Перегляд за Автор "Peretiaha, L."
Зараз показано 1 - 2 з 2
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументThe current state of involvement of children with special educational needs in out-of-school education in Ukraine(Revista Amazonia Investiga, 2021) Kovalenko, V.; Syniov, V.; Peretiaha, L.; Halii, A.The paper considers the current state of involvement of children with special educational needs in out-of-school education. The purpose of the article is to study the qualitative composition of groups of children with special educational needs who are involved in out-of-school education based on the type of developmental disorder; forms of involvement ; areas of out-of-school education in which children with special educational needs are studied; determining the impact of out-of-school education on the development and socialization of children with special educational needs. At the first stage, the state of the problem development in domestic science was studied ; at the second stage - the author's questionnaire and expert evaluation procedures were developed ; a statement experiment was conducted using the survey method and the method of expert assessments; at the third stage, the analysis, systematization, processing of the accumulated empirical material is conducted. It has been determined that children with musculoskeletal disorders, mental disorders, autism spectrum disorders, mental retardation, severe speech disorders, hard of hearing, deafness, the visually impaired, and children with blindness are involved in out-of-school educational institutions. Children with special educational needs are involved in clubs (creative associations) of artistic and aesthetic, physical culture and sports, art, tourism and local lore, social rehabilitation, ecological and naturalistic, scientific and technical, health, humanitarian, research, and experimental and military-patriotic areas of out-of-school education. У статті розглядається сучасний стан залучення дітей з особливими освітніми потребами до позашкільної освіти. Метою статті є вивчення якісного складу груп дітей з особливими освітніми потребами, які залучаються до позашкільної освіти за ознакою типу порушення розвитку; форм залучення; напрямів позашкільної освіти, за якими здійснюється навчання дітей з особливими освітніми потребами; визначення впливу позашкільної освіти на процеси розвитку та соціалізації дітей з особливими освітніми потребами. На першому етапі вивчався стан розробленості проблеми у вітчизняній науці ; на другому етапі – здійснювалась розробка авторського опитувальника та процедури експертного оцінювання; проводився констатувальний експеримент із використанням опросного методу та методу експертних оцінок; на третьому етапі здійснюється аналіз, систематизація, обробка накопиченого емпіричного матеріалу. Встановлено, що до закладів позашкільної освіти залучаються діти з порушеннями опорно-рухового апарату, інтелектуальними порушеннями, розладами аутистичного спектру, із затримкою психічного розвитку, тяжкими порушеннями мовлення, слабочуючі, діти з глухотою, слабозорі та діти зі сліпотою. Діти з особливими освітніми потребами залучаються до гуртків (творчих об’єднань) художньо-естетичного, фізкультурно-спортивного, мистецького, туристсько-краєзнавчого, соціально-реабілітаційного, еколого-натуралістичного, науково-технічного, оздоровчого, гуманітарного, дослідницько-експериментального та військово-патріотичного напрямів позашкільної освіти. Позитивний вплив залучення дітей до позашкільної освіти, на думку педагогів та експертів виявляється в сприянні їх соціалізації; соціальному, духовному, моральному розвитку; наданні можливостей дитині для самореалізації тощо. В статье рассматривается современное состояние привлечения детей с особыми образовательными потребностями к внешкольному образованию. Целью статьи является изучение качественного состава групп детей c особыми образовательными потребностями, которые вовлекаются во внешкольное образование по признаку типа нарушения развития; форм привлечения; направлений внешкольного образования, по которым осуществляется обучение детей с собыми образовательными потребностями; определение влияния внешкольного образования на процессы развития и социализации детей с особыми образовательными потребностями. На первом этапе изучалось состояние разработанности проблемы в отечественной науке; на втором этапе – осуществлялась разработка авторского опросника и процедуры экспертного оценивания; проводился констатирующий эксперимент с использованием опросного метода и метода экспертных оценок; на третьем этапе осуществляется анализ, систематизация, обработка скопленного эмпирического материала. Установлено, что в учреждения внешкольного образования привлекаются дети с нарушениями опорно-двигательного аппарата, интеллектуальными нарушениями, расстройствами аутистического спектра, с задержкой психического развития, тяжелыми нарушениями речи, слабослышащие, дети с глухотой, слабовидящие и дети со слепотой. Дети с особыми образовательными потребностями вовлекаются в кружки (творческие объединения) художественно-эстетического, физкультурно-спортивного, художественного, туристско-краеведческого, социально-реабилитационного, эколого-натуралистического, научно-технического, оздоровительного, гуманитарного, исследовательско-экспериментального и военно-патриотического направлений внешкольного образования. Положительное влияние привлечения детей к внешкольному образованию, по мнению педагогов и экспертов, проявляется в содействии их социализации; социальном, духовном, нравственном развитии; предоставлении возможностей ребенку для самореализации и т. д.
- ДокументTraining Future Teachers to Organize the Educational Process in the Conditions of Inclusive Education(Editura Lumen, Asociatia Lumen Lumen Publishing House, 2021) Sobchenko, Т.; Bashkir, О.; Panchenko, V.; Smolianiuk, N.; Osova, O.; Peretiaha, L.Метою статті є розробка методики підготовки майбутніх учителів до організації навчально-виховного процесу в інклюзивному освітньому середовищі та впровадження його в освітній процес у педагогічному університеті. У педагогічному експерименті взяли участь 157 студентів Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (ЕГ 152 студенти) та комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради (КГ 54 студенти). Усі учасники дали інформовану згоду на участь у педагогічному експерименті. Мотиваційний критерій оцінювався за допомогою анкетування та тестування; змістовний критерій – «Діагностика готовності майбутніх учителів до організації навчально-виховного процесу в інклюзивному середовищі»; процедурно-поведінковий – метод завдання, ділові ігри; рефлексивний критерій – методи самооцінки, усне та письмове опитування. Розроблено критерії (мотиваційний, змістовий, процесуально-поведінковий, рефлексивний) та рівні їх сформованості (високий, середній, низький) для оцінки сформованої готовності майбутніх учителів до організації навчально-виховного процесу в умовах інклюзивної освіти. Експериментальне впровадження розробленої методики засвідчило позитивні результати щодо рівня сформованості готовності майбутніх вихователів. Розроблена методологія сприяла розвитку компетенцій учнів з інклюзивної освіти, сприяла модифікації навчального плану, прийняттю конкретних стратегій, які б відповідали потребам кожного учня, стимулювала позитивне ставлення учнів до інклюзії як освітнього явища. Целью статьи является разработка методики подготовки будущих учителей к организации учебного процесса в инклюзивной образовательной среде и внедрение ее в учебный процесс педагогического вуза. В педагогическом эксперименте приняли участие 157 студентов Харьковского национального педагогического университета им. Г. С. Сковороды (студенты ЭГ 152) и МУ «Харьковская гуманитарно-педагогическая академия» Харьковского областного совета (студенты КГ 54). Все участники дали информированное согласие на участие в педагогическом эксперименте. Мотивационный критерий оценивался с помощью анкетирования и тестирования; критерий содержания - «Диагностика готовности будущих учителей к организации учебного процесса в инклюзивной среде»; процедурно-поведенческий - метод задач, деловые игры; рефлексивный критерий - методы самооценки, устные и письменные опросы. Для оценки сформированной готовности будущих учителей к организации учебного процесса в условиях инклюзивного образования разработаны критерии (мотивационные, содержательные, процессуально-поведенческие, рефлексивные) и уровни их сформированности (высокий, средний, низкий). Экспериментальная реализация разработанной методики показала положительные результаты в уровне сформированности готовности будущих педагогов. Разработанная методология способствовала развитию у учащихся компетенций в области инклюзивного образования, способствовала изменению учебной программы, принятию конкретных стратегий, отвечающих потребностям каждого учащегося, и поощряла позитивное отношение учащихся к инклюзивности как образовательному феномену. The purpose of the article is to develop the methodology of training future teachers to organize educational process in inclusive educational environment and implement it in the educational process in pedagogical university. The pedagogical experiment involved 157 students of H. S. SkovorodaKharkiv National Pedagogical University (EG 152 students) and of Municipal Establishment ‘Kharkiv Humanitarian Pedagogical Academy’ of the Kharkiv Regional Council (CG 54 students). All the participants gave the informed consent on taking part in the pedagogical experiment. The motivational criterion was evaluated applying questionnaires and testing; the content criterion – ‘Diagnosis of future teachers’ readiness to organize educational process in inclusive environment’; procedural and behavioural – task method, business games; reflexive criterion – self-evaluation methods, oral and written surveys. The criteria (motivational, content, procedural and behavioural, reflexive) and the levels of their formation (high, medium, low) were developed to evaluate the future teachers’ formed readiness to organize educational process in conditions of inclusive education. Experimental implementation of the developed methodology testified positive results in the level of formation of future educators’ readiness. The designed methodology promoted development of students’ inclusive education competencies, facilitated modification of the curriculum, adoption of specific strategies that meet the needs of every student, and encouraged students’ positive attitude towards inclusion as an educational phenomenon.