Перегляд за Автор "Брезгунова, О. О."

Зараз показано 1 - 4 з 4
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Від чого залежить тип ночівельної поведінки у воронових птахів?
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-10-20) Брезгунова, О. О.
    Вранові демонструють різні способи поведінки на ночівлі. Існує статистично значущий зв’язок між типом ночівлі вранових птахів і кілька факторів, таких як систематичне положення виду (chi²=52,65, df =22, p<0,001, n=56), середовище проживання (chi²=35,5, df =5, p<0,001, n=56), міграційна поведінка (chi²=8,28, df =1, p=0,004, n=51), наявність або відсутність кооперативного розведення у видових популяціях (chi²=4,27, df =1, p=0,039, n=32), «вірність» виду рослин (chi²=9,55, df =1, p=0,002, n=48) і вибір колоніального чи одиночного розведення (chi²=10,14, df =4, p=0,038, n=52). Corvids exhibit different modes of roosting behavior. There is a statisticay significant relationship between type of roosting behavior in corvid birds and several factors such as systematic position of the species (chi²=52,65, df =22, p<0,001, n=56), habitat (chi²=35,5, df =5, p<0,001, n=56), migratory behavior (chi²=8,28, df =1, p=0,004, n=51), presence or absence of cooperative breeding in species populations (chi²=4,27, df =1, p=0,039, n=32), ‘fidelity’ to plant species (chi²=9,55, df =1, p=0,002, n=48) and colonial vs solitary breeding choice (chi²=10,14, df =4, p=0,038, n=52).
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Від чого залежить тип ночівельної поведінки? Приклад воронових птахів
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2023) Брезгунова, О. О.
    Для представників родини воронові Corvidae відомі різні типи ночівельної поведінки. Одні види формують колективні ночівлі, інші – ночують поодиноко, парами чи у складі сімейної групи. На основі аналізу власних та літературних даних оцінювали зв’язок між типом ночівельної поведінки воронових та систематичною позицією і низкою особливостей біології окремих видів. Виявлено статистично значущий зв’язок між типом ночівельної поведінки та систематичною позицією виду (χ2=52,65, df =22, p<0,001, n=56). З’ясовано, що наявність чи відсутність колективних ночівель залежить від гніздового біотопу (χ2=35,5, df =5, p<0,001, n=56): ті види, які гніздяться в лісах та на узліссях здебільшого колективно не ночують. Встановлено залежність типу ночівель від сталого зв’язку птахів з видами рослин, від запасання насіння яких залежить і виживання взимку, і характер переміщень особин (χ2=9,55, df =1, p=0,002, n=48). Зокрема, види що сильно прив’язані до певних видів рослин (приміром, горіхівки, сойки), найчастіше колективні ночівлі не формують. Знайдено кореляцію між типом ночівель та наявністю вираженої міграційної поведінки (χ2=8,28, df=1, p=0,004, n=51). Всі види, що є мігруючими чи кочовими, утворюють ночівельні скупчення. Застосування критерію хі-квадрат дало змогу продемонструвати, що види, для яких є характерним кооперативне розмноження хоча в одній з популяцій, колективні ночівлі утворюють нечасто (χ2=4,27, df =1, p=0,039, n=32). Встановлено зв’язок між типом ночівельної поведінки та типом гніздування (χ2=10,14, df =4, p=0,038, n=52). Зокрема, всі без винятку види, що гніздяться колоніально, формують колективні ночівлі, тоді як серед видів, що гніздяться окремими парами чи по декілька пар в межах гніздової території, типи ночівель різняться. У роботі обговорюються гіпотези, що пояснюють існування колективних ночівель на прикладі воронових птахів, а саме гіпотеза зниження ризику хижацтва, збільшення кормової результативності, зменшення терморегуляційних витрат та соціальна гіпотеза (формування пар, дисперсія ювенільних птахів тощо). Corvids exhibit different modes of roosting behavior. Some species form communal roosts while other prefer to spend night alone, in pairs or within a family group. The analysis of own and literature data allows to assess a possible effect of a systematic position and several ecological factors on roosting behavior (communal roosting or not) in corvids. There is a statistically significant relationship between type of roosting behavior and systematic position of the species (χ2=52,65, df =22, p<0,001, n=56). The roosting strategy of corvids depends on habitat (χ2=35,5, df =5, p<0,001, n=56) e.g. woodland and forest species mostly don’t form communal roosts. Statistically significant relationship was revealed between mode of roosting behavior and 'fidelity’ to plant species, the seeds of which they are not only caching during autumn but their winter survival and dispersal of juvenile individuals depends on the presence of such storage (χ2=9,55, df=1, p=0,002, n=48). Thus, bird species which show fidelity to plant species, for example, Eurasian jays and nutcrackers, mostly don’t form true communal roosts. The results highlight the relationship between roosting and migratory behavior (χ2=8,28, df =1, p=0,004, n=51). The migratory species, the species with at least one migratory population or nomadic species usually develop communal roosts. Corvids with at least one population with cooperative breeding very rarely roost communally, chi-square test of independence showed statistically significant relationship between roosting behavior and presence or absence of cooperative breeding in species populations (χ2=4,27, df =1, p=0,039, n=32). There is a statistically significant relationship between roosting modes and colonial (including loosely colonial, semicolonial) vs solitary breeding choice (χ2=10,14, df =4, p=0,038, n=52). Thus, all species which prefer to breed colonially form communal roosts and species with solitary breeding behaviour demonstrate variable roosting habits. The underlaying adaptive (functional) hypotheses for the evolution of communal roosting in corvids such as increasing in foraging efficiency (information center hypothesis, recruitment center hypothesis), predator avoidance (decreasing predation risk), energetics hypothesis (reduction in thermoregulation demands) and social function hypothesis (pair formation, dispersion of juveniles etc.) are discussed with a reference to the results of this study.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Поведінка бджолоїдок (Merops aplaster) на колективних ночівлях
    (Західноукраїнське орнітологічне товариство, Львів, 2020) Банік, М. В.; Брезгунова, О. О.
    Особливості поведінки бджолоїдок (Merops apiaster) під час формування колективних ночівель влітку охарактеризовані за даними спостережень у чотирьох місцях нічного відпочинку поблизу гніздових колоній у Харківській області України у 2010-2014 рр. Чисельність птахів у скупченнях коливалась в межах 75-115 особин. Птахи використовували для ночівлі окремі дерева або їхні куртини у заплавах чи позазаплавних пониженнях у долинах річок. Ввечері бджолоїдки з’являються поблизу місця ночівлі заздалегідь, зазвичай, за три чверті години до заходу сонця. Більшість особин влаштовується на ночівлю упродовж 5-10 хвилин за 10-15 хвилин до заходу сонця. Голосова активність припиняється, у середньому, через 5 хвилин після заходу. Птахи розсаджуються по периферії крони по гілках із листям, що повністю ховає їх. Вранці бджолоїдки починають розлітатися з місця ночівлі, зазвичай, через кілька хвилин після сходу сонця. З місць, де птахів часто турбують, вони стартують майже всі одночасно, а там, де бджолоїдки почуваються спокійніше, розліт триває кілька десятків хвилин і вони частину часу витрачають на комфортну поведінку на сухих гілках у периферії крони. Ці ж гілки використовуються в якості стартових пунктів. Особенности поведения пчелоедок (Merops apiaster) во время формирования коллективных ночевок летом охарактеризованы по данным наблюдений в четырех местах ночного отдыха вблизи гнездовых колоний в Харьковской области Украины в 2010-2014 гг. Численность птиц в скоплениях колебалась в пределах 75-115 человек. Птицы использовали для ночевки отдельные деревья или их куртины в поймах или внепоймовых понижениях в долинах рек. Вечером пчелоедки появляются вблизи места ночевки заранее обычно за три четверти часа до заката. Большинство особей устраивается на ночлег в течение 5-10 минут за 10-15 минут до заката. Голосовая активность прекращается в среднем через 5 минут после мероприятия. Птицы рассаживаются по периферии кроны по ветвям с полностью скрывающими их листьями. Утром пчелоедки начинают разлетаться с места ночлега, как правило, через несколько минут после восхода солнца. С мест, где птиц часто беспокоят, они стартуют почти все одновременно, а там, где пчелоедки чувствуют себя спокойнее, разлет длится несколько десятков минут и часть времени тратят на комфортное поведение на сухих ветвях в периферии кроны. Эти же ветки используются в качестве стартовых пунктов. Особенности поведения пчелоедок (Merops apiaster) во время формирования коллективных ночевок летом охарактеризованы по данным наблюдений в четырех местах ночного отдыха вблизи гнездовых колоний в Харьковской области Украины в 2010-2014 гг. Численность птиц в скоплениях колебалась в пределах 75-115 человек. Птицы использовали для ночевки отдельные деревья или их куртины в поймах или внепоймовых понижениях в долинах рек. Вечером пчелоедки появляются вблизи места ночевки заранее обычно за три четверти часа до заката. Большинство особей устраивается на ночлег в течение 5-10 минут за 10-15 минут до заката. Голосовая активность прекращается в среднем через 5 минут после мероприятия. Птицы рассаживаются по периферии кроны по ветвям с полностью скрывающими их листьями. Утром пчелоедки начинают разлетаться с места ночлега, как правило, через несколько минут после восхода солнца. С мест, где птиц часто беспокоят, они стартуют почти все одновременно, а там, где пчелоедки чувствуют себя спокойнее, разлет длится несколько десятков минут и часть времени тратят на комфортное поведение на сухих ветвях в периферии кроны. Эти же ветки используются в качестве стартовых пунктов. The aspects of the behaviour of European Bee-eaters (Merops apiaster) at four summer communal roosts were studied nearby breeding colonies in Kharkiv Region, Ukraine in 2010-2014. The number of birds at the roosts varied at 75-115 individuals. They roosted on single trees or in tree groups in flood-plains or depressions in river valleys. In evening Bee-eaters appeared in the vicinity of roosting site well in advance, usually three quarters of an hour before sunset. The majority of individuals settled for roosting for 5-10 minutes at 10-15 minutes before sunset. The vocal activity ceased on the average 5 minutes after sunset. Birds concealed themselves in well-foliated portions of crown periphery. In the morning Bee-eaters started to leave the roost usually several minutes after sunrise. Birds tended to leave the roosting site almost simultaneously where there was some level of disturbance pressure. At more safe sites Bee-eaters departure took some tens of minutes and birds spent some time on preening at dieback branches. These dead branches were used also as starting points at departure.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    РЕАКЦІЯ НА ЗАГИБЕЛЬ ОСОБИН СВОГО ВИДУ У ПРЕДСТАВНИКІВ РОДИНИ ВОРОНОВІ (CORVIDAE)
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-09-23) Брезгунова, О. О.
    Було помічено, що європейська сорока (Pica pica) реагує на мертвих особин свого виду скупченням та какофонією. Біля особини, яку вбив яструб-тетеревятник (Accipiter gentilis), зібралося від 10 до 15 сорок. Описані різні види реагування на загиблих особин серед представників родини воронові і можливі причини "траурних скупчень" птахів. European magpie (Pica pica) have been observed to respond to dead conspecific with mobbing and cacophonous behavior. From 10 to 15 magpies gathered together near individual which was killed by Goshawk (Accipiter gentilis). We discuss different social interactions and responds to dead conspecific among corvids and all possible reasons for using funeral (ceremonial) gathering by corvidae species.