Перегляд за Автор "Лук'янова, О. С."
Зараз показано 1 - 3 з 3
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументСекс і насильство в повісті «Камінна душа» Гната Хоткевича(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019) Лук'янова, О. С.Стаття присвячена аналізу повісті Гната Хоткевича «Камінна душа», написаної на початку ХХ століття. Незважаючи на виражений етнографічний елемент, твір доцільно розглядати в контексті актуальної модерністської проблематики, зокрема проблеми сексуальності, у тому числі й жіночої, з одного боку, й посиленої маскулінізації світу, що супроводжувалася риторикою насильства та жорстокості, – з іншого. Психоаналітика «Камінної душі» актуалізує нераціональний, тілесний і біологічно конкурентний бік людини, виявляючи близькість до «філософії життя» з її ідеєю чуттєвого, інстинктивного буття. Сексуальний натуралізм повісті Хоткевича виявляється не лише в змалюванні пристрастей усередині любовного трикутника, у творі знаходимо зображення випадків сексуальних девіацій – оргії, німфоманії, садизму. Загалом, атмосфера культурного й повсякденного життя на межі століть була просякнута ірраціональними хвилями агресії – страйки, демонстрації, вуличний терор, революційні заворушення, агресивна політизація суспільства тощо. Захоплення агресивною «життєвою силою», романтизація хаосу й насилля як джерел цієї сили створюють передумови для міфологізації агресії й насильства (насамперед в авангардній культурі) напередодні Першої світової війни. «Камінна душа» є надзвичайно жорстоким твором, що містить багато сцен насилля; часто насильство спрямоване проти беззахисних людей – жінок і дітей. Головні чоловічі персонажі повісті демонструють сильний садистський потяг як сексуального, так і несексуального характеру, адже садизм може сублімуватися в деспотизм, жадобу абсолютної влади над іншою істотою. У розвідці ми намагалися з’ясувати психологічні й соціальні причини такої деструктивної поведінки поза романтичною ідеалізацією. Окремим напрямом подальших досліджень може стати проблема домашнього насильства, легалізованого патріархальними нормами. Данная статья посвящена анализу повести Гната Хоткевича «Каменная душа», которая была написана в начале ХХ века. Несмотря на выраженный этнографический элемент, произведение целесообразно рассматривать в контексте актуальной модернистской проблематики, в частности проблемы сексуальности, в том числе и женской, с одной стороны, и возросшей маскулинизации мира, что сопровождалась риторикой насилия и жестокости, – с другой. Психоаналитика «Каменной души» актуализирует нерациональную, телесную и биологически конкурентную сторону человека, демонстрируя близость к «философии жизни» с ее идеей чувственного, инстинктивного бытия. Сексуальный натурализм повести Хоткевича проявляется не только в изображении страстей внутри любовного треугольника, в произведении можно найти описание случаев сексуальных девиаций – оргии, нимфомании, садизма. В целом, атмосфера культурной и повседневной жизни на рубеже веков была пронизана иррациональными волнами агрессии – забастовки, демонстрации, уличный террор, революционные волнения, агрессивная политизация общества. Увлечение агрессивной «жизненной силой», романтизация хаоса и насилия как источников этой силы создают предпосылки для мифологизации агрессии и насилия прежде всего в авангардной культуре накануне Первой мировой войны. «Каменная душа» является чрезвычайно жестоким произведением, в котором много сцен насилия; часто насилие направлено против беззащитных людей – женщин и детей. Главные мужские персонажи повести демонстрируют сильные садистические наклонности как сексуального, так и не сексуального характера, ведь садизм может сублимироваться в деспотизм, жажду абсолютной власти над другим существом. В статье мы пытались выяснить психологические и социальные причины такого деструктивного поведения без романтической идеализации. Отдельным направлением дальнейших исследований может стать проблема домашнего насилия, легализированного патриархальными нормами. This article is devoted to the analysis of Hnat Khotkevych The Stone Soul (Kaminna Dusha), written in the early twentieth century. Despite the pronounced ethnographic element, this work should be considered in the context of the modernist issues of the time, in particular problems of sexuality, including female, on the one side, and intensifi ed masculinisation of the world accompanied by the rhetoric of violence and cruelty, on the other side. The psychoanalytics of The Stone Soul actualizes the irrational, instinctual, corporal and biologically competitive side of a person, thus revealing a proximity to the philosophy of life with its idea of sensual, instinctive ‘being’. Sexual naturalism of Khotkevych’s story is shown not only in the depiction of the passions inside the love triangle, but this work also describes cases of sexual deviations – orgy, nymphomania and sadism. In general, the atmosphere of cultural and everyday life at the turn of the century was imbued with irrational waves of aggression – strikes, demonstrations, street terror, revolutionary riots, aggressive politicization of society. The admiration for aggressive ‘life force’, the romantisization of chaos and violence as sources of this force create the preconditions for the mythologization of aggression and violence fi rstly in the avant-garde culture just before World War I. The Stone Soul is an extremely cruel work that contains many scenes of violence; this violence is often directed against defenseless people – women and children. The main male characters of the novel demonstrate a strong sadistic inclination, both sexual and non-sexual, however sadism can sublimate to the despotism, the passion for absolute and unrestricted power over another human being. In this research we tried to fi nd out the psychological and social causes of such destructive behavior beyond romantic idealization. The problem of domestic violence legalized by patriarchal norms may be a separate direction for further research.
- ДокументСкриптор чи візіонер? (До питання філософії творчості О. Забужко)(Криворізький державний педагогічний університет, 2016) Лук'янова, О. С.Дана стаття присвячена аналізу філософії творчості Оксани Забужко (на матеріалі повісті «Інопланетянка»). Заперечуючи соцреалістичний підхід, письменниця тяжіє до романтичного трактування ролі митця й джерел мистецької творчості. Експлікація постмодерністської філософеми «смерті автора» у творах О. Забужко відбувається лише на рівні поетики. Данная статья посвящена анализу философии творчества Оксаны Забужко (на материале повести «Инопланетянка»). Отрицая соцреалистический подход, писательница тяготеет к романтической трактовке роли художника слова и истоков художественного творчества. Экспликация постмодернистской философемы «смерти автора» в произведениях О. Забужко возможна только на уровне поэтики. The following article is on the Oxana Zabuzhko’s creative work philosophy analysis (based on the «The Alien Woman» story). Rejecting the socialist-realist concept the writer tends to romantic interpretation of the artist role and the sources of creative work. Explication of the postmodern philosophema «death of the author» in Zabuzhko’s works occurs at the level of poetics.
- ДокументТРИЛОГІЯ «МЕТЕЛИКИ НА ШПИЛЬКАХ» ІРИНИ ВІЛЬДЕ ЯК BILDUNGSROMAN(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Лук'янова, О. С.Пропонована розвідка присвячена аналізу трилогії Ірини Вільде «Метелики на шпильках» («Метелики на шпильках», 1935; «Б’є восьма», 1935; «Повнолітні діти», 1939) в контексті такого жанрового різновиду роману, як Bildungsroman, змістовою домінантою якого є моральне, психологічне й соціальне становлення особистості головного героя. Сучасним, «постмодерним», варіантом класичного роману виховання є роман ініціації, який завжди пов’язаний з екзистенційним поворотом у свідомості героя, його якісною внутрішньою зміною, де сама життєва ситуація виконує функцію інстанції посвячення. Методологія дослідження передбачає використання методу сlose reading («близького читання») ‒ повільного й прискіпливого прочитання тексту. Головна героїня трилогії – Дарка Попович – перебуває в пошуку самоактуалізації; важливим аспектом у процесі самопізнання, довкола якого вибудовується чимало сюжетних колізій (йдеться як про зовнішній, так і про внутрішній психологічний сюжет), є жіночий чуттєвий досвід (відкриття власного тіла, перший підлітковий ерос тощо). Це історія (особливо в другій частині) про феномен підліткової дівчачої дружби, про різні види сестринства, що випробовується, зокрема, закоханістю в того самого хлопця. Серед нагальних проблем, проартикульованих Іриною Вільде в трилогії, є проблема патріархальних традицій і норм, які травматизують дівочу психіку, обмежують становлення жінки, а також проблема формування національно свідомої молоді, нового покоління загалом, важливість родинної атмосфери в цьому процесі. Зосередження на психологічному стані особистості – її внутрішніх переживаннях, враженнях, зміні настроїв, почуттів, думок – дозволяє говорити про тяжіння творчості письменниці до естетичних засад літератури імпресіонізму. Проте фрагментарність, мозаїчність оповіді є так само однією з ознак Bildungsroman’у, доведення близькості до якого становить мету цієї статті. The proposed research is devoted to the analysis of Irina Wilde's trilogy "Butterflies on Pins" ("Butterflies on Pins", 1935; "It's Eight O'clock", 1935; "Adult Children", 1939) in the context of such a genre type of novel as the Bildungsroman, the dominant content of which is a moral, psychological and social development of the protagonist's personality. A modern, "post-modern" variant of the classic educational novel is an initiation novel, which is always concerned with an existential turn in the hero's consciousness, his qualitative inner change, where the life situation itself serves as an instance of initiation. The research methodology involves the use of the "close reading" method ‒ slow and careful reading of the text. The protagonist of the trilogy ‒ Darka Popovych ‒ is in search of self-actualization; an important aspect in the process of self-discovery, around which a lot of plot collisions are built (we are talking about both external and internal psychological plot), is a woman's sensual experience (discovering her own body, first teenage eros, etc.). This is a story (especially in the second part) about the phenomenon of teenage girl friendship, about different types of sisterhood, which is tested, in particular, by falling in love with the same guy. Among the urgent problems articulated by Iryna Wilde in the trilogy are the problem of patriarchal traditions and norms that traumatize the girl's psyche, limit the development of a woman, as well as the problem of the formation of nationally conscious youth, a new generation in general, the importance of a family atmosphere in this process. Focusing on the mental condition of the individual ‒ her inner experiences, impressions, changes in mood, feelings, and thoughts ‒ allows us to talk about the inclination for the writer's creative work to the aesthetic bases of impressionism literature. However, the fragmentarity, mosaicity of the narration is also one of the features of the Bildungsroman, the proximity to which we are trying to prove in this article.