Перегляд за Автор "Петренко, Т. В."
Зараз показано 1 - 7 з 7
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументДо питання вивчення іноземних мов у навчальних закладах україни XIX століття(Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ім. М. В.Остроградського; Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, 2021) Петренко, Т. В.Розглядається питання вивчення іноземних мов у навчальних закладах України XIX століття. Встановлено, що відповідно до циркулярів міністерства Російської імперії, яке опікувалося освітою, існували різні типи навчальних закладів. Освіта в них базувалася на принципах формальної освіти, тренування пам’яті за рахунок математичних наук та вивчення класичних мов. Основними іноземними мовами, що вивчалися, були стародавні (латинська та грецька) та «нові» (німецька, французька). З’ясовано, що розвиток методики викладання іноземних мов складався з чотирьох етапів, кожен із яких мав свої певні особливості. У статті схарактеризовано мету та завдання вивчення іноземних мов на кожному із цих етапів. Рассматривается вопрос изучения иностранных языков в учебных заведениях XIX века. Установлено, что согласно циркулярам министерства Российской империи, которое занималось образованием, существовали разные типы учебных заведений. Образование в них базировалось на принципах формального образования, тренировке памяти за счет математических наук и изучении классических языков. Основными иностранными языками, которые изучались, были древние (латинский и греческий) и «новые» (немецкий, французский). Выяснено, что развитие методики преподавания иностранных языков состояло из четырех этапов, каждый из которых имел свои определенные особенности. В статье охарактеризованы цели и задачи изучения иностранных языков на каждом из этих этапов. The issue of studying foreign languages in educational institutions of Ukraine of the XIX century is considered. It is established that according to the circulars of the Ministry of Education of the Russian Empire, there were different types of educational institutions. Their education was based on the principles of formal education, memory training through mathematical sciences and the study of classical languages. The main foreign languages studied were ancient (Latin and Greek) and "new" (German, French). It was found that the development of methods of teaching foreign languages consisted of four stages, each of which had its own characteristics. The article describes the purpose and objectives of learning foreign languages at each of these stages.
- ДокументЗбірка текстових завдань з англійської мови для підготовки до складання кваліфікаційного іспиту студентами немовних спеціальностей(Харківський національний педагогічний університет імени Г. С. Сковороди, 2020) Безкоровайна, О. Л.; Петренко, Т. В.Навчально-методичний посібник знайомить студентів із видами завдань, рівнем їх складності, структурою екзаменаційного тесту та вимогами щодо його виконання. Представлені в посібнику тренувальні тести допоможуть студентам повторити й узагальнити значний за обсягом лексико-граматичний матеріал курсу «Англійська мова». The educational and methodical manual introduces students to the types of tasks, their level of difficulty, the structure of the examination test and the requirements for its completion. The training tests presented in the manual will help students to repeat and generalize the voluminous lexical and grammatical material of the "English Language" course.
- ДокументКомпетентності крос-культурної комунікації учасників освітнього процесу в університеті: механізми та інструменти комунікативного менеджменту(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024) Петренко, Т. В.Мета статті — розкриття ефективних механізмів та інструментів комунікативного менеджменту для формування компетентностей крос-культурної комунікації учасників освітнього процесу в університеті. Наголошено увагу на тому, що компетентності крос-культурної комунікації здобувачів вищої освіти різних рівнів, викладачів груп забезпечення освітніх програм, стейголдерів та інших зацікавлених в якості вищої освіти осіб мають спільні і відмінні риси. Відмінності обумовлені детермінантами власне самих компетентностей крос-культурної комунікації і функціями, які реалізують учасники освітнього процесу в університеті. Виокремлено організаційний (управлінський), поведінковий (спілкування у формі діалогу і полілогу, наслідування комунікативних навичок, стилів спілкування) і мовно-комунікативний (знання і системне вдосконалення рівня володіння рідною та іноземними мовами, їх культурної і комунікативної своєрідності)) аспекти формування компетентностей крос-культурної комунікації. Цінним у статті є те, що авторка визначила ефективні механізми та інструменти комунікативного менеджменту для формування компетентностей крос-культурної комунікації учасників освітнього процесу в університеті у контексті формування медіаграмотності і інформаційно-комунікаційної культури, зокрема у контексті зв’язків з громадськістю (public relations), зв’язків із партнерами (investor relations), зв’язків із представниками медіа, формування і просування іміджу, управління репутацією університету. Перспективою подальшого розроблення заявленої теми визначено обґрунтування сутності і шляхів реалізації міждисциплінарного підходу у науковому осмисленні проблеми формування компетентності крос-культурної комунікації учасників освітнього процесу в контексті медіакультурного розвитку і медіаграмотності. The purpose of the article was to reveal effective mechanisms and tools of communicative management for the formation of cross-cultural communication competencies of participants in the educational process at the university. The author emphasized the fact that cross-cultural communication competences of higher education students of different levels, teachers of educational program support groups, stageholders and other persons interested in the quality of higher education have common and distinctive features. The differences are caused by the determinants of the cross-cultural communication competencies themselves and the functions implemented by the participants of the educational process at the university. In the article, the author singled out organizational (management), behavioral (communication in the form of dialogue and polylogue, imitation of communication skills, communication styles) and language-communicative (knowledge and systematic improvement of the level of mastery of native and foreign languages, their cultural and communicative originality) aspects of formation cross-cultural communication competencies What is valuable in the article is that the author identified effective mechanisms and tools of communication management for the formation of cross-cultural communication competencies of participants in the educational process at the university in the context of media literacy and information and communication culture, in particular in the context of public relations. Relations with partners (investor relations), relations with media representatives, image formation and promotion, management of the university’s reputation. The perspective of further development of the declared topic is defined as the justification of the essence and ways of implementing the interdisciplinary approach in the scientific understanding of the problem of forming the competence of cross-cultural communication of participants in the educational process in the context of media cultural development and media literacy.
- ДокументПрактикум із навчальної дисципліни «Іноземна мова» для здобувачів освітнього ступеня магістра спеціальності 231 Соціальна робота(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-10-16) Безкоровайна, О. Л.; Петренко, Т. В.Практикум укладено згідно з діючою освітньо-професійною програмою «Соціальна педагогіка» для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти та навчальною програмою дисципліни «Іноземна мова», яка викладається студентам спеціальності 231 Соціальна робота. У навчальному виданні розвинута іншомовна професійна комунікативна компетентність майбутніх працівників соціальної сфери. Практикум складається з п’яти розділів і містить тексти професійного спрямування, завдання на розуміння прочитаного, вправи на опрацювання і закріплення нового матеріалу, питання на розвиток монологічного й діалогічного мовлення, а також навчальний лексичний матеріал для аудиторної та самостійної роботи здобувачів. The practicum was concluded in accordance with the current educational and professional program "Social pedagogy" for students of the second (master's) level of higher education and the curriculum of the discipline "Foreign language", which is taught to students of the specialty 231 Social work. In the educational edition, the foreign language professional communicative competence of future workers in the social sphere is developed. The workshop consists of five sections and contains texts of a professional orientation, reading comprehension tasks, exercises for processing and consolidating new material, questions for the development of monologic and dialogic speech, as well as educational lexical material for classroom and independent work of students.
- ДокументПрограмма «чистого искусства» в истории русской литературной критики 40-х годов ХІХ ст. – рубежа ХІХ–ХХ ст. в интерпретациях и оценках(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019) Петренко, Т. В.Автор статьи исследует содержание понятия «чистого искусства» как эстетического кодекса в истории русской литературно-критической мысли. Рассмотрены принципы толкования сути понятия «чистого искусства» русскими критиками периода 40-х годов ХІХ ст.– рубежа ХІХ–ХХ ст. Проанализированы причины интерпретации термина представителями различных литературно-общественных тенденций. Автор статті досліджує зміст поняття «чистого мистецтва» як естетичного кодексу в історії російської літературно-критичної думки. Рассмотрены принципы толкования сути понятия «чистого искусства» російськими критиками періоду 40-х років ХІХ ст.– рубежа ХІХ–ХХ ст. Проаналізовані причини інтерпретації терміна представниками різних літературно-общественных тенденций. The author of the article explores the content of the concept of "pure art" as an aesthetic code in the history of Russian literary and critical thought. The principles of interpretation of the essence of the concept of "pure art" by Russian critics of the period of the 40s of the 19th century - the turn of the 19th-20th centuries are considered. The reasons for the interpretation of the term by representatives of various literary and social trends are analyzed.
- ДокументІдея вдячності вчителю в мемуарній та історико-публіцистичній літературі кінця ХІХ – початку ХХ століття(Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ім. М. В.Остроградського; Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, 2020) Петренко, Т. В.Статтю присвячено висвітленню ідеї вдячності вчителю, що знайшла своє конструктивне вирішення в мемуарній та історико-публіцистичній літературі кінця XIX – початку ХХ століття. Доведено, що вдячність відноситься до складної особистісної й морально-духовної категорії відчуття. Характерною особливістю категорії вдячності є душевне вираження власного почуття до вчителя, готовність віддячити йому за наставництво, виховання, допомогу, зроблене добро. З морально-духовної позиції вдячність проявляється через міжособистісне спілкування, спогади, листування з учнями, батьками, колегами. Це підкреслюється значною кількістю літературно-художніх, історико-публіцистичних і мемуарних творів кінця XIX – початку ХХ століття, де ідея вдячності вчителю безпосередньо підіймалась у працях видатних педагогів, письменників. Як правило, в словах вдячності звучала подяка за чуйність й розуміння дитячої душі, моральну підтримку й людську опіку, турботу й душевне відношення. Визначено, що вдячність учителю можна розглядати не тільки з позиції соціуму, але й через площину державної підтримки щодо ставлення до педагогічних кадрів. Завдяки аналізу історико-педагогічної літератури й нормативних документів (постанови, розпорядження, накази) досліджуваного періоду виявлено характерні ознаки такої позиції – визначення матеріального заохочення з метою мотивації до праці (премії, винагороди), визнання вчительських заслуг (присудження звань), вдячності за багаторічну й наполегливу працю. Накреслено перспективи подальших досліджень, які полягають у висвітленні сучасного стану й досвіду висловлення вдячності вчителю з позиції соціуму та держави; звернення уваги науковців до визначеної проблеми в європейських країнах. Статья посвящена освещению идеи благодарности учителю, которая нашла свое конструктивное решение в мемуарной и историко-публицистической литературе конца XIX – начала ХХ века. Доказано, что признательность относится к сложной личностной и морально-духовной категории чувств. Характерной особенностью категории признательности является душевное выражение собственного чувства к учителю, готовность отблагодарить его за наставничество, воспитание, помощь, сделанное добро. С морально-духовной позиции признательность проявляется через межличностное общение, воспоминания, переписку с учениками, родителями, коллегами. Это подчеркивается значительным количеством литературно-художественных, историко-публицистических и мемуарных произведений конца XIX – начала XX века, где идея признательности учителю непосредственно поднималась в трудах выдающихся педагогов, писателей. Как правило, в словах благодарности звучала благодарность за чуткость и понимание детской души, моральную поддержку и человеческую опеку, заботу и душевное отношение. Определено, что признательность учителю можно рассматривать не только с позиции социума, но и через плоскость государственной поддержки по отношению к педагогическим кадрам. Благодаря анализу историко-педагогической литературы и нормативных документов (постановления, распоряжения, приказы) изучаемого периода выявлены характерные признаки такой позиции – определение материального поощрения с целью мотивации к труду (премии, вознаграждения), признания учительских заслуг (присуждение званий), благодарности упорный труд. Намечены перспективы дальнейших исследований, которые состоят в освещении современного состояния и опыте выражения благодарности учителю с позиции социума и государства; обращение внимания ученых к определенной проблеме в европейских странах. It is devoted to highlighting the idea of gratitude to teachers who found their constructive solution in the memoirs and historical and journalistic literature of the late XIX - early XX centuries. It is proved that gratitude belongs to a complex personal and moral-spiritual category of feeling. A characteristic feature of the category of gratitude is the emotional expression of one's feelings for the teacher, the willingness to thank him for mentoring, education, help, good deeds. From a moral and spiritual point of view, gratitude is manifested through interpersonal communication, memories, correspondence with students, parents, colleagues. This is underlined by a significant number of literary, artistic, historical, journalistic and memoir works of the late XIX - early XX centuries, where the idea of gratitude to the teacher was directly raised in the works of prominent teachers and writers. As a rule, words of gratitude expressed gratitude for the sensitivity and understanding of the child's soul, moral support and human care, care and emotional attitude. It is determined that gratitude to a teacher can be considered not only from the standpoint of society, but also through the plane of state support for the attitude to teachers. Due to the analysis of historical and pedagogical literature and normative documents (resolutions, orders, orders) of the studied period the characteristic features of such position are revealed - definition of material encouragement for the purpose of motivation to work (awards, rewards), recognition of teacher's merits (awarding of titles). hard work. Prospects for further research are outlined, which are to highlight the current state and experience of expressing gratitude to the teacher from the standpoint of society and the state; drawing the attention of scientists to a particular problem in European countries.
- ДокументІКТ в крос-культурній комунікації під час партнерської взаємодії здобувача вищої освіти і викладача(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-03-02) Петренко, Т. В.В статті досліджено крос-культурна комунікація під час партнерської взаємодії викладача і здобувача вищої освіти. Розкрито роль інформаційно-комунікаційних технологій в крос-культурної комунікації учасників освітнього процесу. The article examines cross-cultural communication during partnership interaction between a teacher and a student of higher education. The role of information and communication technologies in cross-cultural communication of participants in the educational process is revealed.