Видання ХНПУ імені Г. С. Сковороди
Постійний URI для цього зібрання
Перегляд
Перегляд Видання ХНПУ імені Г. С. Сковороди за Автор "Васильєва, О. В."
Зараз показано 1 - 2 з 2
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументВплив національних ідей Т. Шевченка на українську хорову культуру кінця ХІХ – початку ХХ століття(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди , 2020-09-23) Васильєва, О. В.У статті висвітлено національні ідеї Т. Шевченка щодо патріотизму, повстання проти національного рабства і політичного тиску, національної гідності та боротьби за національну незалежність, захисту національних інтересів, національної мови і культури, які знайшли висвітлення в хоровій культурі кінця ХІХ – початку ХХ століття в Україні. У дослідженні охарактеризовано розвиток національних ідей Кобзаря в університетах Києва, Харкова, Одеси, просвітницьких та музичних товариствах «Просвіта», «Боян», «Торбан», «Український клуб». Автором оцінено вплив національних ідей Т. Шевченка на розвиток вітчизняної хорової культури в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.; визначено великий виховний потенціал хорової музики, створеної на основі поезії Кобзаря; розглянуто проблему національного виховання студентської молоді засобами хорової музики на вірші Т. Шевченка в означений історичний період. У статті проаналізовано діяльність провідних українських композиторів та музикантів: М. Лисенка, М. Леонтовича, К. Стеценка, С. Людкевича, Я. Степового, Л. Ревуцького щодо активізації та розширення національного хорового руху, організації різноманітних хорових колективів у закладах освіти та музично-просвітницьких товариствах, створення яскравих хорових композицій, натхнених національно-патріотичними творами великого поета. В статье освещены национальные идеи Т. Шевченко, касающиеся патриотизма, восстания против национального рабства и политического давления, национального достоинства и борьбы за национальную независимость, защиты национальных интересов, национального языка и культуры, которые нашли отражение в хоровой культуре конца XIX - начала ХХ века в Украине. Прослежено развитие национальных идей Кобзаря в университетах Киева, Харькова, Одессы, просветительских и музыкальных обществах «Просвита», «Боян», «Торбан», «Украинский клуб». Дана оценка влияния национальных идей Т. Шевченко на развитие отечественной хоровой культуры в конце XIX - начале ХХ в. Раскрыт большой воспитательный потенциал хоровой музыки, созданной на основе поэзии Кобзаря. Рассмотрена проблема национального воспитания студенческой молодежи средствами хоровой музыки на стихи Т. Шевченко в указанный исторический период. В статье проанализирована деятельность ведущих украинских композиторов и музыкантов: Н. Лысенко, Н. Леонтовича, К. Стеценко, С. Людкевича, Я. Степного, Л. Ревуцкого по активизации и расширению национального хорового движения, организации различных хоровых коллективов в учреждениях образования и музыкально- просветительских обществах, создание ярких хоровых композиций, вдохновленных национально-патриотическими произведениями великого поэта. The objective of this article is studying the influence of T. Shevchenko’s national ideas on the development of student choir movement in Ukraine during the period of the late ХІХ and early XX centuries. The traditional historical and pedagogical research methods were used in the work: analytical, historical and comparative, retrospective, comparative analysis of scientific and pedagogical literature, archival documents, educational materials. Results of the scientific research show that the problem of youth national education has attracted many people of arts and culture such as F. Prokopovych, O. Duhnovych, M. Dragamanov, M. Grushevsky. It is still in the center of attention of contemporary scientists in the field of theory and practice of higher school pedagogic – O. Vyshnevsky, O. Lubar, O. Morozov, Y. Rudenko, M. Stelmahovych, M. Shkil. Nevertheless, the ideas of student youth national education by means of choir music on Shevchenko’s lyrics have not been the subject of consolidated historical and pedagogical research. Summarizing theoretical studies in literature, the author highlighted the main postulates of Shevchenko`s national creed – this are patriotism, revolt against national slavery and political pressure, struggle for national independence, extermination of the national inferiority psychology, defense of national interests, national language, and culture. According to the historical and pedagogical analysis of the chosen period choral groups/ choirs have proved to be the centers of youth national education. They were created at universities (Kyiv, Kharkov, Odessa), gymnasiums, educational and musical societies («Prosvita», «Boyan», «Torban», «Ukrainsky club»). Leading Ukrainian composers and musicians O. Koshyts, M. Leontovych, M. Lysenko, S. Luydkevych, K. Stetsenko, L. Revutsky, Y. Stepovy, Y. Yatsynevych headed the national choir movement and as a rule organized and conducted a great number of choirs at educational institutions. Inspired by T. Shevchenko’s national ideas they made such distinguished choral compositions as musical cycle «Music for Kobzar by T. Shevchenko» by M. Lysenko (more than 80 diversepieces of vocal and choral genre), cantata-symphony «Caucuses» by S. Lyunkevych, cantata «Kerchief», «Why are you blackened» by L. Revutsky, «Tara’s night» by Y. Kyshakevych, «Blaze of Lights», «Thickets ways thorns ...» by S. Vorobkevych. Being a part of student’s choir repertoire musical compositions based on Shevchenko’s works raised and promoted the national awareness, patriotism, social ideology, interests to national history. At the end of the 19th and beginning of the 20th centuries, a choral movement was actively developing on Ukrainian lands, led by leading Ukrainian composers and musicians. Inspired by the national-patriotic work of the great Kobzar, they created vivid choral compositions filled with civilian sound. Amateur and student choirs actively promoted Ukrainian choral art, among which works on the words of T. Shevchenko occupied an honorable place, which preserved the national face of the people and filled spiritual voids in the cultural space of the then society.
- ДокументМУЗИЧНО-ПЕДАГОГІЧНА СПАДЩИНА МИКОЛИ ЛЕОНТОВИЧА В РАКУРСІ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ СИСТЕМИ ОСВІТИ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023) Васильєва, О. В.; Мартиненко, І. І.Мета статті полягає у висвітленні внеску М.Д. Леонтовича у становлення та розвиток національної системи музичної освіти на Україні. У дослідженні застосовано традиційні історико-педагогічні методи: аналітичний, зіставно-порівняльний, ретроспективний, логіко-системний, хронологічно-структурний, порівняльний аналіз науково-педагогічної літератури, архівних документів, навчальних матеріалів, праць і доробків педагога М. Леонтовича. Методологічну основу дослідження складають системно-діяльнісний, історико-педагогічний, системний, феменологічний, герменевтичний, історіографічний та культурологічний, підходи та філософський, термінологічний, когнітивний принципи. Наукова новизна статті полягає в узагальненні музично-педагогічної спадщині М. Леонтовича, конкретизації його педагогічних принципів і методів музичного виховання молоді, а також окреслення можливостей впровадження прогресивного досвіду композитора у сучасну практику нової української школи. Результати. Розкрито теоретичні й практичні аспекти музично-педагогічної спадщини М. Леонтовича. Доведено, що його педагогічна діяльність нерозривно пов’язана з композиторською творчістю та вокально-хоровим виконавством. Виявлено розуміння М. Леонтовичем значення народної пісні в процесі музичного виховання учнівської молоді як невичерпного джерела мудрості та духовних ідеалів українського народу. Встановлено, що методичні доробки композитора ґрунтуються на фольклорному матеріалі, який забезпечує доступність залучення дитини у світ музики. Визначено і схарактеризовано основні педагогічні ідеї М. Леонтовича: послідовність навчання від елементарного до складного; активізація учнів в процесі розучування пісень; засвоєння теоретичного матеріалу за допомогою практичних завдань; виховання виконавської самостійності та розвиток ритмічного відчуття як основи формування музичних здібностей; інтеграція музики з іншими видами мистецтва, іншими предметами. The purpose of the article is to highlight the contribution of M. Leontovych to the establishment and development of the national music education system in Ukraine. Methods & methodology. The research employs traditional historical and pedagogical methods, including analytical, comparative, retrospective, logical-systemic, chronological-structural, and comparative analysis of scientific-pedagogical literature, archival documents, educational materials, and the works and contributions of the educator M. Leontovych. The research is based on a combination of methodological approaches, including systemic-activity, historical-pedagogical, systemic, phenomenological, hermeneutical, historiographical, and culturological approaches, as well as philosophical, terminological, and cognitive principles. The scientific novelty of the article lies in the synthesis of M. Leontovych’s musical-pedagogical legacy, the specification of his pedagogical principles and methods of music education for youth, as well as outlining the possibilities for integrating the composer’s progressive experience into the contemporary practices of the new Ukrainian school. Results. Theoretical and practical aspects of M. Leontovych’s musical-pedagogical legacy have been revealed. It has been demonstrated that his pedagogical activities are inseparably linked to his compositional creativity and vocal-choral performance. The understanding of the significance of folk songs in the process of music education for young students as an inexhaustible source of wisdom and spiritual ideals of the Ukrainian people has been highlighted. It has been established that the composer’s methodological contributions are grounded in folkloric material, ensuring the accessibility of involving a child in the world of music. The main pedagogical ideas of M. Leontovych have been identified and characterized: the sequence of teaching from elementary to complex; activation of students during the learning of songs; assimilation of theoretical material through practical tasks; fostering performance independence and developing a sense of rhythm as the foundation for shaping musical abilities; integration of music with other art forms and subjects.