Перегляд за Автор "Адамян, К. Г."

Зараз показано 1 - 1 з 1
  • Зображення мініатюри
    Документ
    CЕМAНТИЧНЕ НAПОВНЕННЯ Й КОМУНIКAТИВНИЙ ПОТЕНЦIAЛ ДИСКУРСИВНИХ СЛIВ HOWEVER/STILL У СУЧAСНIЙ AНГЛIЙСЬКIЙ МОВI
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024) Адамян, К. Г.
    В кваліфікаційні роботі проаналізовано значущість та можливості використання дискурсивних слів "however" і "still" у сучасній англійській мові. Дискурсивні маркери представляють собою елементи, які вказують на спосіб побудови тексту. Вони допомагають встановити зв'язок між тим, що вже було сказано і тим, що говориться зараз, сприяючи глибшому розумінню структури попередніх висловлень. Досліджено дискурсивні маркери з точки зору когнітивних та прагматичних аспектів. Запропоновано конкретні підходи до вирішення ключових теоретичних питань у галузі когнітивної та прагматичної лінгвістики, пов'язаних із стратегіями розуміння зв'язності тексту, процесами структурування та сегментації інформації. У роботі було детально розглянуто концепцію дискурсивного маркера як інструменту вираження категорії когерентності, а також категорій виділеності інформації і тематичності тексту з урахуванням останніх досягнень у галузі когнітивної граматики, прагмалінгвістики і дискурсивного аналізу. The qualification paper analyses the significance and possibilities of using the discourse markers "however" and "still" in modern English. Discourse markers are elements that indicate the way a text is constructed. They help to establish a connection between what has already been said and what is being said now, contributing to a deeper understanding of the structure of previous statements. Discourse markers are studied from the point of view of cognitive and pragmatic aspects. Specific approaches to solving key theoretical issues in the field of cognitive and pragmatic linguistics related to strategies for understanding text coherence, processes of structuring and segmentation of information are proposed. The concept of a discourse marker as a tool for expressing the coherence category, as well as the categories of information salience and textual thematicity, is discussed in detail, taking into account the latest developments in cognitive grammar, pragmatics and discourse analysis.