Перегляд за Автор "Tyshchenko, T."

Зараз показано 1 - 2 з 2
  • Зображення мініатюри
    Документ
    MULTICULTURALISM AND NATIONAL IDENTITY IN KAZUO ISHIGURO’S NOVEL THE REMAINS OF THE DAY
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Harmash, L.; Tyshchenko, T.
    Two opposite trends – globalization, which is seeking to neutralize the many different cultures existing in the world, and multiculturalism, which is trying to counteract these processes and preserve cultural diversity – have a signifi cant impact on the development of modern literature, primarily English. This is due to the emergence in recent decades of a large number of writers from different regions of the world who write in English. As a result, within the framework of their work, two cultural paradigms coexist – the cultural paradigm of their countries of origin (in the case of Kazuo Ishiguro, this is Japan) and the English one. In turn, this situation has actualized the problem of English national identity, which takes central part in Ishiguro’s novel The Remains of the Day. The article implements a methodological approach that involves the identifi cation and analysis of the main cultural and historical components of the phenomenon of Englishness in Ishiguro’s novel The Remains of the Day. Englishness is understood as the quintessence of national identity in the novel. The representation of Englishness in Ishiguro’s work is considered in comparison with the traditional ideas that formed within the Victorian value system. The aim of the work is an analysis of the Englishness in Kazuo Ishiguro’s novel The Remains of the Day. The multidimensionality of the manifestation of Englishness is considered from the point of view of the ratio of traditional ideas about the English mentality and the author’s position in relation to this phenomenon. The authors of the article have come to the conclusion that the story of the private life of an ordinary English butler in Ishiguro’s novel is gradually turning into a deconstruction of the myth of the greatness of the English nation, its impeccability and, as a consequence, superiority over the rest of the world. Ishiguro is not afraid to challenge traditional notions of true English character by consistently exposing the hidden (dark) side of the sacred myth. Openly demonstrating such unsightly features of his as overtly nostalgy, xenophobia and blindness, the writer refuses to glorify pseudo-reality and embellish the false splendour of a lost era. Дві протилежні тенденції – глобалізація, що прагне нівелювати відмінні одна від одної культури, і мультикультуралізм, який намагається протидіяти цим процесам і зберегти культурну різноманітність, – значною мірою впливають на розвиток сучасної літератури, в першу чергу англійської. Це пов’язано з появою протягом останніх десятиліть великої кількості письменників – вихідців із різних регіонів світу, які пишуть англійською мовою. У результаті в рамках їхньої творчості співіснують дві культурних парадигми – та, що зумовлена країною їхнього походження (у випадку з Казуо Ішіґуро це Японія), і англійська. У свою чергу, така ситуація актуалізувала проблему англійської національної ідентичності, яка є центральною в романі Ішіґуро «Залишок дня». У статті здійснено методологічний підхід, що передбачає виявлення та аналіз основних культурно-історичних складових феномену «англійськість» у романі Ішіґуро «Залишок дня». Англійськість розуміється як квінтесенція національної ідентичності. Репрезентація англійськості в творчості Ішігуро розглядається в зіставленні з традиційними уявленнями, сформованими в межах вікторіанської системи цінностей. Метою роботи є аналіз феномену «англійськість» в романі Казуо Ішіґуро «Залишок дня». Багатоаспектність прояву англійськості розглянута з точки зору співвідношення традиційних уявлень про англійський менталітет і авторської позиції щодо даного явища. Автори статті дійшли висновку, що оповідь про приватне життя звичайного англійського дворецького в романі Ішіґуро поступово перетворюється в деконструкцію міфу про велич англійської нації, її бездоганність і, як наслідок, перевагу над рештою світу. Ішіґуро не боїться кинути виклик традиційним уявленням про суто англійський характер, послідовно викриваючи парадну сторону священного міфу. Відверто демонструючи такі непривабливі риси, як ностальгія, ксенофобія і сліпота, письменник відмовляється вихваляти псевдореальність і прикрашати помилкову пишність втраченої епохи.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Nonverbal Means of Communication in Modern Literature: J. M. Coetzee’s Novel "The Master of Petersburg"
    (Revista Amazonia Investiga, 2019) Harmash, L.; Khalanska, N.; Melnyk, S.; Razumenko, I.; Tyshchenko, T.
    The article is devoted to the study of gestures as semiotic units of communication that perform certain functions, obeying certain laws. The task was to determine the main ways of encoding and decoding nonverbal behavior in a literary text. The study was conducted on the material of the prose of J. M. Coetzee, the famous writer and Nobel Laureate. The subject of the study is the verbal representation of the characters’ nonverbal behavior in his novel “The Master of Petersburg”. The aim of our study is to identify and analyze gestures in J. M. Coetzee’s work that act as markers of the characters’ emotional state, correlate with their psychological portraits, convey their feelings, experiences, and reveal their personal qualities. Статья посвящена изучению жестов как семиотических единиц общения, выполняющих определенные функции и подчиняющиеся определенным закономерностям. Задача состояла в том, чтобы определить основные способы кодирования и расшифровки невербального поведения в художественном тексте. Исследование проводилось на материале прозы Дж. М. Кутзее, известного писателя и нобелевского лауреата. Предметом исследования стала корелляция между вербальным и невербальным поведением персонажей в романе писателя «Осень в Петербурге». Цель исследования - выявление и анализ жестов в произведении Дж. М. Кутзее. Стаття присвячена вивченню жестів як семіотичних одиниць спілкування, що виконують певні функції і підкоряються певним закономірностям. Завдання полягало в тому. Щоб визначити основні способи кодування і розшифровки невербальної поведінки в художньому тексті. Дослідження проводилося на матеріалі прози Дж.М. Кутзеє, відомого письменника і нобелівського лауреата. Предметом дослідження стала кореляція між вербальною і невербальною поведінкою персонажів в романі письменника «Осінь в Петербурзі». Ціль дослідження – виявлення та аналіз жестів у творі Дж.М. Кутзеє, які є маркерами емоційного стану персонажів, співвідносяться з їх психологічними портретами, передають їх почуття, хвилювання та розкривають їх власні якості.