Перегляд за Автор "Лесніченко, Н. П."

Зараз показано 1 - 2 з 2
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Методика діагностики тілесного локусу контролю
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Хомуленко, Т. Б.; Крамченкова, В. О.; Туркова, Д. М.; Лесніченко, Н. П.; Миронович, Б. С.
    Метою дослідження було створення психодіагностичної методики для вивчення тілесного локусу контролю. Відповідно до мети дослідження завданнями роботи виступили: операціоналізація феномену тілесний локус контролю та його емпіричних індикаторів, розробка опитувальника як набору тверджень, що відображують зміст визначених індикаторів, психометрична оцінка, розробленого опитувальника. Методи дослідження. Психометрична обробка результатів дослідження включалаперевірку внутрішньої узгодженості методики за коефіцієнтом альфа Кронбаха, оцінку конструктивної валідності та ретестової надійності опитувальника. Конвергентна та дискримінативна валідність методики перевірялась шляхом визначення кореляційних зв’язків показників методики «Тілесний локус контролю» та методик діагностики ставлення до свого тіла О. Б.Станковської, діагностики локусу контроля Дж. Роттера, діагностики рівня суб’єктивного контролю Є. Ф. Бажина, С. А. Голикіної, А. М. Еткінда, опитувальника Body Awareness Questionnaire (конвергентна валідність); діагностики інтрацептивної чутливості, «Вербалізація тілесного Я» (дискримінантна валідність). Психометричну вибірку склали 286 «умовно здорових» респондентів віком від 15 до 55 років. Процедура ретестування проводилася через чотири тижні із залученням 96 респондентів, що входили до психометричної вибірки. Результати. Теоретичною основою створення опитувальника діагностики тілесного локусу контролю були концепція локусу контролю, концепції реципрокного детермінізму та каузальної атрибуції, уявлення про профіль суб’єктивного контролю, уявлення про роль інтернальності у клініці соматичних та психосоматичних розладів, а також зв’язку тілесного досвіду та смислового аспекту особистості, визначення локусу тілесного контролю, як зв’язку локалізації тілесних відчуттів із усвідомленням власного психоемоційного стану та ступенем самоконтролю, визначення основних сфер ставлення до тілесного, як ідентифікаторів тілесного локусу контролю. Шляхом деревовидної кластерізації було виділено статистично значущі класи тверджень, що відповідають 5 сферам ставлення до тілесного: сфера здоров’я і хвороби; сфера краси і зовнішності; сфера харчової поведінки; сфера сексуальної поведінки; сфера фізичної активності і спорту. Опитувальник характеризується інтраіндивідуальною стійкістю та розподілом близьким до нормального, що дає підстави для перенесення отриманих результатів вибіркової сукупності на генеральну, високою внутрішньою узгодженістю, . Визначені три інтервали граничні значення статистичної норми, що характеризують високий, середній та низький рівні показника інтернальності тілесного локусу контролю. Показники конвергентної та дискримінативної валідності свідчать, що запропонована методика вимірює саме усвідомлення детермінації особливостей функціонування власного тіла та характеризують приписування внутрішніх або зовнішніх причин того, що відбувається з тілом. Висновки. Запропонована психодіагностична методика «Тілесний локус контролю» відповідає сучасним вимогам до психометричного обґрунтування особистісних опитувальників. Психометричними ідентифікаторами тілесного локусу контролю визначено ставлення до основних сфер тілесного – сфери здоров’я і хвороби; краси і зовнішності, харчової та сексуальної поведінки, фізичної активності і спорту. Стандартизація опитувальника показала його високу тест-ретестову надійність та валідність. Опитувальник може бути використаний для психодіагностики у структурі досліджень з психосоматичної проблематики та реалізації оздоровчих психотехнологій. The Aim of the study was to create a psychodiagnostic technique for studying the Bodily locus of control. In accordance with the purpose of the study, the tasks of the work were: operationalization of the phenomenon of Bodily locus of control and its empirical indicators, development of the questionnaire as a set of statements reflecting the content of certain indicators, psychometric evaluation of the developed questionnaire. Research methods. Psychometric processing of the results of the study included verification of the internal consistency of the method by the Cronbach's alpha coefficient, assessment of structural validity and retest reliability of the questionnaire. The convergent and discriminant validity of the method was checked by determining the correlations between the indicators of the method "Bodily locus of control" and methods of diagnosing the attitude to his body by O.B. Stankovskaya, diagnosing the locus of control J. Rotter, diagnosing the level of subjective control E. F. Bazhina, S. A. Golikina, A.M. Etkind, Bodily Awareness Questionnaire; diagnostics of intraceptive sensitivity, "Verbalization of the bodily self" (discriminant validity). The psychometric sample consisted of 286 "relatively healthy" respondents aged 15 to 55 years. The retest procedure was conducted four weeks later with the involvement of 96 respondents who were included in the psychometric sample. Results. The theoretical basis for creating a questionnaire for the diagnosis of bodily locus of control were the concept of locus of control, the concept of reciprocal determinism and causal attribution, the profile of subjective control, the role of internality in the clinic of somatic and psychosomatic disorders, and the relationship of bodily experience and semantic aspect, determination of the locus of Bodily control, as a connection of localization of bodily sensations with awareness of one's own psycho-emotional state and degree of self-control, determination of the main spheres of attitude to bodily as identifiers of bodily locus of control. Through tree clustering, statistically significant classes of statements were identified, corresponding to 5 areas of attitude to the body: sphere of health and disease; sphere of beauty and appearance; sphere of food behavior; sphere of sexual behavior; sphere of physical activity and sports. The questionnaire is characterized by intra - individual stability and distribution close to normal, which gives grounds for transferring the results of the sample to the general, high internal consistency. Three intervals of limit values of the statistical norm characterizing high, average and low levels of an indicator of internality of a Bodily locus of control are defined. Indicators of convergent and discriminant validity show that the proposed method measures the awareness of the determination of the peculiarities of the functioning of one's own body and characterizes the attribution of internal or external causes of what happens to the body. Conclusions. The psycho-diagnostic method "Bodily locus of control" meets modern requirements for psychometric substantiation of personality questionnaires. Psychometric identifiers of the bodily locus of control determine the attitude to the main spheres of the body - the sphere of health and disease; beauty and appearance, eating and sexual behavior, physical activity and sports. The standardization of the questionnaire showed its high test-retest reliability and validity. The questionnaire can be used for psycho-diagnostics in the structure of research on psychosomatic issues and the implementation of health psycho-technologies.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Психологічні особливості тілесного Я жінок, хворих на рак репродуктивної системи
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Хомуленко, Т. Б.; Кислова, І. С.; Лесніченко, Н. П.
    Актуальність дослідження. Окремої уваги потребує проблема дослідження тілесного Я в онкохворих, зокрема жінок із раком репродуктивних органів. Мета дослідження – виявити відмінності та кореляційні зв’язки показників тілесного Я у жінок із онкологічними захворюваннями репродуктивної системи. Вибірка і методи дослідження. Вибірку досліджуваних склали 30 осіб жіночої статі, а саме: 10 жінок, хворих на рак молочної залози (шифр за МКХ-10 - С50), 10 жінок, які страждають на рак шийки матки (шифр за МКХ-10 - С53), 10 жінок хворих на рак яєчників (шифр за МКХ-10 - С56) на початкових стадіях захворювання. Всі обстежені пацієнтки проходили стаціонарне та амбулаторне лікування в Державній Установі «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», м. Харків. Психодіагностичний інструментарій склали: семантичний диференціал Ч. Осгуда для дослідження ставлення до власного тіла, методика діагностики тілесного локусу контролю (Т. Б. Хомуленко і співавтори) та методика незакінчених речень «Вербалізація тілесного Я» (Т. Б. Хомуленко і В. О. Крамченкова). Результати. Визначено, що прийняття власного тіла та каузальність у перебігу фізичних процесів вищі у онкохворих жінок на рак молочної залози, ніж у хворих жінок на рак шийки матки. У досліджуваних жінок з різними формами раку репродуктивної системи є відмінності у деяких ознаках здатності до вербалізації тілесного Я. Встановлено зв'язки між інтегративністю та ставленням до себе, між позитивним та адекватним ставлення до свого тіла та усвідомленістю значущості тілесних процесів, які проходять у тілі, між інтернальним тілесним локусом та усвідомленістю значення тілесних процесів, які проходять у тілі. Висновки та перспективи. Виявлені відмінності та зв’язки у розвитку особливостей тілесного Я в онкохворих жінок мають евристичний потенціал для розробки специфічної програми психологічного супроводу процесу їх одужанняRelevance of research. The problem of studying the Bodily Self in cancer patients, in particular women with reproductive cancer, needs special attention. The Aim of the study was to identify differences and correlations between physical self-esteem in women with cancer of the reproductive system. Research sample and methods. The sample consisted of 30 females, namely: 10 women with breast cancer (code for ICD-10 - C50), 10 women with cervical cancer (code for ICD-10 - C53), 10 women patients with ovarian cancer (code for ICD-10 - C56) in the early stages of the disease. All examined patients underwent inpatient and outpatient treatment at the State Institution " S. P. Grigoriev Institute of Medical Radiology. National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Kharkiv. Psychodiagnostic tools consisted of: Osgood's semantic differential for the study of attitudes toward one's own body, methods of diagnosing the Bodily locus of control (T. Khomulenko et al.) and methods of incomplete sentences "Verbalization of the Bodily self" (T. Khomulenko and V. Kramchenkova). Results. It was determined that self-acceptance and causality in the course of physical processes are higher in women with breast cancer than in women with cervical cancer. In women with cervical cancer, the signs of the body's ability to verbalize the self, such as dialogicity, subjectivity, and integrativeness, were higher than in those with ovarian cancer. In women with breast cancer intraceptiveness, casualness, dialogicity, integrativity are higher than in the studied women with ovarian cancer. The correlations between integrativeness and attitude to oneself, between positive and adequate attitude to one's body and awareness of the significance of bodily processes that take place in the body, between internal bodily locus and awareness of the importance of bodily processes that take place in the body are shown. Conclusions and prospects. The identified differences and correlations in the development of the Bodily self in cancer patients have heuristic potential for the development of a specific program of psychological support for the process of their recovery.