Перегляд за Автор "Panchenko, V."

Зараз показано 1 - 3 з 3
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Teaching «Fundamentals of Health» with the application of cloud technologies
    (EDITORIAL PRIMMATE S.A.S, 2022-01) Sobchenko, T.; Smolianiuk, N.; Panchenko, V.; Tverdokhlib, T.; Dotsenko, S.
    The aim of the article is to analyze the results of teaching the subject «Fundamentals of Health» in grades 5–9 in the conditions of distance learning with the application of cloud technologies. The following methods were used for the study: videoconferences, explanations, interviews, surveys, tests for formative and summative assessment, performing practical tasks, works, projects, compiling instructions to tasks, creating educational presentations and videos. The article substantiates the possibility of teaching the subject «Fundamentals of Health» in grades 5–9 using cloud technology and educational platforms in the conditions of distance learning, such as: Google Classroom, Zoom, Meet, Edpuzzle. The results of 5–9-grade students’ academic performance were analyzed and it was found that grades 5, 6, and 9 showed a fairly high level of academic achievement, while for the students of 7th and 8th grades this indicator was quite low. The obtained results are explained by the difference in motivation, experience of blended learning and students’ age psychological peculiarities, parents’ inclusion in the educational process, various types of practical tasks. The prospects for further use of distance education are highlighted in the article. They include application of tried and tested cloud technologies, systematic and comprehensive professional development of teachers; teacherparent cooperation, preparing guidelines for students’ parents; adapting types of tasks and their content to the conditions of distance and blended learning; launching teachers’ own YouTube channels. Метою статті є аналіз результатів організації викладання предмету «Основи здоров’я» у 5–9 класах з використанням хмарних технологій у дистанційному форматі. Для дослідження були використані такі методи: відеоконференції, пояснення, бесіди, опитування, тести для здійснення поточного та підсумкового контролю, виконання практичних завдань, робіт, проєктів, складання інструктажу до виконання завдань, створення навчальних презентацій та відеоматеріалів. У статті обґрунтовано можливість викладання предмету «Основи здоров’я» у 5–9 класах з використанням хмарних технологій та освітніх платформ у дистанційному форматі а саме: Google Classroom, Zoom, Meet, Edpuzzle. Проаналізовано результати навчальних досягнень учнів 5–9 класів та виявлено, що 5, 6, та 9 класи продемонстрували досить високий низьким. З’ясовано, що результати зумовлені різною вмотивованістю, досвідом змішаного навчання та віковими психологічними особливостями учнів, включенням до освітнього процессу батьків, різними видами практичних завдань. Висвітлено пропозиції щодо використання у подальшій роботі дистанційної освіти: застосування вже перевірених та освоєння нових хмарних технологій; систематичне та системне підвищення кваліфікації учителів; співпраця педагогів з батьками та підготовка посібників для батьків школярів; адаптування видів завдань та їх змісту до умов дистанційного та змішаного навчання; ведення власного Ютуб каналу кожним учителем.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    TECHNOLOGY OF FORMING FUTURE TEACHERS’ READINESS FOR PEDAGOGICAL IMPROVISATION
    (H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, 2021) Bashkir, O.; Panchenko, V.; Osova, O.; Zhytnytska, A.
    The article grounds the relevance of the special preparation of students of pedagogical universities for pedagogical improvisation based on the analysis of psychological and pedagogical literature and the ways in which future teachers acquire professional knowledge and skills. Having analyzed the content of the educational programs of psychology and pedagogy we proved that no purposeful training of future teachers for pedagogical improvisation has been organized. It caused the need for developing an appropriate technique. The purpose of the article is to develop a technique to form future teachers’ readiness for pedagogical improvisation in the process of studying psychological and pedagogical disciplines. Methodology. The research was conducted with the application of theoretical (analysis of psychological and pedagogical literature to define a conceptual-categorical apparatus; grounding the technique of forming future teachers’ readiness for pedagogical improvisation) and empirical methods (surveys, questionnaires, testing, observation, conversation, dialogue, methods of expert evaluation, self-assessment analysis of learning outcomes, content of educational programs of psychological and pedagogical disciplines). In the course of the research the following results were achieved: the essence of the concepts «readiness for pedagogical improvisation», «learning technique» was defined; structural components of readiness for pedagogical improvisation were singled out; surveys, interviews and questionnaires were conducted among the future teachers to identify their level of readiness for pedagogical improvisation. Moreover, the research contributed to the development of a technique to form future teachers’ readiness for pedagogical improvisation, which led to the gradual formation of students’ skills to improvise. The conducted research allowed us to draw the conclusion that the readiness for pedagogical improvisation is a stable individual quality that integrates the values, knowledge, skills, which should be formed in several stages. Motivational-targeted stage was aimed at stimulating the development of positive motivation for improvisation; content and procedural stage that provided for acquiring the necessary knowledge and skills of pedagogical improvisation; evaluation-reflexive stage involving evaluation and correction of personal and professional development, content, forms and methods of training. У статті обґрунтовано актуальність спеціальної підготовки студентів педагогічних університетів до педагогічної імпровізації на основі аналізу психолого-педагогічної літератури та шляхів набуття майбутніми вчителями професійних знань і вмінь. Проаналізувавши зміст освітніх програм з психології та педагогіки, ми довели, що цілеспрямована підготовка майбутніх учителів до педагогічної імпровізації не організована. Це зумовило необхідність розробки відповідної методики. Мета статті - розробити методику формування готовності майбутніх учителів до педагогічної імпровізації у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін. Методологія. Дослідження проводилося із застосуванням теоретичних (аналіз психолого-педагогічної літератури для визначення понятійно-категоріального апарату; обґрунтування методики формування готовності майбутніх учителів до педагогічної імпровізації) та емпіричних методів (опитування, анкетування, тестування, спостереження, бесіда, діалог, методи експертних оцінок, аналіз самооцінки результатів навчання, змісту навчальних програм психолого-педагогічних дисциплін). У ході дослідження було досягнуто таких результатів: уточнено сутність понять "готовність до педагогічної імпровізації", "техніка навчання"; виокремлено структурні компоненти готовності до педагогічної імпровізації; проведено опитування, інтерв'ю та анкетування майбутніх учителів з метою виявлення рівня їхньої готовності до педагогічної імпровізації. Крім того, дослідження сприяло розробці методики формування готовності майбутніх учителів до педагогічної імпровізації. Проведене дослідження дозволило зробити висновок, що готовність до педагогічної імпровізації є стійкою особистісною якістю, яка інтегрує цінності, знання, уміння, навички, що має формуватися в декілька етапів. Мотиваційно-цільовий етап був спрямований на стимулювання розвитку позитивної мотивації до імпровізації; змістово-процесуальний етап, що передбачав набуття необхідних знань і вмінь педагогічної імпровізації; оцінно-рефлексивний етап, що передбачав оцінку та корекцію особистісно-професійного розвитку, змісту, форм і методів навчання.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Training Future Teachers to Organize the Educational Process in the Conditions of Inclusive Education
    (Editura Lumen, Asociatia Lumen Lumen Publishing House, 2021) Sobchenko, Т.; Bashkir, О.; Panchenko, V.; Smolianiuk, N.; Osova, O.; Peretiaha, L.
    Метою статті є розробка методики підготовки майбутніх учителів до організації навчально-виховного процесу в інклюзивному освітньому середовищі та впровадження його в освітній процес у педагогічному університеті. У педагогічному експерименті взяли участь 157 студентів Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (ЕГ 152 студенти) та комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради (КГ 54 студенти). Усі учасники дали інформовану згоду на участь у педагогічному експерименті. Мотиваційний критерій оцінювався за допомогою анкетування та тестування; змістовний критерій – «Діагностика готовності майбутніх учителів до організації навчально-виховного процесу в інклюзивному середовищі»; процедурно-поведінковий – метод завдання, ділові ігри; рефлексивний критерій – методи самооцінки, усне та письмове опитування. Розроблено критерії (мотиваційний, змістовий, процесуально-поведінковий, рефлексивний) та рівні їх сформованості (високий, середній, низький) для оцінки сформованої готовності майбутніх учителів до організації навчально-виховного процесу в умовах інклюзивної освіти. Експериментальне впровадження розробленої методики засвідчило позитивні результати щодо рівня сформованості готовності майбутніх вихователів. Розроблена методологія сприяла розвитку компетенцій учнів з інклюзивної освіти, сприяла модифікації навчального плану, прийняттю конкретних стратегій, які б відповідали потребам кожного учня, стимулювала позитивне ставлення учнів до інклюзії як освітнього явища. Целью статьи является разработка методики подготовки будущих учителей к организации учебного процесса в инклюзивной образовательной среде и внедрение ее в учебный процесс педагогического вуза. В педагогическом эксперименте приняли участие 157 студентов Харьковского национального педагогического университета им. Г. С. Сковороды (студенты ЭГ 152) и МУ «Харьковская гуманитарно-педагогическая академия» Харьковского областного совета (студенты КГ 54). Все участники дали информированное согласие на участие в педагогическом эксперименте. Мотивационный критерий оценивался с помощью анкетирования и тестирования; критерий содержания - «Диагностика готовности будущих учителей к организации учебного процесса в инклюзивной среде»; процедурно-поведенческий - метод задач, деловые игры; рефлексивный критерий - методы самооценки, устные и письменные опросы. Для оценки сформированной готовности будущих учителей к организации учебного процесса в условиях инклюзивного образования разработаны критерии (мотивационные, содержательные, процессуально-поведенческие, рефлексивные) и уровни их сформированности (высокий, средний, низкий). Экспериментальная реализация разработанной методики показала положительные результаты в уровне сформированности готовности будущих педагогов. Разработанная методология способствовала развитию у учащихся компетенций в области инклюзивного образования, способствовала изменению учебной программы, принятию конкретных стратегий, отвечающих потребностям каждого учащегося, и поощряла позитивное отношение учащихся к инклюзивности как образовательному феномену. The purpose of the article is to develop the methodology of training future teachers to organize educational process in inclusive educational environment and implement it in the educational process in pedagogical university. The pedagogical experiment involved 157 students of H. S. SkovorodaKharkiv National Pedagogical University (EG 152 students) and of Municipal Establishment ‘Kharkiv Humanitarian Pedagogical Academy’ of the Kharkiv Regional Council (CG 54 students). All the participants gave the informed consent on taking part in the pedagogical experiment. The motivational criterion was evaluated applying questionnaires and testing; the content criterion – ‘Diagnosis of future teachers’ readiness to organize educational process in inclusive environment’; procedural and behavioural – task method, business games; reflexive criterion – self-evaluation methods, oral and written surveys. The criteria (motivational, content, procedural and behavioural, reflexive) and the levels of their formation (high, medium, low) were developed to evaluate the future teachers’ formed readiness to organize educational process in conditions of inclusive education. Experimental implementation of the developed methodology testified positive results in the level of formation of future educators’ readiness. The designed methodology promoted development of students’ inclusive education competencies, facilitated modification of the curriculum, adoption of specific strategies that meet the needs of every student, and encouraged students’ positive attitude towards inclusion as an educational phenomenon.