Перегляд за Автор "Тобота, Ю. А."
Зараз показано 1 - 3 з 3
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументДо питання про предмет договору аутстафінгу(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020-03-27) Тобота, Ю. А.Автор статті вважає, що предмет договору аутстафінгу складає сукупність дій його сторін, які спрямовані на передання працівника (суб’єкта) компанією-роботодавцем (кадровим агентством) замовникові та сплата останнім договірної ціни (що свідчить про оплатний характер цього договору). Тому предмет договору аутстафінгу полягає не в матеріально-речовому субстраті, а саме в узгоджених діях сторін, які й мають для них юридичну цінність. Автор статьи считает, что предмет договора аутстафинга составляет совокупность действий его сторон, направленных на передачу работника (субъекта) компанией-работодателем (кадровым агентством) заказчику и уплату последним договорной цены (что свидетельствует об оплатном характере этого договора). Поэтому предмет договора аутстафинга заключается не в материально-вещественном субстрате, а именно в согласованных действиях сторон, которые имеют для них юридическую ценность. The author of the article believes that the subject of the outstaffing agreement is a set of actions of its parties aimed at transferring the employee (entity) by the employer (staffing agency) to the customer and paying the latter the contract price (indicating the payment nature of this agreement). Therefore, the subject of the outstaffing agreement is not in the material substrate, but in the concerted actions of the parties, which have legal value for them.
- ДокументДОГОВІР АУТСТАФІНГУ: ПОНЯТТЯ, ОСОБЛИВОСТІ СУБ’ЄКТНОГО СКЛАДУ, ЮРИДИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ІСТОТНІ УМОВИ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Тобота, Ю. А.У статті досліджуються особливості суб’єктного складу, істотні умови та юридична характеристика договору аутстафінгу. На підставі проведеного аналізу автором надається власне визначення поняття договору аутстафінгу. In the article special features of subjects, essential conditiones and juridical characteristics of outstaffing agreement have been defined, which is the aim of the article. Having finished the analysis of juridical construction mentioned the author gave his own definition of outstaffing agreementwhich is new legal institution for national judicial system and enforcement practices: according to outstaffing agreementa contracting party (employer) who had entered into a labour contract with an employee transmites the employee to another party of oustaffing agreement (individual person, contractor) for a specified period or without any period and for a charge with the aim of the employee to carry out a labour function mentioned at the outstaffing agreementat another individual person (persones). Doing the research the author used developments made by another national scientists whose scientific interests connected with outstaffing agreement. By the author’s point of view essential conditiones of outstaffing agreement are: subject, purpose and labour function, period of validity and a contract price. It is notable about dual nature of subject of an outstaffing agreement: juridical (activities about transferring/receiving employee) and so called «material» subject – the employee. In author’s opinion, commercial outstaffing agreement can’t be conducted but civilian only instead. The research made by the author is useful for doing further researches about outstaffing agreement.
- ДокументПринцип справедливості, добросовісності і розумності у цивільному праві(Харків. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди, 2020) Тобота, Ю. А.Монографію присвячено принципам цивільного права як його керівним ідеям, зокрема, принципу справедливості, добросовісності і розумності - морально-правовій категорії, що увійшла в цивілістичний інструментарій як один із регуляторів суспільних відносин із прийняттям у 2003 р. Цивільного кодексу України. В монографії розглянуто цивілістичну доктрину як галузеву методологічну підставу дослідження суті зазначеного принципу. На підставі дослідження понять «справедливість», «добросовісність», «розумність» надається авторське бачення змісту цих категорій та визначено поняття «принцип справедливості, добросовісності і розумності». Автором проаналізовано процес реалізації вимог принципу справедливості, добросовісності і розумності у абсолютних та відносиних правовідносинах. Окремий підрозділ монографії присвячено актуальному у правозастосовній практиці питанню добросовісності та розумності дій органу або особи, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені. Монография посвящена принципам гражданского права как его руководящим идеям, в частности, принципа справедливости, добросовестности и разумности - морально-правовой категории, вошла в цивилистический инструментарий как один из регуляторов общественных отношений с принятием в 2003 г. Гражданского кодекса Украины. В монографии рассмотрены цивилистического доктрину как отраслевую методологическую основание исследования сути указанного принципа. На основании исследования понятий «справедливость», «добросовестность», «разумность» предоставляется авторское видение содержания этих категорий и определено понятие «принцип справедливости, добросовестности и разумности». Автором проанализирован процесс реализации требований принципа справедливости, добросовестности и разумности в абсолютных и отношениях правоотношениях. Отдельное подразделение монографии посвящена актуальному в правоприменительной практике вопросу добросовестности и разумности действий органа или лица, которое в соответствии с учредительными документами юридического лица или закона выступает от ее имени. The monograph is dedicated to research of categories «Justice», «Good faith» and «Reasonableness», the principle of justice, good faith and reasonableness, realization of this principle into the absolute and relative juridical relationships. Process of creation of categories «Justice», «Good faith» and « Reasonableness», civil doctrine of civil law principles as methodical base for studying of the principle of justice, good faith and reasonableness in civil law, social and juridical preconditions of researching of this principle are analyzed. In the monograph the sense of categories «Justice», «Good faith» and «Reasonableness», all aspects of these categories, common features and differences which determined the appearance of the complex principle of justice, good faith and reasonableness into civil law are defined. The term of the principle of justice, good faith and reasonableness in civil law is formulated and the process of realization of this principle in absolute and relative juridical relationships is researched. There are some forms, methods and mechanism of realization of this principle into these juridical relationships. New proposals regarding improvement of the civil legislation in Ukraine are formulated.