Перегляд за Автор "Kryvoruchko, S."

Зараз показано 1 - 4 з 4
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Baroque: myth, mythopoeia, and mythopoetic paradigm (Zuenko M. Myth in the English Baroque Literature)
    (Sumy State University ; V. N. Karazin Kharkiv National University, 2020) Kryvoruchko, S.
    Marina Zuienko’s monograph “Myth in the English Baroque Literature” deals with the history of the 17th century English literature from the viewpoint of the mythopoeia which rises considerable interest. This period of the English literature is determined by the peak of Baroque style which, according to P. Davidson, can manifest itself in any literary epoch through non-classic combinations of classical forms to create magnificent images and represent deep emotions. The author is right to assert that the metaphysical style became one of the Baroque style variations being characteristic of the 17th century English literature and possessing numerous narrative means. A multidimensional mythopoetic paradigm can be found in the works of outstanding representatives of that time: John Donne, George Herbert, Andrew Marvell, Henry Vaughan, Richard Crashaw, John Milton, Thomas Stanley, John Hall, William Shakespeare, Francis Beaumont, John Fletcher, John Ford, Robert Boyle, etc. The author proves it in her study. Монографія Марини Зуєнко "Міф в літературі англійського бароко" розглядає історію англійської літератури 17 століття з точки зору міфопеї, яка викликає значний інтерес. Цей період англійської літератури визначається піком стилю бароко, який, на думку П. Девідсона, може проявлятися в будь-яку літературну епоху через некласичні поєднання класичних форм для створення пишних образів і представлення глибоких емоцій. Автор має рацію стверджувати, що метафізичний стиль став однією з різновидів стилю бароко, характерних для англійської літератури 17 століття і володіючи численними переказами. Багатовимірну міфопоетичну парадигму можна знайти в роботах видатних представників того часу: Джона Донна, Джорджа Герберта, Ендрю Марвелла, Генрі Вона, Річарда Крешо, Джона Мілтона, Томаса Стенлі, Джона Холла, Вільяма Шекспіра, Френсіса Бомонта, Джона Флетчера, Джон Форд, Роберт Бойл та ін. Автор доводить це у своєму дослідженні. Монография Марины Зуенко "Миф в литературе английского барокко" рассматривает историю английской литературы 17 века с точки зрения мифопеи, которая вызывает большой интерес. Этот период английской литературы определяется пиком стиля барокко, который, по мнению П. Дэвидсона, может проявляться в любую литературную эпоху через неклассические сочетание классических форм для создания пышных образов и представления глубоких эмоций. Автор прав, утверждая, что метафизический стиль стал одной из разновидностей стиля барокко, характерных для английской литературы 17 века и обладая многочисленными переводами. Многомерную мифопоетичную парадигму можно найти в работах выдающихся представителей того времени: Джона Донна, Джорджа Герберта, Эндрю Марвелла, Генри Она, Ричарда Крэшо, Джона Милтона, Томаса Стэнли, Джона Холла, Уильяма Шекспира, Фрэнсиса Бомонта, Джона Флетчера, Джон Форд, Роберт Бойл и др. Автор доказывает это в своем исследовании.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Genre transformation in Simone de Beauvoir’s work “Force of Circumstance”
    (Universidad de la Amazonia, 2021-02) Kryvoruchko, S.; Kostikova, I.; Gulich, O.; Harmash, L.; Rudnieva, I.
    The publicity dominance is the characteristic of memoirs “Force of Circumstance” by Simone de Beauvoir. The idea of S. de Beauvoir influences the genre transformation. The scientific problem is to clarify the specifics of a genre. The aim of the article is to highlight the features of the genres in the novels, diaries, memoirs, interludes, tragedies, comedies as genre memoirs, to understand better the ideas of the writer. The methodology is represented by a biographical method in the study. The most important findings are as follows. The result is to interpret systematic, structured, orderly procedural writing activities. The attention is drawn to the writing process. Writing is a passion, mania, which is causing an addiction. The meaning of creativity is theknowledge of people, culture, history, progress. Genre transformations are the basis for explaining the problem in the work: the artist's activity and her place in the history. The existential fear of death is a central part of literary existentialism. The writer embodied the death fear in her own works. Публіцистична домінанта є ознакою мемуарів Сімони де Бовуар «Сила обставин». Ідеї С. де Бовуар впливають на жанрову трансформацію. Наукова проблема полягає у з’ясуванні специфіки жанру. Метою статті є висвітлення специфіки жанрів роману, щоденника, спогадів, інтермедії, трагедії, комедії у жанрі мемуарів, щоб краще зрозуміти ідеї письменниці. У дослідженні методологія представлена біографічним методом. Найважливіші досягнення наступні. Результат полягає в зображенні систематизованої, структурованої, упорядкованої процесуальної діяльності письменниці. Звертається увага на процес письма. Писати –це пристрасть, манія, яка викликає залежність. Сенс творчості –знання людей, культури, історії, прогресу. Жанрова трансформація потрібна для порушення проблеми твору: діяльність митця та його місце в історії. Екзистенційний страх смерті є центральною частиною літературного екзистенціалізму. Страх перед смертю письменниця втілила у власних творах. Публицистическая доминанта является признаком мемуаров Симоны де Бовуар «Сила обстоятельств». Идеи С. де Бовуар влияют на жанровую трансформацию. Научная проблема заключается в выяснении специфики жанра. Целью статьи является освещение специфики жанров романа, дневника, воспоминаний, интермедии, трагедии, комедии в жанре мемуаров, чтобы лучше понять идеи писательницы. В исследовании методология представлена биографическим методом. Важнейшие достижения следующие. Результат состоит в изображении систематизированной, структурированной, упорядоченной процессуальной деятельности писательницы. Обращается внимание на процесс письма. Писать - это страсть, мания, которая вызывает зависимость. Смысл творчества - знание людей, культуры, истории, прогресса. Жанровая трансформация нужна для возбуждения проблемы произведения: деятельность художника и его места в истории. Экзистенциальный страх смерти является центральной частью литературного экзистенциализма. Страх перед смертью писательница воплотила в своих произведениях.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    The fall of the roman empire in Valeri Bryusov’s novel-myth The Altar of Victory
    (Revista Amazonia Investiga, 2019) Harmash, L.; Kholodniak, O.; Kryvoruchko, S.; Razumenko, I.; Razumenko, T.
    The article considers the antique motifs in Bryusov’s novel-myth The Altar of Victory (1913). We found that there is a complex multi-level hierarchical system of the different motifs. The division of them into three large groups was carried out on the basis of religious beliefs. There are pagans, heretics and Christians. The struggle between them determines the main conflict of the novel. The protagonist, against his will, is involved in historical collisions of a universal significance. Heretic teachings play the leading role among them, which is explained by the enormous influence of Vladimir Solovyov’s work devoted to this topic. Furthermore, the novel reflected Bryusov’s deep interest in the history of ancient Rome, his activity as a translator of Latin poets and his fascination with mysticism and spiritualism. We deduce that Bryusov’s neomythologism has determined the ways of the embodiment of the ancient myth in The Altar of Victory. The author tried to establish correlates between the fall of the Roman empire and a pre-revolutionary era that preceded the October Revolution in Russia (1917) and the Soviet Union (USSR). It gives us grounds for the genre definition of Bryusov’s work as a neomythological novel. У статті розглядаються античні мотиви в романі-міфі В. Я. Брюсова «Вівтар Перемоги» (1913). Ми визначили, що в романі створена складна багаторівнева ієрархічна система, що включає в себе різні мотиви. Залежно від релігійних переконань персонажів всі мотиви діляться на три великі групи: язичницькі, єретичні та християнські. Боротьба між язичниками, єретиками і християнами визначає основний конфлікт роману. Головний герой роману, проти своєї волі, залучений в історичні зіткнення універсального значення. Серед них провідну роль відіграють єретичні вчення, що пояснюється величезним впливом на Брюсова робіт Володимира Соловйова, присвячених цій темі. Крім того, роман відбивав глибокий інтерес російського письменника до історії стародавнього Риму, його діяльність в якості перекладача латинських поетів і його захоплення містикою і спіритизмом. Ми прийшли до висновку, що неоміфологічні інтенції Брюсова зумовили способи втілення стародавнього міфу в романі «Вівтар Перемоги». Автор спробував встановити кореляції між падінням Римської імперії і дореволюційної епохою, яка відбулася перед Жовтневої революції в Росії (1917) і Радянському Союзі (СРСР). Це дає нам підставу для жанрового визначення твору Брюсова як неомифологичного роману. В статье рассматриваются античные мотивы в романе-мифе В. Я. Брюсова «Алтарь Победы» (1913). Мы определили, что в романе создана сложная многоуровневая иерархическая система, включающая в себя различные мотивы. В зависимости от религиозных убеждений персонажей все мотивы делятся на три большие группы: языческие, еретические и христианские. Борьба между язычниками, еретиками и христианами определяет основной конфликт романа. Главный герой романа, против своей воли, вовлечен в исторические столкновения универсального значения. Среди них ведущую роль играют еретические учения, что объясняется огромным влиянием на Брюсова работ Владимира Соловьева, посвященных этой теме. Кроме того, роман отражал глубокий интерес русского писателя к истории древнего Рима, его деятельность в качестве переводчика латинских поэтов и его увлечение мистикой и спиритизмом. Мы пришли к выводу, что неомифологические интенции Брюсова обусловили способы воплощения древнего мифа в романе «Алтарь Победы». Автор попытался установить корреляции между падением Римской империи и дореволюционной эпохой, предшествовавшей Октябрьской революции в России (1917) и Советском Союзе (СССР). Это дает нам основание для жанрового определения произведения Брюсова как неомифологического романа.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    The image of Laurence in the novel Simone de Beauvoir "Magic Pictures"
    (Academic Research Publishing Group, 2019) Kryvoruchko, S.; Fomenko, T.
    Self-determination of a woman is important for her self-realization at the beginning of the XXI century. A modern woman successfully combines two careers. She presents herself as a specialist and wife / mother. French writer S de Beauvoir drew attention to this in her novel "Magic Pictures" in 1966. Her heroines make it possible to understand the psychological problems of women. The classification of archetypes of goddesses in accordance with the stereotypes of modern women was applied. This concept logically complements feminist criticism and helps to investigate the way the archetypes of the goddesses are manifested in the images, respectively, "feminine", "feminist" and "female" concepts. This will contribute to the clarification of the parable in the works of S. de Beauvoir. S. de Beauvoir uses psychoanalytic approaches to distinguish conscious and unconscious in heroines of literary works, and great attention is paid to unconscious motives and feelings. The writer distinguishes psychoanalytic symptoms, conditions of women to display their personal "psychodrama", which is reflected in literary conflicts. S. de Beauvoir interprets conflicts as external and internal. During the analyses of the writer’s works we also differentiate the conscious and unconscious in her heroines, observe conflicts between men and women, between generations, between the desires of one person, in order to understand better the "mental" state, which promotes character’s development as an existant. The writer made an extremely important artistic and aesthetic contribution into the creation of "feminine" artistic images, which reveals the archetype of Aphrodite, that through the issue of choice introduces the idea of the importance of "love", deprives of feelings and the status of the "Оther" as an inferiority complex, reaching the level of self-realization of an existant.S. de Beauvoir explores the phenomenon of literary existentialism as a problem of choice which a character has to face and contributes to its evolution. S. de Beauvoir’s creation of influential characters, according to "feminine" concept, achieves the highest resonance in the mid ХХ century and extends to the beginning of ХХ–XXI century. Самовизначення жінки важливе для її самореалізації на початку XXI століття. Сучасна жінка успішно поєднує дві кар’єри. Вона представляє себе спеціалістом та дружиною / матір'ю. Французький письменник Ш де Бовуар звернув на це увагу у своєму романі «Чарівні картини» 1966 р. Її героїні дозволяють зрозуміти психологічні проблеми жінки. Була застосована класифікація архетипів богинь відповідно до стереотипів сучасних жінок. Ця концепція логічно доповнює феміністичну критику та допомагає дослідити спосіб виявлення архетипів богинь у образах, відповідно, «феміністична», «феміністична» та «жіноча» концепції. Це сприятиме з’ясуванню притчі у творах Ш. де Бовуара. Ш. де Бовуар використовує психоаналітичні підходи для розрізнення свідомого і несвідомого в героїнях літературних творів, при цьому велика увага приділяється несвідомим мотивам і почуттям. Письменник виділяє психоаналітичні симптоми, умови жінки для прояву своєї особистої "психодрами", що відбивається на літературних конфліктах. Ш. де Бовуар трактує конфлікти як зовнішні, так і внутрішні. Під час аналізу творів письменниці ми також розмежовуємо свідоме та несвідоме в її героїнях, спостерігаємо конфлікти між чоловіками та жінками, між поколіннями, між бажаннями однієї людини, щоб краще зрозуміти «психічний» стан, який сприяє розвитку персонажа як екзистент. Письменниця внесла надзвичайно важливий художньо-естетичний внесок у створення "жіночих" художніх образів, що розкриває архетип Афродіти, що через питання про вибір вводить уявлення про важливість "любові", позбавляє почуттів та статусу "Іншого" як комплексу неповноцінності, що досягає рівня самореалізації екзистентора. де Бовуар досліджує феномен літературного екзистенціалізму як проблему вибору, з якою стикається персонаж, і сприяє його еволюції. Творчість С. де Бовуара, відповідно до «жіночої» концепції, досягає найвищого резонансу в середині ХХ століття і поширюється на початок ХХ – XXI століття. Самоопределение женщины важно для ее самореализации в начале XXI века. Современная женщина успешно совмещает две карьеры. Она представляет себя как специалист и жена / мать. Французская писательница С. де Бовуар обратила на это внимание в своем романе «Волшебные картинки» в 1966 году. Ее героини позволяют понять психологические проблемы женщин. Была применена классификация архетипов богинь в соответствии со стереотипами современных женщин. Эта концепция логически дополняет феминистскую критику и помогает исследовать то, как архетипы богинь проявляются в образах, соответственно, «женских», «феминистских» и «женских» концепций. Это будет способствовать прояснению притчи в трудах С. де Бовуара. С. де Бовуар использует психоаналитические подходы для различения сознательного и бессознательного у героинь литературных произведений, и большое внимание уделяется бессознательным мотивам и чувствам. Автор выделяет психоаналитические симптомы, условия, при которых женщины проявляют свою личную «психодраму», что отражается в литературных конфликтах. С. де Бовуар интерпретирует конфликты как внешние, так и внутренние. Во время анализа работ писателя мы также различаем сознательное и бессознательное в ее героинях, наблюдаем конфликты между мужчинами и женщинами, между поколениями, между желаниями одного человека, чтобы лучше понять «психическое» состояние, которое способствует развитию характера. Писатель внес чрезвычайно важный художественно-эстетический вклад в создание «женских» художественных образов, раскрывающих архетип Афродиты, который через вопрос выбора вводит представление о значении «любви», лишает чувств и статуса «Другое» как комплекс неполноценности, достигающий уровня самореализации экзистента. де Бовуар исследует феномен литературного экзистенциализма как проблему выбора, с которой сталкивается персонаж и способствует его эволюции. Творчество С. де Бовуар, отностельно «женской» концепции, достигает наивысшего резонанса в середине ХХ века и распространяется на начало ХХ – XXI века.