Перегляд за Автор "Guzenko, N."

Зараз показано 1 - 2 з 2
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Information Technology Implementation in Online Teaching and Learning: Staff And Students’ Attitude
    (Little Lion Scientific, 2021-11-15) Holubnycha, L.; Kostikova, I.; Sytnykova, Y.; Melnikova, T.; Guzenko, N.; Dorozhko, A.
    The problem of attitude of teachers and students to on-line teaching and learning during in and after lockdown is very topical today. The purpose of the manuscript is to find out and analyze attitude to on-line teaching and learning in the terms of pandemic 2019–2021. In order to achieve the stated purpose the following methods were used: empirical (discussion and observation) ones facilitated distinguishing advantages and challenges that academic staff as well as university students have faced; research (questionnaires and quantitative methods) helped to determine the attitude of respondents to the problem under research. All the surveys were anonymous and conducted on-line. The study was held in 2019–2021 on the basis of different universities. The target group became 50 university teachers and almost 200 students of these universities. In the research we come to the conclusion that at the beginning of the lockdown in 2019–2020, on-line teaching was a great challenge, especially for university teachers. They were not ready for on-line teaching as they used to have the traditional teaching methods with live communication. The low computer and digital literacy of most teachers was the challenge as well. However, later, in 2020–2021, with teachers’ technical, digital, methodical support for the teaching process, it became slowly clear that on-line teaching is not temporary for universities, in the nearest future blended learning will be the basic form. It has become obvious that on-line teaching expand many educational opportunities. As for the students’ opinions, it became clear that they did not accept on-line learning as tragically as teachers. In 2020–2021 they were depressed only of the lack of live social life. Later on-line learning required students to be more self-organized, self-disciplined and self-motivated. The students realized that they had to take more responsibility for their own learning results. Проблема ставлення викладачів та студентів до онлайн викладання та навчання під час карантину та після нього є сьогодні дуже актуальною. Мета статті – з’ясувати та проаналізувати ставлення до онлайн-викладання та навчання в умовах пандемії 2019–2021 років. Для досягнення поставленої мети були використані такі методи: емпіричні (обговорення та спостереження), які сприяли виокремленню переваг та проблем, з якими стикався академічний персонал, а також студенти; дослідження (анкетування та кількісні методи), які допомогли визначити ставлення респондентів до досліджуваної проблеми. Усі опитування були анонімними та проводилися в режимі онлайн. Дослідження проводилось у 2019–2021 роках на базі різних університетів. Цільовою групою стали 50 викладачів ВНЗ та майже 200 студентів цих ВНЗ. У дослідженні ми приходимо до висновку, що на початку карантину у 2019–2020 роках онлайн-викладання було великим викликом, особливо для викладачів університетів. Вони не були готові до онлайн-викладання, оскільки раніше використовували традиційні методи навчання з живим спілкуванням. Низька комп’ютерна та цифрова грамотність більшості вчителів також була проблемою. Однак згодом, у 2020–2021 роках, при технічній, цифровій, методичній підтримці вчителів навчального процесу поволі з’ясувалося, що онлайн-викладання для університетів не є тимчасовим, найближчим часом базовою формою стане змішане навчання. Стало очевидним, що онлайн-викладання розширює багато освітніх можливостей. Щодо думки студентів, то стало зрозуміло, що вони не так трагічно сприймають онлайн-навчання, як викладачі. У 2020–2021 роках їх пригнічувало лише відсутність живого соціального життя. Пізніше онлайн-навчання вимагало від студентів бути більш самоорганізованими, самодисциплінованими та самомотивованими. Студенти зрозуміли, що їм потрібно більше відповідати за власні результати навчання. Проблема отношения преподавателей и студентов к онлайн-обучению во время и после карантина очень актуальна. Цель статьи – выяснить и проанализировать отношение к онлайн-обучению в условиях пандемии 2019–2021 гг. Для достижения поставленной цели использовались следующие методы: эмпирические (дискуссионные и наблюдательные), которые позволили выделить преимущества и проблемы, с которыми сталкиваются преподаватели и студенты вузов; исследования (анкетирование и количественные методы), которые помогли определить отношение респондентов к исследуемой проблеме. Все опросы были анонимными и проводились в режиме онлайн. Исследование проводилось в 2019–2021 годах на базе разных университетов. Целевой группой стали 50 преподавателей вузов и почти 200 студентов этих вузов. В ходе исследования мы пришли к выводу, что в начале карантина в 2019–2020 годах онлайн-обучение было большой проблемой, особенно для преподавателей университетов. Они не были готовы к онлайн-обучению, поскольку использовали традиционные методы обучения с живым общением. Также проблемой была низкая компьютерная и цифровая грамотность большинства учителей. Однако позже, в 2020–2021 годах, при технической, цифровой и методической поддержке преподавателей учебного процесса постепенно стало ясно, что онлайн-обучение не является временным явлением для университетов, в ближайшем будущем смешанное обучение станет базовой формой. Стало очевидно, что онлайн-обучение расширяет многие образовательные возможности. Что касается мнения студентов, то стало ясно, что они не воспринимают онлайн-обучение так трагично, как учителя. В 2020–2021 годах их угнетало только отсутствие живой общественной жизни. Позднее онлайн-обучение потребовало от студентов большей самоорганизации, самодисциплины и самомотивации. Студенты осознали, что они должны нести большую ответственность за собственные результаты обучения.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Theory and Practice of Future Teacher’s Training for Work in New Ukrainian School
    (OKTAN PRINT s.r.o., 2020) Andriievska, V.; Baidala, V.; Balatsynova, A.; Bashkir, O.; Bilousova, L.; Borysenko, N.; Boychuk, Y.; Burlachenko, N.; Byhar, A.; Chernovol-Tkachenko, R.; Danylyuk, S.; Kramska, Z.; Krapivnyk, G.; Kravets, V.; Kryshchuk, B.; Kupina, I.; Kuzmina, O.; Lebedyk, L.; Lebid, O.; Loiik, H.; Luparenko, S.; Pisotska, M.; Malykhina, E.; Marionda, I.; Marmaza, O.; Martyniuk, A.; Masiuk, O.; Meshko, H.; Meshko, O.; Mohammad Ameri, S.; Naboka, O.; Nahachevska, Z.; Pits, I.; Nebytova, I.; Ostrovska, N.; Рartola, V.; Peklina, G.; Peretyaha, L.; Petryshyn, L.; Pinskiy, O.; Plis, V.; Popova, O.; Prokop, I.; Prokopenko, A.; Prokopenko, I.; Prokopenko, I.; Pylypiv, O.; Radziievska, O.; Sultanova, N.; Rohalska-Yablonskaa, I.; Romanyshyna, O.; Rybalko, L.; Sapozhnikov, V.; Sapozhnikova, D.; Savchenko, S.; Semenovych, K.; Shcheblykina, T.; Shpak, V.; Shyshenko, V.; Syvokhop, E.; Sivak, N.; Skhirta, M.; Smolуanyuk, N.; Sobchenko, T.; Starikova, L.; Stepanenko, V.; Strelnikov, V.; Temchenko, O.; Tkachenko, L.; Tkachov, A.; Tkachov, S.; Tkachova, N.; Tokarieva, A.; Trubavina, I.; Tsybulko, L.; Domina, V.; Turishcheva, L.; Tytarenko, L.; Ushmarova, V.; Volkova, N.; Vorozhbit-Horbatiuk, V.; Yepikhina, M.; Yermakova, T.; Yershova-Babenko, I.; Yesman, I.; Yurkiv, Y.; Dorozhko, I.; Zelenska, L.; Zhadko, O.; Zhelanova, V.; Zhukov, V.; Zhyrska, H.; Zolotukhina, S.; Zozulia, K.; Dovzhenko, T.; Dzhezheley, O.; Dzhus, O.; Emets, A.; Fentsуk, O.; Filatova, L.; Fomina, L.; Gepenko, L.; Gerasimova, N.; Gerasymova, I.; Grechanyk, О.; Grygorash, V.; Guzenko, N.; Havrysh, I.; Horovenko, O.; Ionova, O.; Kabatska, O.; Kabus, N.; Kalina, K.; Kaplun, S.; Karaman, O.; Karpova, M.; Kazachiner, O.; Kazakova, N.; Khlebnikova, T.; Kikinezhdi, O.; Kin, O.; Kiz, O.; Kniaz, H.; Korinna, H.; Koroliova, L.; Kovalenko, O.; Kovalenko, V.
    The monograph is dedicated to substantiation of future teacher’s training for work in New Ukrainian school, which is an important problem of reforms in modern education in Ukraine. The study of the authors presents the theory, methods and generalized experience in teacher’s training on a new basis. The authors have generalized the new approaches to teacher’s training, ways, conditions and methods of introduction of them into practice of higher pedagogical education. They have revealed the new concepts, which are important for updating the content and methods of future teacher’s training, the new and improved methods of organizing the educational process on a new basis. The new experience in teacher’s training, which was experimentally verified and tested in theprocess of future teachers’ training, has been broadly generalized. The monograph is based on the Concept of the New Ukrainian School, current legislation on education, higher and general secondary education in Ukraine. It can be recommended for training teachers, students and applicants for bachelor’s and master’s degrees, post-graduate students, research and teaching staff of institutions of higher pedagogical education and for a wide range of scholars and teachers. Монографія присвячена обґрунтуванню підготовки майбутніх учителів до роботи в новій українській школі, що є важливою проблемою реформ сучасної освіти в Україні. У дослідженні авторів на новій основі представлена ​​теорія, методи та узагальнений досвід підготовки вчителів. Автори узагальнили нові підходи до навчання вчителів, шляхи, умови та методи впровадження їх у практику вищої педагогічної освіти. Вони розкрили нові концепції, важливі для оновлення змісту та методів навчання майбутнього вчителя, нові та вдосконалені методи організації навчального процесу на нових засадах. Новий досвід підготовки вчителів, який був експериментально перевірений та перевірений у процесі підготовки майбутніх учителів, широко узагальнений. Монографія базується на Концепції Нової української школи, чинному законодавстві про освіту, вищу та загальну середню освіту в Україні. Це може бути рекомендовано для підготовки викладачів, студентів та здобувачів ступеня бакалавра та магістра, аспірантів, науково-викладацького складу вищих педагогічних навчальних закладів, а також для широкого кола науковців та викладачів. Монография посвящена обоснованию подготовки будущих учителей к работе в Новой украинской школе, что является важной проблемой реформ современного образования в Украине. В исследовании авторов на новой основе представлена ​​теория, методы и обобщенный опыт подготовки учителей. Авторы обобщили новые подходы к обучению учителей, пути, условия и методы внедрения их в практику высшего педагогического образования. Они раскрыли новые концепции, важные для обновления содержания и методов обучения будущего учителя, новые и усовершенствованные методы организации учебного процесса на новых принципах. Новый опыт подготовки учителей, который был экспериментально проверенный и проверенный в процессе подготовки будущих учителей, широко обобщенный. Монография базируется на Концепции новой украинской школы, действующем законодательстве об образовании, высшее и среднее образование в Украине. Это может быть рекомендовано для подготовки преподавателей, студентов и соискателей степени бакалавра и магистра, аспирантов, научно-преподавательского состава высших педагогических учебных заведений, а также для широкого круга ученых и преподавателей.