Перегляд за Автор "Skorobohatova, O. O."
Зараз показано 1 - 2 з 2
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументParadigmatic System of Grammatical Units (Based on Poetic Text Analysis)(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-06) Skorobohatova, O. O.; Stepanchenko, I. I.; Orobinska, M. VThe grammatical paradigm is presented in the form of paired juxtapositions in the Russian poetic text of modern and contemporary. These juxtapositions form semantic unity or oppositions, and polynomial complexes combined into blocks. The contextual-interpretive analysis of poems and their fragments made it possible to single out the stable meaning of “completeness” associated with the representation of the tense, generic and case paradigms, and the particular meanings formed by the representations of binary grammatical paradigms or paired elements of polynomial paradigms. The concretization of grammatical paradigmatic meanings takes place in the text. It is associated with the solution of the poetic “super task”, increases the effect of the fascination of the text and is felt by the reader in the process of perceiving the text as a special poetic device. Усі морфологічні категорії демонструють парадигматичну реалізацію в поетичному тексті. Бінарні категорії частіше репрезентовані як протиставлення, хоча вони також беруть участь у складніших взаємодіях, забезпечуючи стійкі змістові наповнення. Багаточленні категорії зазвичай передають значення додатковості та повноти. У разі віддаленої послідовної реалізації вони можуть виступати як засоби розвитку ліричного сюжету. Мета цієї статті – опис граматичних парадигм, що функціюють у поетичних текстах. Граматична парадигма представлена у вигляді парних зіставлень у російському поетичному тексті нового й новітнього часів. Ці зіставлення утворюють семантичну єдність або опозиції, а поліноміальні комплекси об’єднуються в блоки. Контекстно-інтерпретаційний аналіз віршів та їх фрагментів дав змогу виділити стійке значення “повноти”, пов’язане з репрезентацією часової, родової та відмінкової парадигм, а також виокремити значення, утворені реалізацією бінарних граматичних або парних елементів багаточленних парадигм. У тексті відбувається конкретизація граматичних парадигматичних значень. Вона пов’язана з розв’язанням поетичного “суперзавдання”, відчувається читачем у процесі сприйняття тексту як особливий поетичний засіб. Російський поетичний текст демонструє чимало прикладів такого використання системних можливостей граматичного рівня мови.Проаналізований матеріал засвідчує, що повнота категоріальної парадигми в поетичному тексті передає значення цілісності, універсальності, багатства й різноманіття названого. Послідовне розгортання парадигматичних граматичних форм може бути способом розвитку ліричного сюжету в поетичній оповіді. Перспективою дослідження вважаємо комплексний опис парадигмальних можливостей лексико-граматичної організації поетичного тексту. Принципова відкритість лексичного парадигмального ряду, кінцева кількість граматичних категорій при варіативності поєднань та креативних уявлень створюють надзвичайно цікаве коло віршованих реалізацій, дослідження яких пов’язане з вивченням мовленнєвої діяльності.
- ДокументThe Linquistic Framework of Poetic Interpretation (a Case Study: the Poem "Children" by Yuri Levitansky)(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Skorobohatova, O. O.; Krasovytska L. Y.The article aims to present an integrated poetic analysis of one of the poems by Yuri Levitansky. The content of the poem is interpreted within the framework of a comprehensive, interdisciplinary approach to the study of lyrics, which is connected with the development of the ideas generated by Kharkiv Philological School. The framework suggested in the article combines the linguistic and literary approaches to the study of poetry, the study of its linguistic and stylistic texture taking into account intertextual and auto-intertextual interactions as well as the poetic tradition, that is, the text “immersed in life”. The article focuses on the characterization of the main symbolic images of the poem, their conceptual transformations and the role they play in Y. Levitansky’s individual style. Стаття присвячена цілісному філологічному аналізу однієї із центральних поезій книги «Кінематограф» Юрія Левітанського. Її зміст інтерпретуємо в межах комплексного міждисциплінарного підходу до дослідження лірики, що пов’язаний з розвитком ідей Харківської філологічної школи. Цілісний (комплексний) філологічний аналіз передбачає вивчення мовної організації тексту та ідіостилю з огляду на вирішення того художнього “надзавдання”, яке висуває перед собою автор. Запропонований підхід поєднує лінгвістичний і літературознавчий вектори дослідження поезії, вивчення лінгвістичної організації тексту з урахуванням інтертекстуальних та автоінтертекстуальних взаємодій і поетичної традиції, тобто дослідження тексту, що “занурений у життя”. Інтерпретацію поезії здійснено на основі аналізу мовної будови тексту, місця ліричного твору в художньому просторі, який створений автором, у поетичному дискурсі, і це дає змогу зануритися в змістове наповнення твору, у процес формування його поетичного смислу, передбачити можливу читацьку апперцепцію. Схарактеризовано основні образи-символи твору (дерево, птах, небо, дім, дим), динаміку смислових трансформацій (птах – небо, дім – дим, війна – дим), установлено зв’язок тематики та проблематики поезії з іншими творами книги поезій «Кінематограф». Розглянуті метонімічні переноси, характерні для поезії Левітанського цього періоду. Сформульовано гіпотезу, згідно з якою поезія «Діти» виступає як пролог до книги поезій «Листи до Катерини...», у якій послідовно розкривається тема дитинства. Стверджується, що образи-символи поезії, проаналізованої в роботі, є ключовими словами поетичного ідіостилю Юрія Левітанського. Лінгвопоетичний аналіз створює доказову базу для характеристик символічного кола, основних мотивів, тематики й проблематики лірики поета.