Перегляд за Автор "Попович, В."
Зараз показано 1 - 4 з 4
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументВиховання радянських цінностей у студентів в умовах академічного повсякдення у 60–80 рр. ХХ ст. (за матеріалами періодичних видань Харківських ВНЗ)(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2022) Попович, В.У статті крізь призму періодичного друку розглядається академічне повсякдення студентів ВНЗ Харкова як середовище формування радянських цінностей. У вітчизняній історичній науці питання конструювання «радянської людини» є досить актуальним. Його у своїх дослідженнях торкалася ціла низка вітчизняних та закордонних науковців. Особливий інтерес, з огляду на своє значення в радянському суспільстві, становить дослідження студентської молоді в контексті виховання радянських цінностей. Джерельну базу дослідження становлять газети вищих навчальних закладів Харкова (Харківського державного університету, Харківського політехнічного інституту, Харківського авіаційного інституту, Харківського автомобільно-дорожного інституту, Харківського медичного інституту), архівні матеріали Державного архіву Харківської області та Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України. Дослідження виконане з використанням спеціально-історичних та загальнонаукових методів із залученням теоретичних напрацювань історичної імагології та історії повсякденного життя. У процесі дослідження було встановлено, що більшість матеріалів, газетних статей, які відображають академічне повсякдення, були присвячені складанню студентами іспитів. Для таких публікацій характерна типова структура, яка включала в себе похвалу найбільш успішних студентів та критику на адресу тих, хто отримував незадовільні оцінки. Критиці піддавали також тих студентів, які демонстрували посередню успішність у навчанні. Їх звинувачували в байдужості до освітнього процесу. Подібна практика публічної похвали та публічного засудження мала виховувати в студентської молоді почуття колективізму та спільної відповідальності за результати навчальної діяльності. До того ж на важливій ролі колективу в освітньому процесі постійно робиться наголос у відповідних публікаціях. Навчальний процес був досить заідеологізований – він перебував під пильною увагою партійних та комсомольських комітетів навчального закладу. Ще однією поширеною формою відображення в пресі академічного життя були карикатури, гуморески та фейлетони. Загалом же вища освіта на сторінках періодичних видань ВНЗ міста сприймалася як інструмент підготовки інтелектуальної еліти радянського суспільства, а інтелектуальна праця легітимізувалася через долучення студентів до трудових практик, поширених у радянському суспільстві, та опанування молоддю основ марксистсько-ленінського вчення. The article examines the identity formation process of the city’s student youth in the 1960’s and 1980’s through the prism of periodicals of Kharkiv higher educational institutions. The relevance of the work lies in the fact that the study of problems related to the process of identification in the Ukrainian SSR can shed light on the causes of the collapse of the Soviet system. The source base of the research is made up of newspapers of higher educational institutions of the city: «Kharkivsky universytet», «Leninski kadry», «Avtodoroznyk», «Za radianskoho likara», «Za aviakadry», «Znannia». The purpose of the research is to conduct an analysis of verbal and visual images in the periodical publications of Kharkov universities, which were used to actualize the Soviet (neo-imperial) and Ukrainian identities and to determine the relationship between them. By analyzing the visual and verbal images that could be used to form an identity among the student population, it was established that the Ukrainian language was constantly present on the pages of the mentioned newspapers, with the exception of one. But the role of the Ukrainian language was reduced to a simple means of relaying Soviet values. Active use of epithets with a pronounced statist tone is indicated. First of all, we are talking about the epithet «soviet», which was often used together with the words «student», «state», «Ukraine». In its propaganda, the communist authorities used images that were supposed to prove to Ukrainians the organicity of the Soviet value model and the irrevocability of the Marxist-Leninist vision of the history of the peoples of the USSR. Thus, as part of the formation of a «new historical community», the Soviet authorities tried to create a supranational universal identity, in which the Soviet-Russian component would be a parasite on the Ukrainian substratum, and the Ukrainian subject was reduced to the ethnographic level.
- ДокументОбраз Харкова на сторінках газет закладів вищої освіти міста у 60–80-х рр. ХХ ст.(Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2021) Попович, В.В статті розглянуто питання репрезентації на сторінках газет закладів вищої освіти Харкова локальної та темпоральної площини образу міста у 1960–1980-х рр. Для дослідження було використано друковані видання трьох ЗВО Харкова – Харківського державного університету та Харківського політехнічного і авіаційного інститутів. Дослідження темпорального виміру образу міста виконане відповідно до принципів історичної урбаністики та імагології. Символічні маркери міського простору проаналізовано із застосуванням методу ментального картографування. Також у ході дослідження було використано метод усної історії. Матрицею для дослідження темпорального образу міста стала концепція видатного мовознавця Ю. Шевельова (Шевельов, 1948), який виокремлював декілька образів Харкова, що існували у різні періоди його історії. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що у статті вперше досліджено образ Харкова через призму друкованих видань вищих закладів освіти міста. У ході дослідження встановлено, що історія Харкова у радянських друкованих засобах масової інформації висвітлювалася досить тенденційно, а деякі незручні для панівного режиму події взагалі замовчувалися. Виклад історії імперського періоду Харкова цілком адаптовано до радянської історичної концепції, в якій бачення минулого проходить крізь призму класової боротьби. Не згадується про козацьке походження міста та добу українізації. Натомість, підкреслюється значення для розвитку Харкова ключових моментів радянської історії: встановлення більшовицької влади та звільнення міста від нацистської окупації у 1943 р. Харків перед читачами газет постає як здебільшого індустріальне місто, а вже потім – як центр науки та освіти. Куди менше згадується бренд Харкова, як міста студентів і молоді. Серед урбанонімів Харкова повністю домінують імена радянських партійних діячів, учасників боротьби проти нацистської окупації, які далеко не завжди були пов’язані з минулим міста. Загалом, ментальна карта Харкова на сторінках періодичних видань харківських закладів вищої освіти зображає місто через призму радянських постатей, цінностей і символів. Натомість, урбаноніми, які були б пов’язані з власною історією Харкова, його українським минулим майже повністю відсутні. На сторінках періодичних видань закладів вищої освіти Харкова через призму радянського погляду постають актуальний для сучасників символічний простір міста і уявлення про його минуле. Поширюваний у періодиці образ міста слугував ретранслятором радянського бачення історії та, загалом, сприяв вихованню у студентському середовищі радянських цінностей. Сучасний читачам Харків виглядав як індустріально-наукове, суто радянське, зденаціоналізоване місто, в назвах об’єктів та пам’ятниках якого відображений, переважно, радянський світогляд. The purpose of the study is to review the representation of the local and temporal plane of the image of the city in the newspapers of Kharkiv higher education institutions in the 1960–1980s. Th e study uses printed publications of three higher education institutions of Kharkiv – Kharkiv State University and Kharkiv Polytechnic and Aviation Institutes. Th e research methodology. Th e study of the temporal dimension of the image of the city is performed following the principles of historical urbanism and imagology. Symbolic markers of urban space have been analyzed using the method of mental mapping. Th e method of oral history has also been used in the study. Th e concept of the outstanding linguist Yu. Shevelyov, who singled out several images of Kharkiv that existed in diff erent periods of its history has come to be the matrix of the study of the temporal image of the city Th e scientifi c novelty of the study is that the article explores the image of Kharkiv through the prism of printed publications of higher educational institutions of the city for the fi rst time. Th e study has discovered that the history of Kharkiv was covered in a rather biased way in the Soviet print media, and some events that were inconvenient for the ruling regime were completely silenced. Th e presentation of the history of the imperial period of Kharkiv is fully adapted to the Soviet historical concept, in which the vision of the past passes through the prism of class struggle. Th ere is no mention of the Cossack origin of the city and the era of Ukrainization. Instead, the importance of key moments in Soviet history for Kharkiv’s development is emphasized: the establishment of Bolshevik rule and the liberation of the city from the Nazi occupation in 1943. Kharkiv appears to newspaper readers as a largely industrial city and as a center of science and education aft erwards. Th e brand of Kharkiv is much less mentioned as a city of students and youth. Kharkiv’s urban names are completely dominated by the names of Soviet party fi gures, participants in the struggle against the Nazi occupation, who were not always associated with the city’s past. In general, the mental map of Kharkiv in the pages of periodicals of Kharkiv higher education institutions depicts the city through the prism of Soviet fi gures, values, and symbols. Instead, there is almost no trace of urbanonyms that would be related to Kharkiv’s history. Conclusions. Th rough the prism of the Soviet view, the symbolic space of the city and the idea of its past, relevant to contemporaries, appear on the pages of periodicals of Kharkiv higher education institutions. Th e image of the city disseminated in periodicals served as a repeater of the Soviet vision of history and, in general, contributed to the education of Soviet values in the student environment. Modern for readers, Kharkiv looked like an industrial-scientifi c, purely Soviet, denationalized city, the names of objects and monuments of which refl ect mainly the Soviet worldview.
- ДокументПовсякденне життя студентів УРСР другої половини ХХ ст. в сучасній українській історіографії: акценти та візії(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Попович, В.В рамках статті аналізується науковий доробок, присвячений повсякденню студентів УРСР в другій половині ХХ ст., а також реконструюється історіографічний образ радянського студентства, що склались у сучасній українській історіографії. Історіографічний масив, присвячений зазначеному питанню, частково спирається на радянські соціологічні дослідження, значна частина яких була виконана в період «перебудови». Загалом проблема в українській історіографії досліджена нерівномірно як в проблемній, так і в хронологічній площинах. Дається взнаки і дисциплінарна розмежованість теми. В рамках своїх досліджень науковці зосереджуються переважно на таких складових студентського повсякдення, як академічне життя, дозвілля, спорт, матеріально-побутове становище, громадсько-політична активність, прояви нонконформізму. Хоча розглянутий образ не викликає гострих дискусій в науковій спільноті, дати йому однозначну концептуальну характеристику досить складно. The article analyzes the scientific work devoted to the everyday life of students of the USSR in the second half of the twentieth century, as well as reconstructs the historiographical image of Soviet students in modern Ukrainian historiography. The historiographical array devoted to this issue is partly based on Soviet sociological research, much of which was performed during the period of "perestroika". In general, the problem in Ukrainian historiography is studied unevenly in both problematic and chronological planes. The disciplinary demarcation of the topic is also noticeable. As part of their research, researchers focus mainly on such components of student life as academic life, leisure, sports, financial situation, socio-political activity, manifestations of nonconformism. Although the considered image does not provoke sharp discussions in the scientific community, it is difficult to give it an unambiguous conceptual description.
- Документ(Українська) радянська ідентичність у 1960-х – 1980-х рр. через призму періодики ВНЗ Харкова(Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Гельветика, 2022) Попович, В.У статті через призму періодичних видань вищих навчальних закладів Харкова розглянуто процес формування ідентичності студентської молоді міста у 1960-ті – 1980-ті рр. Актуальність роботи полягає у тому, що вивчення проблем, пов’язаних з процесом ідентифікації в УРСР може пролити світло на причини краху радянської системи. Джерельну базу дослідження становлять газети вищих навчальних закладів міста: «Харківський університет», «Ленінські кадри», «Автодорожник», «За радянського лікаря», «За авіакадри», «Знання». Метою дослідження є провести у публікаціях періодичних видань вишів Харкова аналіз вербальних та візуальних образів, за допомогою яких відбувалася актуалізація радянської (неоімперської) та української ідентичностей і визначити співвідношення між ними. Шляхом аналізу візуальних та вербальних образів, які могли використовуватися для формування ідентичності серед студентського загалу було встановлено, що українська мова була постійно присутня на сторінках зазначених газет, за винятком однієї. Але роль української мови була зведена до простого засобу ретрансляції радянських цінностей. Дається взнаки активне використання епітетів, що мають яскраво виражений етатиський відтінок. Передусім, мова йде про епітет «радянський», який часто вживався разом зі словами «студент», «держава», «Україна». У своїй пропаганді комуністична влада використовувала образи, які мали доводити органічність для українців радянської ціннісної моделі та безапеляційність марксистськоленінської візії історії народів СРСР. Таким чином, в рамках формування «нової історичної спільноти» радянська влада намагалася створити наднаціональну універсальну ідентичність, в якій радянсько-російський компонент паразитував би на українському субстраті, а українська тематика була зведена до етнографічного рівня. The article examines the identity formation process of the city’s student youth in the 1960’s and 1980’s through the prism of periodicals of Kharkiv higher educational institutions. The relevance of the work lies in the fact that the study of problems related to the process of identification in the Ukrainian SSR can shed light on the causes of the collapse of the Soviet system. The source base of the research is made up of newspapers of higher educational institutions of the city: «Kharkivsky universytet», «Leninski kadry», «Avtodoroznyk», «Za radianskoho likara», «Za aviakadry», «Znannia». The purpose of the research is to conduct an analysis of verbal and visual images in the periodical publications of Kharkov universities, which were used to actualize the Soviet (neo-imperial) and Ukrainian identities and to determine the relationship between them. By analyzing the visual and verbal images that could be used to form an identity among the student population, it was established that the Ukrainian language was constantly present on the pages of the mentioned newspapers, with the exception of one. But the role of the Ukrainian language was reduced to a simple means of relaying Soviet values. Active use of epithets with a pronounced statist tone is indicated. First of all, we are talking about the epithet «soviet», which was often used together with the words «student», «state», «Ukraine». In its propaganda, the communist authorities used images that were supposed to prove to Ukrainians the organicity of the Soviet value model and the irrevocability of the Marxist-Leninist vision of the history of the peoples of the USSR. Thus, as part of the formation of a «new historical community», the Soviet authorities tried to create a supranational universal identity, in which the Soviet-Russian component would be a parasite on the Ukrainian substratum, and the Ukrainian subject was reduced to the ethnographic level.