Перегляд за Автор "Чепурна, Н. П."

Зараз показано 1 - 4 з 4
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Вміст важких металів в організмах герпетобіонтних членистоногих тварин на території полігонів твердих побутових відходів міста Харкова
    (Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2021) Дементеєва, Я. Ю.; Андрусенко, Л. Ю.; Мухіна, О. Ю.; Чепурна, Н. П.
    Мета дослідження: визначити ступінь забруднення біотичної складової екосистеми полігонів твердих побутових відходів Харківщини за допомогою чутливих до антропогенних змін герпетобіотних членистоногих. Методи. Видовий склад герпетобіонтів визначено методом пасток Барбера. Трапляємість видів оцінена за методикою А. В. Селіховкіна. Методом атомно-абсорбційної спектрометрії визначено вміст важких металів (Pb, Cd, Cr, Ni) у отриманій від герпетобіонтів золі. Результати. Дослідження є першою ланкою вивчення питання акумуляції важких металів комахами, як складової трофічних ланцюгів. Визначено видовий склад герпетобіонтних членистоногих – 21 вид з 15 родин. На території Роганського полігону 15 видів з 12 родин, а Дергачівського –12 видів з 8 родин. Проведено зонування території за ступенем трансформації ландшафту та визначено структуру розміщення видового складу герпетобіонтів відповідно до зон. Визначено основні закономірності зональної диференціації видів на техногенно порушених територіях. В результаті оцінки трапляємості видів на досліджуваних територіях виокремлено 7 домінантних видів на двох полігонах, в організмах яких визначено вміст важких металів. Визначено, що ландшафтні умови та екологічна ситуація впливає на видовий склад герпетобіонтної фауни прямим чином, що стверджує монодомінантність видів на обох полігонах. Висновки. Зональне розміщення та чисельність дослідженої фауни на двох полігонах відрізняється, що свідчить про високу чутливість її до різних умов середовища. Кількісні показники важких металів в організмах членистоногих свідчать про потенційну безпеку цих тварин на полігонах ТПВ для їх консументів. Цель исследования: определить степень загрязнения биотической составляющей экосистемы полигонов твердых бытовых отходов (далее ТБО) Харькова с помощью чувствительных к антропогенным изменениям герпетобионтных членистоногих. Методы. Видовой состав герпетобионтов определен методом ловушек Барбера. Встречаемость видов оценена по методике А. В. Селиховкина. Методом атомно-абсорбционной спектрометрии определено содержание тяжелых металлов (Pb, Cd, Cr, Ni) в золе полученной от герпетобионтив. Результаты. Исследование является первым звеном изучения вопроса аккумуляции тяжелых металлов беспозвоночными, как составляющей трофических цепей. Определен видовой состав герпетобионтных членистоногих - 21 вид из 15 семей. На территории Роганского полигона 15 видов из 12 семейств, а Дергачевского -12 видов из 8 семейств. Проведено зонирование территории по степени трансформации ландшафта и определена структура размещения видового состава герпетобионтив согласно зон. Определены основные закономерности зональной дифференциации видов на техногенно нарушенных территориях. В результате оценки встречаемости видов на исследуемых территориях выделены 7 доминантных видов на двух полигонах, в организмах которых определено содержание тяжелых металлов. Установлено, что ландшафтные условия и экологическая ситуация влияют на видовой состав герпетобионтной фауны прямым образом, что подтверждает монодоминантность видов на двух полигонах. Выводы. Зональное размещение и численность исследованной фауны на двух полигонах отличается, что свидетельствует о высокой чувствительности ее к различным условиям среды. Количественные показатели тяжелых металлов в организмах членистоногих свидетельствуют о потенциальной безопасности этих животных на полигонах ТБО для их консументов. Purpose. To determine the contamination level of biotic components of the ecosystem of municipal solid waste landfills in the Kharkiv region by sensitive to anthropogenic changes herpetobiotic arthropods. Methods. The species composition of herpetobiotic arthropods was determined by the Barber's traps method. The occurrence of species was evaluated according to the method of A.V. Selikhovkin. The content of heavy metals (Pb, Cd, Cr, Ni) in the ash obtained from herpetobionts was determined by atomic absorption spectrometry.Results. The research is the first link of the accumulation of heavy metals by mosquitoes as a component of trophic chains. The species composition of herpetobiotic arthropods was determined - 21 species from 15 families. On the territory of Rogan landfill 15 species from 12 families, and Dergachv -12 species from 8 families. The zoning of the territory according to the degree of landscape transformation was carried out and the structure of the species composition of herpetobionts according to the zones was determined. The basic regularities of zonal differentiation of species in technogenic disturbed territories are determined. As a result of assessing the occurrence of species in the study areas, 7 dominant species were identified at two landfills, in the bodies of which the content of heavy metals was determined. The landscape conditions and ecological situation influences the species composition of the herpetobiontic fauna in a direct way, which confirms the monodominant nature of the species on both landfills. Conclusions. Zonal accommodation and the number of studied fauna on two landfills is different, that indicates their high sensitivity to various environmental conditions. Multiple indicators of heavy metals in the organisms of invertebrate’s organisms indicate the potential safety of these animals on the landfills for their consumers.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Екологічна освіта і виховання студентів різних спеціальностей у педагогічному університеті
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019-09-20) Мухіна, О. Ю.; Чепурна, Н. П.
    Стаття ілюструє необхідність змін загальної екологічної освіти та формування студентів різних спеціальностей як майбутніх викладачів. В статье иллюстрируется необходимость изменения общего экологического образования и формирования студентов разных специальностей в качестве будущих учителей. The paper illustrates necessities in changes of general ecological education and formation of students of different specialties as future teachers.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    КОМПЛЕКС ЧЛЕНИСТОНОГИХ – ШКІДНИКІВ РОСЛИН РОДУ ГОРОБИНИ (SORBUS L.)
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Мельниченко, Н. В.; Чепурна, Н. П.; Мухіна, О. Ю.
    В статті представлені результати досліджень щодо встановлення видового складу комплексу членистоногих – шкідників горобини роду Sorbus. Дослідження проводили впродовж кількох років у період з квітня по жовтень у зелених насадженнях на території м. Києва та Київської області. Було виявлено чотири групи шкідників: шкідники кореневої системи (6 видів), шкідники листків (18 видів), шкідники плодів (2 види), шкідники пагонів (4 види). Знайдено і визначено представників двадцяти дев’яти видів членистоногих класу Комахи (Insecta), які входять до 6 рядів та 1 вид акариформних кліщів (Acariformes, Arachnida). Найчисельнішими виявилися види комах-шкідників, представників ряду Сoleoptera - 10 видів та Lepidoptera - 8 видів. Найбільшого збитку шкідниками на різних стадіях свого біологічного розвитку нанесено листковому покриву горобини – 60 % та її кореневій системі – 20 %. Значної шкоди рослинам горобини завдали шкідники – поліфаги: Gryllotalpa gryllotalpa L., Psylla mali Schm., Aphis pomi De Green, Rhopalosiphum insertum Wal., Edwardsiana rosae L., Lepidosaphes ulmi L., Operophtera brumata L., Мelolontha melolontha L., Selatosomus aeneus L., Scolytus mali Bech., Phyllobius argentatus L., Agrotis segetum Den.et Schiff.,Yponomeuta melinellus L., Simaethis pariana L., Argyresthia conjugella Zell., Pentatrichopus sp. Проведений ретельний аналіз пошкоджень різних частин рослин. У більшості випадків сильніше ураження рослин шкідниками було відмічено на щільних скупчених посадках горобини порівняно з поодинокими та малими групами дерев та наявності поблизу рослин родини Розових (Rosaceae), як додаткової кормової бази. Фізіологічне становище рослин суттєво погіршувалось несприятливим впливом критичних екологічних факторів. Пошкодження горобини шкідниками мало чіткий мозаїчний харак тер і залежало від різних біотичних та абіотичних чинників навколишнього середовища В статье представлены результаты исследований по установлению видового состава комплекса членистоногих – вредителей рябины рода Sorbus. Исследования проводились в течение нескольких лет в период с апреля по октябрь в зеленых насаждениях на территории г.. Киева и Киевской области. Было выявлено четыре группы вредителей: вредители корневой системы (6 видов), вредители листьев (18 видов), вредители плодов (2 вида), вредители побегов (4 вида). Найдены и определены представители двадцати девяти видов членистоногих класса Насекомые (Insecta), входящих в 6 рядов и 1 вид акариформных клещей (Acariformes, Arachnida). Самыми многочисленными выявились виды насекомых-вредителей, представителей ряда Coleoptera - 10 видов и Lepidoptera - 8 видов. Наибольше ущерба вредителями на разных стадиях своего биологического развития нанесено листовому покрову рябины - 60 % и ее корневой системе - 20%. Значительный ущерб растениям рябины нанесли вредители - полифаги: Gryllotalpa gryllotalpa L., Psylla mali Schm., Aphis pomi De Green, Rhopalosiphum insertum Wal., Edwardsiana rosae L. Lepidosaphes ulmi L., Operophtera brumata L., Мelolontha melolontha L., Selatosomus aeneus L., Scolytus mali Bech., Phyllobius argentatus L., Agrotis segetum Den.et Schiff., Yponomeuta melinellus L., Simaethis pariana L. {{1 }} Argyresthia conjugella Zell., Pentatrichopus sp. Проведен тщательный анализ повреждений различных частей растений. В большинстве случаев сильнее поражения растений вредителями было отмечено на плотных скученных посадках рябины по сравнению с одиночными и малыми группами деревьев и наличии вблизи растений семейства розовых (Rosaceae), как дополнительной кормовой базы. Физиологическое положение растений существенно ухудшалось неблагоприятным влиянием критических экологических факторов. Повреждение рябины вредителями мало четкий мозаичный характер и зависело от различных биотических и абиотических факторов окружающей среды. The article represents research findings as for the species composition identification of the arthropod-pests of the genus Sorbus. The study was conducted in the period from April to October during several years in greenery on the territory of Kyiv and the Kyiv region. Four groups of pests were distinguished: pests of root system (6 species), pests of leaves (18 species), pests of fruits (2 species), pests of sprouts (4 species). Twenty-nine species of arthropods of the hexapods (Insecta) which belong to the 6 numbers of plant groups and 1 species of acariform mites (Acariformes, Arachnida) were found and identified. The most numerous species were arthropod pests, the representatives of the or der Coleoptera – 10 species – and Lepidoptera – 8 species. The greatest damage caused by pests at different stages of their biological development was inflicted on the leaf cover of rowan – 60%, and its root system – 20%. Significant damage to rowan plants was caused by pests – polyphagous: Gryllotalpa gryllotalpa L., Psylla mali Schm., Aphis pomi De Green, Rhopalosiphum insertum Wal., Edwardsiana rosae L., Lepidosaphes ulmi L., Operophtera brumata L., Мelolontha melolontha L., Selatosomus aeneus L., Scolytus mali Bech., Phyllobius argentatus L., Agrotis segetum Den.et Schiff., Yponomeuta melinellus L., Simaethis pariana L., Argyresthia conjugella Zell., Pentatrichopus sp. The thorough analysis of damage to various parts of plants was carried out. In most instances, the greatest damage by pests to plants was observed on densely clustered plantations of rowan compared to single and small groups of trees and the presence of plants of the family Rosaceae as an additional forage base. The physiological condition of plants was sig nificantly worsened by the adverse impacts of critical environmental factors. The damage to rowan by pests had a clear mosaic character and depended on various biotic and abiotic environmental factors.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНІ ХВОРОБИ І ШКІДНИКИ РОСЛИН РОДИНИ ПАСЛЬОНОВІ SOLANACEAЕ
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-09-23) Чепурна, Н. П.; Мухіна, О. Ю.
    Протягом еволюції велика кількість організмів спеціалізувалися на паразитуванні на рослинах. Фітопаразити спричиняють серйозні захворювання, які завдають шкоди здоров’ю людини та продуктивності сільського господарства в Україні. Широко поширені в природі фітопаразити пов'язані майже з усіма важливими сільськогосподарськими культурами, зокрема з родиною пасльонових. Метою даної роботи було вивчення видового складу паразитів родини пасльонових та методів боротьби з ними. Throughout evolution, a large number of organisms have specialized in parasitizing plants, the so-called phytoparasites. Phytoparasites cause serious diseases that harm human health and agricultural productivity in Ukraine. Widespread in nature, phytoparasites are associated with almost all important agricultural crops, in particular, with the nightshade family. The purpose of this work was to study the species composition of parasites of the Solanaceae family and the methods of their control.