Перегляд за Автор "Гончарова, Ж. Н."
Зараз показано 1 - 3 з 3
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументИМПЛИЦИТНАЯ ИНФОРМАЦИЯ В СТИХОТВОРЕНИИ М. РАХЛИНОЙ «КРУГ»(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-04-02) Гончарова, Ж. Н.В статье рассмотрен феномен имплицитности, который по-разному определяется разными учеными. Исследователи говорят об имплицитной информации, имплицитном контенте и имплицитных языковых единицах. Цель данной работы – выявить и описать способы реализации имплицитной информации в стихотворении М. Рахлиной «Круг». Анализ этого текста свидетельствует, что выделение глаголов, представляющих один и тот же вид и форму времени (настоящее время несовершенного вида, 1-е лицо единственного числа: я учусь, я бросаюсь, я соревнуюсь) и выделение инфинитива образуют морфологическую доминанту текста, дополнительное имплицитное содержание, имплицитную биографическую информацию о профессиональной деятельности автора в частности. Способом реализации имплицитной информации в этом стихотворении является отбор глаголов, которые являются исключениями, и это указывает на школьный ритм жизни автора. Еще одним средством реализации имплицитной информации является сопоставление формы существительного в кругу и конечной формы глагола, что подчеркивает стиль жизни и род занятий автора. В данной работе использован термин «поэтическая филология». По мнению Е. А. Скоробогатовой, принимающей во внимание определение, данное Я. И. Гином, обозначает способность литературных средств раскрывать и указывать на определенные языковые закономерности. В этом стихе повтор глагольной формы и концентрация инфинитивов подчеркивают смысловой потенциал категорий вида и времени и их отсутствие в бесконечных формах глагола. У статті розглянуто феномен імпліцитності, який по-різному визначається різними вченими. Дослідники говорять про імпліцитну інформацію, імпліцитний контент і імпліцитні мовні одиниці. Мета даної роботи – виявити та описати засоби реалізації імпліцитної інформації у вірші М. Рахліної «Круг». Аналіз цього тексту засвідчує, що виділення дієслів, які представляють один і той самий вид і форму часу (теперішній час недоконаного виду, 1-а особа однини: я навчаюсь, я кидаюсь, я змагаюсь) та виділення інфінітива утворюють морфологічну домінанту тексту, додатковий імпліцитний зміст, імпліцитну біографічну інформацію про професійну діяльність автора зокрема. Способом реалізації імпліцитної інформації у цьому вірші є також добір дієслів, які є винятками, і це вказує на шкільний ритм життя автора. Ще одним засобом реалізації імпліцитної інформації є зіставлення форми іменника в колі та кінцевої форми дієслова обертаюсь, що підкреслює стиль життя та рід занять автора. У цій роботі використано термін «поетична філологія». На думку О. О. Скоробогатової, яка бере до уваги визначення, дане Я. І. Гіном, позначає здатність літературних засобів розкривати та вказувати на певні мовні закономірності. У цьому вірші повтор дієслівної форми я навчаюсь та концентрація інфінітивів підкреслюють смисловий потенціал категорій виду та часу та їх відсутність у нескінченних формах дієслова. The article deals with the implicitness phenomenon which is differently defined by various scholars. The researchers say about implicit information, implicit content and implicit language units. The purpose of this work is to reveal and to describe the means of implicit information realization in the poem by M. Rachlina «Krug». The analysis of this text demonstrates that the verbs selection which represent the same aspect and tense form (present tense imperfective aspect, 1st person singular: I learn, I rush about, I race) and infinitive selection form the morphological dominant of the text and carry the supplementary implicit sense, implicit biography information about author’s professional activity in particular. The way to realize implicit information in this poem is also the selection of verbs which are exceptions and it points out the school rhythm of author’s life. One more means of implicit information realization is the juxtaposition of a noun form in the circle and the finite verb form I turn round which emphasizes the style of life and author’s occupation. In this work the term «poetic philology» is used. According to O. O. Skorobogatova, who takes into consideration the definition given by JA. I. Hin, it denotes the ability of literary means to reveal and to point out the particular linguistic patterns. In this poem the repetition of the verb form I learn and the infinitives concentration emphasize the meaning potential of aspect and tense categories and the lack of them in infinite verb forms.
- ДокументФЕМИНИТИВЫ, НАЗЫВАЮЩИЕ ЛИЦ ПО ВОЗРАСТУ В ПОЭЗИИ МАРЛЕНЫ РАХЛИНОЙ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-04-07) Гончарова, Ж. Н.В настоящее время гендерный компонент категории пола привлекает внимание не только лингвистов, но и социолингвистов. Лингвистические и творческие потребности реализуются через использование феминитивов, как в разговорной речи так и в поэзии. Термин феминативы (или феминитивы) используется по отношению к женским производным от мужских названий профессий, должностей и титулов. Целью нашего исследования является описание функционирования феминитивов в лирике Марлены Рахлиной, поэтессы-новатора и экспериментатора в области грамматических явлений второй половины 20 века. В статье рассматриваются феминитивные образования, обладающие возрастной семантикой. Они представляют собой словообразовательную линию грамматических единиц с помощью определенных фемининных суффиксов, которые формируют градацию их лексических значений и создают стилистический эффект. Эти слова вступают в оппозицию с другими феминитивами, называя женщин по возрасту. Среди феминитивов, обозначающих возрастную семантику, есть как языковые единицы, так и окказиональные, созданные сознательно с целью выражения. В даний час гендерний компонент категорії статі привертає увагу як лінгвістів, а й соціолінгвістів. Лінгвістичні та творчі потреби реалізуються через використання фемінітивів, як у розмовній мові так і в поезії. Термін фемінативи (або фемінітиви) використовується по відношенню до жіночих похідним від чоловічих назв професій, посад та титулів. Метою нашого дослідження є опис функціонування фемінітивів у ліриці Марлени Рахліної, поетеси-новатора та експериментатора в області граматичних явищ другої половини ХХ століття. У статті розглядаються фемінітивні утворення, які мають вікову семантику. Вони є словотворчою лінією граматичних одиниць за допомогою певних фемінінних суфіксів, які формують градацію їх лексичних значень та створюють стилістичний ефект. Ці слова вступають в опозицію з іншими фемінітивами, називаючи жінок віком. Серед фемінітивів, що позначають вікову семантику, є як мовні одиниці, і оказіональні, створені свідомо з метою вирази. Currently, the gender component of the gender category attracts the attention of not only linguists, but also sociolinguists. Linguistic and creative needs are realized through the use of feminitives, both in colloquial speech and in poetry. The term feminatives (or feminitives) is used in relation to female derivatives of male names of professions, positions and titles. The purpose of our study is to describe the functioning of feminitives in the lyrics by Marlena Rakhlina, a poetess-innovator and experimenter in the field of grammar phenomena of the second half of the 20th century. The article deals with feminitive formations that have age-related semantics. They represent the word-building line of grammar units with the help of certain feminine suffixes, which form the gradation of their lexical meanings and create a stylistic effect. These words enter into opposition with other feminitives, naming females by age. Among the feminitives that indicate age semantics, there are both linguistic units and occasional ones, created consciously for the purpose of expression.
- ДокументФУНКЦИОНИРОВАНИЕ СУБСТАНТИВАТОВ РАЗНЫХ ТИПОВ В ЛИРИКЕ БОРИСА ЧИЧИБАБИНА СОРОКОВЫХ-ШЕСТИДЕСЯТЫХ ГОДОВ ХХ ВЕКА(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Гончарова, Ж. Н.В статье описаны частеречные транспозиты, совмещающие на разных основаниях свойства двух или трех частей речи, – субстантиваты, а также рассмотрены их разные типологии. Целью данной работы является описание особенностей функционирования субстантиватов разных типов в стихотворениях Бориса Чичибабина. В нашем исследовании мы придерживаемся классификации субстантиватов Е. А. Скоробогатовой, которая, опираясь на теорию позиционной морфологии М. В. Панова, среди субстантиватов выделяет транспозиты с постоянным, устойчивым и переменным предметным значением. Анализ субстантиватов в стихотворениях Б. Чичибабина показывает, что автор использует транспозиты всех трех типов. Отметим, что наиболее активно использованы слова со значением лиц в форме множественного числа и единственного числа. Активно используются субстантиваты, находящиеся в антонимических отношениях, как среди транспозитов с устойчивым предметным значение (текущее-былое), так и среди контекстуальных, с переменной предметной семантикой (новое-старое, бедные-богатые, дальнее-близкое). Более того, лексическое противопоставление наблюдается не только у транспозитов по отношению друг к другу, но и у транспозитов по отношению к существительным: чужойдруг, зло-доброе. В одних случаях сополагаемые существительное и субстантиват контекстуально реализуют отношения синонимии (новое-истина, старое-неправда), а в других – антонимии. Перспективным, на наш взгляд, является исследование сопоставления особенностей функционирования субстантиватов у Бориса Чичибабина с использованием субстантиватов другими поэтами этого периода. В статті описано транспозити, які на різних засадах поєднують властивості двох або трьох частин мови – субстантивати, а також розглянуто їх різні типи. Метою даної роботи є опис особливостей функціювання субстантиватів різних типів у віршах Бориса Чичибабіна. У нашому дослідженні ми дотримуємося класифікації субстантиватів О. О. Скоробогатової, яка, спираючись на теорію позиційної морфології М. В. Панова, серед субстантиватів виділяє транспозити з постійним, стійким і змінним предметним значенням. Аналіз субстантиватів у віршах Б. Чичибабіна показує, що автор використовує транспозити всіх трьох типів. Відзначимо, що серед всіх трьох груп транспозитів використані слова із значенням осіб у формі множини і однини. Активно використовуються субстантивати, що знаходяться в антонімічних відносинах, як серед транспозитів із стійким предметним значенням (теперішнє-минуле), так і серед контекстуальних, із змінною предметною семантикою (новoестарое, бедные-богатые, далекие-близкие). Більш того, лексичне зіставлення спостерігається не лише у транспозитів по відношенню один до одного, але і в транспозитів по відношенню до іменників: чужой-друг, зло-доброе. В одних випадках іменник і субстантиват, що знаходяться в сопозиціі, контекстуально реалізують синонімічні відносини (новое-истина, старе-неправда), а в інших – антонімічні. Перспективним, на наш погляд, є зіставлення особливостей функціювання субстантиватів у Бориса Чичибабіна з використанням субстантиватів іншими поетами цього періоду. The transposites, which combine the properties of two or three parts of speech – substantivates, are described and their different types are considered. The purpose of this work is to describe the peculiarities of various types of substantivates functioning in B. Chichibabin’s lyrics. In this research we keep to the substantivates classification by O. Skorobogatova who followed the position morphology theory by M. Panov and classified the substantivates into three groups: 1) substantivates with constant object meaning; 2) substantivates with established object meaning; 3) transposites with changeable object meaning. The analysis of the substantivates in Chichibabin’s lyrics reveals that the author uses the transposites of all three types. It should be noted that the words with the meaning of a person in plural and singular forms are used among all types of transposites. Substantivates-antonyms are regular among those with established object meaning and those with changeable object meaning. More than that the lexical opposition is observed not only among transposites referring to each other, but among those referring to nouns. In one case the substantivate and the noun that are in co-position realize as synonyms in particular context and in the other – as antonyms. The erspective is to compare the distinctive features of substantivates functioning in Chichibabin’s lyrics with the transposites used by other poets of the same period.