Перегляд за Автор "Drahulian, M."

Зараз показано 1 - 4 з 4
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Clinical blood analysis of the great tit Parus major
    (PC "Technology center", 2018) Drahulian, M.; Chaplygina, A.; Savynska, N.; Kostenko, S.; Buchek, P.
    The blood analysis of the great tit in a protected area of National Nature Park “Homilshanski Forests” (Kharkiv Region, Ukraine) was performed in the age-related dynamics of its postembryogenesis. Using our own method, developed for collecting venous blood from the eye sinus, the identity of leukogram percentages between the literary data and our obtained results was established thereby providing evidence in favour of the application of our development. Erythrocytes were studied with the help of the micronucleus test, which results reliably testify that the studied birds were not exposed to any chemical or physical contamination. No parasitic infections were found in blood smears. Further improvement of the blood taking method is planned in order to collect samples for biochemical and genetic analyses. Було проведено аналіз синиці великої на заповідній території Харкова "Гомільшанські ліси" у віковій динаміці постембріогенеза синиці великої. За допомогою власного розробленого методу взятя венозної крові з синуса ока встановлена індентичність встановлена ідентичність процентного показника лейкоцентарної форми між літературними даними та нашими показниками, що свідчить на користь застосування розробки.Досліджені еритроцити, а саме, проведено мікроядровий тест. за результаттами якого можно з упевненістю сказати, що вивчені особини не були схильні до ніякому хімічному чи фізичному забруднення.Також в мазках крові не виявлено паразитарних інфекцій.В перспективі планується застосувати метод взяття крові, з метою збору зразків для біохімічного і генгетичного аналізів. Был проведен анализ синицы большой на заповедной территории Харькова "Гомольшанские леса" в возрастной динамике постембриогенеза синицы большой. С помощью собственного разработанного метода взятых венозной крови из синуса глаза установлена ​​индентичнисть установлена ​​идентичность процентного показателя лейкоцентарнои формы между литературным данным и нашим показателям, что свидетельствует в пользу применения розробки.Дослиджени эритроциты, а именно, проведено микроядровий тест. за результаттамы которого можно с уверенностью сказать, что изученные особи склонны к никакому химическому или физическому забруднення.Також в мазках крови не обнаружено паразитарных инфекций.В перспективе планируется применить метод взятия крови с целью сбора образцов для биохимического и генгетичного анализов.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Comparison of biological, physiologicaland ecological characteristics of hole-nesting birds
    (Научно-практический центр по биоресурсам НАН Беларуси,, 2020) Drahulian, M.; Gusar, K.; Chaplygina, A.; Savynska, N.
    We set the task to compare biological, physiological and ecological characteristics of hole-nesting birds. The best solution to this problem would be an integrated interdisciplinary approach to interconnections of the nervous, immune and endocrine systems and patternsof feeding behaviour. Adult Great Tits (Parus major), Collared Flycatchers (Ficedula albicollis), and Pied Flycatchers (F. hypoleuca) were used in the experiment. The results of the research showed the differences in the leukogram of Great Tits and both species of flycatchers. Ми поставили завдання порівняти біологічні, фізіологічні та екологічні характеристики гніздових птахів. Найкращим рішенням цієї проблеми був би інтегрований міждисциплінарний підхід до взаємозв'язків нервової, імунної та ендокринної систем і моделей харчової поведінки. В експерименті використовували дорослих синиць (Parus major), білошиїх мухоловок (Ficedula albicollis) та строкатих мухоловок (F. hypoleuca). Результати дослідження показали відмінності лейкограми великої синиці та обох видів мухоловок. Мы поставили задачу сравнить биологические, физиологические и экологические характеристики гнездовых птиц. Лучшим решением этой проблемы был бы интегрированный междисциплинарный подход к взаимосвязям нервной, иммунной и эндокринной систем и моделей пищевого поведения. В эксперименте использовали взрослые синицы (Parus major), воротниковые мухоловки (Ficedula albicollis) и ледяные мухоловки (F. hypoleuca). Результаты исследования показали отличия лейкограммы большой синицы и обоих видов мухоловок.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Sex identification of different species of wild birds using a single universal protocol to the bird sexing method based on gene polymorphism
    (Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2020) Rudaуа, S.; Katerynych, O.; Drahulian, M.; Chaplygina, A.; Pakhomov, O.
    This article presents an elaboration of the protocol for the method of sexing wild birds based on the polymorphism of the CHD gene using P2/P8 primer for Common Pheasant – Phasianus colchicus (Linnaeus, 1758; Galliformes, Phasianidae); Silver Lofur or Silver Pheasant – Lophura nycthemera (Linnaeus, 1758; Galliformes, Phasianidae), Budgerigar – Melopsittacus undu-latus (Shaw, 1805; Psittaciformes, Psittacidae), Herring Gull – Larus argentatus (Pontoppidan, 1763; Charadriiformes, Laridae), and White Stork – Ciconia ciconia (Linnaeus, 1758; Ciconiiformes, Ciconiidae). Blood samples were taken from Common Pheasant, Silver Pheasant and White Stork using the “drop of blood on paper” method. For the Budgerigar and the Herring Gull, DNA was isolated from the feather follicle. To isolate DNA, a commercial NeoPrep 100 DNA reagent kit (Neogen, Ukraine) was used. Primers P2/P8 were used for PCR; PCR was performed using GenPac PCR Core reagents (Neogen, Ukraine). We selected the optimal amount of Tag polymerase, the amount of DNA and primers and, according to the amount of reagents, set acceptable amplification modes and electrophoresis agarose gel percentage. Prior to PCR, additional DNA gel electrophoresis purification is proposed, which increases the percentage of positive sex determination results. It was found that the ideal mixture for the 5 bird species was an amplification mixture (total volume 20 μL, containing 1 U Tag polymerase, 100 ng DNA and 0.6 μM of each primer). The amplified CHD-Z fragment of Common and Silver pheasants is of ~340 n. p., CHD-W ~360 n. p. Herring Gull and Budgerigar have ~350 n. p. of CHD-Z length, and ~400 n. p. of CHD-W length, White Stork has its CHD-Z of ~ 370 n. p. long. It is advisable to investigate the genome of the experimental bird species using horizontal electrophoresis in agar’s gel with the concentration of 5%, which makes it possible to clearly visualize the female genotype. The universal protocol of the method of sex determination based on polymorphism of the CHD gene for the 5 studied bird species is described. These results of the study led to the conclusion that for the simultaneous sexing of several species of birds, it is advisable to develop a unified protocol for determining the status of the CHD gene, with the aim of clarifying the gender, as well as new approaches in ornithology and ecology aimed at determining interspecific differences associated with gene polymorphism. Identification of differences in fragment sizes may be useful for identifying the species in cases when birds form mixed pairings for taxonomic and phylogenetic comparisons. У цій статті представлено опрацювання протоколу щодо методу статевої одиниці диких птахів на основі поліморфізму гена ІХС з використанням праймера P2/P8 для звичайного фазана - Phasianus colchicus (Linnaeus, 1758; Galliformes, Phasianidae); Срібний лофур або сріблястий фазан-Lophura nycthemera (Лінней, 1758; Galliformes, Phasianidae), хвилястий папуга-Melopsittacus undulatus (Шоу, 1805; Psittaciformes, Psittacidae), Чайка срібляста-Larus argentatus (Pontoppidane, 1763, і; Лелека білий - Ciconia ciconia (Linnaeus, 1758; Ciconiiformes, Ciconiidae). Зразки крові відбирали у звичайного фазана, сріблястого фазана та білого лелеки методом «краплі крові на папері». Для хвилястого папуги та чайки сріблястої з фолікула пера було виділено ДНК. Для виділення ДНК використовували комерційний набір реагентів ДНК Neo Prep 100 (Neogen, Україна). Для ПЛР використовували праймери P2/P8; ПЛР проводили з використанням реагентів для ядерної ПЛР GenPac (Neogen, Україна). Ми вибрали оптимальну кількість Tag -полімерази, кількість ДНК і праймерів і, відповідно до кількості реагентів, встановили прийнятні режими ампліфікації та відсоток агарозного гелю електрофорезу. Перед ПЛР пропонується додаткове очищення ДНК -гелю електрофорезом, що збільшує відсоток позитивних результатів визначення статі. Було виявлено, що ідеальною сумішшю для 5 видів птахів була суміш для ампліфікації (загальний об’єм 20 мкл, що містить 1 U Tag -полімеразу, 100 нг ДНК і 0,6 мкМ кожного праймера). Посилений фрагмент CHD-Z звичайного та срібного фазанів становить ~ 340 н. п., CHD-W ~ 360 н. стор.Чайка срібляста і хвилястий папуга мають ~ 350 н. стор. довжиною CHD-Z і ~ 400 н. стор. довжиною CHD-W, білий лелека має CHD-Z ~ 370 н. стор. довго. Доцільно досліджувати геном дослідного виду птахів за допомогою горизонтального електрофорезу в гелі агару з концентрацією 5%, що дає можливість чітко уявити генотип самки. Описано універсальний протокол методу визначення статі на основі поліморфізму гена ІХС для 5 досліджуваних видів птахів. Ці результати дослідження привели до висновку, що для одночасної статі кількох видів птахів доцільно розробити єдиний протокол визначення статусу гена ІХС з метою уточнення статі, а також нові підходи в орнітології та екології, спрямовані на визначення міжвидових відмінностей, пов'язаних з поліморфізмом генів. Виявлення відмінностей у розмірах фрагментів може бути корисним для ідентифікації виду у випадках, коли птахи утворюють змішані пари для таксономічних та філогенетичних порівнянь. В данной статье представлена разработка протокола метода определения пола диких птиц на основе полиморфизма гена CHD с использованием праймера P2 / P8 для фазана обыкновенного - Phasianus colchicus (Linnaeus, 1758; Galliformes, Phasianidae); Серебряный лофур, или серебряный фазан - Lophura nycthemera (Linnaeus, 1758; Galliformes, Phasianidae), волнистый попугайчик - Melopsittacus undulatus (Shaw, 1805; Psittaciformes, Psittacidae), серебристая чайка, Charmus argentatradus, Psittaciformes, Psittacidae); Белый аист - Ciconia ciconia (Linnaeus, 1758; Ciconiiformes, Ciconiidae). Образцы крови были взяты у фазана обыкновенного, серебряного фазана и белого аиста методом «капли крови на бумаге». Для волнистого попугайчика и серебристой чайки ДНК выделяли из перьевого фолликула. Для выделения ДНК использовали коммерческий набор реагентов NeoPrep 100 DNA (Neogen, Украина). Праймеры P2 / P8 использовали для ПЦР; ПЦР проводили с использованием реагентов GenPac PCR Core (Neogen, Украина). Мы выбрали оптимальное количество Tag-полимеразы, количество ДНК и праймеров и, в зависимости от количества реагентов, установили приемлемые режимы амплификации и процентное содержание электрофореза в агарозном геле. Перед ПЦР предлагается дополнительная очистка ДНК-гель-электрофорезом, что увеличивает процент положительных результатов определения пола. Было обнаружено, что идеальной смесью для 5 видов птиц была смесь для амплификации (общий объем 20 мкл, содержащий 1 U Tag-полимеразу, 100 нг ДНК и 0,6 мкМ каждого праймера). Амплифицированный фрагмент CHD-Z обыкновенного и серебряного фазанов имеет размер ~ 340 н. п., ЧД-Ш ~ 360 н. п. Селедочная чайка и волнистый попугайчик имеют ~ 350 n. п. длины ЧД-З и ~ 400 н. п. длины CHD-W, у White Stork значение CHD-Z составляет ~ 370 n. п. длинный. Целесообразно исследовать геном экспериментальных видов птиц с помощью горизонтального электрофореза в агаровом геле с концентрацией 5%, что позволяет четко визуализировать генотип самки. Описан универсальный протокол метода определения пола на основе полиморфизма гена CHD для 5 изученных видов птиц. Эти результаты исследования привели к выводу, что для одновременного определения пола нескольких видов птиц целесообразно разработать единый протокол определения статуса гена CHD с целью уточнения пола, а также новые подходы. в орнитологии и экологии с целью определения межвидовых различий, связанных с полиморфизмом генов. Выявление различий в размерах фрагментов может быть полезно для идентификации видов в тех случаях, когда птицы образуют смешанные пары для таксономических и филогенетических сравнений.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    The physiological and genetic differences between flycatchers (Ficedula albicollis vs. Ficedula hypoleuca)
    (Institute of Forest Ecology, Slovak Academy of Sciences, 2018) Drahulian, M.; Chaplygina, A.; Savynska, N.; Kostenko, S.; Ostrovskyi, P.; Gusar, K.
    The paper studies interspecies physiological and genetic differences between the white-collared flycatcher and the pied flycatcher of the genus Ficedula. The fact that the flycatchers are capable of interspecies hybrid- ization is one more reason for particular interest to these species. Using our own-developed method of taking venous blood from the eye’s sinus, we took blood samples from birds in the protected area of Homilshanski Forests, Kharkiv, Ukraine, to study their leukogram patterns. The bird feathers were also collected for genetic analysis -- to identify interspecies differences with application of the ISSR technique. It was revealed that the percentage of heterophiles in the nestlings of the pied flycatcher was lower than in the nestlings of the white- collared flycatcher. The micronucleus test did not reveal any significant difference in the interspecies groups. The spectra of amplification products obtained with the primer (AGC)6 G showed that the white-collared flycatchers had a more heterogeneous structure. The study of the leukogram, micronucleus test, and the ISSR analysis can be especially effective in the study of intra-species genetic differentiation. У статті вивчаються міжвидові фізіологічні та генетичні відмінності між мухоловкою білошиєю та мухоловкою з роду Ficedula. Той факт, що мухоловки здатні до міжвидової гібридизації, є ще однією причиною особливого інтересу до цих видів. Використовуючи розроблену нами власну методику взяття венозної крові із синуса ока, ми взяли проби крові у птахів у заповідній зоні Гомільшанських лісів, м. Харків, Україна, щоб вивчити їх лейкограмму. Пір’я птахів також збирали для генетичного аналізу - для виявлення міжвидових відмінностей із застосуванням методики ISSR. Виявлено, що відсоток гетерофілів у пташенятах мухоловки нижчий, ніж у пташенят мухоловки білошиї. Мікроядерний тест не виявив істотної різниці міжвидових груп. Спектри продуктів ампліфікації, отримані за допомогою праймера (AGC) 6 G, показали, що мухоловки білошиї мали більш неоднорідну структуру. Дослідження лейкограми, мікроядерного тесту та аналізу ISSR може бути особливо ефективним при вивченні внутрішньовидової генетичної диференціації. В статье изучаются межвидовые физиологические и генетические различия между мухоловкой-белошейкой и мухоловкой из рода Ficedula. Тот факт, что мухоловки способны к межвидовой гибридизации является еще одной причиной особого интереса к этим видам. Используя разработанную нами собственную методику взятия венозной крови из синуса глаза, мы взяли пробы крови у птиц в заповедной зоне Гомольшанских лесов (м. Харьков, Украина), чтобы изучить их лейкограмму. Перья птиц также собирали для генетического анализа - для выявления межвидовых различий с применением методики ISSR. Выявлено, что процент гетерофил у птенцов мухоловки ниже, чем у птенцов мухоловка-белошейки. Микроядерный тест не выявил существенных различий межвидовых групп. Спектры продуктов амплификации, полученные с помощью праймера (AGC) 6 G, показали, что у мухоловки-белошейки они имели более неоднородную структуру. Исследование лейкограммы, микроядерного теста и анализа ISSR может быть особенно эффективным при изучении внутривидовой генетической дифференциации.