Перегляд за Автор "Ponomarova, N."
Зараз показано 1 - 3 з 3
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументCONCEPT CONTENT AND STRUCTURE OF SELFEDUCATIONAL COMPETENCE OF SCHOOL STUDENTS IN THE MODERN EDUCATIONAL SPACE(H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, 2022) Maistriuk, I.; Ponomarova, N.The purpose of the article is to characterize the self-educational competence as a key one in the modern educational space and reveal the essence and distinguish the structural components of the self-educational competence of school students. Methodology. The study used the terminological analysis, it provided the development of the competence approach concepts, the competence, the self-educational competence; the general scientific method facilitated the analysis and systematization of scientific and methodological literature (regarding the study of the competence approach concept and approaches to determining the self-educational individual competence); the comparative method was the basis for comparing the interpretation of the essence of students’ self-education. Results. In the course of the study, such concepts as "competence approach", "competence", and "self-educational competence" were analyzed as key ones. Approaches to the self-educational competence interpretation for schoolchildren (activity, personal and integrative ones) are highlighted and summarized. The views on understanding the structure of the self-educational competence for schoolchildren are systematized and compared. The refined definition of the self-educational competence for schoolchildren based on the integrative approach is proposed. The conducted analysis of psychological and pedagogical research provides the grounds for delineating the components of self-educational school students’ competence. Conclusions. The self-educational competence of a school student is understood as a personality’s integrated quality, which is determined in a certain way by systematized knowledge, self-educational abilities, and skills, by a focus on life-long learning, motives, and aspiration for self-educational activities, self-control skills and reflection, self-evaluation of educational activities. The structural components of school students' self-educational competence are motivational-value, substantive-procedural, and control-reflective. Мета статті – схарактеризувати самоосвітню компетентність особистості як ключову в сучасному освітньому просторі та розкрити сутність і виділити структурні компоненти самоосвітньої компетентності школярів. Методологія. У дослідженні використано термінологічний аналіз для розвитку понять «компетентнісний підхід», «компетентність», самоосвітня компетентність»; загальнонаукові методи аналізу та систематизації науково-методичної літератури (щодо вивчення поняття компетентнісного підходу та підходів до визначення самоосвітньої компетентності особистості), порівняння (дослідження складових самоосвітньої компетентності); порівняльний метод був покладений в основу порівняльного тлумачення сутності самоосвітньої компетентності школярів. Результати. У ході дослідження проаналізовано такі ключові поняття, як компетентнісний підхід», «компетентність», «самоосвітня компетентність». Висвітлено та узагальнено підходи до трактування самоосвітньої компетентності школярів (діяльнісний, особистісний та інтегративний). Систематизовано та порівняно погляди на розуміння структури самоосвітньої компетентності школярів. Запропоновано уточнене визначення самоосвітньої компетентності школярів на основі інтегративного підходу. Проведений аналіз психолого-педагогічних досліджень дає підстави для виділення компонентів самоосвітньої компетентності школярів. Висновки. Під самоосвітньою компетентністю учня закладу загальної середньої освіти розуміємо інтегровану якість особистості, яка певним чином визначається систематизованими знаннями, самоосвітніми вміннями та навичками,це спрямованість на навчання впродовж життя, на мотиви та прагнення до самоосвітньої діяльності, сформовані навички самоконтролю та рефлексії, самооцінювання навчальної діяльності. Компонентами структури самоосвітньої компетентності є мотиваційно-ціннісний, змістовно-процесуальний та контрольно-рефлексивний.
- ДокументConditions of blended learning implementation in H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University: experience of Physics and Mathematics Faculty(EDP Sciences, 2021-05-04) Ponomarova, N.; Gulich, O.; Zhernovnykova, O.; Olefirenko, N.; Masych, V.The entire education system of Ukraine in the realities of the COVID-19 pandemic in 2020 found itself in a situation of the challenge for the immediate implementation of distance learning in educational institutions of all levels. Despite the presence of a relatively large number of scientific studies on the features of distance education, they were not enough for its practical implementation. A blended form of learning requires a combination of asynchronous and synchronous modes of distance learning, finding optimal tools and ways to interact with students, adapting traditional methods of studying disciplines to new conditions, overcoming inequality of participants in the educational process in technical support, mastering digital technologies. Analysis of the experience of the Faculty of Physics and Mathematics at H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University showed that the conditions for the introduction of blended learning in institutions of higher pedagogical education are: advanced training and appropriate retraining of teaching staff; building a model of blended learning as a starting point for distance learning; development of educational and methodical support of educational disciplines taking into account the requirements of blended learning; implementation of all elements of the educational process in blended learning; providing participants of the educational process with organizational, methodological, technical and psychological support. Вся система освіти України в реаліях пандемії COVID-19 2020 року опинилася в ситуації виклику негайного впровадження дистанційного навчання в навчальних закладах усіх рівнів. Незважаючи на наявність відносно великої кількості наукових досліджень щодо особливостей дистанційної освіти, їх було недостатньо для її практичної реалізації. Змішана форма навчання вимагає поєднання асинхронного та синхронного режимів дистанційного навчання, пошуку оптимальних засобів і способів взаємодії зі студентами, адаптації традиційних методів вивчення дисциплін до нових умов, подолання нерівності учасників навчального процесу в технічному забезпеченні, засвоєння цифрових технологій. Аналіз досвіду роботи фізико-математичного факультету Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди показав, що умовами впровадження змішаного навчання у вищих педагогічних навчальних закладах є: підвищення кваліфікації та відповідна перепідготовка педагогічних кадрів; побудова моделі змішаного навчання як відправної точки для дистанційного навчання; розроблення навчально-методичного забезпечення навчальних дисциплін з урахуванням вимог змішаного навчання; реалізація всіх елементів навчального процесу у змішаному навчанні; забезпечення учасників навчально-виховного процесу організаційно-методичним, технічним та психологічним забезпеченням. Вся система образования Украины в реалиях пандемии COVID-19 в 2020 году оказалась в ситуации вызова немедленного внедрения дистанционного обучения в образовательных учреждениях всех уровней. Несмотря на наличие относительно большого количества научных исследований, посвящённых особенностям дистанционного обучения, их оказалось недостаточно для его практической реализации. Смешанная форма обучения требует сочетания асинхронного и синхронного режимов дистанционного обучения, поиска оптимальных инструментов и способов взаимодействия со студентами, адаптации традиционных методов изучения дисциплин к новым условиям, преодоления неравенства участников образовательного процесса в техническом обеспечении, освоении цифровых технологий. Анализ опыта физико-математического факультета Харьковского национального педагогического университета им. Г. С. Сковороды показал, что условиями для внедрения смешанного обучения в высших педагогических учебных заведениях являются: повышение квалификации и соответствующая переподготовка педагогических кадров; построение модели смешанного обучения как отправной точки для дистанционного обучения; разработка учебно-методического обеспечения учебных дисциплин с учётом требований смешанного обучения; реализация всех элементов образовательного процесса в смешанном обучении; оказание участникам образовательного процесса организационной, методической, технической и психологической поддержки.
- ДокументTHE FUTURE TEACHERS’ TRAINING CONCEPT: METHODICAL ASPECT(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-05-20) Ponomarova, N.The article author reveals the conceptual principles (the essence, purpose, tasks, approaches, content, forms and methods) of methodical training of future teachers of Physics, Mathematics and Computer Science at the Faculty of Physics and Mathematics of H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University.Розкрито концептуальні засади (суть, мету, завдання, підходи, принципи, зміст, форми та методи) методичної підготовки майбутн іх учителів фізики, математики та інформатики, а також магістрів з освітніх, педагогічних наук на фізико-математичному факультеті ХНПУ імені Г.С. Сковороди.