Перегляд за Автор "Skorobohatova, O."

Зараз показано 1 - 4 з 4
  • Зображення мініатюри
    Документ
    ACTUALIZATION OF ONYMS IN MODERN POETIC TEXTS
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-10-11) Skorobohatova, O.; Panarina, I.
    A set of proper names may be organized based on actual (historical) and contextual-artistic similarities and differences. The capacity of proper names to act as focal points for multiple and intersecting meanings and associations results in uniquely rich sets of names, replete with cultural and artistic significance, even when the names themselves may seem, at first glance, unrelated. The absence of proper names in a poetic worldview is often charged with meaning. In many instances, this absence signifies the breakdown or destruction of the poet’s inner world and the external world surrounding them. Набір власних назв може бути організований на основі фактичних (історичних) та контекстуально-мистецьких подібностей і відмінностей. Здатність власних назв виступати фокусами для численних і перехресних значень та асоціацій призводить до створення унікально багатих наборів імен, сповнених культурного та мистецького значення, навіть коли самі імена можуть здаватися, на перший погляд, не пов'язаними між собою. Відсутність власних назв у поетичному світосприйнятті часто наповнена змістом. У багатьох випадках ця відсутність означає розпад або руйнування внутрішнього світу поета і зовнішнього світу, що їх оточує.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Grammar and poetics of modern linguistic and poetic studies
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-05-18) Skorobohatova, O.; Panarina, I.
    The article examines the current problems of the study of the use of grammatical forms and meanings in artistic discourse makes it possible to make grammatical generalizations in accordance with poetic morphology. У статті розглянуто актуальні проблеми дослідження вживання граматичних форм і значень у художньому дискурсі, що дає змогу зробити граматичні узагальнення відповідно до поетичної морфології.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    PARADIGMATIC SYSTEM OF LEXICAL UNITS (BASED ON POETIC TEXT ANALYSIS)
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Skorobohatova, O.; Stepanchenko, I.; Orobinska, M.
    Paradigmatic relations between units of poetic text have been a matter of researcher interest for a long time. But scientists usually focus their attention on the semantics level. Commonly, systems of synonyms, antonyms, and lexical and semantic groups are being analysed in terms of the function they have in the text. The holistic paradigmatic system of text lexical units was never the subject of special study. This article purpose is a description of specific paradigmatic systems, that are formed by lexical units functioning in a poetic text. The research is conducted within the framework of functional linguistics, which involves considering the content of the text to be an active mental activity of the author and the perceiver, interacting in the сommunicative act AUTHOR - TEXT - READER, from the standpoint of the recipient. In the chosen anthropocentric model, paradigmatic text analysis is an attempt to model the process of text perception by the recipient.In contrast to the traditional description of lexical paradigms, the subject of paradigmatic analysis are words and more voluminous intertextual verbal complexes that form a system series as a definition of one or similar concepts or form interconnected perceptual “subject” images in the process of a text or group of texts perception. The study is based on a comparative analysis of Sergei Yesenin's poems “The grove of golden trees has fallen silent” and “Birch”. The presented analysis of the poems shows that the strengthening of the conceptuality entails an increase in the dependence of private paradigms in the hyper paradigm of the text. If we follow a strict analogy with syntax, we can say that the paradigmatic organization of projective texts is closer to parataxis, and conceptual is closer to hypostasis. The study of the paradigmatic organization of the works of Sergei Yesenin proves the expediency of lexical units paradigmatic analysis of the literary text, which opens up the possibility for a more complete interpretation. Парадигматичні відносини між одиницями поетичного тексту давно були у полі уваги дослідників, як правило, на лексичному рівні. Здебільшого, предметом розгляду були системи синонімів, антонімів, лексико-семантичних груп з погляду функції, виконуваної у тексті. Цілісна парадигматична система лексичних одиниць тексту не була предметом спеціального вивчення. Мета цієї статті полягає в опису конкретних прикладах парадигматичних систем лексичних одиниць поетичного тексту. Дослідження виконано в рамках функціональної лінгвістики, що передбачає розгляд змісту тексту як активної мисленнєвої діяльності автора та сприймаючого, що взаємодіють у комунікативному акті АВТОР – ТЕКСТ – ЧИТАЧ, з позицій реципієнта. В обраній антропоцентричній моделі парадигматичний аналіз тексту – це спроба моделювання процесу сприйняття тексту реципієнтом. На відміну від традиційного опису лексичних парадигм предметом парадигматичного аналізу є слова і більш об'ємні внутрішньотекстові вербальні комплекси, що утворюють системний ряд як визначення одного або близьких понять або формують взаємопов'язані перцептивні «предметні» образи в процесі сприйняття тексту або групи текстів. В основі дослідження лежить порівняльний аналіз віршів Сергія Єсеніна «Отговорила роща золотая» та «Береза». Наведений аналіз двох віршів свідчить про те, що посилення концептуального початку тягне за собою збільшення залежності одне від одного приватних парадигм у складі гіперпарадигми тексту. Якщо дотримуватися суворії аналогії з синтаксисом, можна стверджувати, що парадигматична організація проєктивних текстів ближче до паратаксису, концептуальних – до гіпотаксису. Проведене дослідження парадигматичної організації творів С. Єсеніна доводить доцільність парадигматичного аналізу лексичних одиниць художнього тексту, що відкриває можливості більш повної його інтерпретації.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Récurrence et récursivité dans le roman L’Empire des anges de Bernard Werber
    (Çédille, revista de estudios franceses, 2023) Lepetiukha, A.; Skorobohatova, O.
    La récurrence et la récursivité dans le roman comme moyens de la création d’un discours poly-isotopique cohérent se manifestent aux niveaux intra- et intertextuel en révélant les facultés créatives et les particularités idiostylistiques de l’auteur. La récurrence intratextuelle est actualisée sous forme de figures de style et d’intratextèmes afin de marquer emphatiquement un référent, la gradation de l’intensité des émotions ou d’éviter la réintroduction intra- et / ou interphrastique de l’intratextème identique. L’organisation récursive du roman est réalisée intra- et intertextuellement par voie de symboles, du modèle « livre dans le livre », de protagonistes (auto)récursifs. Certains objets et personnages sont récurrents-récursifs, ce qui témoigne de l’entrelacement et de l’interpénétration de ces deux phénomènes d’itération dans la même œuvre. The reccurence and recursivity in the novel L’Empire des anges as the means of creation of poly-isotopic coherent discourse are manifested at intra- and intertextual levels revealing the author’s creative faculties and idiostylistic peculiarities. The intratextual reccurence is actualized in the form of stylistic figures and intratextemes with the aim to emphatically mark one referent, the gradation of the intensity of emotions or to avoid the reintroduction of the identical intratexteme intra- and / or interphrasally. The recursive organization of the novel is realized intra- and intertextually by way of symbols, of the model « book in the book », of (self-)recursif protagonists. Some objects and characters are reccurent-recursif which testifies to the intertwining and the interpenetration of two phenomena of iteration in the same literary work. Повтор і рекурсивність у романі як засіб творення цілісного поліізотопного дискурсу проявляються на інтра- та інтертекстуальному рівнях, розкриваючи творчі можливості та ідіостилістичні особливості автора. Внутрішньотекстові повтори актуалізуються у вигляді фігур мовлення та інтратекстем з метою виразного позначення градації емоційної інтенсивності, або для уникнення внутрішньо- та/або міжфразового повторного введення ідентичного інтратексту. Рекурсивна організація роману досягається інтра- та інтертекстуально за допомогою символів, моделі "книга в книзі" та (само)рекурсивних героїв. Певні об'єкти та персонажі є рекурсивними, що свідчить про переплетення та і взаємопроникнення цих двох ітераційних явищ в одному творі.