Перегляд за Автор "Коломійцев, Г. А."
Зараз показано 1 - 3 з 3
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументПсихологічні особливості саморегуляції спортивної діяльності(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Коломійцев, Г. А.У роботі емпірично доведено, що високий рівень спортивної саморегуляції спортсменів передбачає вищу успішність у спортивній діяльності. Виявлено чотири типи спортивної саморегуляції: «збалансований», «амотивований», «автономний» та «полімотивований», причому спортсмени автономного типу мають найвищі показники здатності до планування, оцінки результатів, гнучкості та самостійності у структурі саморегуляції підготовки спортсмена, диспозиційного стану потоку. Виявлено, що особливості саморегуляції спортивної діяльності позначаються на здатності регулювати свій психоемоційний стан та зумовлюють його динаміку. Автономна спортивна саморегуляція особистості обумовлює «куполоподібну» динаміку станів у процесі реалізації спортивної діяльності: до змагань тонус є помірним, під час змагань він зростає, а після – спадає, що забезпечує найбільшу ігрову ефективність та успішність у спорті. Спортсмени зі збалансованим та амотивованим типами спортивної саморегуляції меншою мірою здатні регулювати власні психоемоційні та функціональні стани у всіх умовах спортивної діяльності. В работе эмпирически доказано, что высокий уровень спортивной саморегуляции спортсменов предполагает высшую успеваемость в спортивной деятельности. Выявлено четыре типа спортивной саморегуляции: «сбалансированный», «аммотивированный», «автономный» и «полимотивированный», причем спортсмены автономного типа имеют самые высокие показатели способности к планированию, оценке результатов, гибкости и самостоятельности в структуре саморегуляции подготовки спортсмена, диспозиционное состояние потока. Установлено, что особенности саморегуляции спортивной деятельности сказываются на способности регулировать свое психоэмоциональное состояние и обуславливают его динамику. Автономная спортивная саморегуляция личности обуславливает «куполообразную» динамику состояний в процессе реализации спортивной деятельности: до соревнований тонус умеренный, во время соревнований он растет, а после – спадает, что обеспечивает наибольшую игровую эффективность и успеваемость в спорте. Спортсмены со сбалансированным и аммотивированным типами спортивной саморегуляции в меньшей степени способны регулировать собственные психоэмоциональные и функциональные состояния во всех условиях спортивной деятельности. The paper empirically proves that a high level of sports self-regulation of athletes implies higher success in sports activities. Four types of sports self-regulation have been identified: "balanced", "motivated", "autonomous" and "polymotivated", with autonomous athletes having the highest ability to plan, evaluate results, flexibility and independence in the structure of self-regulation of athlete training. It was found that the peculiarities of self-regulation of sports activities affect the ability to regulate their psycho-emotional state and determine its dynamics. Autonomous sports self-regulation of the individual determines the "dome-like" dynamics of states in the process of sports activities: before competitions the tone is moderate, during competitions it increases, and after – decreases, which provides the greatest game efficiency and success in sports. Athletes with balanced and polymotivated types of sports self-regulation are less able to regulate their own psycho-emotional and functional states in all conditions of sports activities.
- ДокументСаморегуляція спортивної діяльності підлітків(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Лукова, С. В.; Коломійцев, Г. А.Актуальність дослідження. Стаття присвячена дослідженню особливостей саморегуляції спортивної діяльності підлітків, оскільки цей вік є сенситивним для формування вмотивованості на спортивну діяльність. Мета: вивчити особливості саморегуляції спортивної діяльності підлітків-спортсменів. Методи. Опитувальник «Саморегуляція підготовки спортсмена» В. І. Моросанової та Л. А. Соколової, опитувальник «Саморегуляція спортивної діяльності» був розроблений К. І. Фоменко та І. В. Полілуєвою, опитувальник «Диспозиційна шкала потоку» К. Фоменко та А. Рочняка. Результати. Дано визначення саморегуляції спортивної діяльності. Виявлено кореляційні зв’язки саморегуляції спортивної діяльності підлітків-спортсменів з показниками внутрішнього, ідентифікованого, інтроєктованого та зовнішнього регулювання у спортивній діяльності. Визначено типи спортивної саморегуляції підлітків. Виявлено особливості переживань у спортивній діяльності підлітків-спортсменів в залежності від типу саморегуляції діяльності. Висновки. Встановлено, що здатності до планування та самостійність саморегуляції позитивно корелюють з внутрішнім та ідентифікованим регулюванням, а здатності до програмування, оцінки результатів та гнучкості саморегуляції негативно пов’язані із зовнішнім та інтроєктованим регулюванням. Визначено чотири типологічні профілі саморегуляції спортивної діяльності підлітків-спортсменів. Встановлено, що за умови високої саморегуляції спортивної діяльності підлітків-спортсменів з домінуванням здатності до планування її результатів активізуються більш конструктивні форми її регулювання, зокрема ввнутрішня саморегуляція як інтерес до спорту та власного самовдосконалення. У підлітків з домінуванням вираженості здатності до планування на тлі високого рівня інших параметрів саморегуляції спортивної діяльності спостерігаються більша вираженість усіх проявів оптимального переживання (стану потоку) – «баланс між ступенем складності діяльності і рівнем розвитку навичок»; «злиття свідомості і дії»; «ясність мети»; «точність зворотного зв'язку»; «концентрація на поточному моменті»; «відчуття контролю»; «втрата самосвідомості»; «трансформація часу»; «аутотелічне переживання». Relevance of research. The article is devoted to the study of the peculiarities of self-regulation of adolescent sports activities, since this age is sensitive to form motivation for sports activities. Aim: to study the peculiarities of self-regulation of sports activity of adolescents-athletes. Methods. Questionnaire "Self-regulation of athlete's self-regulation" V. I. Morosanova and L. A. Sokolova, questionnaire "Self-regulation of sports activities" was developed by K. Fomenko and I. Polyluva, a questionnaire "Disposition scale of flow" K. Fomenko and A. Rochnyak. Results. The definition of self-regulation of sports activities is given. The correlation connections of self-regulation of sports activity of adolescents-athletes with indicators of internal, intrajected and external regulation in sports activities were revealed. Types of sports self-regulation adolescents were determined. Features of experiences in sports activities of adolescents-athletes are revealed, depending on the type of self-regulation. Conclusions. It is established that the ability to plan and independence self-regulation is positively correlated with internal and identified regulation, and the ability to program, evaluation of the results and flexibility of self-regulation are negatively linked to external and introactivated regulation. Four typological profiles of self-regulation of sports activity of adolescents-athletes are determined. It has been established that subject to high self-regulation of sports activity of adolescents-athletes, with the domination of the ability to plan its results, more constructive forms of its regulation are activated, in particular, in detail self-regulation as an interest in sports and self-improvement. In adolescents, with the dominance of magnitude of planning, against the background of high level of other parameters of self-regulation of sports activities, there are more severity of all manifestations of optimal experience (state of flow) - "Balance between the degree of complexity of activity and level of skills development." "Merge of consciousness and action"; "Clarity of purpose"; "Accuracy of feedback"; "Concentration at the current moment"; "Sensation of control"; "Loss of self-consciousness"; "Transformation of time"; "Automatic experience".
- ДокументСпортивний перфекціонізм: концептуалізація феномену(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Вдовіченко, О. В.; Коломійцев, Г. А.; Поденко, А. В.Актуальність дослідження: визначається необхідністю вивчення перфекціонізму у спортсменів як професійно значущою диспозиації. Мета дослідження: концептуалізувати поняття спортивного перфекціонізму та виявити психологічний зміст та практичне втілення його базових характеристик. Методи дослідження: теоретичні (аналіз наукових літературих джерел, узагальнення теоретичних даних з проблеми дефініції спортивного перфекціонізму). Результати дослідження: у статті представлені результати теоретичного аналізу феномену спортивного перфекціонізму, охарактеризовано його типологічні та структурно-функціональні характеристики. Висновки: Спортивний перфекціонізм є прагненням до досконалості й неперевершеності у спорті, обумовленим завищеними стандартами виконання на тлі критичного ставлення спортсмена до себе і катастрофізацією спортивних невдач, мотивацією високих спортивних досягнень та (чи) страхом невдачі у спорті, особливостями батьківського виховання та критики. Спортивний перфекціонізм проявляється як вимогливість до себе як суб’єкта спортивної діяльності, до інших учасників спортивної діяльності та як переконаність у тому, що вимоги тренера є високими і потребують постійного самовдосконалення. Спортивний перефекціонізм доцільно характеризувати через такі особистісні риси, когніції, диспозиції і поведінкові прояви, які можуть виявлятись в залежності від міри його розвитку загалом та ступеню адаптивності, а саме: схильність до порядку та організованість, схильність до прокрастинації, тривожність, поєднання страха невдачі та вмотивованості на успіх, когніції типу «все або нічого», губристичне прагнення до переваги, схильність порівнювати себе з іншими більш успішними спортсменами, негативне селектування, неадекватність самосприйняття та оцінки власної спортивної діяльності (викривлення когніцій), невпевненість у собі та безпорадність, нестабільність стильових особливостей атрибуцій успіху та невдачі (оптимізм – песимізм), негативне прогнозування спортивної діяльності. Показано, що сензитивним періодом для розвитку спортивного перфекціонізму доцільно вважати підлітковий, що вимагає окремого напряму у психологічному супроводі спортсменів цього віку. Relevance of the research: determined by the need to study perfectionism in athletes as a professionally significant disposition. Aim: to conceptualize the concept of sports perfectionism and to identify the psychological content and practical implementation of its basic characteristics. Methodology: theoretical (analysis of scientific literature sources, generalization of theoretical data on the problem of definition of sports perfectionism). Results: the article presents the results of the theoretical analysis of the phenomenon of sports perfectionism, its typological and structural-functional characteristics are characterized. Conclusions: Sports perfectionism is the pursuit of excellence and perfection in sports, due to inflated standards of performance against the background of the athlete's critical attitude and catastrophic sports failures, motivation for high sports achievements and (or) fear of failure in sports, parenting and criticism. Sports perfectionism manifests itself as demanding of oneself as a subject of sports, to other participants in sports and as the belief that the requirements of the coach are high and require constant self-improvement. It is expedient to characterize sports perfectionism through such personality traits, cognitions, dispositions and behavioral manifestations, which may be manifested depending on the degree of its development in general and the degree of adaptability, namely: tendency to order and organization, propensity to procrastination, anxiety, combination of failure and failure. on success, cognitions such as "all or nothing", humorous desire for superiority, the tendency to compare themselves with other more successful athletes, negative selection, inadequacy of self-perception and evaluation of their own sports (distortion of cognition), self-doubt and helplessness, instability of stylistic features success and failure (optimism - pessimism), negative forecasting of sports activities. It is shown that the sensitive period for the development of sports perfectionism should be considered adolescence, which requires a separate direction in the psychological support of athletes of this age.