubs in higher educational institutions of Ukraine in the second half of the twentieth century. was a multifunctional cultural and educational process organized by the teaching staff based on the general concept of educational work of a particular educational institution. It was based on the principle of voluntary participation in such activities and was collective in nature. However, the activities of the student club depended entirely on the socio-cultural and political development of the society of that time, its moral, ethical and spiritual values. Conclusions. The main centers of club associations in the study period were educational institutions for young people, based on which various youth clubs developed their activities. They did not require large material resources and corresponded to age, national and regional characteristics. The main purpose of club associations in higher educational institutions was the education and self-education of students based on initiative, creative manifestation of everyone’s abilities. Tasks were aimed at organizing socially useful youth leisure, finding new forms and means of cultural and mass work in accordance with the interests and needs of young people, involvement in cultural and mass leisure activities, development of socio-cultural creativity, ensuring youth communication as a result of joint activities and cultural recreation.
- ДокументРОЗРОБКА АВТОРСЬКИХ ФАКТУР ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ У ДИЗАЙН-ПРОЕКТУВАННІ СУЧАСНОГО ОДЯГУ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-04-15) Григорова, Л. С.У статті розглянуто роль авторських фактур у контексті дизайн-проектування сучасного одягу; проаналізовано колекції студентів кафедри дизайну факультету мистецтв, ХНПУ імені Г. С. Сковороди з точки зору інноваційної розробки фактурних поверхонь і їх використання. Результати показали, що тема вибору поверхів матеріалу в дизайні сучасного одягу дуже актуальна і вимагає постійної інноваційної розробки для отримання нових фактурних рішень. Зазначено, що у сучасному дизайні фактура активно впливає на формоутворення, пластику, композицію і силует костюму, акцентує увагу на певних ділянках поверхні виробу, підсилює природну виразність використаного матеріалу, а також є важливою для визначення стилю. Поєднування різних фактурних поверхів дає можливість досягти різноманітності рішень у підході до створення костюму та його обробки, а також підвищує естетичний статус моделі. Визначено, що для створення фактурних поверхонь можна використовувати різні прийоми виготовлення, а саме: використання контрастних і нюансних поєднань фактур; випалювання на основі витинанки; використання традиційної витинанки у поєднані з печворком; квілінг; вишивка; перфорація; строчки та пришивні елементи; защипи і утворення складок; розтягування, тертя, тиснення; нанесення об’ємних малюнків та фотограми; насичення фактури об’ємними доповненнями (ворс, вузли, букле, каміння, кисті, джгути). Аналіз способів створення авторських фактур на основі робіт студентів кафедри дизайну ХНПУ імені Г. С. Сковороди дозволяє глибше переосмислити вплив фактурних поверхонь для втілення дизайнерської ідеї, а саме: виразності образу, композиційного рішення, ступеня об’ємності одягу, її маси, щільності. В статье рассмотрена роль авторских фактур в контексте дизайн-проектирования современной одежды; проанализированы коллекции студентов кафедры дизайна факультета искусств ХНПУ имени Г. С. Сковороды с точки зрения инновационной разработки фактурных поверхностей и их использования. Результаты показали, что тема выбора слоев материала в дизайне современной одежды очень актуальна и требует постоянной инновационной разработки для получения новых фактурных решений. Отмечено, что в современном дизайне фактура активно влияет на формообразование, пластику, композицию и силуэт костюма, акцентирует внимание на определенных участках поверхности изделия, усиливает естественную выразительность использованного материала, а также является важной для определения стиля. Сочетание различных фактурных слоев позволяет достичь разнообразия решений в подходе к созданию костюма и его обработки, а также повышает эстетический статус модели. Определено, что для создания фактурных поверхностей можно использовать различные приемы изготовления, а именно: использование контрастных и нюансных сочетаний фактур; выжигания на основе вышивки; использование традиционной вышивки в сочетании с печворком; квиллинг; вышивка; перфорация; строчки и пришивные элементы; защипы и образования складок; растяжение, трение, тиснение; нанесение объемных рисунков и фотограммы; насыщение фактуры объемными дополнениями (ворс, узлы, букле, камни, кисти, жгуты). Анализ способов создания авторских фактур на основе работ студентов кафедры дизайна ХНПУ имени Г. С. Сковороды позволяет глубже переосмыслить влияние фактурных поверхностей для воплощения дизайнерской идеи, а именно: выразительности образа, композиционного решения, степени объемности одежды, ее массы, плотности. The purpose of the article is to consider the role of copyright textures in the design of modern clothes; analyze the collections of students of the department of Design of the H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University from the point of view of the development of textured surface and use in the creation of a suit. Methods & methodology. We used such research methods as subject-analytical for studying literary and illustrative sources; a terminological method for an unambiguous understanding of the essential features of design; psychological method for verbal determination of the nature of the visual sensation from the tissue surface; to reveal the dependence of expressive means when creating textures. Scientific novelty is determined by the need to develop new versions of copyright textures and use them in the of modern clothing also due to the objective public need for multifunctional and specific expressive clothing that would satisfy the utilitarian and aesthetic needs of a person. Results. The theme of the surface of the material in the design of clothing is very relevant and requires constant innovative development to obtain new textural solutions. In modern design, the textures actively influences the stale of shaping the plastic, composition and the silhouette of the suit and also focuses on certain parts of the product. The role of texture in the implementation of the function of the suit and its influence on the person’s visual perception is considered studied techniques and ways to create a textured surface. In one model, you can combine various textured surfaces. This makes it possible to achieve a variety of solutions in creating a costume. To create textured surfaces, various manufacturing techniques are used, namely: the use of contrasting and nuanced combinations of textures; the use of traditional embroidery in combination with patchwork; quilting; embroidery; perforation; stitches and sewing elements; tucks and formation of folds; stretching, friction, stamping; drawing volumetric drawings and a photogram; saturation of the texture with volumetric additions (pile, knots, boucle, stones, brushes, plaits). Much attention is paid to the analysis of the works of students of the design department, focused on innovative development of textured surfaces and use when creating collections. Conclusions and practical significance. Analysis of ways to create copyright invoices based on the work of students of the Department of Design of H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University allows deeper rethinking of the influence of textured surfaces for the realization of design ideas, namely: the expressiveness of the image and compositional decision, the degree of bulkiness of clothing and mass density.
- ДокументФАХОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК ГОЛОВНИЙ ЧИННИК ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ГРАФІЧНОГО ДИЗАЙНУ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-04-15) Цзю, ДутинУ статті висвітлені окремі аспекти щодо професійної підготовки майбутніх графічних дизайнерів. Проаналізовано категоріально-понятійний апарат проблемного поля дослідження. Визначено організаційно-методичні умови професійної підготовки майбутніх дизайнерів. Вказано на інтеграційні можливості загально-художніх та професійно орієнтованих знань у формуванні цілісної системи вмінь майбутніх графічних дизайнерів. Обґрунтовано роль творчо-компетентнісного підходу в дизайн-освіті, з його інтегральною характеристикою, що сприяє активізації творчості, вирішенні творчих завдань, допомагає у професійній підготовці майбутніх фахівців з графічного дизайну. Визначено, що фахова компетентність формує індивідуальний аспект готовності майбутнього графічного дизайнера до професійного розвитку та визначається рівнем отриманих фахових знань, умінь і навичок. Навчальна діяльність, яка являє собою процес засвоєння цих знань, формування навичок (прийомів) і умінь (способів придбання і використання знань) впливає на опрацювання та продукування сучасних методик, які застосовуються до професійної підготовки графічного дизайнера. У процесі дослідження виокремлено єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення творчої діяльності. Визначені програмні компетентності які студенти набувають у процесі професійної підготовки. Зокрема, з’ясовано, що багаторівневе застосування візуальної комунікації відноситься до спеціальної професійної підготовки, а загально-художній аспект навчання графічного дизайнера є необхідним компонентом цілісної системи його професійної освіти і формує основу фундаментальних знань фахівця. В статье освещены отдельные аспекты по профессиональной подготовке будущих графических дизайнеров. Проанализирован категориально-понятийный аппарат проблемного поля исследования. определены организационно-методические условия профессиональной подготовки будущих дизайнеров. Указано на интеграционные возможности общих художественных и профессионально ориентированных знаний в формировании целостной системы умений будущих графических дизайнеров. Обоснована роль творчески компетентностного подхода в дизайн-образовании, с его интегральной характеристикой, которая способствует активизации творчества, решении творческих задач, помогает в профессиональной подготовке будущих специалистов по графическому дизайну. Определено, что профессиональная компетентность формирует индивидуальный аспект готовности будущего графического дизайнера к профессиональному развитию и определяется уровнем полученных профессиональных знаний, умений и навыков. Учебная деятельность, которая представляет собой процесс усвоения этих знаний, формирования навыков (приемов) и умений (способов приобретению и использованию знаний, влияет на обработку и выработку современных методик, которые применяются к профессиональной подготовке графического дизайнера. В процессе исследования выделены единство теоретической и практической готовности к осуществлению творческой деятельности. Определены программные компетентности которые студенты получают в процессе профессиональной подготовки. В частности, установлено, что многоуровневое применения визуальной коммуникации относится к специальной профессиональной подготовке, а общехудожественный аспект обучения графического дизайнера является необходимым компонентом целостной системы его профессионального образования и формирует основу фундаментальных знаний специалиста. The purpose of the article is to cover some aspects of professional training of future graphic designers. Methodology. The structure of the graphic designer’s readiness for professional activity is determined by: methodological (humanistic, cultural, creative) and pedagogical (cognitive, operational, personal) components, as well as creative and competence approach with its integral characteristics (visual, audio, kinesthetic). Highlighting the most important principles of teaching professional disciplines, namely: individual approach to students, clarity, system and consistency in solving educational tasks, it should be noted that they form a clear pedagogical system of training. A significant advantage of such a system is the formation of an individual who is aware of their creativity, creative potential, strong academic knowledge that was acquired during the study period. Scientific novelty. The organizational and methodological conditions of professional training of future designers are determined. The integration possibilities of general artistic and professionally oriented knowledge in the formation of a holistic system of skills of future graphic designers are pointed out. The role of the creative-competence approach in design education is substantiated along with its integral characteristic, which promotes the activation of creativity, the solution of creative tasks, helps in the professional training of future specialists in graphic design. Results. It is determined that professional competence forms an individual aspect of the future graphic designer’s readiness for professional development and is determined by the level of acquired professional knowledge, skills and abilities. Educational activities, which compose the process of acquiring this knowledge, the formation of skills (techniques) and abilities (methods of acquiring and using knowledge) affect the development and production of modern techniques used in the training of graphic designers. Understanding of artistic and pedagogical processes in design education and its bifurcation makes it possible to determine the relationship between fine arts and design and the opportunities that open up due to their development and their application in teaching. In modern conditions, teaching design at art and graphic faculties is experiencing a new stage of finding directions and universal interpretive paradigms. Artistic and technical design is developing especially fast, the main task of which is the creation of graphic objects, development of corporate style, logo, brand book, packaging design, etc. The creative aspect according to which the teaching of graphic design is aimed at the assimilation, preservation, dissemination of works of art, readiness to participate in their creation, dictates the need to highlight the specifics of training future professionals. An important role in the professional training of a graphic designer is played by the aspect of motivation, namely the creation of a new visual and communicative quality, which is achieved by forming a model of graphic design development. In the process of research the unity of theoretical and practical readiness for creative activity is singled out. Conclusions. The program competencies that students acquire in the process of professional training are defined. In particular, it was found that the multilevel application of visual communication refers to special training, and the general artistic aspect of training a graphic designer is a necessary component of a holistic system of their professional education and it forms the basis of fundamental knowledge ofthe specialist. The knowledge thatthe future graphic designer must acquire in the process of professional training includes the following components: general theoretical component (study of theoretical disciplines of humanities, historical and cultural, socio-psychological content); general art component (mastering the methods and techniques of image, knowledge of author’s graphic materials) professionally-oriented component (knowledge of the basics of project activities, special knowledge in the field of graphic design, 3D-modeling programs, implementation of projects using the material); organizational and technical component (systematization, use of information, research activities).
- ДокументФОРМУВАННЯ ІНТЕГРАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНИХ УМІНЬ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА В УМОВАХ МАГІСТРАТУРИ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-04-15) Беземчук, Л. В.; Фомін, В. В.Метою статті є дослідження формування у майбутніх учителів музичного мистецтва інтеграційно-педагогічних умінь та визначення ефективних форм їх професійної підготовки. В контексті дослідження використовувались методи теоретичного аналізу наукової та педагогічної літератури, емпіричні, методи конструювання змісту музичної освіти. У ході дослідження теоретично обґрунтовано сутність інтеграційно-педагогічних умінь у контексті вирішення питань професійної підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва за принципом міждисциплінарної інтеграції. Визначено, що проектування освітніх програм для студентів за спеціальністю 014 Середня освіта (Музичне мистецтво) орієнтує здобувачів як першого бакалаврського рівня, так і другого магістерського рівня на формування особливого інтеграційно-педагогічного уміння. Доведено, що такий тип уміння є пріоритетним для опанування міждисциплінарного експрес курсу, де інтеграційно педагогічне ядро є складовим дидактично-творчого модулю інтегрованого змісту уроку з мистецтва. Запропоновано структурування змісту курсу на підставі інтеграційних зв’язків між дисциплінами циклу загальної підготовки і курсами професійної підготовки «Методика викладання дисциплін кваліфікації» та «Практикум за кваліфікацією». Міждисциплінарний експрес курс висвітлює коло питань, пов’язаних із спеціальністю «Вчитель музичного мистецтва», «Вчитель інтегрованого курсу мистецтво». Наведено варіант схеми його структурно-тематичного змісту з переліком розділів і тем дисциплін кваліфікації «Музична педагогіка». Виділено етапність формування інтеграційно-педагогічних умінь: пізнавально-розвивальний, репродуктивно-творчий, самостійно-творчий. Представлено структурно-тематичну схему інтеграційних зв’язків міжпредметного експрес курсу для магістрів «Інтеграція мистецтва в ЗОШ», яка орієнтована на здобувачів вищої освіти з різним рівнем музичної підготовки і напрямів кваліфікаційних уподобань. Результати дослідження показали ефективність практичної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва з формування інтеграційно-педагогічних умінь через врахування трьох змістових ліній – «Сутність інтеграції в мистецькій освіті», «Концептуальні основи методики інтегрованого курсу «Мистецтво»» та «Художньо-педагогічні технології в музичній освіті». Целью статьи является исследование формирования у будущих учителей музыкального искусства интеграционно-педагогических умений и определение эффективных форм их профессиональной подготовки. В контексте исследования использовались методы теоретического анализа научной и педагогической литературы, эмпирические, методы конструирования содержания музыкального образования. В ходе исследования теоретически обоснована сущность интеграционно-педагогических умений в контексте решения вопросов профессиональной подготовки будущегоиучителя музыкального искусства по принципу междисциплинарной интеграции. Определено, что проектирование образовательных программ для студентов по специальности 014 Среднее образование (Музыкальное искусство) ориентирует соискателей как первого бакалаврской уровня, так и второго магистерского уровня на формирование особого интеграционно-педагогического умения. Доказано, что такой тип умений является приоритетным для освоения междисциплинарного экспресс курса, где интеграционно-педагогическое ядро является составным дидактически-творческого модуля интегрированного содержания урока искусства. Предложено структурирование содержания курса на основании интеграционных связей между дисциплинами цикла общей подготовки и курсами профессиональной подготовки «Методика преподавания дисциплин квалификации» и «Практикум по квалификации». Междисциплинарный экспресс курс освещает круг вопросов, связанных со специальностью «Учитель музыкального искусства», «Учитель интегрированного курса искусство». Приведен вариант схемы его структурно-тематического содержания с перечнем разделов и тем дисциплин квалификации «Музыкальная педагогика». Выделено этапность формирования интеграционно-педагогических умений: познавательно-развивающий, репродуктивно-творческий, самостоятельно творческий. Представлена структурно-тематическая схема интеграционных связей межпредметного экспресс курса для магистров «Интеграция искусства в общеобразовательной школе», которая ориентирована на соискателей высшего образования с различным уровнем музыкальной подготовки и направлений квалификационных предпочтений. Результаты исследования показали эффективность практической подготовки будущих учителей музыкального искусства по формированию интеграционно-педагогических умений с учетом трех содержательных линий - «Сущность интеграции в художественной образовании», «Концептуальные основы методики интегрированного курса «Искусство» и «Художественно-педагогические технологии в музыкальном образовании». The purpose of the article is to study the formation of integration and pedagogical skills of future music teachers and to determine effective forms of professional training of students during master ‘s studies. Methods & methodology. Conventional pedagogical research methods were applied: theoretical analysis of scientific and pedagogical literature, comparative analysis, empirical and modeling methods. In the course of the study, the essence of integration and pedagogical skills was theoretically substantiated in the context of solving the issues of professional training of the future teacher of musical art on the principle of interdisciplinary integration. Scientific novelty. The stage of formation of integration-pedagogical skills is highlighted: late-developmental, reproductive-creative, independent-creative and structural-thematic content scheme of integration connections of inter-disciplinary express course for masters «Integration of art into school», which plays the role of a mini-orenter for applicants who come to the magistracy of the specified specialization but have different levels of musical training and directions of qualification preferences. A schematic version of the content of the topics of qualification disciplines «Music Pedagogy» is presented. Results. It is determined that the design of educational programs for students in the specialty 014 Secondary education (Musical art) orients applicants of both the first bachelor’s level and the second master’s level to the formation of a special integration and pedagogical skills. It has been proved that this type of skills is a priority for mastering the interdisciplinary express course, the integration and pedagogical core for which there is a didactic creative module of art lessons of integrated content. It is proposed to carry out the course structuring on the basis of integration links between the disciplines of the general training cycle and the training courses «Methodology of teaching qualification disciplines» and «Workshop on qualifications». The interdisciplinary express course highlights the range of issues related to the specialty «Teacher of musical art», «Teacher of integrated art course». Conclusions. Summing up the results of the study, it can be noted that practical training on the formation of integration and pedagogical skills of the future teacher of musical art should be carried out in the plane of three content lines «The essence of integration in art education», «Conceptual bases of the method of the integrated course «Art», and «Artistic and pedagogical technologies in music education».
- ДокументSPECIFICITY OF TEACHING CONDUCTORS AND CHORAL DISCIPLINES IN THE TRAINING OF FUTURE TEACHERS OF MUSIC ART(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-04-15) Vasilyeva, O.; Sokolova, A.The purpose of the article is to determine the specifics of teaching conducting and choral discipline in the process of the professional training of future music art teachers; to identify the main directions of vocal and choral work at school choral singing as a type of collective musical activity on music lessons and ruling school choirs and vocal ensembles in extracurricular time). The study characterizes the peculiarities of teaching such basic disciplines of the conductor-choir cycle as Choral Conducting, Choral Arrangement, Choral Studies, Choral Class, Workshop on «Workshop of working with a choir». The main tasks of the disciplines are outlined as follows: mastery of conducting and choral knowledge, development of professional musical abilities, formation of teacher-choirmaster skills. The study of the problem proved the need to focus the content of conducting and choral disciplines on the peculiarities of the music art teacher activities. These should include learning song repertoire for children’s choirs; mastering arranging skills for children’s singing groups of different age categories; acquiring the knowledge of the development and protection of children’s voice, as well as methods of vocal and choral work with children in secondary education. Мета статті полягає у виявленні специфіки викладання диригентсько-хорових дисциплін в процесі фахової підготовці майбутніх вчителів музичного мистецтва з огляду на основні напрями вокально-хорової роботи вчителя музичного мистецтва: хоровий спів як вид колективної музичної діяльності на уроках музики та керування шкільними хорами, вокальними ансамблями у позаурочний час. Методологія. Методологічну основу дослідження становлять системно-діяльнісний, культурологічний, праксеологічний, аксіологічний підходи та філософський, термінологічний, когнітивний принципи. Використано загальнонаукові (аналіз, синтез, систематизація, узагальнення, порівняння, класифікація), емпіричні, прогностичні методи дослідження. Наукова новизна. У дослідженні схарактеризовано особливості викладання таких основних дисципліни диригентсько-хорового циклу, як: «Хорове диригування», «Хорове аранжування», «Хорознавство», «Хоровий клас» та «Практикум роботи з хором». Розкрито мету предмету «Хорове диригування», яка полягає у наданні майбутньому вчителеві музичного мистецтва як керівнику дитячого шкільного хору базової диригентської підготовки. Окреслено основні завдання дисципліни: оволодіння диригентсько-хоровими знаннями, розвиток професійних здібностей, формування умінь вчителя-хормейстера. У результаті дослідження розкрито специфіку змісту курсу «Хорове аранжування», який слід зосередити на оволодінні навичками створення партитур для дитячих хорів різних вікових категорій: починаючих дитячих хорових колективів, розвинутих хорових дитячих колективів, хорів старшокласників (однорідних, неповних мішаних). Оцінено роль курсу «Хоровий клас», в процесі якого студенти на основі отриманих знань з музично-теоретичних і вокально-хорових дисциплін удосконалюють професійні навички, необхідні для майбутньої практичної вчителя музичного мистецтва. Доведена необхідність введення у структуру підготовки вчителя музичного мистецтва курсу «Практикум роботи з хором», де здобувачі на практиці засвоюють вміння роботи із шкільним хором. Встановлено роль керівника хорового класу та викладача з хорового диригування у підготовці до ефективної роботи з хором. Розглянуто коло тем з «Хорознавства», які мають охоплювати історичні аспекти вітчизняної та зарубіжної теорії і практики вокально-хорової роботи з дітьми, висвітлювати основні напрями дитячого хорового виконавства і творчості, знайомити з особливостями розвитку голосового апарату дітей різного віку, надавати знання з охорони дитячого голосу, виявляти специфіку вокально-хорової роботи з дитячими хоровими колективами. Висновки. У ході дослідження встановлено, що методика викладання диригентсько хорових дисциплін має специфічні особливості і обумовлена змістом практичної діяльності педагога-музиканта у загальноосвітніх закладах середньої освіти. Цель статьи заключается в выявлении специфики преподавания дирижерско-хоровых дисциплин в процессе профессиональной подготовке будущих учителей музыкального искусства, учитывая основные направления вокально-хоровой работы учителя музыкального искусства: хоровое пение как вид коллективной музыкальной деятельности на уроках музыки и управления школьными хорами, вокальными ансамблями во внеурочное время. Методология. Методологическую основу исследования составляют системно-деятельностный, культурологический, праксеологический, аксиологический подходы и философский, терминологический, когнитивный принципы. Использованы общенаучные (анализ, синтез, систематизация, обобщение, сравнение, классификация), эмпирические, прогностические методы исследования. Научная новизна. В исследовании охарактеризованы особенности преподавания таких основных дисциплины дирижерско-хорового цикла, как «Хоровое дирижирование», «Хоровая аранжировка», «Хороведение», «Хоровой класс» и «Практикум работы с хором». Раскрыты цели предмета «Хоровое дирижирование», которая заключается в предоставлении будущему учителю музыкального искусства как руководителю детского школьного хора базовой дирижерской подготовки. Определены основные задачи дисциплины: овладение дирижерско-хоровыми знаниями, развитие профессиональных способностей, формирования умений учителя-хормейстера. В результате исследования раскрыта специфика содержания курса «Хоровая аранжировка», который следует сосредоточить на овладении навыками создания партитур для детских хоров разных возрастных категорий: начинающих детских хоровых коллективов, развитых хоровых детских коллективов, хоров старшеклассников (Однородных, неполных смешанных). Оценена роль курса «Хоровой класс», в процессе которого студенты на основе полученных знаний по музыкально-теоретическим и вокально-хоровым дисциплинам совершенствуют профессиональные навыки, необходимые для будущей практической деятельности учителя музыкального искусства. доказана необходимость введение в структуру подготовки учителя музыкального искусства курса «Практикум работы с хором», где соискатели на практике усваивают умение работы со школьным хором. Определена роль руководителя хорового класса и преподавателя хорового дирижирования в подготовке к эффективной работе с хором. Рассмотрен круг тем предмета «Хороведение», которые должны охватывать исторические аспекты отечественной и зарубежной теории и практики вокально-хоровой работы с детьми, освещать основные направления детского хорового исполнительства и творчества, знакомить с особенностями развития голосового аппарата детей разного возраста, предоставлять знания по охране детского голоса, проявлять специфику вокально-хоровой работы с детскими хоровыми коллективами. Выводы. В ходе исследования установлено, что методика преподавания дирижерско хоровых дисциплин имеет специфические особенности и обусловлена содержанием практической деятельности педагога-музыканта в общеобразовательных учреждениях среднего образования.
- ДокументШЛЯХИ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПІДГОТОВКУ ВЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА (КИТАЙСЬКИЙ ТА УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД)(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-04-15) Мей, Фан; Матвєєва, О. О.У статті розкрито важливість впровадження інформаційних технологій у підготовку учителів музичного мистецтва. Проаналізовано такі закони та нормативні акти: Закон «Про Національну програму інформатизації», Наказ МОН України «Деякі питання організації дистанційного навчання», Концепцію розвитку дистанційної освіти в Україні та Концепцію впровадження медіаосвіти. Виявлено різні аспекти застосування інформаційних технологій в освіті України: важливість застосування у освітньому процесі інформаційних технологій, як результату зміни основної освітньої парадигми: якщо раніше викладач був головним джерелом професійної інформації, що зумовлювало репродуктивну методику навчання, то тепер він має навчити студента орієнтуватися в інформаційному середовищі, розвинути його творчі та інтелектуальні здібності. Результати дослідження китайських науковців виявили такі основні риси інформатизації в підготовці учителів музичного мистецтва: розчиняє кордони засобів масової інформації та персоналізує музику; оцінювання музики стає початком стимулювання її створення; надає широкий спектр шляхів поширення та обміну інформацією для творчого бажання висловити себе у створенні музичних творів; призводить до трансформації традиційних форм викладання музики; прискорює швидкість поширення музики; порушує чітке розходження між творцями музики і слухачами, оскільки слухачі також можуть ставати творцями. В статье раскрыто важное значение внедрения информационных технологий в подготовку учителей музыкального искусства. Проанализированы такие законы и нормативные акты: Закон «О Национальной программе информатизации», Приказ МОН Украины «Некоторые вопросы организации дистанционного обучения», Концепцию развития дистанционного образования в Украине и Концепцию внедрения медиаобразования. выявлены различные аспекты применения информационных технологий в образовании Украины: важность применения в образовательном процессе информационных технологий, как результата изменения основной образовательной парадигмы: если раньше преподаватель был главным источником профессиональной информации, что приводило к репродуктивной методике обучения, то теперь он должен научить студента ориентироваться в информационной среде, развить его творческие и интеллектуальные способности. Результаты исследования китайских ученых выявили следующие основные черты информатизации в подготовке учителей музыкального искусства: растворяет границы средств массовой информации и персонализирует музыку; оценивания музыки становится началом стимулирования ее создания; предоставляет широкий спектр путей распространения и обмена информацией для творческого желание выразить себя в создании музыкальных произведений; приводит к трансформации традиционных форм преподавания музыки; ускоряет скорость распространения музыки; нарушает четкое различие между создателями музыки и слушателями, поскольку слушатели также могут становиться творцами. The purpose of the article is to analyze the areas of research and experience in implementing information technology in the training of music teachers in Ukraine and China. Methodology. In Ukraine, the importance of the introduction of information technology is supported at the state level. To analyze the introduction of information technology in the training of music teachers were analyzed: the Law «On the National Informatization Program», the Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine «Some issues of distance learning», the Concept of distance education in Ukraine and the Concept of media education. The study revealed various aspects of the use of information technology in education in Ukraine. Ukrainian scholars emphasize the importance of using information technology in the educational process because of changing the basic educational paradigm: if before the teacher was the main source of professional information, which led to reproductive teaching methods, now the teacher’s function is different, the must teach students to navigate in the information environment, to develop his creative and intellectual abilities. The application and introduction of information technologies and methods in the educational process of teacher training in music art has been studied in the works of Yu. Dvornyk (2015), L. Bondarenko (2019), L. Gavrilova (2016) and others. Scientific novelty. A comparative model of the use of information technology in the training of music teachers in China is presented. This issue is related to the unified system of qualification and educational standards and curricula for the training of music teachers developed by the Ministry of Education of the PRC. In the researches of Chinese scientists the following main features of informatization in the training of music teachers have been identified: dissolves the boundaries of the media and personalizes music; evaluation of music becomes the beginning of stimulating its creation, many people become participants in musical works; provides students with a wide range of ways to disseminate and exchange information for a creative desire to express themselves in the creation of musical works; leads to the transformation of traditional forms of teaching music; accelerates the speed of music distribution; violates a clear distinction between music creators and listeners, as listeners can also become creators. Conclusions. A brief review of legislation, regulations and research of Ukrainian scientists allows us to conclude about the systematic, planned, multi-vector activities for the improvement and development of information technology in education, in the training of music teachers. The outlined ways of introducing information technologies in the training of music teachers in Ukraine and China testify to the widespread development by Chinese scientists of problems of informatization of art education, covering issues of historical preconditions, formation, development and forecasting of information technology integration in music teachers. On the other hand, in our country, the work is focused more on systematic, planned, multi-vector activities to improve and develop information technology in the training of music teachers.
- ДокументФОРМУВАННЯ ВОКАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА В КЛАСІ «ПОСТАНОВКА ГОЛОСУ»(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-04-15) Кузьмічова, В. А.У статті розкрито зміст та сутність формування вокальної компетентності у майбутніх учителів музичного мистецтва в класі з постановки голосу, як складової фахової підготовки. Виявлена специфіка творчої професійної діяльності, яка відображає якість виконавської культури педагога-музиканта. Доведено, що фахову підготовку поєднує методична, наукова, вокально-виконавська та педагогічно-організаційна діяльність. Встановлено, що процес формування вокальної компетентності в класі з постановки голосу достатньо довготривалий та вимагає дотримання певної послідовності. З’ясовано, що на заняттях з постановки голосу педагогічно доцільно використовувати спеціальні вправи, творчі завдання, акцентувати увагу на методику роботи з різними типами голосів, виходячи з фізіологічних та вікових особливостей учнів, знати принципи організації концертних виступів тощо. Оцінено вплив на формування вокальної компетентності унікальної спадщини українських співацьких традицій, використання кращих вокальних методик вітчизняних та зарубіжних педагогів. Охарактеризовано напрями реалізації та вплив творчого підходу до навчального процесу, що сприяють формуванню вокальної компетентності. Розкрито ключове значення самостійної роботи в класі «Постановка голосу», спрямованої на безперервну музичну самоосвіту, розкриваючи творчі вокальні здібності здобувача вищої професійної освіти. Виявлено вплив особистісних якостей, стилю роботи, музичних здібностей, індивідуальних і психологічних особливостей та творчого іміджу на формування вокальної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва в класі постановки голосу. В статье раскрыто содержание и сущность формирования вокальной компетентности будущих учителей музыкального искусства в классе постановкИ голоса, как составляющей профессиональной подготовки. Вявлена специфика творческой профессиональной деятельности, которая отражает качество исполнительской культуры педагога-музыканта. Доказано, что профессиональная подготовка сочетает методическую, научную, вокально-исполнительскую и педагогическую организационную деятельность. Установлено, что процесс формирования вокальной компетентности в классе постановки голоса достаточно длительный и требует соблюдения определенной последовательности. Выяснено, что на занятиях по постановке голоса педагогически целесообразно использовать специальные упражнения, творческие задачи, акцентировать внимание на методику работы с различными типами голосов, исходя из физиологических и возрастных особенностей учащихся, знать принципы организации концертных выступлений и тому подобное. Оценено влияние на формирование вокальной компетентности уникального наследия украинских певческих традиций, использование лучших вокальных методик отечественных и зарубежных педагогов. охарактеризованы направления реализации и влияние творческого подхода к учебному процессу, способствующих формированию вокальной компетентности. Раскрыто ключевое значение самостоятельной работы в классе «Постановка голоса», направленной на непрерывное музыкальное самообразование, раскрывая творческие вокальные способности соискателя высшего профессионального образования. Выявлено влияние личностных качеств, стиля работы, музыкальных способностей, индивидуальных и психологических особенностей и творческого имиджа на формирование вокальной компетентности будущих учителей музыкального искусства в классе постановки голоса. The purpose of the article is to cover and theoretically substantiate the content of formation of vocal competence of future music teachers in the class «Voice staging». Methods & methodology. Vocal competence as a structural component of professional training, involves the acquisition of methodological, pedagogical and vocal-performing training of students. The content, forms and methods of formation of vocal competence of the future teacher of musical art in a class «Voice staging» are caused by feature of specificity of professional preparation. The formation of vocal competence is especially influenced by the creative approach of the applicant to the educational process, which is implemented in the following areas: conscious work on the shortcomings of sound production and high singing form; independent listening to vocal works performed by world-famous domestic and foreign opera and chamber singers; attending city art events (opera house, operetta theater, philharmonic hall, concert events with the participation of leading masters of vocal art). In the process of formation of vocal competence, in voice lessons it is pedagogically expedient to use the following methods: mastering musical-theoretical knowledge, independent work, exercises (breathing, diction, articulation, singing), creative (performance, dramatization, illustration). Scientific novelty. The specifics of creative professional activity are revealed, which reflects the quality of the performing culture of a music teacher. It is proved that professional training combines methodical, scientific, vocal-performing and pedagogical-organizational activity. It is established that the process of formation of vocal competence is quite long and requires a certain sequence. It was found that it is pedagogically expedient to use special exercises, creative tasks, focus on methods of working with different types of voices, based on physiological and age characteristics of students, know the principles of organizing concert performances and more. The influence on the formation of vocal competence of the unique heritage of Ukrainian singing traditions, the use of the best vocal methods of domestic and foreign teachers is estimated. Conclusions. The article proves that vocal competence reflects the quality of professional training, gives the opportunity to comprehensively use the acquired knowledge, skills and abilities in further pedagogical activities: educational, scientific, cultural, artistic, methodological. In order to improve the process of vocal training in the classroom of voice production, students have the opportunity to consciously get acquainted with unsurpassed masterpieces of singing, examples of vocal culture, the best traditions of world and domestic vocal schools, combining musical and artistic-aesthetic activities.