Перегляд за Автор "Москальова, А. О."

Зараз показано 1 - 4 з 4
  • Зображення мініатюри
    Документ
    «КОЛЕКТИВНА ПАМ’ЯТЬ» ЯК ФАКТОР ЗГУРТОВАНОСТІ НАЦІЇ В СУЧАСНИХ РЕАЛІЯХ
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-05-16) Москальова, А. О.
    У статті досліджено поняття колективної пам’яті, яка є засобом збереження соціально значущої інформації без чого неможливе існування суспільства в цілому, соціальних груп і окремих індивідів, що входять у суспільство. Завдяки колективній пам’яті утворюється неповторна культурна спадщина, яка характеризується загальним надбанням конкретної нації та всього людства, а тому мусить зберігатись і постійно поповнюватись. Зазначено, що не дивлячись на заперечливий та непостійний характер колективної пам’яті, саме вона є єдиним вірним орієнтиром, що об’єднує народ та унеможливлює конфлікти всередині цього суспільства. Саме колективна пам’ять сприяє формуванню почуття спільноти, розумінню минулого та впливає на подальший розвиток суспільства. The article examines the concept of collective memory, which is a means of preserving socially significant information, without which the existence of society as a whole, social groups and individual individuals entering society is impossible. Thanks to the collective memory, a unique cultural heritage is formed, which is characterized by the common property of a specific nation and all humanity, and therefore must be preserved and constantly replenished. It is noted that despite the negative and unstable nature of collective memory, it is the only reliable reference point that unites the people and prevents conflicts within this society. It is collective memory that contributes to the formation of a sense of community, understanding the past and influences the further development of society.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    СТАТУС ЖІНКИ В СУЧАСНОМУ ТУРКМЕНІСТАНІ
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-03-24) Москальова, А. О.
    У публікації проаналізовано статус жінки в сучасному Туркменістані. Туркменістан – одна із найбільш закритих країн у світі. Після розпаду Радянського Союзу політика країни спрямована на «повернення до традицій», що передбачає певним чином і дистанціювання від радянської кампанії «жіночої емансипації». Зазначено, що незважаючи на приєднання Туркменістану до низки важливих ініціатив у сфері гендерної рівності, протягом багатьох років туркменська влада намагається контролювати жінок, їх зовнішній вигляд, вводячи різні заборони та обмеження. The article analyses the status of women in modern Turkmenistan. Turkmenistan is one of the most closed countries in the world. After the collapse of the Soviet Union, the country's policy is aimed at "returning to traditions", which implies, in a way, distancing itself from the Soviet campaign of "women's emancipation". It is noted that despite Turkmenistan's accession to a number of important initiatives in the field of gender equality, for many years the Turkmen authorities have been trying to control women and their appearance by introducing various prohibitions and restrictions.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Сучасні українські історичні дискурси: суть та значення на прикладі Другої світової війни
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-05-18) Москальова, А. О.; Чернікова, І. В.
    Авторами досліджено історичні дискурси стосовно подій Другої світової війни. The authors researched historical discourses regarding the events of the Second World War.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    ІСТОРИЧНИЙ ВИБІР ІВАНА МАЗЕПИ
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Москальова, А. О.
    У публікації розглянуто історичний вибір українського гетьмана Івана Мазепи, який вступив в перемовини зі шведським королем Карлом ХII. 8 липня 1709 року відбувається битва під Полтавою. В результаті якої, коаліція шведів та козаків, що перейшли на бік гетьмана програла. Зазначено, що Іван Мазепа боровся за права та свободи своєї держави. Він був поставлений перед вибором: або підкоритися і втратити автономію Гетьманської держави, або шукати нового союзника в боротьбі з московською державою. Іван Мазепа зробив свій вибір. Так, він програв, але показав, що гетьманська держава не готова миритися з чужим пануванням на її території. The publication examines the historical choice of the Ukrainian hetman Ivan Mazepa, who entered into negotiations with the Swedish king Charles XII. On July 8, 1709, the Battle of Poltava took place. As a result, the coalition of Swedes and Cossacks who sided with the hetman lost. It is noted that Ivan Mazepa fought for the rights and freedoms of his country. He was faced with a choice: either to submit and lose the autonomy of the Hetman state, or to look for a new ally in the fight against the Moscow state. Ivan Mazepa made his choice. Yes, he lost, but he showed that the Hetman state was not ready to put up with foreign rule on its territory.