Перегляд за Автор "Пташний, О. Д."
Зараз показано 1 - 2 з 2
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументОсобливості організації та проведення практичних занять у вищих навчальних закладах другої половини ХIХ cт.(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2017-06-29) Золотухіна, С. Т.; Пташний, О. Д.Стаття присвячена розкриттю процесу становлення і впровадження у навчальний процес однієї з важливіших форм навчання–практичних занять, які змінили традиційно існуючий «лекційний напрям» навчання у період активних освітніх реформ кінця першої й початку другої половини ХІХ ст. Звернуто увагу на поступове впровадження практичних занять в практику вишів, починаючи з «репетиції», як особливого їх виду, і які полягали у повторенні отриманих теоретичних відомостей для закріплення вивченого матеріалу. Підкреслимо, що впровадження практичних занять залежало від багатьох факторів, серед яких особистість викладача: його ентузіазм, бажання і прагнення змінити ситуацію на краще займала особливе місце. На основі аналізу архівних матеріалів доведено, що для проведення практичних занять вимагалась певна матеріальна база, яка забезпечувала повноцінне навчання, формування професійних умінь і навичок: кабінети, лабораторії, клініки, ботанічний сад тощо. Розглянуто особливості організації та проведення практичних занять на факультетах провідних університетів. Показано, що практичні заняття проводились у такий спосіб як:«наукові бесіди», «усний виклад частини науки», «письмові відповіді на поставлені викладачем питання», «розбір і тлумачення джерел», «написання творів за певними темами», «проведення практичних досліджень під керівництвом викладача» тощо. Дано характеристику статутів вищих навчальних закладів з огляду на організацію навчального процесу. Звернуто увагу на вимоги до проведення практичних занять в університетах зазначеного періоду і на залежність цієї форми навчання від специфіки факультету. Статья посвящена раскрытию процесса становления и внедрения в учебный процесс одной из важных форм обучения практических занятий, которые изменили традиционно существующий «лекционный направление» обучение в период активных образовательных реформ конца первой и начала второй половины XIX в. Обращено внимание на постепенное внедрение практических занятий в практику вузов, начиная с «репетиции», как особого их вида, и которые заключались в повторении полученных теоретических сведений для закрепления изученного материала. Подчеркнем, что внедрение практических занятий зависело от многих факторов, среди которых личность преподавателя: его энтузиазм, желание и стремление изменить ситуацию к лучшему занимала особое место. На основе анализа архивных материалов доказано, что для проведения практических занятий требовалась определенная материальная база, которая обеспечивала полноценное обучение, формирование профессиональных умений и навыков: кабинеты, лаборатории, клиники, ботанический сад и тому подобное. Рассмотрены особенности организации и проведения практических занятий на факультетах ведущих университетов. Показано, что практические занятия проводились таким образом как: «научные беседы», «устное изложение части науки», «письменные ответы на поставленные преподавателем вопросы», «разбор и толкование источников», «написанию сочинений по определенным темам», «проведение практических исследований под руководством преподавателя »и другие. Дана характеристика уставов высших учебных заведений с учетом организации учебного процесса. Обращено внимание на требования к проведению практических занятий в университетах указанного периода и в зависимости этой формы обучения от специфики факультета. The article is devoted to the disclosure of the process of formation and introduction into the educational process of one of the important forms of training of practical classes, which changed the traditionally existing "lecture direction" training in the period of active educational reforms of the end of the first and the beginning of the second half of the XIX century. Attention was drawn to the gradual introduction of practical classes into the practice of higher educational institutions, starting with the "rehearsal", as their special kind, and which consisted of repeating the obtained theoretical information for fixing the studied material. It should be emphasized that the introduction of practical classes depended on many factors, including the personality of the teacher: his enthusiasm, desire and desire to change the situation for the better occupied a special place. On the basis of the analysis of archival materials, it was proved that for the practical classes certain material resources were required that provided full-time training, formation of professional skills and abilities: offices, laboratories, clinics, botanical garden and the like. Features of organizing and conducting practical classes at faculties of leading universities are considered. It was shown that the practical classes were conducted in such a way as: "scientific talks", "oral presentation of a part of science", "written answers to questions posed by the teacher", "analysis and interpretation of sources," "writing essays on specific topics," "conducting practical research under the direction of the teacher "and others. This is a charter description Higher educational institutions taking into account the organization of the educational process. Attention was drawn to the requirements for conducting practical classes at universities of the indicated period and depending on this form of training on the specifics of the faculty.
- ДокументПрактичні заняття, як форма контролю навчальних досягнень студентів (історичний аспект)(Харківський національний університет радіоелектроніки, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Приватна фірма «Колегіум», 2018) Золотухіна, С. Т.; Пташний, О. Д.Розглядається реалізація контролюючої функції практичних занять, які увійшли у навчальний процес у період активних освітніх реформ кінця першої й початку другої половини ХІХ ст., що сприяло послабленню існуючого на той час у вищих навчальних закладах «екзаменаційного напряму» у навчанні. The implementation of the monitoring function of practical exercises is considered. They were introduced to the educational process at the end of the first half and at the beginning of the second half of the nineteenth century. It was a time of active reforms in the education system. The introduction of practical exercises helped to embed current monitoring into the educational process. This reduced the level of the "examination direction" in high school education.