Видання ХНПУ імені Г. С. Сковороди

Постійний URI для цього зібрання

https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/972

Перегляд

Перегляд Видання ХНПУ імені Г. С. Сковороди за Автор "Дем’янчук, О. Н."

Зараз показано 1 - 2 з 2
  • Зображення мініатюри
    Документ
    ЖИТТЄТВОРЧІСТЬ МИХАЙЛА ВЕРИКІВСЬКОГО: КОМПОЗИТОРСЬКА ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ, ІДЕЙНО-ЕСТЕТИЧНІ ТА СТИЛЬОВІ ОСОБЛИВОСТІ
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Дем’янчук, О. Н.
    У статті висвітлено особливості ідейно-естетичних та стильових пошуків композиторської творчості М. Вериківського в контексті загальних тенденцій національної музичної культури першої половини XX століття. Розкрито місце і значення хорового мистецтва у творчості М. Вериківського. В основу статті покладено мистецтвознавчий та компаративний аналіз творчої особистості та багатовекторності композиторської діяльності, хорової творчості й музично-стильових пошуків М. Вериківського. Наукова новизна статті полягає у визначенні змісту й форми композиторської творчості та хорової діяльності М. Вериківського у кременецький період. Приділено увагу стильовим рисам хорової творчості композитора (демократичність, народність, епічність, філософічність). Розглянуто особливості новаторства видатного композитора в контексті народження нових хорових жанрів (хорові монологи, хорові роздуми, хорові гуморески). В результаті репрезентовано зміст музично-естетичних поглядів видатного українського композитора М. Вериківського. Досліджено взаємодію традицій і новаторства у жанрових різновидах хорової творчості автора (селянський пісенний фольклор і концертна хорова практика, жанрові танцювальні хори і драматичні хорові сцени). The purpose of the article is to highlight the peculiarities of ideological, aesthetic and stylistic searches of M. Verikivskyi’s compositional work in the context of general trends in the national musical culture of the first half of the twentieth century. The place and significance of choral art in the works of M. Verikivskyi are revealed. Methods and methodology. The article is based on an art historical and comparative analysis of the creative personality and multidirectionality of M. Verikivskyi’s composing activity, choral creativity and musical and stylistic searches. The scientific novelty of the article lies in determining the content and form of M. Verikivskyi’s compositional creativity and choral activity in the Kremenets period. Attention is paid to the stylistic features of the composer’s choral work (democratic, folk, epic, philosophical). The features of the outstanding composer’s innovation in the context of the birth of new choral genres (choral monologues, choral reflections, choral humoresques) are considered. Results. The article presents the content of musical and aesthetic views of the outstanding Ukrainian composer M. Verikivskyi. The interaction of traditions and innovation in the genre varieties of the author’s choral works (peasant song folklore and concert choral practice, genre dance choirs and dramatic choral scenes) is investigated.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    ОСОБЛИВОСТІ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ПІДЛІТКІВ ЗАСОБАМИ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023) Дем’янчук, О. Н.
    Мета статті полягає у визначенні особливостей та механізмів модернізації педагогічних умов естетичного виховання підлітків засобами образотворчого мистецтва, аналізі сучасних інноваційних технологій, що використовуються при цьому процесі. В статті застосовуються теоретичні методи: порівняння, систематизація та узагальнення наукових джерел з питання використання образотворчого мистецтва як засобу естетичного виховання підлітків. Наукова новизна статті полягає в уточненні змісту поняття «естетичне виховання», запропонуванні організаційно-педагогічних умов, що забезпечують ефективність естетичного виховання підлітків у процесі навчання образотворчому мистецтву. Визнано позитивну роль суб’єктивного сприймання і переживання творів мистецтва, що дозволяють реалізувати їхній об’єктивний естетичний смисл. Виявлено значущість мисленнєвої активності, здатності підлітків до «співдії», «співпереживання» через образне і понятійне узагальнення. Проаналізовано зв’язок одиничного (конкретно-чуттєва форма, образне узагальнення) і загального (чуттєве сприйняття багатогранної сутності зображуваного явища). Обґрунтовано зміст репродуктивного (фрагментарний і сюжетний підрівні); емоційно-художнього; інтуїтивно-художнього; усвідомлено-художнього рівнів сприймання творів образотворчого мистецтва. Результати дослідження можуть бути використані у педагогічній практиці роботи основної школи, а також для розробки навчально-методичних посібників, дидактичних матеріалів педагогічних закладів середньої та спеціальної освіти, ЗВО. The purpose of the article is to determine the features and mechanisms of modernization of pedagogical conditions of aesthetic education of adolescents by means of fine arts, to analyze modern innovative technologies used in this process. Methods and methodology. The methodological basis and an important principle of aesthetic education at the present stage is the idea of an integrated approach, which in the implementation of the system of aesthetic education has a double meaning: the system of aesthetic education should be built on the basis of artistic images that constantly interact with each other in the process of influencing the adolescent, that is, the need for close interaction of art on the basis of interdisciplinary connections is organized; aesthetic education as education by means of the visual arts and by means of reality should become an organic part of the process of aesthetic education. Theoretical methods are used in the article: comparison, systematization and generalization of scientific sources on the use of fine arts as a means of aesthetic education of adolescents. The scientific novelty of the article is to clarify the content of the concept of «aesthetic education», to propose organizational and pedagogical conditions that ensure the effectiveness of aesthetic education of adolescents in the process of teaching fine arts. Results. The positive role of subjective perception and experience of works of art, which allow to realize their objective aesthetic meaning, is recognized. The significance of thinking activity, the ability of adolescents to «co-action» and «empathy» through figurative and conceptual generalization is revealed. The relationship between the individual (specific sensory form, figurative generalization) and the general (sensory perception of the multifaceted essence of the depicted phenomenon) is analyzed. The content of the reproductive (fragmentary and plot sublevels); emotional-artistic; intuitive-artistic; and conscious-artistic levels of perception of works of fine art is substantiated. The results of the study can be used in the pedagogical practice of primary schools, as well as for the development of teaching aids, didactic materials for pedagogical institutions of secondary and special education, higher education institutions.