Перегляд за Автор "Ильиницкая, О. П."

Зараз показано 1 - 3 з 3
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Жанрово-тематические новации в рассказе А. Моравиа "Скупой"
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020-04-09) Ильиницкая, О. П.
    В статье проанализированы концепции жанрово-тематических новаций в рассказе А. Моравиа «Скупой». Тема скупости в рассказе-драме А. Моравиа тесно переплетена с темой любви: герой не проходит испытания любовью, скупость окончательно побеждает, и «эволюция» героя завершается. У статті проаналізовано концепції жанрово-тематичних новацій в оповіданні А. Моравіа «Скупий». Тема скупості в оповіданні-драмі А. Моравіа тісно переплетена з темою любові: герой не проходить випробування любов'ю, скупість остаточно перемагає, і «еволюція» героя завершується. The article analyzes the concepts of genre-thematic innovations in the story of A. Moravia "The Miser". The theme of avarice in A. Moravia's short story-drama is closely intertwined with that of love. love: the hero fails the test of love, avarice finally triumphs, and the hero's "evolution" comes to an end.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Размышления М. Ф. Гетманца о времени и о себе
    (ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2019) Журенко, М. Н.; Ильиницкая, О. П.
    Доктор филологических наук, профессор Михаил Федосеевич Гетманец –специалист по истории русской и украинской литературы XIX–XX столетий, «Слова о полку Игореве», литературного краеведения. Целью работы является анализ развития М.Ф. Гетманца как ученого, исследователя, литературоведа, педагога, основателя собственной научной школы. Кандидатская диссертация М.Ф. Гетманца «Творчество П.А. Павленко» и докторская диссертация «А.С. Макаренко и концепция нового человека в советской литературе 1920–30-х годов» свидетельствуют о новых взглядах автора на устоявшиеся вопросы. М.Ф. Гетманец выпустил более 17 книг, 300 статей, брошюр, тезисов. Главными из них являются монографии: «Тайна реки Каялы», мемуары: «О себе и о времени», книги: «О Харькове и не только», «Размышления педагога», «История как педагогика», «Педагогические этюды», «О родном языке». Круг научных интересов исследователя разнообразен, тематика защищенных под руководством М.Ф. Гетманца докторских диссертаций (А.В. Кеба, О.Н. Николенко, И.С. Маслов, А.С. Силаев, В.И. Мацапура, С.В. Бесчетникова, Е.Г. Ткаченко) и 15 кандидатских диссертаций свидетельствует о широте его научных поисков. Более пяти книг и свыше тридцати статей посвящены исследователем «Слову о полку Игореве». Книга М.Ф. Гетманца «Тайна реки Каялы» переиздавалась три раза, в ней описаны результаты похода князя Игоря Святославовича в 1185 году, впервые ученым были организованы широкомасштабные полевые исследования по местам предполагаемого похода. М.Ф. Гетманец – исследователь литературного процесса на Харьковщине. Три выпуска справочника «Литературная Харьковщина», содержащего более 500 имен, вызвали большой интерес исследователей. В последних книгах М.Ф. Гетманца отстаиваются его взгляды публициста. В работе мы пришли к выводу, что развитие научного творчества М.Ф.Гетманца, увлеченного своим предметом исследования, его академические работы, научная школа – результат жизненного трудолюбия, самодисциплины, таланта. Ученый – достояние науки, которым вправе гордиться Украина и Харьковский национальный педагогический университет имени Г.С. Сковороды. Доктор філологічних наук, професор Михайло Федосійович Гетманець фахівець з історії російської і української літератури XIX–XX століть, «Слова о полку Ігоревім», літературного краєзнавства. Метою роботи є аналіз розвитку М.Ф. Гетманця як вченого, дослідника, літературознавця, педагога, засновника власної наукової школи. Кандидатська дисертація М.Ф. Гетманця «Творчість П.А. Павленка» і докторська дисертація «А.С. Макаренко і концепція нової людини в радянській літературі 1920–30-х років» свідчать про нові погляди автора на усталені питання. М.Ф. Гетманець надрукував понад 17 книг, 300 статей, брошур, тез. Головними з них є монографії: «Таємниця річки Каяли», мемуари: «Про себе і про час», книги: «Про Харків і не тільки», «Роздуми педагога», «Історія як педагогіка», «Педагогічні етюди», «Про рідну мову». Коло наукових інтересів дослідника різноманітне, тематика захищених під керівництвом М.Ф. Гетманця докторських дисертацій (О.В. Кеба, О.М. Ніколенко, І.С. Маслов, О.С. Силаєв, В.І. Мацапура, С.В. Бесчетнікова, О.Г. Ткаченко) і 15 кандидатських дисертацій свідчить про широту його наукових пошуків. Понад п'яти книг і більше тридцяти статей присвячені дослідником «Слову о полку Ігоревім». Книга М.Ф. Гетманця «Таємниця річки Каяли» перевидавалася три рази, в ній проаналізовані результати походу князя Ігоря Святославовича в 1185 році, вперше вченим були організовані широкомасштабні польові дослідження на місцях передбачуваного походу. М.Ф. Гетманець – дослідник літературного процесу на Харківщині. Три випуски довідника «Літературна Харківщина», що містить понад 500 імен, викликали великий інтерес дослідників. В останніх книгах М.Ф. Гетманця відстоюються його погляди публіциста. У роботі ми прийшли висновку, що розвиток наукової творчості М.Ф. Гетманця, захопленого своїм предметом дослідження, його академічні роботи, наукова школа – результат життєвої працьовитості, самодисципліни, таланту. Вчений – надбання науки, яким має право пишатися Україна і Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. Doctor of Philology, Full Professor Mykhailo Fedosiiovych Hetmanets is a specialist in the history of the Russian and Ukrainian literature of the 19th and 20th centuries, “The Tale of Igor’s Campaign”, literary regional studies. The aim of the work is to analyze M. Hetmanets’ development as a scientist, researcher, literary critic, teacher, founder of his own scientific school. M. Hetmanets’ PhD thesis is “P.A. Pavlenko’s works” and his doctoral thesis is “A.S. Makarenko and the concept of a new man in the Soviet literature of the 1920s-30s”, they testify to the author’s new views on well-known problems. M. Hetmanets published more than 17 books, 300 articles, brochures, essays. The main ones are monographs: “The Mystery of the Kayala River”, memoirs: “About myself and about time”, books: “About Kharkiv and others”, “The teacher’s thoughts”, “History as Pedagogy”, “Pedagogical studies”, “About the native language”. The circle of the researcher’s scientific interests is diverse, the subjects of doctoral theses defended under the scientific advisement by M. Hetmanets (A. Keba, O. Nikolenko, I. Maslov, A. Silaiev, V. Matsapura, S. Beschetnikova, E. Tkachenko) and 15 Ph.D. theses testify to the breadth of his scientific issues. More than five books and over thirty articles are devoted by the researcher to “The Tale of Igor’s Campaign”. M. Hetmanets’ book “The Mystery of the Kayala River” was reprinted three times, it describes the campaign results of Kyiv Prince Igor in 1185, for the first time the scientist organized large-scale field studies on the places of the intended campaign. M. Hetmanets is a researcher of the literary process in the Kharkiv region. Three issues of “Literary Kharkiv”, containing more than 500 names, aroused great interest among researchers. M. Hetmanets in his last books shows his views as a publicist. In our work we came to the conclusion that the development of the scientific work by M. Hetmanets, who is keen on his research subject, his academic works, and his scientific school is the result of his hard work, self-discipline, and talent. M. Hetmanets is the science pride, Ukraine and H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University can be proud of this heritage.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    РОЛЬ ЖЕНЩИНЫ В ЖИЗНИ ГЕНИЯ (ПО РОМАНУ СОМЕРСЕТА МОЭМА «ЛУНА И ГРОШ»)
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-04-07) Ильиницкая, О. П.
    Автор данной публикации анализирует изображение женских персонажей в романе У. Сомерсета Моэма "Луна и грош" с точки зрения женской концептуальной функции. Тема "любви и искусства", а также роль и место женщины в жизни и творчестве гениального художника, совершившего революцию в живописи, до сих пор не стали объектом специального рассмотрения в литературоведческих исследованиях, посвященных этому произведению. Между тем, взаимоотношения главного героя и женщины призваны продемонстрировать концептуальную идею романа о враждебности современной западной цивилизации и естественными основами жизни, между буржуазно-аристократическим обществом и искусством. Три периода жизни героя (Лондон, Париж, Таити), три типа отношений между полами (брак, недолговечный роман, открытые отношения), три типа женщин (представительная домохозяйка, узкомыслящая женщина неопределенного статуса, аборигенка) рассматриваются автором публикации как постепенный раскол героя романа с обществом: жена и любовница – органичный компонент цивилизации, в то время как аборигенка – часть природы. Средства изображения женских персонажей в романе определяются нарративной организацией текста: рассказчик имеет в своем арсенале минимум портретных деталей, основными инструментами психологического анализа являются наблюдение за поведением героинь, их мимикой, репликами, а также символизм и мифологизм. Автор даної публікації аналізує зображення жіночих персонажів у романі У. Сомерсета Моема "Луна і грош" з погляду жіночої концептуальної функції. Тема "кохання та мистецтва", а також роль і місце жінки в житті та творчості геніального художника, який здійснив революцію в живописі, досі не стали об'єктом спеціального розгляду у літературознавчих дослідженнях, присвячених цьому твору. Тим часом, взаємини головного героя та жінки покликані продемонструвати концептуальну ідею роману про ворожість сучасної західної цивілізації та природними основами життя, між буржуазно-аристократичним суспільством та мистецтвом. Три періоди життя героя (Лондон, Париж, Таїті), три типи відносин між статями (шлюб, недовговічний роман, відкриті відносини), три типу жінок (представницька домогосподарка, вузькодумна жінка невизначеного статусу, аборигенка) розглядаються автором публікації як поступовий розкол героя роману із суспільством: дружина та коханка – органічний компонент цивілізації, тоді як аборигенка – частина природи. Засоби зображення жіночих персонажів у романі визначаються наративною організацією тексту: оповідач має у своєму арсеналі мінімум портретних деталей, основними інструментами психологічного аналізу є спостереження за поведінкою героїнь, їхньої міміки, репліками, а також символізм і міфологізм. The author of this publication analyzes the depiction of female characters in the novel “The Moon and Sixpence” by W. Somerset Maugham from the point of view of the female conceptual function. The theme of “love and art” and the role and place of a woman in the life and work of a brilliant artist who revolutionized painting have not yet been an object of a special consideration in literary studies devoted to this work. Meanwhile, the relationship between the protagonist and women is intended to demonstrate the novel’s conceptual idea of the hostility between modern Western civilization and the natural foundations of life, between the bourgeois aristocratic society and art. Three periods of the hero’s life (London, Paris, Tahiti), three types of relations between genders (marriage, short-lived romance, open relationship), three types of women (representative housewife, narrow-minded woman of an uncertain status, Aboriginal woman) are considered by the author of the publication as a gradual split of the hero of the novel with society: a wife and a mistress are an organic component of the civilization, while a native woman is a part of nature. The means of depiction of female characters in the novel are determined by the narrative organization of the text: the narrator has a minimum of portrait details in his arsenal, the main tools of psychological analysis are observation of the behavior of the heroines, their facial expressions, lines, as well as symbolism and mythologism.