Перегляд за Автор "Петрова Озель, Л."

Зараз показано 1 - 4 з 4
  • Зображення мініатюри
    Документ
    ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ЛЕКСЕМИ КРАЙ У ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІХ ТЕКСТАХ
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024) Петрова Озель, Л.
    У публікації проаналізовано лінгвостилістичні інтерпретації лексеми КРАЙ у літературно-художніх текстах. Зазначено, що значний вплив на семантику лексеми в художньому, особливо поетичному дискурсі, справляє контекстне оточення, синтагматичні зв’язки; художня домінанта КРАЙ постає семантико-смисловим центром твору, відіграє важливу роль у розкритті концепції, увиразненні індивідуально-авторської манери, формуванні ідейного підґрунтя художнього дискурсу. The publication analyzes linguistic stylistic interpretations of the lexeme edge in literary and artistic texts. It is noted that a significant influence on the semantics of the lexeme in artistic, especially poetic discourse, is exerted by the contextual environment, syntagmatic connections; the artistic dominant edge becomes the semantic and semantic center of the work, plays an important role in the disclosure of the concept, the expression of the individual author's manner, and the formation of the ideological basis of the artistic discourse.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    ТОПОНІМИ В НАЗВАХ ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІХ ТЕКСТІВ (СТИЛІСТИЧНИЙ І СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНИЙ АСПЕКТИ)
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-05-23) Петрова Озель, Л.
    У публікації досліджено топоніми в назвах літературно-художніх текстів. У назвах літературно-художніх текстів топоніми належать до багатоаспектних і поліфункційних мовних одиниць, специфічність яких привертає увагу різноманітністю їх структурно-семантичних і стилістичних репрезентацій. Матеріалом дослідження стали топоніми в назвах літературних текстів, де в художній формі унаочнена розлога система історико-культурологічних назв, які реалізують функції локалізації подій і явищ, визначають їх хронологію, постають символами української духовної й матеріальної культури, лексико-семантичними й стилістичними маркерами світогляду й менталітету українців. The publication deals with the toponyms in the titles of literary and artistic texts. In the titles of literary and artistic texts, place names belong to multidimensional and multifunctional linguistic units, the specificity of which attracts attention by the variety of their structural, semantic and stylistic representations. The material of the study is toponyms in the titles of literary texts, where an extensive system of historical and cultural names is illustrated in the artistic form, which realise the functions of localisation events and phenomena, define their chronology, and become symbols of Ukrainian spiritual and material culture, lexical, semantic, and stylistic markers of the worldview and mentality of Ukrainians.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    ТОПОНІМИ В РОМАНІ ВОЛОДИМИРА МАЛИКА "ТАЄМНИЙ ПОСОЛ": ЛІНГВОСТИЛІСТИКА МОТИВІВ ДОРОГИ
    (Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2022-04-08) Петрова Озель, Л.
    В статті проаналізовано лінгвостилістичні можливості топонімічної лексики як художнього визначника й модератора популярного в художній літературі дискурсу дороги, що найбільш колоритно окреслюється в історичних та пригодницьких романах. Топоніми як специфічні лексичні одиниці й складники розгалуженої парадигми онімів засвідчують широку систему лінгвістичних, культурологічних, соціально-правових, державно-політичних функцій: номінації місця події, дослідження його походження, визначення історичної ролі в процесах етногенезу й державотворення, засвідчення його ролі в сучасному як вітчизняному, так і світовому геополітичному ландшафті. The article analyzes linguistic and stylistic possibilities of toponymic vocabulary as an artistic determinant and moderator of the discourse popular in fiction road, which is most vividly outlined in historical and adventure novels. Toponyms as specific lexical units and components of the branched paradigm of onyms testify to a wide system of linguistic, cultural, socio-legal, state-political functions: nomination of the place of the event, research of its origin, determination historical role in the processes of ethnogenesis and state-building, certification of its role in the modern both domestic and global geopolitical landscape.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    ХУДОЖНІЙ ДИСКУРС У ВИМІРІ ІНТЕЛЕКТУАЛІЗМУ: ЛІНГВОСТИЛІСТИКА ЕМОЦІЙНО-ПОЧУТТЄВОГО Й РАЦІОНАЛЬНО-ЛОГІЧНОГО (РЕЦЕПЦІЯ НАУКОВОГО ДОРОБКУ ДОКТОРА ФІЛОЛОГІЧНИХ НАУК, ПРОФЕСОРА ОЛЬГИ МУРОМЦЕВОЇ ДО 85-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харківське історико-філологічне товариство, 2023) Петрова Озель, Л.
    У публікації розглянуто літературно-художній дискурс з точки зору концепції доктора філологічних наук, професора О. Г. Муромцевої, зокрема з урахуванням значної дослідницької уваги, яку зосередила науковиця на аналізі лексико-семантичних та стилістичних засобів емоційно-почуттєвого та раціонально-логічного складників образного мислення, лінгвостилістичні реалізації яких у текстах класиків української літератури засвідчують неперервність процесів інтелектуального поступу українського художнього мовлення. Праці доктора філологічних наук, професора О. Муромцевої, присвячені аналізу мовотворчості класиків української літератури ХІХ–ХХ ст., засвідчують прагнення авторки з лінгвостилістичної та етнокультурологічної точки зору осмислити традиції представлення почуттєвості та емоціоналізму в дискурсі майстрів українського художнього слова, дають підстави резюмувати, що рівнобіжно з розширенням семантики емоційно-експресивної лексики помітний інший напрям — виразне тяжіння до передачі мисленнєвих, раціонально-логічних настанов за допомогою системи специфічних мовних засобів: термінів різних галузей знань, абстрактної лексики, власних імен, неологізмів, архаїчних елементів, зокрема старослов’янізмів, суспільно-політичної, економічної лексики, назв різних сфер науки й культури. The publication examines the literary and artistic discourse from the point of view of the Doctor of Philological Sciences, Professor O. G. Muromtseva, in particular, taking into account the significant research attention that the scientist focused on the analysis of lexical-semantic and stylistic means of emotional-sensual and rational-logical components of figurative thinking , whose linguistic-stylistic realizations in the texts of the classics of Ukrainian literature testify to the continuity of the processes of intellectual progress of Ukrainian artistic speech. The works of the doctor of philological sciences, professor O. Muromtseva, devoted to the analysis of the language creation of the classics of Ukrainian literature of the 19th-20th centuries, testify to the author’s desire from the linguistic and ethnocultural point of view to understand the traditions of the presentation of sensuality and emotionalism in the discourse of the masters of the Ukrainian artistic word, give grounds to summarize that with the expansion of the semantics of emotional and expressive vocabulary, another direction is noticeable - a distinct tendency to convey thinking, rational and logical instructions using a system of specific linguistic means: terms of various fields of knowledge, abstract vocabulary, proper names, neologisms, archaic elements, in particular Old Slavic idioms, socially - political, economic vocabulary, names of various fields of science and culture.